- •1.1. Сучасні уявлення про екологію.
- •1.2. Структура сучасної екології.
- •1.3. Основні екологічні поняття і визначення.
- •2. Структура біосфери
- •3. Склад і функціонування біосфери.
- •4. Місце людини в біосфері та її проблеми.
- •2. Перший етап взаємодії суспільства і природи — етап неолітичної революції.
- •3. Другий етап взаємодії суспільства і природи — етап промислової революції
- •4. Третій етап взаємодії суспільства і природи - етап науково-технічної революції.
- •5. Розвиток глобальної екологічної кризи.
- •5. Енергетична проблема.
- •III. Взаємозв'язок глобальних проблем
- •2. Форми та механізми деградації біосфери
- •4. Порушення природної рівноваги.
- •2. Природні ресурси та їх використання.
- •3. Екологічний стан довкілля в Україні.
- •4. Демографічна ситуація та стан здоров 'я населення України.
- •2. Міжнародне співробітництво в галузі збереження й відновлення довкілля та забезпечення стійкого розвитку людства.
- •4. Стратегія і тактика виживання людства.
Курс "Основи екології"
Лекція 1.
Тема: Екологія як наука про довкілля.
План:
1. Сучасні уявлення про екологію.
2. Структура сучасної екології.
3. Основні екологічні поняття і визначення.
4. Основні екологічні закони.
1.1. Сучасні уявлення про екологію.
Екологія - наука, яка вивчає умови існування живих організмів в їх взаємозв'язку між собою і середовищем, в якому вони проживають.
Слово "екологія" походить від грецьких слів - дім і вчення. Цей термін був вперше використаний в 1866 р. Німецьким біологом-дарвіністом Е.Геккелем який розумів екологію як "науку про взаємовідносини живої речовини з навколишнім її середовищем".
Науковою основою екології стало вчення Ч.Дарвіна про боротьбу організмів за існування. В це поняття він вкладав не тільки конкуренцію організмів за життєві ресурси, але і їх реакцію на різні фактори навколишнього середовища, за допомогою яких вони пристосовуються до існування в конкретних умовах.
Кожна людина тією чи іншою мірою впливає на навколишнє середовище. І том}1 вона повинна знати близькі й віддалені наслідки цього впливу, щоб, враховуючи їх, сприяти збереженню і раціональному використанню природних ресурсів. Виникнувши понад 100 років тому, екологія на наших очах трансформується в науку про структуру і функціонування природи в цілому.
Сучасна екологічна наука виходить з двох принципових положень: величезного кількісного і якісного використання природних ресурсів і нездатності природи повністю самовідновлюватись за таких темпів і обсягів експлуатації. Немає сумніву, що в майбутньому розвиток продуктивних сил буде ще значнішим і глибшим. Тому дуже важливим є поєднання науково-технічного прогресу з науково обгрунтованим використанням природних ресурсів. Прогрес у техніці й промисловості не повинен бути джерелом небезпечного забруднення води і повітря, виснаження землі.
Сучасна екологія є однією з головних фундаментальних наук, своєрідною філософією виживання людства, стратегією перебудови цивілізації в ХХІст., що має відповідати сучасним реаліям у взаємовідносинах населення планети та Природи, головним чином, • моральної перебудови на базі розвитку колективного інтелекту, • повного взаєморозуміння, • взаємодії й • взаємодопомоги всіх націй у справі збереження біосфери та стабільного розвитку.
Екологія - наука про середовище нашого існування, його живі й неживі компоненти, взаємозв'язки, взаємодію між цими компонентами - людиною, рослинним і тваринним світом, літосферою, гіідросферою та атмосферою. Це наука про особливості взаємозв'язків і узгодження стратегії Природи та стратегії людини, що має базуватися на ідеї самообмеженості, розумної коеволюції Техносфери та Біосфери.
Екологічна діяльність нині є обов'язковою складовою, а здебільшого й одним із головних елементів будь-якої сфери людської активності - промислового виробництва, енергетики, сільського та лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, культури, релігії тощо.
Усі рішення, пов'язані з використанням природних або людських ресурсів із втручанням в процеси життєдіяльності біосфери, мають прийматися з урахуванням його найближчих і віддалених екологічних наслідків.
Останнім часом у всьому світі започатковані найрізноманітніші напрями екологічних досліджень, метою яких є забезпечення фахівців необхідною для життя рішень екологічною інформацією у всіх сферах діяльності.
Основними завданнями універсальної екології е такі:
1) вивчення з позицій систематичного підходу загального стану сучасної біосфери, причин його формування та особливостей розвитку під впливом природних та антропогенних факторів (тобто вивчення закономірностей формування, існування та функціонування біологічних систем всіх рівнів у взаємозв'язку з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою);
2) прогноз динаміки стану біосфери в часі та просторі;
3) розробка шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи, збереження здатності біосфери до самовідновлення та саморегулювання з урахуванням основних екологічних законів.
Сучасні екологічні дослідження мають бути науковою базою для розробки стратегії й тактики поведінки людства в природному середовищі, раціонального природокористування, охорони та відновлення довкілля.
Найважливішим висновком екологічних досліджень повинно бути визначення екологічної ємності територій, що повністю залежть від стану їх екосистем.
Екологічна ємність території - це її здатність прогодувати певну кількість видів із збереженням можливостей самовідновлення, нормального функціонування і саморегулювання екосистем.
Об'єктами екології або її галузевих підрозділів є екологічні системи чи елементи екосистем.
Головний предмет досліджень - вивчення особливостей та розвитку взаємозв'язків між організмами, їхніми угрупуваннями різних рангів, екосистеми й неживою компонентою екосистем, а також дослідження впливу природних і антропогенних факторів на функціонування екосистем і біосфери в цілому.