- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •9. Організаційно-управлінські та правові засади діяльності органів прокуратури щодо зміцнення правопорядку та законності.
- •11.Поняття кадрів органів прокуратури та його співвідношення з функцією управління.
- •13.Кадрова політика в органах прокуратури: напрями, визначені рішеннями колегії Генеральної прокуратури України від 15.04.08 та 23.10.09.
- •1. 15 Квітня 2008 року, (рішення)
- •14.Суб’єкти управління кадрами органів прокуратури.
- •15.Принципи управління кадрами органів прокуратури.
- •16.Процедури управління кадрами органів прокуратури.
- •17.Основні види кадрової роботи в органах прокуратури.
- •18.Правовий статус працівників прокуратури, засоби його забезпечення.
- •20.Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •1. Загальні положення
- •21.Взаємодія прокуратури з органами державної влади, місцевого самоврядування, контролю та змі
- •22.Діяльність органів прокуратури у сфері міжнародного співробітництва та правової допомоги
- •23.Інформаційно-методична та аналітична діяльність органів прокуратури
- •24.Організаційно-управлінські повноваження прокурорів арк та обласного рівня, їх зміст
- •25.Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокурорів, їх зміст
- •26.Загальне та відмінне у діяльності та повноваженнях територіальних і спеціалізованих прокуратур
- •27.Координація дій правоохоронних органів з протидії злочинності: поняття, сутність, принципи, форми
- •28.Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації
- •29 Управлінські рішення органів прокуратури, їх типологія та загальна характеристика
- •30.Умови і фактори забезпечення якості управлінських актів
- •32Організація виконання управлінських рішень в органах прокуратури
- •2) Заходи щодо проведення перевірок з питань захисту прав і свобод громадян та інтересів держави. 3) Питання організації прокурорського нагляду за додержанням законів:
- •4) Проведення аналітичної роботи5) Питання, що стосуються роботи з кадрами,
- •34. Технологія планування роботи в органах прокуратури
- •35.Види планів та їх характеристика
- •Види планування роботи.
- •37. Порядок, принципи і форми, зміст управлінського акту прокуратури щодо розподілу обовязків
- •38.Загальна характеристика і сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39.Значення аналітичних досліджень для прокурорської діяльності. Напрями комплексних аналітичних досліджень.
- •41.Стадії та методи (способи) аналітичних досліджень.
- •42.Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок.
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативні наради в органах прокуратури: поняття, значення, сутність.
- •45.Процедура підготовки та проведення оперативних нарад.
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47.Позитивний досвід: поняття, значення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48.Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом.
- •49.Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •51.«Керівник» в системі прокуратури: поняття та основний зміст його організаційно-управлінських повноважень.
- •52.Організаційно-управлінські обов”язки керівника галузевого підрозділу прокуратури обласного рівня (арк).
- •53.Організаційно-управлінські обов”язки керівника міської (районної) прокуратури.
- •55.«Прокурор галузевого підрозділу»: поняття та основний зміст його повноважень та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо звернень громадян.
- •56.Виїзди до підпорядкованих прокуратур: поняття, класифікація і типологія.
- •57.Порядок організації та проведення виїздів, оформлення їх результатів.
- •58.Тактика і методологія проведення виїздів, реалізації їх результатів.
- •59.Гласність у роботі органів прокуратури: поняття, форми і засоби її забезпечення.
- •62.Правові підстави та основні вимоги щодо організації роботи з правовою інформацією та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •63.Організація роботи з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури.
- •64.Основні форми статистичної звітності органів прокуратури, порядок і строки її формування та подання за належністю.
- •Загальні положення
- •Порядок складання та подання звіту
- •8. Строки представлення звіту до прокуратур вищого визначені наказом Генерального прокурора України від 21 грудня 2005 року № 65. Інструкція
- •8) Розгляд запитів на інформацію.
- •66.Критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами діяльності.
- •67.Основні вимоги й правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури.
1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
На практичному рівні своєчасність і якість виконання завдань, які стоять перед прокуратурою, досягається шляхом застосування комплексу організаційних й управлінських заходів по впливу вищих за рівнем прокуратур на підлеглі органи та окремих її працівників з тим щоб отримати позитивні результати чи то на напрямі прокурорського нагляду , слідчої або іншої роботи. Тобто належний рівень організації роботи є запорукою успіху на будь-якому напрямі прокурорсько-слідчої діяльності і позитивно позначається на іміджі прокуратури в цілому. Організація роботи у прокуратурах усіх рівнів, а також у їх підрозділах забезпечується низкою організаційних чинників, які включають: розподіл обов”язків, планування, проведення колегій, координаційних, міжвідомчих, оперативних нарад, аналітичної роботи тощо.
