- •1. Походження термінів
- •2. Зміст термінів
- •1.Мораль. Концепції її походження.
- •2. Варіанти структури моралі.
- •3) Категорії етики визначають:
- •1.Зв’язок моралі з формами суспільної свідомості (економікою, політикою, правом, релігією та ін.)
- •2. Мораль та суспільні відносини. Функції моралі.
- •1.Моральна свідомість
- •2.Моральна практика
- •3.Ознаки моралі
- •Імперативність моралі
- •Нормативність моралі
- •Оціночність моралі
- •Компоненти системи моральної регуляції
- •Моральна регуляція
- •2.Моральна регуляція носить характер:
- •2.Універсальність моральних правил. Етичні позиції людей можуть відображати:
- •3.Незалежність моральних мотивів. Дотримання правил моралі гарантує комфортне співіснування людини з іншими членами суспільства. Проте:
- •Формування моралі в первісному суспільстві.
- •Моральні відносини в класовому суспільстві.
- •Родоплемінна громада.
- •Патріархальна громада.
- •Мораль класового суспільства.
- •Філософія античної епохи.
- •Абсолютизм
- •Гедонізм
- •Ідеалізм Платона
- •Етика Арістотеля
- •1.Епікурійство
- •2.Евдемонізм Демокріта
- •3.Стоїцизм
- •Християнська мораль. Середньовіччя
- •Станово-корпоративний характер середньовічної моралі
- •1. Августин Блаженний
- •2. Фома Аквінський
- •3. Ансельм Кентерберийський
- •Буржуазна етика
- •Етичні погляди Монтеня
- •1. Томас Гоббс
- •2. Ф. Бекон, а. Сміт
- •1.Клод-Адріан Гельвецій
- •2.Поль-Генріх-Дітріх Гольбах
- •1.Емпіричний світ. Світ ноуменів.
- •2. Класифікація імперативів.
- •3.Формування категоричного імперативу.
- •«Світ як уявлення»;
- •«Світ як воля»;
- •Моральність.
- •1.Принцип користі.
- •2.Моральні санкції. Рівні морального щастя.
- •1.Вчення к. Маркса і ф. Енгельса
- •2.Мораль соціалістичного суспільства
- •1. Егоїстичний і моральний періоди життя. «Подвижничество».
- •2. «Благословення перед життям». Етика.
- •1. Сенс життя людини.
- •2. Несупротия злу насиллям.
- •1.Революційні демократии.
- •2.Ідеалістична філософсько-етична думка (філософія «всеєдності» і екзистенційна філософія).
- •Шлях до просвітлення.
- •« Серединний шлях», «Благородні істини».
- •10 Заповідей (десятислів’я , Декалог):
- •Боголюдина
- •Основні положення християнства. Заповіді Божі
- •Найважливіші християнські доброчинники.
- •1.Виникнення і сламу
- •2.Основи мусульманського віровчення
- •3.Особливості етики Корану
- •2. Засади ісламу
- •3.Особливості етики Корану
- •«Прогресивістський» погляд на розвиток моралі
- •Скептичний погляд на розвиток моралі
- •1. Цінності. Вище благо.
- •2. Різні підходи до розуміння ієрархії цінностей.
- •1. Визначення ідеалу, дані і. Кантом, в. Ф. Гегелем та ін.
- •2. Ідеал з точки зору сучасної етики.
- •3. Особистий ідеал. Функції ідеалу. Соціальний ідеал.
- •1.Ідеал єдності
- •2.Ідеалізм
- •3.Зміна ідеалів. Моральний конфлікт поколінь.
- •1. Поняття добра. Доброта. Доброчесність. Релятивізм
- •2. Користь
- •1.Зло. Види зла.
- •2. Релігійні теорії походження зла.
- •Взаємовизначення добра та зла.
- •Протиріччя в розумінні добра та зла.
- •Вибір між добром і злом
- •Конструктивність зла
- •1. Імперативність моралі.
- •2. Моральний обов’язок
- •Поняття сумління.
- •Формування сумління.
- •"Чисте сумління"
- •Поняття відповідальності.
- •Умови моральної відповідальності.
- •Перед ким відповідальна людина?
