- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2.Зміст, завдання та принципи управління державними фінансами.
- •Елементи і функції системи управління державними фінансами.
- •Фінансовий контроль як функція системи управління державними фінансами.
- •5. Мета і завдання контролю в системі управління державними фінансами.
- •6,Види, форми і методи фінансового контролю.
- •7.Принципи фінансового контролю.
- •8.Сутність та функції державного фінансового контролю.
- •9.Суб’єкти та об’єкти державного фінансового контролю. Об'єкти державного фінансового контролю
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •10.Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби України. Завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •11.Повноваження Рахункової плати України. Завдання діяльності Державної Рахункової палати України.
- •12.Державний аудит: сутність та принципи.
- •13.Суб’єкти державного аудиту.
- •14.Незалежний фінансовий контроль.
- •15.Субєкти аудиторської діяльності.
- •Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •16.Критерії дотримання принципу незалежності.
- •17.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •18.Міжнародний кодекс етики: поняття, основі вимоги професійної етики державних аудиторів.
- •19.Статус, завдання, структура і напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (intosai)
- •20. Система стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.
- •21.Сутність та етапи проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання органами контрольно-ревізійної служби.
- •22.Аудиторські докази: сутність та джерела отримання.
- •23.Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю.
- •24.Перевірка факторів ризику.
- •25.Проведення органами державної контрольно-ревізійної служби операційного аудиту.
- •26.Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету.
- •27.Аудиторські докази: джерела отримання та критерії оцінювання.
- •28.Документування процесу аудиту: робочі матеріали та документація.
- •29.Сутність програмного бюджетування та види бюджетних програм.
- •30.Бюджетна програма: сутність, мета та завдання.
- •31.Сутність аудиту адміністративної діяльності: визначення мети, об'єкти сфера застосування.
- •32.Форми узагальнення результатів аудиту державних фінансів.
1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
Державні фінанси — це сукупність розподільно-перерозподільних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих фондів грошових коштів, призначених для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.
Склад державнихфінансів, розглядається за ланками і рівнямиорганівдержавноївлади й управління. Ланками державнихфінансівє:
— бюджет держави;
— фондицільовогопризначення;
— державний кредит;
— фінанси державного сектора.
За рівнямидержавніфінансиподіляються на загальнодержавні й місцеві.
Загальнодержавніфінансипризначені для забезпечення тих потреб суспільства, якімаютьзагальнонаціональний характер і відображаютьінтересидержавизагалом.
Місцевіфінансиявляють собою фінансову базу місцевихорганіввлади та управління. Вонизабезпечуютьрегіональні потреби у фінансових ресурсах та доходах, їхвнутрішньотериторіальнийперерозподіл.
Функціонуваннясферидержавнихфінансівхарактеризуєтьсятакимифінансовимикатегоріями: державні доходи, державнівидатки, державний кредит.
Державні доходи — це сума коштів, щомобілізується державою на забезпеченнясвоєїдіяльності. За рівнемїхрозміщення вони поділяються на централізовані й децентралізовані. Централізованіконцентруються в бюджетідержави і фондах цільовогопризначення. Децентралізовані доходи розміщуються на державнихпідприємствах.
Державнівидатки — це сума коштів, щовитрачається державою в процесіздійсненняїїфінансовоїдіяльності. За формами фінансуваннярозрізняютьтакідержавнівидатки: інвестиції, бюджетнікредити, державнідотації, субсидії і виплати, кошториснефінансування. Відповідно до цільовогопризначеннявидаткикласифікуються за статтямивитрат.
Державний кредит характеризуєзалученнякоштів державою на позиковійоснові. В окремихвипадках держава може бути кредитором (при наданнікредитівіншимкраїнам) чи гарантом з борговихзобов’язаньпідприємствсвоєїкраїни. Кошти, щомобілізуються з допомогоюдержавного кредиту, надходять до бюджету.
2.Зміст, завдання та принципи управління державними фінансами.
У сучаснихумовахпосилюється роль і значенняуправлінняфінансовими ресурсами, щоперебувають у розпорядженнідержави. Управліннядержавнимифінансами — цесукупність форм і методівцілеспрямованоговпливудержави на формування й використанняцентралізованих і децентралізованихфінансовихресурсів, щоперебувають у розпорядженнідержавнихорганівуправління.
Понад 70 % фінансовихресурсівдержавистановлятькошти бюджету, тому бюджетний менеджмент є центральною ланкоюуправліннядержавнимифінансами. Бюджетний менеджмент спрямований на управліннябюджетними ресурсами в процесіїхруху на всіхетапахбюджетногопроцесу.
Менеджмент державнихфінансівмаєоб’єкт і суб’єктуправління. Об’єктомуправління є процесстворення й використаннядержавнихфондів і фондівпідприємницьких структур державноїформивласності, суб’єктомуправління — фінансовіорганидержави. Організаційну й методичну роботу з управліннядержавнимифінансами в УкраїніздійснюєМіністерствофінансівУкраїни. Йогоповноваження й основніфункціївизначаютьсяположенням «Про МіністерствофінансівУкраїни», яке затверджуєКабінетМіністрів.
В управлінніфінансамирозрізняютьдекількафункціональнихскладових: планування, стратегічне й оперативнеуправління та контроль.
Плануванняпосідаєважливемісце в системіуправлінняфінансами. Йогооб'єктом є фінансовадіяльністьдержави та суб'єктівгосподарювання, а результатом — складанняфінансовихпланів. У процесіпланування держава та суб'єктигосподарюванняоцінюють стан своїхфінансів, виявляютьможливістьзбільшенняфінансовихресурсів, розробляютьнапрямиїхефективноговикористання.
Стратегічнеуправління — цезагальнеуправлінняфінансами, щовключаєдії, розраховані на довгострокову перспективу і вирішенняглобальнихзавданьрозвиткуфінансовоїсистемикраїни.
Стратегічнеуправліннявиявляється у визначенніфінансовихресурсів шляхом прогнозування на майбутнє,встановленняобсягівфінансовихресурсів на реалізаціюцільовихпрограмтощо; здійсненнявищими органами державноївлади та управління.
Оперативнеуправлінняфінансами — цеуправлінняфінансами, що становить сукупністьзаходів, розроблених на основні оперативного аналізуфінансовоїситуації, фінансовогопланування, контролю та регулювання, складання й виконанняфінансовихпланів. Оперативнеуправлінняфінансами — головнафункціяапаратуфінансовоїсистемидержави:МіністерствафінансівУкраїни, Державного казначейства України, ДержавноїподатковоїадміністраціїУкраїни, фінансовихуправлінь (відділів), міністерств, відомств, місцевих рад, фінансових служб підприємств та організацій.