- •Лекція 1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову (2 год.)
- •1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
- •2. Предмет і завдання лексикології.
- •3. Лексика і лексикологія.
- •4. Зв'язок лексикології з іншими галузями мовознавства.
- •Лекція 2. Одиниці лексикології (4 год.)
- •Лексема як основна одиниця лексикології.
- •2. Слово і лексема.
- •V. За стилістичними характеристиками:
- •3. Поняття про сему і семему.
- •4. Типи сем
- •5. Співвідношення між лексемою, семемою і семою.
- •Лекція 3. Лексичне значення як один з типів мовного значення (4 год.)
- •Лексичне значення як один з типів мовного значення.
- •Ознаки лексичного значення:
- •Загальна типологія лексичних значень
- •Лексичне і граматичне значення.
- •Типи лексичних значень (мовне та оказіональне, денотативне і конотативне, первинне і вторинне, пряме і переносне; різновиди переносного значення; вільне і зв’язані).
- •Лекція 4. Структура лексичного значення лексеми (2)
- •Поняття структури лексичного значення лексеми.
- •Семемний поділ плану змісту лексеми. Семна структура семеми.
- •Радіально- послідовний зв'язок
- •Лекція 5. Системні відношення лексем на лексико-семантичному рівні мови (2 год.)
- •Типи системних відношень на лексико-семантичному рівні.
- •Моносемія і полісемія лексем.
- •Синонімія. Типи синонімів. Синонімічний ряд.
- •Типи синонімів
- •1) Коли використання лексеми базового рівня в даних умовах може привести до неправильного розуміння:
- •Антонімія. Типи антонімів.
- •Типи антонімів:
- •Лексико-семантичне поле. Лексико-семантична група.
- •Омонімія. Типи омонімів. Паронімія.
- •Лекція 6. Диференціація словникового складу мови. Активний і пасивний склад лексики сучасної української літературної мови (6 год.).
- •Критерії диференціації активного і пасивного складу лексики сучасної української мови.
- •Склад активної лексики.
- •Пасивна лексика та її групи.
- •Застаріла лексика. Історизми. Архаїзми та їх різновиди.
- •Неологізми.
- •Лекція 7. Нормативно-стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (2 год.).
- •Словниковий склад лексики літературної мови.
- •Функціонально-стилістична диференціація лексики літературної мови (розмовна, офіційно-ділова, наукова, публіцистична лексика, терміни, штампи, професіоналізми, поетизми).
- •Лексика нелітературних форм загальнонародної мови (просторічна лексика, діалектизми, жаргонізми).
- •Лекція 8. Лексика сучасної української мови з погляду походження (5 год.).
- •Диференціація лексики за походженням.
- •Критерії розмежування питомих і запозичених слів.
- •Питома лексика сучасної української мови та її групи.
- •Запозичена лексика.
- •Ознаки старослов’янізмів:
- •Запозичення з неслов’янських мов.
- •Лекція 10. Лексикографія (4 год.).
- •Поняття про лексикографію як прикладну галузь мовознавства.
- •Типи словників.
- •Лінгвістичні словники сучасної української мови як джерела мовознавчої інформації.
Лекція 1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову (2 год.)
Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
Предмет і завдання лексикології.
Лексика і лексикологія.
Зв'язок лексикології з іншими галузями мовознавства.
1. Лексикологія як галузь знань про сучасну українську мову.
Лексикологія (грец. lexikos – словниковий і logos – слово, вчення) – розділ мовознавства, що вивчає семантичну структуру слова, системні відношення між словами, їх стилістичну диференціацію, а також словниковий склад мови.
Словниковий склад мови (лексику) становить сукупність слів певної мови як позначень предметів, явищ і понять.
Лексикологію цікавить слово як: 1) словникова одиниця, 2) що має певне лексичне значення, 3) має предметне значення, 4) з властивою системою словозмінних форм. На відміну від фонетики (фонемний склад) і граматики (приналежність до частин мови й роль у реченні) лексикологію цікавить предметний зміст слова – лексичне значення.
Відповідно до аспектів дослідження слова розрізняють лексикологію:
ЗАГАЛЬНУ – вивчає лексику різних мов, виявляє універсалії й загальні закономірності;
ЧАСТКОВУ (або СПЕЦІАЛЬНУ) – досліджує словниковий склад однієї мови;
ОПИСОВУ (СИНХРОНІЧНУ) – вивчає лексику, що існує в певний період;
ІСТОРИЧНУ (ДІАХРОНІЧНУ) – вивчає словниковий склад у процесі формування й розвитку;
ПОРІВНЯЛЬНУ – досліджує лексику двох і більше споріднених мов з метою встановлення етимології слів, словникового складу прамови;
ЗІСТАВНУ – займається зіставленням лексики двох і більше як споріднених, так і неспоріднених мов з метою встановлення особливостей лексичного складу кожної з них, їх відмінностей;
ПРАКТИЧНУ – необхідна для практичного оволодіння мовою;
ТЕОРЕТИЧНУ – дає наукове висвітлення понять.
2. Предмет і завдання лексикології.
Предметом лексикології є лексико-семантична підсистема (рівень) мови і слово (лексема) як основна його одиниця.
В коло завдань, які розв’язує лексикологія потрапляють:
лексична семантика: відношення лексичного значення і поняття, структура лексичного значення, семантична структура слова;
системні відношення між словами як лексико-семантичними одиницями: гіпонімічні, партитивні, речово-ознакові, синонімічні, антонімічні, паронімічні, омонімічні та інші відношення між словами;
особливості словникового складу конкретної мови: походження і становлення словникового складу, зміни в ньому у процесі розвитку мови, взаємодія з іншими мовами на лексико-семантичному рівні;
стилістичні аспекти лексичних одиниць: загальномовна стилістична диференціація лексики (загальнонародна і незагальнонародна лексика), функціонально-стилістична диференціація лексики, художньо-естетичне використання різноманітних семантичних та формальних особливостей слів;
фразеологія: природа і сутність фразеологічних одиниць, закономірності їх функціонування в мовленні, зв'язки фразеологізмів зі словами, словосполученнями та реченнями, творення фразеологізмів тощо;
термінознавство: особливості утворення термінів, уніфікування термінології певної галузі, мовні і позамовні чинники формування термінологічних систем та ін.
Зрозуміло, лексикологія не стоїть на місці й поступово засвоює результати, одержувані в рамках лексичної семантики.