|
|||||
|
НАЦІОНАЛЬНА Академія ОБОРОНИ україни Кафедра підготовки офіцерів запасу
|
|
|||
|
|
Тільки для викладачів
|
|
||
|
|
|
|
||
|
Прим. №______ |
|
|||
|
|
||||
|
|
|
|||
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення групової вправи |
|
|||
|
Зі студентами |
|
|||
|
З навчальної дисципліни “Організація продовольчого забезпечення”
|
|
|||
|
Тема № 12 |
Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час
|
|
||
|
Заняття № 3 |
Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час
|
|
||
|
|
|
|
||
|
|
|
|||
|
Київ 2008
|
|
|||
|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ кафедра підготовки офіцерів запасу
|
||
|
|
|
|
ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри підготовки офіцерів запасу В.Я.марченко _____ __________2008 р
|
|
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для проведення групової вправи
|
||
Зі студентами |
||
З навчальної дисципліни “Організація продовольчого забезпечення” |
||
Тема № 12: “Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час”
|
||
Заняття № 3: “Організація та порядок забезпечення продовольством у воєнний час”
|
||
ЧАС: 6 год. МІСЦЕ: Аудиторія за розкладом |
||
НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА:
1. Закріпити теоретичні знання студентів, надати практичні навички роботи начальника продовольчої служби по плануванні забезпечення бойових дій. Навчально-матеріальне забезпечення
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри ____ _________________2008 р. Протокол №
|
НАВЧАЛЬНО - методичне ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
ЛІТЕРАТУРА:
1.Навчальний посібник "Продовольче забезпечення військ у сучасних операціях".
2.Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил на воєнний час. Наказ МО 1985р. №0200.
3.Керівництво щодо організації накопичення, утримання та використання непорушних запасів, техніки тилу та інших матеріальних засобів у ЗС України. Наказ МОУ від 24.12.1997р., №003.
4. Інструкція щодо організації харчування особового складу у діючій армії.
ЗМІСТ
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Основні питання:
-
Загальні вимоги щодо організації продовольчого забезпечення у воєнний час.
-
Норми продовольчого забезпечення та ешелонування запасів.
-
Методика роботи начальника продовольчої служби по забезпеченню бойових дій.
ВИСНОВОК
ВСТУП
Від своєчасного і повного забезпечення особового складу Збройних Сил продовольством в значній мірі залежить бойова готовність військ у мирний час, успіх в операціях (бойових діях) у воєнний час.
З кожною новою війною (конфліктом) закономірно зростає потреба військ і сил в усіх видах матеріальних засобів, у тому числі і у продовольстві. Так, за роки Великої Вітчизняної війни Радянська Армія витратила понад 40 млн. т. продовольства (з них 25 млн. т. заготовлено продовольчою службою і військами з місцевих ресурсів та за рахунок трофеїв). Ця кількість продовольства перевершила витрати інших матеріальних засобів, наприклад: у чотири рази більше ніж витрати боєприпасів; у три рази більше ніж витрати пального та мастильних матеріалів.
Незважаючи на відносне зниження ваги продовольства у номенклатурі інших матеріальних засобів, що використовуються військами, абсолютні витрати продовольства у майбутній війні все ж залишаються високими.
Зростаюче значення продовольчого забезпечення в кінці-кінців визначається постійним підвищенням ролі людського фактору, тому що, якою б могутньою і ефективною не була техніка, вирішальне значення у сучасній війні, як і раніше, буде належати людині. В кінці-кінців фізичний і моральний стан військ буде високим там, де краще організоване продовольче забезпечення.
Завдання, організація і порядок забезпечення військ і сил продовольством, технічними засобами і майном продовольчої служби у воєнний час визначені Положенням про продовольче забезпечення особового складу Збройних Сил на воєнний час, яке є основним документом по керівництву продовольчою службою у діючій армії.
Основними завданнями продовольчої служби є своєчасне і повне забезпечення об'єднань, з'єднань, військових частин, кораблів та інших установ і закладів Міністерства оборони продовольством, технікою та майном, отже, у зв'язку з наголошеним вище розглянемо більш конкретно саму організацію продовольчого забезпечення військ у воєнний
1.Загальні вимоги щодо організації продовольчого забезпечення у воєнний час.
Норми продовольчих пайків, визначені наказом Міністра оборони на воєнний час, повинні забезпечити (за своїм складом, асортиментом продуктів, їх харчовою цінністю і можливістю урізноманітнити харчування) якісне і повноцінне харчування різних контингентів військовослужбовців. Вони розроблені на науковій основі і ураховують особливості навчально-бойової підготовки (ведення бойових дій), вплив на організм фізичних та хімічних факторів зовнішнього середовища і принципи збалансованого харчування.
Усі нині діючі норми продовольчих пайків забезпечують приготування якісної, смачної та ситної їжі і у повній мірі відновлюють енерговитрати особового складу.
