- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
При будівництві хірургічного стаціонару проектувальники враховують специфіку майбутнього відділення і передбачають обсяг надання допомоги в ньому. У більшості лікарень виділяють відділення для планових («чистих») і гнійних хворих. У великих стаціонарах створюються спеціалізовані відділення на 30-50 ліжок для надання лікувальної допомоги хворим із судинною, ендокринною, легеневою й іншої патологією.
Сучасне хірургічне відділення – це складний комплекс. Нормальна діяльність його регламентується визначеними санітарно-гігієнічними нормами. Розміщення «чистих» і гнійних хворих повинно бути на різних поверхах. Хворі з гнійно-запальними захворюваннями розташовуються на 1-2 поверсі стаціонару, а хворі з плановими хірургічними захворюваннями розташовуються над ними. Вони не мають між собою сполучень, щоб уникнути поширення хірургічної інфекції в лікарні.
Хірургічне відділення рекомендують проектувати вікнами на південь, південний схід або південний захід. Таке орієнтування створює сприятливі умови для освітлення палат природним сонячним світлом, з достатньою дозою ультрафіолетових променів, що згубні для багатьох видів інфекційних збудників. Операційний блок доцільно орієнтувати вікнами на захід або на північний захід, щоб уникнути попадання прямих сонячних променів та виникнення блисків. Також для цього застосовують затемнене скло у вікнах.
У структуру хірургічного відділення входять палати для хворих на 1-2 ліжка, операційний блок, палати інтенсивної терапії або реанімації, перев'язочна – 2, маніпуляційні, кабінет завідувача відділенням і старшою медичної сестри, ординаторська, їдальня, санітарна кімната, білизняна й інші підсобні приміщення.
У палатах доцільно розміщати 2 ліжка. Останні повинні бути зручними, матраци не занадто м'які. Біля ліжка повинні стояти приліжкові столики. Необхідно виділяти і кілька палат для післяопераційних хворих, що проходять доліковування після виведення з відділення інтенсивної терапії. У цих палатах варто встановлювати функціональні ліжка на коліщатах, що фіксуються ніжковими стопорами при установці в палатах. Особливістю цих ліжок є те, що медичний персонал та й сам хворий можуть за допомогою регулятора створювати необхідне положення – підняти головний кінець, опускати ніжний кінець і т.д. До цих ліжок надаються різні приставки: столик для розміщення їжі, стійки для підключення систем для інфузій лікарських препаратів, а також є ніша в матраці для установки підкладного судна.
Площа палат повинна бути не менш 6,5-7,5 м2 на одне ліжко. Останні розміщаються уздовж стін, щоб було зручно на каталці транспортувати хворих у палату, а також робити перев'язки хворим, що не можуть дістатися перев'язочної. Співвідношення площі вікон до підлоги повинне бути в палатах 1:6, у перев'язочних – 1:4. Електричне освітлення не повинне бути яскравим, щоб не викликати подразнення очей, а у кожного ліжка в палаті повинний бути індивідуальний нічний світильник. Температурний режим треба дотримувати в межах +18-20° С. Гігієнічні норми повітря в палаті складають 27-30 м3, що при природному і штучному повітрообміні дозволяє в приміщенні створити концентрацію вуглекислоти не більш 0,1%, швидкість руху повітря повинна бути в межах 0,10-0,15 м/с, при вологості повітря 50-55%. Це оптимальні умови для нормальної життєдіяльності людини. Зазначені параметри в даний час регулюються за допомогою кондиціонерів.
Для зв'язку хворого з постом медичної сестри у кожного ліжка обладнується пульт виклику. Необхідною умовою є холодильники в палатах для збереження продуктів і умивальники з гарячою і холодною водою.
Палати інтенсивної терапії складають 8-12% від ліжкового фонду у відділенні. Хворі з операційного блоку залишаються у відділенні на функціональних ліжках. Тут вони знаходяться після операцій на черевній порожнині протягом 3-5 днів, коли потрібне постійне спостереження і проведення необхідного медикаментозного лікування. Відділення повинно мати достатню кількість дихальної апаратури, систем моніторингу, електростимулятори, централізовану подачу кисню. Після виведення хворих з важкого стану, відновлення нормальної функції життєво важливих органів, вони переводяться в післяопераційні палати. Санітарний режим у відділенні інтенсивної терапії (реанімації) такий, як в операційному блоці. Тому площа приміщень відділення інтенсивної терапії виходить з 30-42 м2 на 1 ліжко.