Прокуратура – це автономна, самодостатня система. Управлінський вплив здійснюється лише в системі органів прокуратури. Ведеться дискусія з приводу того, яке поняття ширше – організація роботи чи управління. Частина вчених вважає, що управління входить в організацію роботи, інші - організація роботи входить в управління, деякі вважають, що ці поняття тотожні.
Термін управління з’явився в НПА з організації роботи в органах прокуратури, а саме Наказ ГПУ.
Організація – упорядкування, приведення будь-чого до певного порядку, визначеної системи.
Термін «управляти» означає керувати, спрямовувати діяльність когось на що-небудь.
Основними елементами організації роботи в органах прокуратури є:
Розподіл прокурорської роботи і службових обов’язків;
Створення та підтримання в органах прокуратури організаційного порядку;
Визначення системи контролю за її виконанням та ін. заходи організаційного характеру.
Організаційний порядок існує на найнижчій ланці прокуратури і організується шляхом розподілу службових обов’язків. Він не можливий без системи контролю (контрольні підрозділи).
Основні елементи управління:
Прийняття управлінських рішень та доведення їх до безпосередніх виконавців (прокурор приймає рішення, працівники під розпис ознайомлюються з ним);
Контроль за їх виконанням (Управлінську рішення – це накази, розпорядження, завдання, інші акти, які виходять від вищестоящих прокурорів).
Організація – це система заходів, спеціально створених та підтримуваних прокурором у підлеглому йому труд колективі.
Управління – це щодення його діяльність з упорядкування цієї системи, вирішення конкретних завдань, що постають перед прокуратурою і її органами в цілому.
Управління в органах прокуратури – це вплив на всю систему органів прокуратури або конкретні її ланки з метою упорядкування цієї системи (її ланок), забезпечення її оптимального функціонування та розвитку для ефективного вирішення завдань, що перед нею стоять.
2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
За принципом рівнів ієрархії – багаторівнева – має 3 рівні з неоднорідними ланками;
За характером підпорядкованості – суворо централізована – всі нижчестоящі прокурори підпорядковуються вищестоящим, а вищестоящі – Генеральному прокурору України;
За цільовим призначенням та функціями, що виконуються – фіксована – визначена в законі, а її структура – перемінна – визначати структуру і штати має право лише Генеральний прокурор;
За принципом групування елементів системи на підсистему – складна – є територіальні та спеціалізовані (предметно-галузеві прокуратури).
За побудовою просторових зв’язків в системі органів та в окремих органах – лінійно-функціонального типу;
За порядком прийняття управлінських рішень – єдиноначального типу організації діяльності з елементами колегіальності (колегії, науково-методичні ради). Колегія – дорадчий орган, їх рішення вводяться в дію наказом керівника.
Найбільшим обсягом управлінських повноважень володіє Генеральний прокурор України. Далі – обласні - в нас є 32 прокуратури обласного рівня. В містах з районним поділом, поряд з прокуратурами районів, є прокуратури міст, які здійснюють координаційні і ін. функції управління стосовно районних прокуратур. Останньою найчисельнішою ланкою є прокуратури міст, районні, міжрайонні, районні в містах, а також прирівняні до них прокуратури (820 прокуратури).
4. Характеристика і класифікація загальних функцій управління. Основну увагу необхідно звернути на загальні функції управління, а саме: на прогнозування, планування, організацію, керівництво, регулювання та контроль. У них віддзеркалюються основні напрями управлінської діяльності.
1. Функція прогнозування є визначальною, такою, що повинна створити гарантії певної ефективності управлінського рішення. Як управлінська функція прогнозування є напрямом діяльності, спрямованим на одержання й обробку інформації про майбутній можливий стан організації та діяльності органів прокуратури, що завершується формулюванням прогнозу щодо виникнення, розвитку та припинення існування тих чи інших управлінських ситуацій, що мають значення для системи управління органів прокуратури. Прогноз як результат процесу прогнозування нерідко називають передбаченням,що засноване на фактах майбутніх подій. Тому нерідко прогнозування називають функцією формування цілей.
2. У системі заходів удосконалення організації роботи важливе місце належить функції планування, яка, покликана забезпечити виконання покладених на органи прокуратури завдань, що формулюються на основі прогнозу цілей діяльності прокуратури. Так, планування являє собою загальну функцію, здійснення якої спрямоване на виконання різноманітних завдань, пов'язаних з перспективним, поточним, оперативним плануванням, розробкою спеціальних планових документів, що враховують особливості розвитку керованої системи, забезпечують організаційну упорядкованість, послідовність і погодженість дій, раціональний розподіл сил і засобів, який здійснює прокуратура, тощо.
