- •1. Природа та сутність фінансів
- •2.Функції фінансів
- •3. Фінансові ресурси
- •4. Суть, принципи побудови і структура фін системи
- •5. Зміст, осн. Напрями фін політики
- •6. Фінансовий механізм
- •7. Управління фінансами
- •8. Поняття, методи та завдання фін планування
- •9. Суть, види, методи фін контролю
- •10. Фінансове право та правове регулювання фінансових відносин
- •11. Суть, призначення, роль і функції держбюджету
- •12. Поняття, класифікація, причини дефіциту бюджету
- •13. Бюджетний устрій і бюджетна система
- •Економічна суть, призначення держ. Доходів
- •Класифікація державних доходів
- •17. Доходи держ. Бюджету
- •18.Доходи місцевих бюджетів
- •20.Класифікація держ. Видатків:
- •21.Видатки держ. Бюджету
- •22.Видатки місцевих бюджетів
- •Зміст, призначення та функції податків
- •24.Принципи оподаткування та елементи податку
- •25.Класифікація податків
- •Зміст, структура та методи побудови податкової системи
- •27.Поняття та потреби податкової політики
9. Суть, види, методи фін контролю
Фінансовий контроль - це цілеспрямована Д уповноважених органів щодо забезпечення законності і доцільності виконання фін. операцій та реалізації на цій основі завдань фін політики.
Класифікація:
-за суб’єктами проведення: загальнодержавний, відомчий, громадський, внутрішньогосподарський, аудит;
-за часом проведення: попередній, поточний, наступний;
-за метою та завданнями: моніторинг, внутрішній аудит, інспектування;
-за методами проведення: документальні, натуральні.
До органів здійснюють фінансовий контроль в Україні належать:
– Счетная палата; - Рахункова палата;
– Контрольно-ревизионная сл- Контрольно-ревізійна служба;
– Государственное Казначейство; - Державне Казначейство;
– Государственная налоговая администрация; - Державна податкова адміністрація;
– Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку; - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
– Комитет по надзору за страховой деятельностью; - Комітет з нагляду за страховою діяльністю;
– Аудиторская палата и аудиторские фирмы. - Аудиторська палата і аудиторські фірми.
Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди і т.п.).
Суб'єкт: це носій контрольних функцій щодо об'єкта контролю.
Об'єкт: фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансових інститутів, що здійснюють фінансову діяльність.
Основні принципи фінансового контролю такі:
— незалежність (не враховуються матеріальна чи моральна зацікавленість перевіряючого);
— гласність (результати перевірок публікуються для широкого загалу);
— превентивність (попереджувальний характер фінансового контролю);
— дієвість (за результатами контрольної перевірки завжди вживаються певні заходи);
— регулярність (контроль проводиться з певною періодичністю);
— об'єктивність (контроль проводиться згідно з вимогами чинного законодавства);
—всеохопний характер (якщо можливо, фінансовий контроль має охоплювати всі сторони фінансово-господарської діяльності).
Залежно від часу проведення виділяють такі форми фінансового контролю.
1. Попередній фінансовий контроль проводиться до здійснення фінансової діяльності з метою недопущення незаконних фінансових операцій. 2. Поточний фінансовий контроль застосовують у ході проведення фінансових операцій (наприклад, перерахування податків, здійснення виплат). Здійснюється бухгалтерськими службами підприємств з метою забезпечення режиму економії у використанні ресурсів та мобілізації внутрішніх резервів.
3. Наступний фінансовий контроль проводять після закінчення певного періоду (за підсумками місяця, кварталу, року) під час розгляду бухгалтерської і статистичної звітності шляхом аналізу та ревізії.
Залежно від мети та завдань фінансового контролю виділяють такі його форми.
1. Моніторинг — система заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового контролю, що пов'язана зі спостереженням за фінансовими явищами і процесами і використовується для прийняття оперативних рішень.
2. Внутрішній аудит — форма контролю, що забезпечує функціонально незалежну оцінку діяльності органів державного сектору і дає впевненість центральним фінансовим органам виконавчої влади, керівництву органів державного сектору в тому, що система державного управління функціонує у спосіб, який максимально знижує ризик шахрайства, марнотратства, допущення помилок чи нерентабельності.
3. Інспектування — подальший контроль за дотриманням законодавства органами державного сектору при використанні і розпорядженні фінансовими та матеріальними ресурсами, формуванні бюджетних зобов'язань, веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності, що здійснюється у формі ревізій і перевірок.
Методами фінансового контролю є конкретні прийоми проведення фінансового контролю. їх поділяють на:
— натуральні, коли перевіряється наявність товарно-матеріальних цінностей та їх відповідність документам (інвентаризація, лабораторний аналіз, контрольний замір, контрольний запуск сировини у виробництво, перевірка фактично виконаних робіт тощо);
— документальні, коли контроль здійснюється за наявними документами (ревізії, перевірки).