- •Тема 2.1. Суспільство, його структура та стратифікація
- •Питання 2. Соціальні спільноти
- •Питання 3. Соціальна стратифікація як центральне поняття при аналізі соціального
- •118 Соціологія
- •Питання 4. Соціальні групи, їх види
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Додаткові індивідуальні завдання
- •Тема 2.2. Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль Самостійна робота Питання
- •Завдання
- •Соціальні норми класифікують за різними критеріями:
- •Соціальні норми виконують у суспільстві такі функції:
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Додаткові індивідуальні завдання
- •Тема 2.3. Соціальні зміни та соціальні процеси Самостійна робота Питання
- •Завдання
- •118 Соціологія
- •Питання 2. Соціальні рухи, їх природа і типи
- •Фактори впливу на участь індивідів у соціальних рухах
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Додаткові індивідуальні завдання
- •Тема 2.4. Соціальні інститути суспільства Самостійна робота Питання
- •Завдання
- •118 Соціологія
- •118 Соціологія
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Тема 2.5. Особистість у системі соціальних зв'язків Самостійна робота Питання
- •Завдання
- •Стадії соціалізації:
- •Питання 2. Види та рівні соціальної активності особистості
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Розділ 3. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії
- •Тема 3.1. Соціологія праці та управління
- •Соціальне управління в трудовому колективі виконує такі функції:
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Тема 3.2. Соціологія особистості Самостійна робота Питання
- •Питання 2. Показники життєвої активності особистості
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Додаткові індивідуальні завдання
- •Тема 3.3. Соціологія сім'ї та вільного часу Самостійна робота Питання
- •Завдання
- •Особливість студентської сім'ї визначається низкою факторів:
- •Види вільного часу:
- •Види діяльності у вільний час:
- •Запитання для повторення та закріплення матеріалу
- •Тема 4.1. Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень
- •Питання 2. Методологічний та процедурний розділи програми соціологічного дослідження
8. Які проблеми розглядаються сучасною соціологією? Охарактеризуйте стан її розвитку. Які перспективи розвитку соціології?
Додаткові індивідуальні завдання
Напишіть виступ на студентську наукову конференцію на тему: "Перспективи розвитку української соціології згідно з тезами Е. Гідденса".
Складіть порівняльну таблицю "Особливості соціологічних шкіл XX ст.".
Розділ 2. Суспільство як соціальна система
Тема 2.1. Суспільство, його структура та стратифікація
Самостійна робота Питання
Поняття соціальної структури суспільства.
Соціальні спільноти.
Соціальна стратифікація як центральне поняття при аналізі соціального.
Соціальні групи, їх види.
Соціальна еліта.
Завдання
Використовуючи рекомендовану літературу, з'ясуйте основні концепції походження суспільства.
Проаналізуйте соціальну структуру сучасного українського суспільства.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Питання 1. Поняття соціальної структури суспільства
Поняття "соціальна структура" у науковій і соціально- політичній літературі має кілька трактувань. У широкому розумінні - це сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних груп, а також соціальних інститутів.
Соціальна структура суспільства - це сукупність взаємопов'язаних між собою та упорядкованих щодо одна одної стабільних спільностей людей, певний порядок їх взаємозв'язку і взаємодії.
Соціальна структура - це сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, верства), соціально-демографічних (молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселення) і етнічних спільнот (нації, народності), пов'язаних між собою відносно сталими стосунками.
Соціологія виділяє такі види соціальних структур (під- структур):
соціально-класова (за належністю до класу, соціальної верстви, соціальної групи, прошарку, стану тощо);
соціально-демографічна (за віком (діти, молодь, люди зрілого віку, люди похилого віку), статтю, сімейним станом (одружені, неодружені, розлучені), станом здоров'я (практично здорові, люди з обмеженими фізичними можливостями));
соціально-територіальна (за політичним (громадянство) і адміністративним принципами (належність до міської, сільської спільноти, населення агломерацій, переселенської групи));
соціально-професійна (за професією, фахом);
соціально-етнічна, або національно-етнічна (за етнічним (національним) походженням).