- •1. Щастя. Уявлення людей про щастя
- •2.Евдемонічний напрям етики. Характер етичної категорії щастя
- •3. Щастя и страждання
- •1. Умови досягнення щастя
- •2. Щастя і сенс життя
- •3. Система цінностей, яка задає сенс життя
- •1. Поняття правди, істини
- •2. Омана, хитрість, наклеп, ханжество
- •3. Чесність, довіра
- •Поняття справедливості. Справедливість розподільна та зрівняльна
- •Розвиток уявлень про справедливість
- •1. Принципи справедливості, сформульовані Дж. Ролзом.
- •2. Справедливість у відносинах людей.
- •1.Моральні принципи спілкування. Культура спілкування
- •2. Виховання моральної культури спілкування.
- •1. Милосердя-це:
- •1. Поняття задоволення. Гедонізм
- •2. Користь. Успіх. Ефективність. Прагматизм
- •Поняття досконалості. Перфекціоністські етичні погляди
- •Духовність. Шлях вдосконалення
- •1. Поняття професійної етики. Зміст та предмет професійної етики
- •2. Економічна етика
- •1.Егоїзм.Альтруїзм.Егоцентризм.
- •2.Розумний егоїзм.Принцип взаємокористі.
- •3.Обмеження егоїзму.
Питання 1: Походження і зміст термінів «етика», «мораль», «моральність»
1. Походження термінів
2. Зміст термінів
1. Термін «етика» походить від давньогрецького слова «етос» - дім, гніздо. Пізніше воно стало означати характер явища, його природу.
Аристотель ввів термін «етичний» для означення душевних якостей, властивостей характеру людини – етичних чеснот.
Етичні чесноти слід відрізняти від:
-
природних афектів – властивостей тіла (страх і т. д.)
-
діаноетичних чеснот - властивостей розуму (пам'ять і т. д.)
За Аристотелем, етика – це:
-
сукупність етичних чеснот;
-
особлива наука, галузь філософського знання.
Латинські аналоги грецьких термінів (переклад виконав Цицерон):
-
moralis – моральний (етичний);
-
moralitas – мораль (етика);
-
моральна філософія (етика як галузь знання).
Найважливішою умовою виживання людства є саморегуляція суспільства, суть якої полягає в:
-
узгоджені інтересів людей, їх дій;
-
визначенні обов’язків людей перед іншими членами суспільства;
-
дотримання певних норм поведінки і т. д.
У процесі історичного розвитку взаємні обов’язки членів суспільства осмислювалися людьми (розвивалася моральна свідомість) і отримували теоретичне обумовлення. Перша систематична робота – «Нікомахова етика» - була написана Аристотелем в VI ст. до н. е.
Більшість етичних вчень античної епохи існували у вигляді практичних моральних настанов і філософських дискусій.
В загальнокультурній лексиці слова «етика», «мораль», «моральність» взаємозамінні.
2. В етиці як галузі знання ці поняття мають такий зміст:
-
етика – наука, область знання;
-
мораль (моральність) – предмет, який вивчається етикою.
Найбільш поширеними є такі трактування категорій етики:
-
мораль – суб’єктивна оцінка індивідами своєї діяльності; норми повсякденної поведінки людей;
-
моральність – об’єктивна оцінка вчинків людей; високі принципи (наприклад біблійні заповіді).
Проте і донині не сформовано стійких, загальновизнаних визначень цих понять.
Незважаючи на те, що етика – стійка система знань, вона передбачає вибір індивідуальних позицій щодо тієї чи іншої проблеми. Явища, усвідомлювані етикою, надзвичайно складні та багатогранні. Більшість етичних проблем має дискусійний характер.
Питання 2: Предмет етики
-
1.Мораль. Концепції її походження.
-
2. Варіанти структури моралі.
1. Етика- наука, область знання , предметом якої є мораль. Основними умовами існування й розвитку людської спільноти є:
-
гармонізація структури суспільства;
-
узгодження інтересів членів суспільства, їх дій;
-
визначення взаємних обов'язків членів суспільства й т. д.
У ході історичного розвитку суспільства норми поведінки людей, їх взаємні обовязки прийняли стійкі форми, осмислювалися людьми, ставали предметом моральної свідомості, одержували теоретичне обґрунтування.
