- •1. Педагогіка як наука. Основні категорії педагогіки.
- •2. Предмет і завдання педагогіки.
- •3. Педагогічни наука і педагогічна практика.
- •4. Зв'язок педагогіки з іншими науками.
- •5. Поняття методології. Принципи педагогічних досліджень.
- •10. Соціологічні методи педагогічних досліджень.
- •11. Інтерпритація результатів педагогічних досліджень.
- •12. Педагогічний експеримент. Види педагогічного експерименту.
- •13. Антична педагогіка та педагогіка Середньовічча.
- •14. Видатні педагоги епохи Відродження та Просвітництва.
- •15. Становлення європейської системи освіти доби Нового часу.
- •16. Історія українського шкільництва і педагогіки.
- •17. Розвиток педагогіки на Україні (хіх-хх ст.)
- •18. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.
- •19. Цілі виховання в зарубіжній педагогіці. Провідні педагогічні зарубіжні концепції. Їх сутність.
- •20. Педагогічний процес. Суть педагогічного процесу.
- •21. Рушійні сили педагогічного процесу.
- •22. Педагогічний процес як система.
- •23. Структура педагогічного процесу.
- •24. Характеристика структурних елементів педагогічного процесу.
- •25. Організація педагогічного процесу.
- •34. Предмет дидактики. Основні завдання дидактики.
- •35. Поняття про дидактичні технології. Сучасні технології навчання.
- •36. Поняття про зміст освіти. Фактори, що впливають на формування змісту освіти.
- •37. Теорії організації змісту освіти.
- •38. Реалізація змісту освіти в сучасній школі.
- •39. Національна доктрина розвитку освіти в Україні.
- •40. Стратегія розвитку освіти в Україні.
- •41. Суть процесу навчання. Процес навчання як система.
- •42. Зміст навчального процесу.
- •43. Класифікація закономірностей навчання. Історія проблеми.
- •44. Поняття про принцип, правило. Система дидактичних принципів.
- •50. Методи організації і самоорганізації ндп.
1. Педагогіка як наука. Основні категорії педагогіки.
Сучасна педагогіка - це наука про виховання людини. Під поняттям «виховання» в даному випадку розуміємо освіту, навчання та розвиток, тобто вживаємо його в найбільш широкому значенні.
Термін «педагогіка» отримав свою назву від грецьких слів paidos - дитина і ago - вести. У дослівному перекладі paidagogos означає «проводир дітей». Педагогом у Стародавній Греції називали раба, який брав за руку дитину свого господаря і супроводжував її до школи. Поступово слово «педагогіка» стало вживатися більш загально: для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту. Так педагогіка стала наукою про виховання і навчання дітей.
Педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
Педагогіка с наукою, бо нона має:
-чітко визначений, відокремлений і зафіксований власний предмет;
-для його вивчення застосовуються об'єктивні методи дослідження;
-зафіксовані об’єктивні зв'язки (закони і закономірності) між факторами, процесами, що складають предмет вивчення;
-встановлені закони й закономірності дозволяють передбачати (прогнозувати) майбутній розвиток досліджуваних процесів.
Педагогіка в своєму розвитку пройшла три етапи:
1). Народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в його поглядах на мету, завдання, засоби і методи навчання та виховання.
2). Духовна педагогіка – це галузь – це галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.
3). Світська педагогіка
Основні категорії педагогіки:
- Виховання – спільна діяльність вихователя і вихованців, впрямована на розвиток свідомості, духовнихцінностей, формування досвіду його поведінки і діяльності; становлення особистості як субєкта життетворчості.
- Навчання – взаємозвязок діяльності вчителя ( викладання) і учня ( учіння), спрямованих на засвоєння усіх компонентів змісту освіти.
- Освіта – цілеспрямована діяльність суспільства, яка допомагає людині засвоїти соціальний досвід, увійти в систему існуючих соціальних звязків, зберігаючи і розвиваючи свою неповторну індивідуальність.
2. Предмет і завдання педагогіки.
Об'єктом педагогіки є та частина об'єктивного світу, ті його явища, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності суспільства. Ці явища отримали назву "освіта".
Предмет науки - це те, що кожна наука вивчає в об'єкті. Так, якщо предметом вікової психології у виховному процесі є закономірності і механізми психічного розвитку людини і особистісного формування від народження до старості, предметом педагогічної психології - механізми і закономірності засвоєння людиною соціокультурного досвіду, то предметом педагогіки є процес спрямованого особистісного розвитку людини в умовах її навчання, виховання, освіти.
Загальним завданням педагогіки є вияв, вивчення й обґрунтування закономірностей виховання та розвитку людської особистості, розробка на цій основі теорії і технології виховання як спеціально організованого педагогічного процесу.
Педагогіка як наука розробляє теорію і технологію організації педагогічного процесу, шляхи удосконалення діяльності педагога (педагогічну діяльність) і різних видів діяльності учнів, а також стратегію і способи їх взаємодії.
Теоретична функція педагогіки здійснюється на трьох рівнях: описовому - вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду; діагностичному — виявлення стану педагогічних явищ (наприклад, успішності, вихованості учнів), встановлення умов і причин, які їх обумовлюють; прогностичному - експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їхній основі моделей перетворення цієї дійсності.
На прогностичному рівні теоретичної функції педагогіки розкривається суть педагогічних явищ, визначаються їх глибинні причини, науково обґрунтовуються гіпотези. На цьому рівні створюються теорії навчання і виховання, моделі педагогічних систем, що випереджають освітню практику.
Технологічна функція педагогіки як науки також реалізується на трьох рівнях: проективному, що пов'язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, педагогічних рекомендацій) на базі теоретичної концепції, у якій визначається план педагогічної діяльності; перетворювальному, що спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в навчально-виховну практику з метою її удосконалення; оцінному і коректувальному, що передбачає оцінку впливу результатів наукових досліджень на педагогічну практику і наступну корекцію взаємодії наукової теорії та практики навчання і виховання.
Теоретична і технологічна функція педагогіки реалізуються в органічній єдності.