- •З курсу педагогіки для історичного факультету
- •Характеризувати педагогіку як науку, розкрити її категорії та методологічні основи.
- •2.Розкрити суть педагогіки як науки і навчального процесу.
- •Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Показати роль педагогіки у розвитку суспільства та її зв'язок з іншими науками.
- •Розкрити зміст системи педагогічних наук в Україні та взаємозв’язок педагогіки з іншими науками.
- •7. Порівняти Афінську і Спартанську системи виховання, довести їх значущість для розвитку виховання як суспільного явища.
- •8. Охарактеризувати методи педагогічних досліджень та довести їх значущість у діяльності педагоги.
- •9.Розкрити кваліфікаційну характеристику вчителя, показати її роль у підготовці педагогічних кадрів.
- •10.Розрити суть філософського, соціально – морального, професійного і методологічного аспектів підготовки вчителя.
- •11.Порівняти систему освіти в Україні з однією з розвинутих країн Заходу.
- •12.Визначити сутність Болонського процесу та визначити особливості єдиного європейського освітнього процесу.
- •13.Охарактеризувати загальну середню освіту в Україні як основну ланку всебічного розвитку особистості.
- •14. Розкрити зміст закону України «Про освіту», сформулювати основні завдання та систему народної освіти.
- •15.Довести ступеневість структури освіти в Україні.
- •16.Сформулювати завдання педагогічної науки на сучасному етапі.
- •17.Довести дієвість принципів побудови системи освіти на сучасному етапі.
- •18.Дати поняття цілісного педагогічного процесу (цпп), розкрити його структуру та динаміку розвитку.
- •4)Результативний характеризує досягнуті здобутки;
- •5)Ресурсний відображає соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, морально-пчихологічні умови.
- •19. Визначити закономірності цілісного педагогічного процесу.
- •20.Розкрити етапність організації педагогічного процесу.
- •21. Розкрити та обґрунтувати роль принципів цілісного педагогічного процесу для активізації пізнавальної діяльності учнів.
- •22. Охарактеризувати педагогічні ідеї однієї із зарубізних політичних концепцій.
- •23. Обгрунтувати основні фактори розвитку і формування особистості.
- •24. Визначити суть поняття «вікова періодизація» у педагогіці та порівняти вікові періодизації Платона Коменського, Руссо.
- •25. Охарактеризувати вікові етапи розвитку школярів та визначити особливості взаємодії учителя зі школярем відповідного віку.
- •26. Охарактеризувати соціалізацію як соціально-педагогічне явище.
- •27. Розкрити основні педагогічні ідеї я.А.Коменського, Дж. Локка, ж.Ж.Руссо ї оцінити їх з позиції сучасності.
- •28.Розкрити гуманізм у педагогічних поглядах педагогів-класиків хіх-хх ст. Й. Песталоцці, й. Гербарта, ф.Дістервега та оцінити можливість їх використання у сучасній школі.
- •31. Охарактеризувати основні особливості розвитку педагогічної думки в україні 17-19 ст. ( г. Сковорода, о.Духнович, к. Ушинський, х. Алчевська).
- •33. Розкрити погляди а. Макаренка на роль колективу у розвитку і формуванні особистості.
- •34. Визначити педагогічні ідеї в. Сухомлинського.
- •35. Сформулювати основні категорії дидактики і розкрити їх роль у структурі процесу навчання.
- •36. Визначити суть процесу навчання,.Розкрити його структуру, методологічні основи та функції
- •37. Довести взаємозв’язок закономірностей та принципів навчання.
- •38. Визначити суть поняття «зміст освіти» та обґрунтувати наукові вимоги до формування змісту освіти.
- •39. Порівняти зміст загальної, політехнічної та професійної освіти.
- •40. Порівняти суть організаційних форм навчання, методів та засобів навчання, навести приклади.
- •41. Охарактеризувати історичний розвиток форм організації навчання.
- •42. Охарактеризувати класно-урочну систему та оцінити її ефективність з позиції сучасних завдань освіти і навчання.
- •43. Обгрунтувати урок як основну форму організації навчання у загальноосвітній школі, визначити основні переваги і недоліки уроку.
- •44. Визначити суть основних типів уроків та охарактеризувати їх структурні елементи.
- •45. Охарактеризувати типи (види) навчання, визначити типи (види) активного навчання.
