- •2.Населення як демографічна категорія.
- •3.Відтворення населення і його характеристики (показники).
- •4.Трудові ресурси як соціально економічна та статистична категорія.
- •5.Економічно активне і економічно неактивне населення.
- •6.Трудовий потенціал:сутність,показники,структура.
- •7.Формування і розвиток трудового потенціалу.
- •8.Поняття і сучасне розуміння сутності соціально – трудових відносин.
- •9.Сторони і суб’єкти соціально - трудових відносин.
- •10.Державна служба зайнятості,її роль у регулюванні ринку праці.
- •11.Пасивна і активна політика на ринку праці.
- •12.Зайнятість як соціально - економічна категорія.
- •13.Форми і види зайнятості.
- •14.Державна політика зайнятості.
- •15.Активні і пасивні заходи регулювання зайнятості населення.
- •16.Безробіття:сутність,типи,соціально - економічні наслідки.
- •17.Показники,які характеризують рівень безробіття.
- •18.Сутність закона Оукена.
- •19.Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •20.Ринок праці як підсистема ринкової економіки.
- •21.Механізм функціонування ринку праці.
- •22.Сегментація ринку праці.
- •23.Сутність моніторингу соціально - трудової сфери і його концептуальні положення.
- •24.Завдання моніторингу соціально – трудової сфери.
- •25.Міжнародна організація праці(моп) у сучасному світі:цілі, завдання,структура.
- •26.Організація діяльності моп.
- •27.Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •28.Сутність, зміст,завдання і значення організації праці.
- •29.Принципи організації праці.
- •32.Умови праці:сутність і значення,фактори їх формування.
- •33.Нормування праці як провідна складова її організації.
- •34.Класифікація витрат робочого часу.
- •35.Методи нормування праці.
- •36.Види норм праці.
- •37.Методи дослідження трудових процесів.
- •38.Методи встановлення норм.
- •39.Сутність продуктивності і продуктивності праці.
- •40.Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •41.Фактори продуктивності та їх класифікація.
- •42.Резерви зростання продуктивності праці.
- •43.Теоретико- методологічні аспекти ефективності праці.
- •44.Економічний аналіз у сфері праці.
- •45.Характеристика основних трудових показників,їх аналіз.
- •46.Звітність показників праці:статистична , оперативна.
- •47.Аудит у сфері праці.
- •48.Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці.
- •49.Сутність, джерела та структура доходів населення.
- •50.Номінальні і реальні доходи.
- •51.Заробітна плата як соціально - економічна категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників.
- •52.Організація заробітної плати,її принципи і елементи.
- •53.Характеристика елементів організації заробітної плати на підприємстві.
- •54.Тарифне нормування оплати праці.
- •55.Системи винагороди за працю.
- •56.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •57.Види планів з праці.
- •58.Методи планування трудових показників на рівні підприємства.
- •59.Планування соціального розвитку трудових колективів.
- •Тема 2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •Тема 9.Політика доходів і оплата праці
2.Населення як демографічна категорія.
Населення – це сукупність людей,що проживають на визначеній території. Нерідко в цьому ж розумінні в соціально - економічній літературі використовується поняття «народонаселення». Населення – це всі люди незалежно від їхніх характеристик,тобто це найширше поняття для означення людських ресурсів.
Разом з тим населення - це те джерело, з якого утворюються всі інші угрупування людей. Тому вивчення чисельності,складу і динаміки населення надзвичайно важливе і для економіки праці. Економісти розглядають населення як джерело ресурсів для праці,як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит.
Демографічні процеси - відтворення населення,зміна поколінь,характер і темпи зростання(зменшення) населення статево – вікові структури,міграції,тісно взаємопов’язані з усім суспільним розвитком. Ці процеси залежать від суспільного розвитку і,разом з тим,активно впливають на нього,сприяючи соціально - економічним перетворенням чи гальмуючи їх.
3.Відтворення населення і його характеристики (показники).
Відтворення населення – це історично і соціально - економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь.
Основини характеристиками відтворення населення є види руху населення, типи і режими відтворення.
Види руху(природний,міграційний,соціальний,економічний).
Природний рух населення – залежить від того, які процеси переважають,відбувається природний приріст чи природне зменшення населення.
Чисельність та склад населення змінюється також з міграційних процесів,такі переміщення викликані різними,але завжди дуже серйозними причинами.
Соціальний рух населення – виявляється у зміні освітньої ,професійної, національної та іншої структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури.
Економічний рух населення – пов'язаний зі зміною його трудової активності. Результати цього руху обумовлені передусім економічними чинниками:люди розпочинають або припиняють трудову активність,що призводить до відповідного збільшення або зменшення ресурсів для праці.
У природному русі населення розрізняють типи його відтворення: традиційний та сучасний.
Традиційний тип відтворення характеризується нерегульованою демографічною ситуацією(епідемії, низький рівень життя). В результаті взаємодії цих факторів загальні темпи зростання чисельності населення невисокі, в структурі переважає частка молодих людей. Цей тип характерний для ранніх етапів розвитку людського суспільства.
Сучасний тип – відтворення обумовлене соціально – економічним розвитком,зростанням рівня життя,досягненням медицини,емансипацією і залученням в економічну діяльність жінок та іншими причинами,в результаті яких різко зменшився рівень народжуваності,значно збільшилася середня тривалість життя.
Розрізняють три режими відтворення населення:розширене,просте, звужене. Розширене відтворення характеризується природним приростом населення. Просте відтворення,однакова кількість. Звужене відтворення, або депопуляція.
4.Трудові ресурси як соціально економічна та статистична категорія.
У вітчизняній економічній літературі,статистичному обліку,державному регулюванні економіки для означення людських ресурсів, використовується термін трудових ресурсів, що виник у перші роки радянської влади для потреб централізованого управління. Трудові ресурси – це частина населення країни,що за своїм фізичним розвитком,розумовими здібностями і знанням здатна працювати в народному господарстві.
Щоб кількісно визначити межі трудових ресурсів, потрібно уяснити поняття «працездатне населення», «працездатний вік», «працюючі підлітки», «працюючі пенсіонери».
Працездатний вік – поняття узагальнене, а тому дещо умовне. Воно визначається системою законодавчих актів. Нижня межа працездатного віку передбачає, що до початку трудової діяльності людина повинна здобути певний рівень фізичного та розумового розвитку, для чого потрібен час. Верхня межа працездатного віку показує думку суспільства про те,в якому віці людина може претендувати на соціальну допомогу по старості.
Разом з тим серед людей непрацездатного віку є чимала частка працездатних і бажаючих працювати. Працівників, молодших працездатного віку, звичайно називають працюючими підлітками, а старших - працюючими пенсіонерами. Історичний досвід переконливо доводить, що кількість працівників цих категорій обернено пропорційна рівню добробуту населення.