Мораль - це:
-
сукупність норм, правил поведінки людей ( реалізується в їхніх вчинках).
-
універсальна форма відносин людей у суспільстві.
Виділяють три типи теорій походження моралі.
Ідеалістичні, креаціоністські концепції моралі, які включають уявлення про:
- божественне походження моралі (релігійна мораль);
- «апріорну сутність моралі» (ідеї І.Канта);
- «абсолютну ідеальну заданість моралі» (Платон) і ін.
Згідно з даною концепцією мораль має трансцедентальную заданість і не залежить від психічних або фізичних властивостей людей. Отже, етика не переплітається з науками, що вивчають людину.
Натуралістичні (гуманістичні) концепції стверджують :
-біологічну заданість моральних властивостей людей;
-еволюційне походження моралі ( у процесі розвитку людину).
Натуралістична етика взаємозалежна із психологією, антропологією й іншими науками, що вивчають людину. Прихильниками натуралістичних концепцій були Л. Фейєрбах (XIX ст), Е. Фромм (XX ст.)
Соціально-історичні концепції моралі містять у собі різні варіації:
-теорію антропосоціогенези;
-деалектико - матеріалістичну теорію етики;
-теорії, засновані на принципі історизму в розвитку моралі.
2. Структура моралі.
Існують різні підходи до розгляду структури моралі:
-
нормативний (вивчення моралі як системи преднаписань);
-
філософський;
-
особистісний ( вивчення моральної свідомості індивіда);
-
біологічний ( вивчення передумов моральності на природному рівні);
-
соціологічний ( вивчення ролі моралі в суспільстві);
-
психологічний ( вивчення психологічних механізмів моралі);
Елементами структури моралі є:
-
свідомість (переконання, наміри та ін.);
-
діяльність (учинки);
-
взаємини між свідомістю й діяльністю;
-
моральні норми (найпростіша форма тверджень, наприклад 7 біблійних заповідей і т.п.);
-
моральні якості людини (чесноти), які проявляються в її вчинках
-
моральні принципи, що становлять моральну орієнтацію людини (егоїзм, альтруїзм і т.п.)
-
моральні ідеали (ціль розвитку особистості);
-
вищі моральні цінності ( воля, щастя й т.п. ), загальнолюдські моральні орієнтири. Моральні уявлення людей історичні ( залежать від життя суспільства, його культури в даний час ) і мінливі ( міняються на кожному етапі історичного розвитку суспільства).
Питання 3: Структура етичного знання. Основні категорії.
1) Структура етики. Моральна свідомість і практика.
2) Закони моралі.
3) Категорії етики.
1) Головні складові етики:
- зміст етики, загальна теорія моралі;
- теоретичне обґрунтування розвитку моралі, етичного вчення.
Склад загальної моралі (її предмет):
- сутність моралі;
- індивідуальна та суспільна постановка моралі;
- розвиток ціннісних орієнтирів.
Багаточисельні етичні вчення розрізняють за їх світоглядною основою і визначенням природи моралі.
Елементами структури етичного знання є сукупність моральних якостей особистості, а також моральні норми суспільного життя. Ці елементи відображаються в таких поняттях, як:
- моральна свідомість;
- моральна практика;
- закони моралі;
- категорії етики.
Моральна свідомість людини є соціальною (реалізується в системі соціальних відносин) і відображається в:
- теоретичному осмисленні моральних норм і правил;
- суб’єктивному обґрунтуванні моралі (розуміння людиною моральних норм, її моральних почуттів);
- оцінці явищ навколишньої дійсності;
- моральному співчутті і т.д.
Моральна свідомість людини нерозривна з її моральною практикою. Основною формою моральної практики є моральне ставлення.
Моральні стосунки реалізовуються в моральних діях (вчинках), які складають моральну поведінку людей.
Моральні дії можуть бути усвідомленими і інтуїтивно-чуттєвими.
2) Важливим елементом структури етичного знання є закони моралі. Вони одночасно:
- об’єктивні, універсальні, загальнозначущі, підкоряють всі процеси життя суспільства;
- суб’єктивні, є усвідомленим і добровільним вибором кожної людини.