- •46. Охарактеризувати методи навчання у середній школі. Визначити доцільність їх використання на уроці.
- •47. Довести діалектичний зв’язок змісту, цілей, засобів, форм та методів навчання у стуктурі навчального процесу.
- •48. Розкрити суть та основні функції педагогічного контролю.
- •49. Порівняти види педагогічного контролю та охарактеризувати вимоги до організації різних видів педагогічного контролю.
- •50. Довести необхідність застосування різних форм та методів педагогічного контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.
- •52. Визначити суть та види диференціації у загальноосвітній школі.
- •53. Охарактеризувати проблему та особливості навчання обдарованих учнів.
- •54. Обгрунтувати основні причини відставання учнів у навчанні та окреслити шляхи подолання цього явища у загальноосвітній школі.
- •55.Змоделювати зразки диференційованих завдань для учнів 7 класу з вашого фахового предмету.
- •1.Поняття «диференціації» у навчанні. Види диференціації.
- •56.Скласти план уроку оволодіння новими знаннями з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •58.Скласти план уроку узагальнення і систематизації з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •59.Скласти план комбінованого уроку з вашого фахового предмету та охарактеризувати особливості завдань для навчально-пізнавальної діяльності учнів на кожному етапі такого уроку.
- •60.Порівняти особливості підготовки і проведення допоміжних форм організації навчання.
- •61. (1).Дати поняття педагогіки як науки про виховання. Розкрити роль системи виховання у нашій країні.
- •62 (2)Сформулювати основні вимоги до системи виховання. Визначити мету та результат виховання.
- •63 (3).Розкрити суть та структуру теорії виховання.
- •64 (4).Проаналізувати закономірності та принципи виховання, обґрунтувати їх взаємозв'язок.
- •65 (5).Довести діалектичний зв'язок таких категорій педагогіки як виховання, розвиток і формування особистості.
- •66 (6).Охарактеризувати систему методів виховання та визначити умови їх вибору.
- •67 (7).Визначити суть поняття «учнівський колектив», «виховуючий колектив» та охарактеризувати стадії розвитку учнівського колективу.
- •68 (8).Довести взаємовплив колективу й особистості та визначити можливі впливи особистості і колективу.
- •69 (9).Порівняти ідеї а.Макаренка та в.Сухомлинського щодо розвитку особистості у колективі.
- •70 (10).Розкрити зміст і основні напрями діяльності класного керівника.
- •71 (11).Визначити роль і місце змісту виховання у структурі цілісного педагогічного процесу.
- •72 (12). Охарактеризувати зміст і методи морального виховання школярів, визначити шляхи їх реалізації.
- •73.(13)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи розумового виховання школярів.
- •74.(14)Охарактеризувати зміст, методи і шляхи естетичного виховання школярів.
- •75.(15)Визначити суть, мету та способи реалізації екологічного виховання у загальноосвітній школі.
- •76.(16)Визначити суть, мету та зміст правового виховання та довести його значущість у формуванні особистості.
- •77.(17)Обгрунтувати роль фізичного виховання у формуванні гармонійно розвиненої особистості, визначити його мету та завдання.
- •78.(18)Розкрити суть національного виховання і реалізацію його ідей у змісті теорії виховання.
- •79.(19)Довести, що вихованість особистості дитини є результатом реалізації змісту основних напрямів виховання , визначивши критерії та рівні вихованості.
- •80.(20)Охарактеризувати виховну справу як основну форму організації виховного процесу загальноосвітньої школи.
- •81.(21)Змоделювати план виховного заходу з метою реалізації естетичного виховання, визначивши макро- і мікроструктурні елементи.
- •82.(22)Порівняти суть понять «виховний захід», «виховна справа», «колективна творча справа» та визначити основні вимоги до складання плану-конспекту виховного заходу.
- •83.(23)Змоделювати план виховної роботи класного керівника на чверть (вік дітей за вибором) та охарактеризувати основні принципи планування виховної роботи класного керівника.
- •84.(24)Обгрунтувати основні принципи управління загальноосвітньою школою в Україні.
- •85.(25)Охарактеризувати органи управління освітою, їх функції та структуру.
- •86(26)Охарактеризувати педагогічний колектив школи та сформулювати основні напрямки діяльності школи і педагогічного колективу.