Соціально-класова структура відображає найважливіший зріз соціальної структури класового суспільства: складну картину соціальної нерівності між суспільними класами, представниками розумової і фізичної праці, соціальними верствами всередині класів. Наприклад, за радянських часів у соціально- класовій структурі суспільства залежно від володіння засобами виробництва виділяли робітників, селян і буржуазію. Нині реальні зміни у житті суспільства дали змогу соціологу Гідценсу назвати основні соціальні групи класами, але він описує їх не у взаємному протистоянні, а як ієрархізовані спільноти за рівнем доходу ("вищий клас", "середній клас", "нижчий клас").
Соціально-демографічна структура - це результат накладання демографічних структур (наприклад, статевої, вікової, сімейної) на соціальну. Статистичними параметрами в таких випадках є народжуваність, смертність, шлюб, рівень розлучень, міграційний обмін населення між міською та сільською місцевостями, а також між різними територіями.
Статево-вікову структуру населення можна аналізувати за однією ознакою (стать чи вік) або за обома. У першому випадку особливий інтерес становить поділ населення на чотири групи, а саме:
до 16 років - діти;
до ЗО років - молодь;
до 55 років - середній вік;
старші за 55 років - похилий (літній) вік.
Співвідношення між ними характеризує тип вікової
структури населення. Аналіз вікової структури, що охоплює дані чотири контингенти, розкриває трудовий потенціал країни, дає змогу виявити динаміку його розвитку. Чим прогресивніша структура, тим вищими можливостями розвитку вона наділена, тим стійкіший трудовий потенціал населення.
Вивчення структури населення за статтю має не менш важливе практичне значення, оскільки впливає на розміщення виробничих сил, відтворення і територіальне формування населення. Важливим аспектом аналізу суспільства є також вивчення сімейного стану населення. За цією ознакою воно поділяється на одружених, неодружених та розлучених.
Соціально-територіальна структура - це сукупність тривких спільнот людей, що формуються на основі соціальної неоднорідності умов життєдіяльності в різних територіально- адміністративних утвореннях, і стосунків між цими спільнотами. Переважання економічних критеріїв у розміщенні виробництва та розселенні людей породжує нерівномірність історичного розвитку, одним із проявів якої є нерівномірність еконо- мінного розвитку регіонів і територій у межах окремої країни. На цій основі формуються соціальна нерівномірність умов життєдіяльності в регіональному розрізі та соціально-терито- ріальні особливості.
Соціально-професійну структуру трактують як соціальну форму професійного розподілу праці, що розглядається в аспекті її матеріально-речового змісту. Аналізуючи професійну структуру суспільства, доцільно розмежовувати фахову диференціацію людей і професійний поділ праці, зважаючи, крім того, на існування природного зв'язку професій із соціально-економічними відмінностями у суспільстві, тобто із суспільними класами та верствами. Фаховий поділ не може бути основою, вихідним пунктом утворення класів і соціальних верств.
Дослідження соціально-етнічної структури здійснює соціологія національних стосунків, тобто етносоціологія.
Етносоціологія - це галузь соціології, що вивчає генезис, сутність, функції, спільні закономірності розвитку етносів, міжетнічні (міжнаціональні) стосунки та виробляє основні методологічні принципи їх дослідження. Дана галузь вивчає комплекс проблем, пов'язаних із соціальним розвитком націй і народностей країни, а саме: соціально-економічних, соціально- політичних, духовно-ідеологічних, культурних, освітніх тощо. У соціально-етнічній, або національно-етнічній структурі населення виділяють такі групи: титульна нація (в Україні - українці) та національні меншини (наприклад, в Україні - росіяни, білоруси, татари, азербайджанці, євреї, німці, поляки та ін.).