- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •Дайте характеристику четвертої Женевської конвенції.
- •6.Дайте характеристику Додаткових Протоколів Женевської конвенції.
- •Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили та міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •Дайте визначення, сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •9. Державна система цивільної оборони України.
- •10. Коли було прийнято Закон України “Про цивільну оборону”, дайте характеристику основних розділів і статей
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13.Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що вона направлена.
- •14. Які створюються служби цо, та від чого залежить їх кількість на об’єктах виробництва, хто очолює створені служби.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •17. Цивільна оборона України.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26.В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій.
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •28.В чому суть дозиметричного контролю і що він включає, чим регламентується.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту.
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин.
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф) та інших небезпечних ситуацій.
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об’єкті та чим це регламентовано?
- •38. В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робіт, що до них відноситься?
- •39. Організація і проведення рінр при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах.
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •44. Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування?
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води.
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація?
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •56. На основі чого розробляється план заходів по цо, що вони визначають, якими користуються вихідними даними, коли коригується.
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Оцінка радіаційної обстановки.
- •60. Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Проводять:
- •63. Сутність стійкості роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів у цо.
- •66. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта.
-
Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
Гідрологічно небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є: * повені ; * селі (Карпатські та Кримські гори); * маловоддя (річки України); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце небезпечні * підйоми та спади рівня моря.
Основними причинами посилення темпів руйнування морських берегів є як природні фактори, пов'язані з тектонічними зануреннями північного Приазов'я, так і антропогенні, до яких належать зарегульованість твердого стоку рік, забруднення водних басейнів і пов'язане з цим зниження їх продуктивності, безсистемна забудова берегової смуги , будівництво берегозахисних споруд, які не відповідають характеру наявних гідродинамічних процесів, використання малоефективних або навіть шкідливих берегозакріплювальних заходів і конструкцій ,відступи від проектних рішень, безконтрольний вивіз піску.
За останні сорок років катастрофічні повені Карпат та Криму спостерігались 12 разів. Високі повені більш властиві річкам Дніпро, Дністер, Дунай та Сіверський Донець. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років на — території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.
Природні лісові та торфяні пожежі. Щорічно в суху, спекотну погоду небезпека від лісових та торф'яних пожеж різко зростає. Лісові пожежі виникають головним чином з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Причиною пожеж буває виробнича діяльність людини (спалювання відходів на прилеглих до лісу територіях) та її необережність. Найчастіше пожежонебезпечиі умови складаються у Степовій, Поліській та Лісостеповій зонах, горах Криму. Найпоширенішими е лісові та торф'яні пожежі, бо ліси і торфовища займають більше 10 млн га території України. Ліси України, у більшості її регіонів, неспроможні витримати зростаючого потоку відпочиваючих, оскільки площа їх значно менша від науково-обґрунтованих норм. Така ситуація найбільш характерна для Херсонської, Миколаївської, Луганської, Донецької, Полтавської областей, Автономної Республіки Крим, що вважаються найбільш пожежонебезнечними. У середньому за рік, залежно від погодних умов, виникає близько 3,5 тис. пожеж, якими знищується більше 5 тис. га лісу. Внаслідок недосконалих конструкцій старих сховищ для радіоактивних відходів на Київському та Харківському державних МСК виникло забруднення підземних вод радіонуклідами тритію поза межами сховищ.
2. Опишіть можливість виникнення надзвичайних ситуацій в Україні зв’язаних з: сейсмоактивними зонами, зсувами, обвалами та осипами, гідрологічними явищами селевими процесами, паводками, сильними дощами.
Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Ці зони: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. У сейсмічному плані найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. Унікальна на Європейському континенті сейсмоактивна зона Вранча, розташована на ділянці стикування Південних (Румунія) та Східних (Українських) Карпат. Найбільшу небезпеку становлять такі, що виникають на великих глибинах. Вони спричиняють струси ґрунтів до 8-9 балів в епіцентрі в Румунії, Болгарії, Молдові. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8-бальної зони. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних.
Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ослаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вимивання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
Найзначніші осередки зсувів на території України зафіксовані на правобережжі Дніпра, на Чорноморському узбережжі, в Закарпатті та Чернівецькій області. Найбільш дійовим захистом від зсувів є запобігання — відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів. Обвали, осипи. Це відрив і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння, їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід. Райони Карпатських та Кримських гір підпадають під дію обвалів та осипів, деякі з них мали катастрофічний характер та призвели до людських втрат.
Гідрологічними небезпечними явищами, що мають місце в Україні, є: повені (басейни річок); селі (Карпатські та Кримські гори); маловоддя; крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце небезпечні підйоми та спади рівня моря.
В гірських частинах Карпат і Криму розвиваються селеві процеси. Близько 30 міст, селиш, та сільських населених пунктів в Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях знаходяться під впливом селевих потоків.
Значна кількість грошових та матеріальних витрат щороку витрачається на ліквідацію наслідків повеней на річках України. Повені виникають під час тривалих злив та внаслідок танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Найбільш вірогідними зонами можливих повеней на території України є: басейни річок Прип'ять, Десна та їх притоків,басейни верхнього Дністра, річок Тиса, Прут, Західний Буг , басейни р. Сіверський Донець з притоками, річок Псьол, Ворскла, Сула,басейни приток нижнього Дунаю, р. Південний Буг та її приток.
На значній території України (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стокуВони формуються в будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки, зумовлюють масові руйнування та загибель людей.
Повені на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут, річки Криму) формуються дуже швидко, що ставить високі вимоги щодо оперативності прогнозування та оповіщення.