У прокурорській практиці відомі три види планування: перспективне, поточне й оперативне. Перспективні плани розробляються на термін від одного до п'яти років і мають за мету створення умов для послідовної роботи прокуратури щодо зміцнення законності та правопорядку
Поточне планування є основним видом планування роботи в органах прокуратури-на півроку . Поточний план є фактично робочим планом для кожного працівника прокуратури. Він відрізняється від перспективного не лише за терміном виконання, а й за змістом. Плани роботи Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня складати та затверджувати (підписувати) відповідним прокурорам на півроку з визначенням у них першочергових та перспективних заходів, які повинні щоквартально корегуватися. Зміни до планів вносити наказами керівників прокуратур. Забезпечувати цілеспрямованість, конкретність і реальність планів, їх відповідність вимогам часу та потребам практичної діяльності. Передбачати у планах найбільш важливі заходи з урахуванням стану законності, визначених пріоритетних напрямів, поширеності правопорушень та соціально-економічних проблем регіону. Прокурорам міст з районним поділом, міським, районним, міжрайонним та прирівняним до них прокурорам форми та періодичність планування роботи визначати самостійно, виходячи зі стану законності.
У результаті оперативного планування приймаються, наприклад, індивідуальні плани роботи стажування молодих спеціалістів у прокуратурах районів і міст - це так звані індивідуальні плани стажування Окрім цього, в разі відрядження працівників також складається план роботи у відрядженні з переліком запланованих слідчих дій і обов'язковим зазначенням обсягу роботи кожного працівника, якщо їх декілька.
3. Функція раціоналізації системи управління зводиться до формування керуючої та керованої систем (об'єкта і суб'єкта управління), інакше кажучи до забезпечення динамічної рівноваги внутрішніх процесів системи і до її упорядкування.. Формування організаційної структури вимагає дотримання такого правила: кожен елемент системи повинен спеціалізуватися на здійсненні однієї функції або групи однорідних чи тісно взаємозалежних функцій (підфункцій). З огляду на жорстку спеціалізацію підрозділів органів прокуратури дана функція спрямована також на забезпечення погодженості їхньої діяльності для виконання загальних завдань.
4. З функцією раціоналізації системи управління тісно зв'язане керівництво. Головним елементом у керівництві є досягнення узгодженості дій підлеглих працівників органів прокуратури при виконанні покладених на них завдань прокурорсько-слідчої діяльності. Ця функція закріплена законодавцем у ст. 15 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що Генеральний прокурор України керує органами прокуратури України, видає накази, вказівки, розпорядження й інструкції, обов'язкові для виконання всіма працівниками органів прокуратури.
5. Функцією контролю є перевірка виконання. Головна мета контролю полягає в тому, щоб поставлені перед органами прокуратури завдання були вчасно і правильно виконані.
До основних видів (підфункцій) контролю, що застосовуються на практиці в органах прокуратури, варто віднести поточний і підсумковий контроль. Дехто з науковців розрізняє також попередній контроль як напрям діяльності,яка покликана здійснювати оцінку обґрунтованості постановки завдань і вибору засобів їх виконання. На думку Якимчука, попередній контроль у такому його розумінні — це складова частина, підфункція функції організації управління. Необхідно звернути увагу на те, що чіткого поділу між поточним та наступним контролем немає, оскільки їх можна чітко розмежувати лише щодо виконання індивідуальних актів управління.
За місцем здійснення контролю розглядають такі його види, як перевірки на місцях та перевірки на основі документальної інформації про виконану роботу. Контроль виконання без виїзду на місце розглядають як прямий та непрямий. При прямому контролі інформація про виконання завдання чи визначеного роду роботи виходить безпосередньо від об'єкта контролю. При непрямому контролі інформація про результати чи умови діяльності підлеглих органів прокуратури надходить до керівника опосередковано — через канали, прямо не пов'язані з нижчестоящою прокуратурою (надіслали до ниж-честоящої прокуратури письмовий запит, одержали відповідь, і на цьому процес контролю завершується).
Отже, функції управління в органах прокуратури - це основні напрями різного роду цілеспрямованої діяльності, що здійснюється в органах прокуратури, підрозділах і посадовими особами з метою досягнення узгодженості щодо організації прокурорського нагляду і попереднього слідства, що реалізуються в управлінському процесі через визначені процедури. Для аналізу сутності функцій і для управлінської практики ісготне значення має класифікація функцій управління. Основна з класифікацій — за змістом виконуваних робіт, відповідно до якої розрізняються: загальні, спеціальні та забезпечуючі (допоміжні) функції управління.