- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сутність і структура пізнавального процесу:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 4.: Філософія свідомості План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 5.: Антропологія (філософія людини) План лекції:
- •Семінар: Проблема людини в філософії:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Теми для творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 6.: Філософія цінностей (аксіологія). План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Зм 2 (т. 7-9). Практична філософія
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •Т. 8.: Філософія суспільства
- •Семінар: Філософський аналіз суспільства:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Культура і цивілізація:
- •Методичні вказівки до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія античного світу:
- •Методичні рекомендації до семінару.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Філософія Середньовіччя та епохи Відродження:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т.12: Філософія Нового Часу і Просвітництва План лекції:
- •Семінар: Філософія Нового часу і Просвітництва:
- •Питання для семінару
- •Питання для самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •В чому суть теорії пізнання б. Спінози?
- •Вчення г. В. Лейбніца про манади.
- •Теорія пізнання д Локка (1632 – 1702 рр.)
- •Які форми державного устрою за Шарлем де Монтеск'є (1689 – 1755рр.)
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Т. 13: Класична німецька філософія План лекції:
- •Семінар: Німецька класична філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Семінар: Сучасна західноєвропейська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •План лекції:
- •Семінар: Українська філософія:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Самостійна робота:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Література:
- •Питання для рубіжної контрольної роботи з філософії:
- •Орієнтовні завдання для комплексної контрольної роботи:
- •Тестові питання до першого модульного контролю: вступ і теоретична філософія:
- •Дайте порівняльну характеристику міфології і філософії?
- •Тестові питання до другого модульного контролю: практична філософія:
- •Тестові питання до третього модульного контролю: історія філософії:
- •Орієнтовний перелік екзаменаційних питань з курсу “філософія”:
- •Основна література:
- •Передмова
- •Опис дисципліни "релігієзнавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За напрямом підготовки 0601 "Право" спеціальності 6.060100"Правознавство"
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”. За професійним спрямуванням 0305 "Економіка і підприємництво"
- •Зм 1 (т. 1-2): Релігія як культурно-історичний феномен т. 1: Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Т. 2: Суспільство та релігія: соціально-економічні та правові аспекти взаємодії
- •План лекції:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Додаткова література:
- •Зм 2: Історичні форми релігії т. 3: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 4: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Ірану, Палестини
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 5: Буддизм: виникнення, віровчення, організація, напрями
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 6: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •Практична робота:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т.7: Православ’я
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Практична робота:
- •Основна література:
- •Т. 8: Католицизм
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 9: Протестантизм. Неопротестантизм
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 10: Іслам
- •Допоміжна література:
- •Т. 11: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Питання до лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Перелік питань до залікового кредиту.
- •Література Основна:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
- •Мета і завдання дисципліни
- •Вимоги до знань і вмінь дисципліни
- •Задача №2
- •Задача №3
- •Задача №4
- •Задача №2
- •Завдання для самостійної роботи з розділу „Судження”
- •Визначити вид судження, його терміни та їх розподіленість у таких прикладах:
- •4. Дайте кількісну характеристику таким судженням:
- •5. Визначити кількість та якість судження, звівши його до одного з чотирьох типів (а, і, е, о):
- •Питання для самостійної роботи з розділу „Закони логіки”
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тематика рефератів і наукових робіт
- •Вимоги до реферату
- •Контрольні питання з курсу “ логіка”
- •Рекомендована література Основна:
- •Додаткова:
Модуль 1 (філософія)
ЗМ 1 (Т. 1-6). Теоретична філософія
Т. 1: Філософія як наука і тип світогляду
План лекції:
Світогляд, його структура та роль в життєдіяльності людини.
Міфологія та релігія, як історичні типи світогляду.
Наукова картина світу. Специфіка філософського освоєння світу.
Наукові та філософські методи.
Семінар: Специфіка філософського освоєння світу
Поняття і типологія світогляду. Світогляд і філософія.
Проблема взаємодії філософії з наукою та ідеологією.
Головні проблеми та структура філософського знання.
Характерні риси, методи і функції філософського мислення.
Мета: ознайомити студентів з основами філософських знань, що передбачає виділення поняття і типології світогляду, з’ясування зв’язку між світоглядом і філософією. Студент повинен знати специфіку філософського знання, його відмінність від точних, природничих та соціальних наук. Важливим завданням курсу є усвідомлення головних проблем та структури філософського знання. Для реалізації цих завдань студент має розуміти методи філософії, усвідомити функції філософського мислення.
Основні поняття: світогляд, метафізика, онтологія, гносеологія, антропологія, аксіологія, логіка, рефлексія, соціальна філософія, етика.
Методичні рекомендації до семінару:
Готуючись до першого питання необхідно усвідомити, що людина має три основні типи виявів відношення людини до світу: пізнавальний, оцінювальний та практичний, які формують знання, цінності та практичні настанови. Їх єдність складає світогляд людини. Далі варто звернути увагу, що світогляд розділяється на буденний та інституалізований, має духовно-практичний та теоретичний рівні. Існує три історичні форми світогляду: міфологічний, релігійний та філософський. Під час відповіді варто пояснити, що міфологія і релігія – це переважно духовно-практичні типи світогляду. Окремо треба охарактеризувати філософію як теоретичний тип світогляду. Вона постає єдністю мудрого життя (праксису) та теоретичного вчення (дискурсу).
