- •Україна в роки революції 1905—1907 рр.
- •Масові соціальні рухи
- •Збройні повстання
- •Земельна реформа п. Столипіна (1906-1911 рр.) і її вплив на Україну
- •Поширення ідей незалежності України
- •Плани Антанти і Троїстого Союзу відносно України
- •1 Серпня 1914 р. Вважається днем початку війни.
- •Українські Січові стрільці. Українські збройні формування в роки Першої світової війни.
- •3. Наслідки Першої світової війни для України.
- •Поява проблеми біженців, депортованих, переміщених.
- •Загальні витрати Росії на війну складали 41 млрд. Руб.
- •Зростала залежність промисловості від іноземного капіталу.
Україна в роки революції 1905—1907 рр.
Метою демократичної революції 1905-1907 рр. була:
ліквідація пережитків феодалізму в Росії (самодержавство,
поміщицьке землеволодіння і викупні платежі,
нерівноправність станів,
національне пригноблення тощо) і
встановлення буржуазно-демократичної республіки.
Революція розпочалася 9 січня 1905 р. мирною демонстрацією в Санкт-Петербурзі, розстріляною військами («кривава неділя»). На знак солідарності і протесту почалися страйки в пролетарських центрах України: Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі, Миколаєві.
На початку січня-березня 1905 р. страйкувало 170 тис. чол.
Революційна боротьба в жовтні 1905 р. переросла в загальноросійський політичний страйк. Жовтневий всеросійський страйк паралізував сили уряду і змусив царя видати 17 жовтня маніфест про громадянські свободи і скликання законодавчої Думи як дорадчого органу при цареві із залученням до виборів в неї усіх верств населення.
Після цього буржуазія, вважаючи, що демократичні свободи досягнуті, відійшла від революції. Спираючись на її підтримку, царський режим почав масові репресії проти революціонерів.
Революція досягла найвищого піднесення в ході грудневого повстання робітників великих промислових центрів у 1905 р.
Після поразки грудневого повстання почався спад революції. У страйковому русі в Україні в 1906 р. взяло участь близько 100 тис. чол., а в 1907 р. — 55 тис.
Селянські виступи в період спаду революції охопили значну територію, але за своїм розмахом були слабшими, ніж у 1905 р. Так, у 1905 р. в Україні відбулося 3967 виступів, у 1906 р. - 1 382, а в 1907 р. - 510.
Масові соціальні рухи
Під впливом масового революційного руху в країні узимку 1905 р. відбулися страйки медичних працівників у Харкові і Катеринославі.
Улітку 1905 р. протягом трьох тижнів проходив страйк телефоністок Одеської телефонної станції. У серпні 1905 р. був проведений страйк конторських службовців на всіх приватних підприємствах Катеринослава.
Під впливом робітничого руху піднялося на боротьбу і селянство, але його виступи в більшості випадків набували характеру масових погромів поміщицьких маєтків.
Так, навесні 1905 р. селяни розгромили маєток поміщика Терещенка в Сумському повіті, вивізши все майно, хліб, інвентар, а цукровий завод зруйнували і спалили.
Всеросійський жовтневий політичний страйк в Україні розпочався 7 жовтня 1905 р. виступом робітників та службовців Катеринославської залізниці. Київського, Харківського, Катеринославського залізничних вузлів, робітників Харкова, Полтави, Одеси.
У ході жовтневого всеросійського політичного страйку в Києві, Катеринославі, Луганську, Горлівці, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, котрі обиралися відкритим голосуванням.
У них співробітничали соціал-демократи й есери, представники національних партій.
Ради запроваджували явочним порядком
8-годинний робочий день на підприємствах,
установлювали ціни на продукти в заводських крамницях,
організовували охорону населення від погромників.
Поряд із радами стали створюватися профспілки робітників та службовців. Так, у Харкові була створена профспілка шевців, в Одесі - металістів, у Горлівці -шахтарів і т.д.