В сучасних умовах у зв'язку з оснащенням військ новою технікою, ускладненням характеру та збільшенням інтенсивності навчально-бойової підготовки (це стосується і бойових дій) зростаючу роль має розумова діяльність та нервово-психічна напруга. Військова праця стала різноманітнішою як по характеру, так і за розмірами кількості енергії, що витрачається.
У ряді випадків військовослужбовці працюють в умовах обмеженої рухомості, під впливом різноманітних факторів, у тому числі, хімічних речовин та інших небайдужих для організму факторів. В зв'язку з цим зросло значення повноцінного харчування для попередження несприятливих змін в організмі, підвищення його стійкості до шкідливого впливу та забезпечення високої праце - і боєздатності.
Фізіологічні норми харчування для різних контингентів військовослужбовців основані на детальному вивчені обміну речовин, енерговитрат і потреби людини у білках, жирах, вуглеводах, вітамінах і мінеральних речовинах. В них знайшли реальне втілення принципи збалансованого харчування.
У визначені вимог до харчування і розробки норм забезпечення військовослужбовців продовольством в основу покладені наукові данні про оптимальну потребу людини у харчових речовинах.
Ці наукові данні сьогодні узагальнені в принципах про збалансоване харчування, основною вимогою якого є повна відповідність (адекватність) хімічного складу їжі потребам організму.
Наукове обґрунтування раціонів харчування припускає диференціацію їх для окремих контингентів військовослужбовців з місткістю в них харчових речовин в залежності від характеру військової діяльності, тобто від рівня фізичних і нервово-психічних навантажень, віку, маси тіла, кліматичних умов та інших факторів.
Обов'язковою умовою повноцінного харчування є також його енергетична (кількісна) адекватність, яка припускає відповідність енергетичної цінності їжі, що вживається, енерговитратам організму та своєчасне поповнення резервів енергетичних речовин, які витрачаються.
Таким чином, в основу нормування повинні бути покладені принципи кількісної і якісної адекватності раціонів потребам організму, що суттєво впливає на функціональний стан нервової системи.
В відповідності з потребою організму у харчових речовинах і енерго-витратами військовослужбовців Збройних Сил умовно можна розділити на такі групи:
1 група - особи, праця яких не пов'язана з витратами фізичної енергії, або потребує невеликих фізичних зусиль (розумова праця і великі нервові напруження - диспетчери, оператори пультів управління; службовці, які працюють сидячи).
2 група - особи, зайняті механізованою працею, обслуговуванням техніки (зв'язківці, телеграфісти, радіоелектронщики, медперсонал).
3 група - особи механізованої праці із значними витратами фізичної енергії (водії, механіки-водії бойової та іншої техніки, плав склад кораблів, та інших суден і т.і).
4 група - особи немеханізованої праці або частково механізованої, праця яких пов'язана зі значною витратою фізичних зусиль (плавсклад підводних човнів, льотчики, піхота, особовий склад інженерних та розвідувальних підрозділів та інші).
Якщо в основу вимог щодо харчування цих груп покласти калорійний еквівалент, то ми будемо мати такі показники:
1. Асортимент продуктів продовольчого пайка для осіб 1-ї групи повинен забезпечити надходження в організм людини такої кількості харчових
речовин (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини), щоб загальна калорійність складала близько 3000-3100 ккал.
2. Для осіб 2-ї групи - 3000-3500 ккал.
3. Для осіб 3-ї групи - 3500-4000 ккал.
4. Для осіб 4-ї групи - 4200-5000 ккал.
Слід зазначити, що фізіологічні норми харчування не повинні розглядатися, як постійні і незмінні величини. Необхідність удосконалення їх обумовлена, перш за все, зміною характеру праці та побуту, уточненням наукових даних про харчування, зміною структури продовольчих ресурсів і економічних можливостей держави.
Одним із шляхів удосконалення пайків є їх уніфікація, яка дозволяє зменшити їх кількість, покращити структуру і харчову цінність пайків.
Приклад: розробка нових пайків в ГПУ.
При розробці нових і уніфікації діючих норм забезпечення до них пред'являються такі вимоги:
• за енергетичною цінністю раціони пайків повинні поповнювати витрачену енергію військовослужбовців;
• удержувати у відповідності до вимог збалансованого харчування усі необхідні харчові речовини у оптимальних для того чи іншого контингенту військовослужбовців кількісних співвідношеннях;
• за асортиментом і кількістю продуктів забезпечувати приготування різноманітних страв за прийнятими у військовому харчуванні рецептурами і технології з урахуванням можливостей кухарів і технічних засобів приготування їжі;
• забезпечувати приготування гарячої їжі у відповідності до вимог режиму харчування.
Підводячи підсумок особливостей нормування харчування військовослужбовців, слід зазначити, що нині діючі норми продовольчих пайків відпрацьовані для основних груп військовослужбовців, які мають приблизно одинакові умови праці і побуту. Диференціація харчування у середині цих груп можлива за рахунок видачі відповідним категоріям особового складу додаткових пайків або додаткових продуктів.