У другому питанні студент повинен розкрити проблему взаємодії філософії науки та ідеології. Важливо підкреслити, що наука – це теоретичне вчення засноване на об’єктивних засадах та фактах, а філософія є теоретичним вченням заснованим на ціннісних принципах та гіпотезах. Тому наука не є самостійним типом світогляду, а філософія ніколи не стане строгою наукою. На відміну від ідеології, яка захищає раз прийняті принципи, філософія є вільним пошуком істини. Якщо філософія захищає певні догматичні положення вона перетворюється на ідеологію.
З’ясовуючи специфіку філософського мислення студент має пояснити, що предметом філософії є найзагальне . Відповідно головними проблемами над якими розмірковують філософи є проблеми буття (онтологія), людського існування (антропологія), пізнання (гносеологія), цінностей (аксіологія), культурного розвитку (філософія культури), релігії (філософія релігії), суспільства (філософія суспільства). Студент повинен розуміти зв’язок між проблемами філософії та філософськими дисциплінами, що їх досліджують.
В результаті студент повинен чітко пояснити різницю між релігійним, ідеологічним, науковим та філософським мисленням. Характерними рисами філософського мислення є його здатність до найзагальніших, гіпотетичних, теоретичних, світоглядних суджень. Основними методами філософії є феноменологічний, трансцендентальний, герменевтичний, діалектичний. Виходячи з названих рис пояснити функції філософії: світоглядну, загальнометодологічну, пізнавальну, прогностичну, критичну, аксіологічну, гуманістичну, освітню.
Питання для самостійної роботи:
У чому полягає предмет філософії? У чому специфіка філософського мислення?
Філософія – це наука чи мудрість? Хто з філософів відстоював погляд на філософію як на мудрість та строгу науку?
В чому полягає розходження між природними і гуманітарними науками (науками про природу і науками про дух)?
Навіщо філософія людині та суспільству?
Методичні вказівки і рекомендації:
Для відповіді на перше питання необхідно згадати, що кожна дисципліна має свій предмет. Студент має продемонструвати специфіку предмету філософії в порівнянні з предметами інших наук та світоглядів. Предметом філософії є найзагальніші реальності – людина, світ, Бог, культура тощо. Свій предмет філософія може осмислювати і за допомогою найзагальніших теоретичних понять та категорій, і в художніх формах, і в мудрих практичних порадах, але зрештою вона продукує ідеї, підстави яких філософ приймає інтуїтивно. Специфіка філософського знання полягає у пошуку причин, засад, основ та принципів світу, людини та культури. Філософське знання є світоглядним, оціночним, гіпотетичним та опорними для всіх форм мислення та для різних світоглядів. Базові постулати будь якого світогляду та наук є філософськими.
Студенту має бути відомою зміст дискусії: "Філософія – наука чи мудрість?". Тут неможлива однозначна відповідь. Варто, щоб студент зміг підібрати якомога більше ознак філософії як мудрого способу життя та як науки. Історично з філософією пов’язують пошук мудрості, а серед класичних прикладів філософів-мудреців фігурують Піфагор, Сократ, Зенон, Епікур, Паскаль, Сковорода тощо. Проблемним є питання – чи збереглася на сьогодні в філософії тяга до мудрості? Чи може в наш час філософія докорінно зміни життя людини? В той же час, студент повинен назвати приклади філософів-теоретиків, які хотіли бачити філософію накою, системою метафізики чи суто теоретичним знанням. Серед них можна назвати Спінозу, Фіхте, Гегеля, Гуссерля, Расела. До якого табору Ви пристаєте? Чому?
Порівнюючи предмет, підходи та методи природничих та гуманітарних наук студент повинен показати різницю між ними. Предметом природничих наук є природний світ, як він є поза культурою, предметом гуманітарних наук є соціально-гуманітарний простір людського існування. При цьому "науки про природу" намагаються робити універсальні судження, вільні від ціннісних установок, здатні констатувати загальноприйняті закономірності. Судження "наук про дух", навпаки, зазнають впливу ціннісних установок та навіть ідеологічних впливів, на них позначається залежність від філософської позиції дослідника, вплив "духу епохи". Окрім загальноприйнятих в науці емпіричних та теоретичних методів, гуманітарні науки віддають перевагу герменевтиці, адже отримати точне, універсальне знання в межах цих наук неможливо. Студент має пояснити, що причиною такого становища є неоднозначність, символізм культурно-історичної реальності. Окрім того, треба враховувати, що за останній час з’явилася постнекласична наука для якої характерно, зокрема, подолання жорсткою дистанції між природничими та соціально-гуманітарними науками.
Готуючи відповідь на це запитання студент повинен аргументовано показати роль і значення філософії в житті особи та суспільства. Варто звернути увагу що філософія виконує важливу функцію – виробляє методологію наукового пізнання. Окрім того, вона допомагає сформувати сучасний теоретичний світогляд людині. Щодо суспільних процесів філософія виконує важливу культуротворчу та критичну функцію. Було б цікаво підготувати питання для дискусії на тему: "Чи потрібна філософія в наш час?", або "Чи має філософія практичний сенс?".