Стіни і підлоги перев'язочних і маніпуляційних повинні бути пофарбовані олійними фарбами, що дозволяє проводити регулярну санітарну обробку цих приміщень із застосуванням антисептичних засобів. Стіни палат, коридорів повинні бути пофарбовані у світлі тони, що дозволяють помітити будь-яке забруднення і проводити вологе прибирання антисептиками. Прибирання приміщень повинне бути вологим і проводитися 2 рази на добу з застосуванням різних дезинфікуючих засобів (розчини проясненого хлорного вапна, хлораміну й ін.)
Вологе протирання меблів проводиться щодня. Панелі миють 1 раз у три дні. Верхні частини стін, стелі, плафони очищаються від пилу 2 рази на місяць, одночасно протирають віконні рами і двері. Щодня варто протирати вологими ганчірками радіатори і труби центрального опалення, щоб пил, що там зібрався, не пригоряв, тому що при цьому підвищується в повітрі зміст окису вуглецю.
Вологе прибирання в палатах варто починати з видалення пилу з підвіконь, приліжкових столиків, меблів, плафонів і ліжок. При цьому варто відкрити кватирки. Лежачі хворі повинні бути добре укриті. Прибирання повинне проводитися від вікон і стін до дверей.
Для прибирання санітарної кімнати є спеціально промарковані цебра, швабри, ганчірки тощо, які зберігаються тільки в туалетних кімнатах, і ними користуватися при прибиранні інших приміщень категорично заборонено. При санітарній обробці туалетних кімнат користуються стандартними дезинфікуючими розчинами.
У випадку бактеріального забруднення медична сестра проводить дезінфекцію (знезаражування). Механічним шляхом (прання білизни) з брудом видаляють збудників хвороби. При фізичному методі використовується кипіння та обробка парою. Для хімічної дезінфекції використовують антисептичні препарати – хлорне вапно, хлорамін тощо.
У відділенні строго дотримується лікувально-охоронний режим, при якому створюються максимально зручні умови для лікування хворих, і він спрямований на підтримку взаєморозуміння між хворим і медичним персоналом.
Медичний персонал стежить за дотриманням режиму дня усіма хворими, тому що від цього залежить у великій мірі результат лікування захворювання. В стаціонарі розроблена і система індивідуального підходу до призначення режиму хворим. При цьому розрізняють: суворий ліжковий, ліжковий, напівліжковий, загальний режими.
-
При суворому ліжковому режимі (перша доба після операцій на грудній та черевній порожнинах) хворі знаходяться в ліжку. Їм категорично заборонено вставати. Фізіологічні відправлення хворий робить у постелі. Медична сестра здійснює лікувальні процедури, годує хворого.
-
При ліжковому режимі хворим дозволено повертатися у ліжку, але його не залишати. Найчастіше період збігається з початком відновлення функції кишечнику у хворих, що перенесли операції (3-5 доба).
-
При напівліжковому режимі хворі самостійно можуть ходити в туалет, що відповідає 5-8 добі після зазначених операцій.
-
При загальному режимі хворі самостійно себе обслуговують, ходять по відділенню.
Контрольні питання:
-
Деонтологія в хірургічному стаціонарі.
-
Робота приймального відділення хірургічного стаціонару.
-
Медична документація хірургічного стаціонару.
-
Сан. обробка хворих з хірургічною патологією в приймальному відділенні.
-
Обробка хворого педикульозом. Сучасні засоби.
-
Обробка хворого сверблячкою. Сучасні засоби.
-
Вимірювання параметрів фізичного розвитку у хірургічних хворих.
-
Види лихоманок.
-
Транспортування хворого с переломом шийного відділу хребта.
-
Транспортування хворого з переломом ребер.
-
Транспортування хворого з переломом костей таза.
-
Транспортування хворого з вираженою серцево-судинною недостатністю
-
Санітарно-гігієнічний режим хірургічного відділення.
-
Лікувально-охоронний режим хірургічного стаціонару.
-
Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу прийомного відділення.
-
Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу хірургічного відділення.
-
Права і обов’язки молодшого і середнього персоналу палати інтенсивної терапії.
-
Перша допомога при блювоті.
-
Перша допомога при носовій кровотечі.
-
Види прибирання хірургічного відділення.