- •87.(27)Розкрити зміст основних нормативних документів школи.
- •88.(28)Обгрунтувати роль методичної роботи у підвищенні рівня професійної підготовки вчителя.
- •89.(29)Охарактеризувати основні форми методичної роботи у школі.
- •90.(30)Довести, що передовий педагогічний досвід є джерелом розвитку педагогіки.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ+ВІДПОВІДІ
З курсу педагогіки для історичного факультету
Модуль І
Характеризувати педагогіку як науку, розкрити її категорії та методологічні основи.
Педагогіка (rp.pais — дитя і ago — веду, керую) — наука про навчання та виховання дітей. Щоправда, нині поняття "педагогіка" розширилося й охоплює сферу навчання й виховання не лише дітей, а й людини взагалі. Варто зауважити, що із середини XIX ст. вчені виділили як окрему науку про освіту й виховання дорослих — андрагогіку. Андрагогіка (гр. andros — доросла людина, зрілий чоловік і ago — веду, керую) — педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, що займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих людей. Завданням андрагогіки є окреслення змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання дорослих. Уперше в історії педагогічної науки термін "андрагогіка" ввів німецький вчений О. Конт (1833 p.). Проте становлення андрагогіки як самостійної науки відбулося в середині XX ст. й пов´язане з іменами американців М. Ноулза і Р. Сміта, англійця П. Джарвіса, німця Ф. Пьоггелера, голландця Т. Тен Хаве, поляка Л. Туроса та ін. Кінець XX і початок XXI ст. характеризуються значним розширенням досліджень проблем андрагогіки.
На наш погляд, педагогіка — це традиційно об´єднувальна наука про освіту й виховання людини. І саме на цій базі ґрунтується система педагогічних наук. Педагогіка тісно пов´язана з іншими науками, передовсім з анатомією та фізіологією людини, психологією. Ці дисципліни, по суті, становлять засадницькі основи педагогіки. К.Д. Ушинський стверджував: "Якщо педагогіка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона повинна попереду пізнати її також в усіх відношеннях". Оскільки фізіологія людини і, зокрема, вікова фізіологія досліджує закономірності та особливості фізичного розвитку людини, а психологія — психічного, то набуток цих наук становить надійний фундамент для успішного й ефективного розвитку педагогічної науки взагалі й педагогічної діяльності зосібна.
Предметом науки з точки зору методології суспільних наук є та сфера проблем або коло питань, які вивчаються даною наукою.
Предметом педагогіки як науки є навчання, виховання і освіта.
Об’єктом науки з точки зору методології суспільних наук є те, на що дана наука здійснює свій вплив і що змінюється внаслідок цього.
Об'єктом педагогічної науки не є освіта, наука, виховання як такі, не є людина (бо людину як таку ніхто не має право змінювати, пристосовувати, адаптовувати до своїх уподобань). Об'єктом педагогіки є особистість людини.
Суб'єктами педагогічної діяльності (в суспільних науках – це те, що приймає участь у процесі, а не лише відчувають його вплив) вважаються ті, хто виконує педагогічні функції у суспільстві, і з другого боку ті, хто здобувають певні знання в системі освіти.
Педагогіка – це є фундаментальна суспільна галузева наука.
Як і кожна наука, педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій належать виховання, навчання й освіта. Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості. У педагогіці поняття «виховання» вживають у широкому соціальному, в широкому педагогічному, у вузькому педагогічному, в гранично вузькому педагогічному значеннях.
На кожному етапі свого розвитку українське національне виховання вбирало кращі здобутки світової культури, акумульовані в народних традиціях і звичаях, що стверджують добро, любов, красу, справедливість в усіх сферах життя. Правильно організоване національне виховання формує повноцінну особистість, індивідуальність, яка цінує свою національну й особисту гідність, совість і честь. Так формується національний характер. На певному щаблі суспільного розвитку складовою частиною виховання в широкому його значенні стає освіта. Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей. Основним шляхом і засобом здобуття освіти є навчання, в процесі якого реалізуються цілі освіти. Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички. У живому педагогічному процесі ці педагогічні категорії взаємопов'язані та взаємозумовлені. Як у широкому соціальному, так і в широкому педагогічному значенні виховання охоплює навчання та освіту. Закономірністю навчального процесу є виховуючий характер навчання.