- •Методика навчання і тренування з гімнастики
- •План викладу
- •1. Навчання і тренування як єдиний педагогічний процес.
- •2. Принципи навчання і тренування гімнастичних вправ.
- •2.1. Принципи навчання.
- •2.2. Принципи спортивного тренування.
- •3. Сутність процесів навчання й тренування.
- •4. Формування рухових навичок у гімнастиці.
- •5. Основні фази становлення рухових навичок.
- •5.1. Створення уявлення.
- •5.2. Розучування вправ.
- •5.3 Удосконалення і закріплення гімнастичних вправ.
- •5.4. Збереження вивчених вправ.
- •6. Методи навчання.
- •4. Змагальний метод.
- •7. Методичні прийоми.
- •4. Прийоми полегшення:
- •5. Прийоми ускладнення:
- •8. Особливості методики навчання юних гімнастів.
- •9. Зміст тренування.
- •9.1. Фізична підготовка.
- •9.2. Технічна підготовка.
- •9.3. Тактична підготовка.
- •9.4. Психологічна підготовка.
- •9.5. Теоретична підготовка.
- •10. Періодизація тренування.
- •10.1. Олімпійський цикл.
- •10.2. Річний цикл тренування.
- •1. Підготовчого періоду.
- •2. Змагального періоду.
- •3. Перехідного періоду.
- •10.3. Мікро цикли підготовки.
- •11. Планування тренувального навантаження.
- •12. Документи планування і обліку навчально-тренувальної роботи з спортивної гімнастики.
- •Примірна форма навчального плану для одного циклу
- •13. Література до теми.
ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(м. Одеса) ім. К.Д.УШИНСЬКОГО
Кафедра гімнастики
Методика навчання і тренування з гімнастики
лекція з предмету
«Теорія і методика
викладання гімнастики»
Склав:
викладач кафедри гімнастики
Солом’яний О.М.
м. Одеса
2008
План викладу
1. Навчання і тренування як єдиний педагогічний процес.
2. Принципи навчання і тренування гімнастичних вправ.
2.1. Принципи навчання.
2.2. Принципи спортивного тренування.
3. Сутність процесів навчання й тренування.
4. Формування рухових навичок у гімнастиці.
5. Основні фази становлення рухових навичок.
5. 1. Створення уявлення.
5.2. Розучування вправ.
5.3. Удосконалення і закріплення гімнастичних вправ.
5.4. Збереження вивчених вправ.
6. Методи навчання.
7. Методичні прийоми.
8. Особливості методики навчання юних гімнастів.
9. Зміст тренування.
9.1. Фізична підготовка.
9.2. Технічна підготовка.
9.3. Тактична підготовка.
9.4. Психологічна підготовка.
9.5. Теоретична підготовка гімнастів.
10. Періодизація тренування.
10.1. Олімпійський цикл.
10.2. Річний цикл тренування.
10.3. Мікро цикли підготовки.
11. Планування тренувального навантаження.
12. Документи планування і обліку навчально-тренувальної роботи з спортивної гімнастики.
13. Література до теми.
1. Навчання і тренування як єдиний педагогічний процес.
У сучасній гімнастиці застосовується велика кількість фізичних вправ загально розвиваючого характеру і спеціальних вправ на гімнастичних приладах, за допомогою яких розв'язують ті чи інші педагогічні та оздоровчо-гігієнічні завдання. Усі гімнастичні вправи потребують глибокого вивчення і вдосконалення, що здійснюється в процесі навчання і тренування. Ці два поняття є двома етапами єдиного педагогічного процесу.
Отже, навчання і тренування — це складний і тривалий педагогічний процес, який передбачає всебічний фізичний розвиток учнів, оволодіння спеціальними руховими навичками, досягнення високих спортивних результатів на змаганнях, а також виховання глибокого марксистсько-ленінського світогляду, моральної чистоти, почуття патріотизму та інших моральних і вольових якостей, які потрібні в трудовій діяльності і для захисту Батьківщини.
Сучасні досягнення в спортивній гімнастиці стали можливими внаслідок оволодіння спортсменами технікою виконання найскладніших вправ, що потребують тривалої і напруженої навчально-тренувальної роботи. Відомо, що для вивчення складної комбінації спортсмен повинен мати належну силу, гнучкість, витривалість, уміти координувати рухи, добре орієнтуватись у просторових і часових параметрах.
Отже, треба, щоб організм учнів повною мірою пристосувався до складної спортивної діяльності. Важливим є також виховання морально-вольових якостей. Цілком зрозуміло, що на все це потрібен тривалий час. Спостереження свідчать, що для досягнення високого рівня спортивної майстерності спортсмен затрачає 4—8 років. Але, оскільки процес спортивного вдосконалення практично є безмежним, то й робота над розвитком і вдосконаленням рухових та морально-вольових якостей не обмежується певним часом. Так, заслужений майстер спорту, чемпіон світу і Олімпійських ігор Михайло Воронін шлях від новачка до майстра спорту пройшов за 3,5 раку. Валерій Кердиміліді, неодноразовий чемпіон Радянського Союзу, затратив для цього 5,5 років. Приблизно за такий самий час оволодівають майстерністю і дівчата-гімнастки. Наташа Кубинська високої спортивної майстерності досягла за 3,5 року, Лариса Латиніна — за 5, а Зінаїда Вороніна — за 4,5 року (за матеріалами Всесоюзної конференції з гімнастики 1970 р.). Але їхня праця над удосконаленням своєї майстерності на цьому не припинилась. Досить сказати, що провідні гімнасти тренуються щодня по кілька годин і навіть два рази на день.
Різні строки підготовки гімнастів насамперед залежать від індивідуальних (конституційних) особливостей гімнаста, здібностей, від умов тренування, цілеспрямованості та інших факторів. Бувають випадки, коли спортсмен від природи наділений неабиякими здібностями до рухової діяльності, але займається гімнастикою без особливого бажання. Природно, що в такому разі шлях до спортивної майстерності затягується. Буває, що спортсмени з меншими здібностями, завдяки великому бажанню, наполегливості і цілеспрямованості, а головне — великій працелюбності, досягають значних спортивних успіхів за порівняно короткі строки.
У спортивній діяльності формування людини здійснюється у відповідності з тим моральним зразком, з тим ідеалом, який випливає з вимоги суспільства до людини. При цьому передбачається вільний розвиток індивідуальних особливостей особистості. Нерідко молоді спортсмени, що досягли певного успіху, зазнаються, стають недисциплінованими, переоцінюють власні можливості. Найчастіше це трапляється з учнями тих тренерів, які в своїй роботі більше захоплюються спортивними досягненнями, а питанням виховання учнів приділяють недостатню увагу. Тут доречно зазначити, що виховати людину відповідно до вимог морального кодексу нашого суспільства значно важче, ніж розвивати її фізично, формувати спеціальні спортивні навички. Тому принцип виховного навчання є провідним принципом радянської педагогіки.