- •Модуль і змістовий модуль і. Категорії особливо небезпечних інфекцій. Ознаки. Збудники. Історія вивчення, правила роботи Тема 1. Категорії особливо небезпечних інфекцій
- •Ентерококи
- •Клостридії
- •Бактерії групи Proteus
- •Патогенні стафілококи
- •Патогенні стрептококи
- •Термофільні організми в патогенезі захворювань людини
- •Збудники бактеріальних кишкових інфекцій
- •Збудники харчових інфекційних хвороб людини
- •Збудники черевного тифу та паратифів
- •Збудники дизентерії
- •Класифікація бактерій роду Shigella
- •Збудник холери
- •Диференціація холерних вібріонів
- •Збудники харчових токсикоінфекцій
- •Збудники гострих сальмонельозних гастроентеритів
- •Збудники ешеріхіозів
- •Бактерії роду Proteus
- •Бактерії виду Bacillus cereus
- •Бактерії виду Clostridium perfringens
- •Збудник ботулізму
- •Ентерококи
- •Бактерії родів Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Serratia, Providencia та інших родів родини Enterobacteriaceae
- •Змістовий модуль 2. Мікробіологія особливо небезпечних інфекцій Тема 1. Мікробіологія чуми і псевдотуберкульозу та кишкового ієрсініозу
- •Тема 2. Збудники бруцельозу
- •Тема 3. Мікробіологія туляремії
- •Тема 4. Мікробіологія сапу та меліоідозу
- •Тема 5. Мікробіологія сибірської виразки
- •Тема 6. Патогенні лістерії та хвороби, які вони викликають
- •Морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. L. Monocytogenes відноситься до роду Listeria. Рід названо на честь шотландського хірурга Лістера.
- •Тема 7. Патогенні спірохети
- •Морфологічні, культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. Збудник лептоспірозу Leptospira interrogans відноситься до роду Leptospira.
- •Модуль іі змістовий модуль і. Внутрішньоклітинні паразити – рикетсії та хламідії Тема 1. Рикетсії та хвороби, які вони викликають
- •Тема 2. Патогенні хламідії та захворювання, які вони викликають
- •Змістовий модуль іі. Патогенні гриби Тема 1. Патогенні гриби та захворювання, які вони викликають
- •Тема 2. Поверхневі мікози
- •Тема 3. Мікози, які викликаються умовно-патогенними грибами
Модуль і змістовий модуль і. Категорії особливо небезпечних інфекцій. Ознаки. Збудники. Історія вивчення, правила роботи Тема 1. Категорії особливо небезпечних інфекцій
Під загальною назвою «Бактерії групи кишкових паличок» (БГКП) об’єднують бактерії родини Enterobacteriaceae, рр. Escherichia, Citrobacter, Enterobacter i Klebsiella (за Біргером). До бактерій групи кишкових паличок відносяться грамнегативні неспороутворюючі палички, які зброджують лактозу з утворенням кислоти і газу при 37°С протягом 1 – 2 діб чи зброджують глюкозу з утвореннями кислоти та газу протягом 1 доби, в яких відсутня оксидазна активність. Позитивна відповідь про наявність у досліджуваному об’єкті БГКП дається на основі визначення грамнегативних паличок і негативного оксидазного тесту.
У відповідності до ДСТу 18963-73 при характеристиці БГКП ураховують наступні диференційно-діагностичні ознаки:
-
інкубація посівів при 37°С;
-
характер росту на середовищі Ендо – лактозний тест (враховуються темно-червоні колонії з металевим блиском (E. coli) чи без нього (Enterobacter aerogenes);
-
забарвлення за Грамом;
-
бродильна проба на середовищі з глюкозою.
Усі бактерії, які дають ріст на середовищі Ендо при 37°С протягом 24 год називаються ендобактеріями. Серед них переважають грамнегативні мікроорганізми, проте іноді зустрічаються і грампозитивні палички, і коки. Загальну кількість цих бактерій враховують при санітарно-гігієнічній оцінці водоочисних споруд та характеристиці процесів самоочищення водойм.
До них відносять грамнегативні, неспороутворюючі, оксидазонегативні бактерії. Із ентеробактерій виділяють БГКП – бактерії, які зброджують глюкозу до кислоти і газу при температурі 37°С. Серед БГКП виділяють лактозопозитивні палички (ЛКП), які ферментують лактозу до кислоти і газу при 37°С. Із ЛКП виділяють фекальні кишкові палички (ФКП), які зберігають здатність розщеплювати лактозу при 44,5°С. Наявність ФКП є показником свіжого фекального забруднення. Із ФКП до E. coli відносять тільки бактерії, які не здатні рости на цитратному середовищі.
Бактерії роду Escherichia є постійними мешканцями кишечнику людини, і виявлення їх у воді, грунті, на харчових продуктах свідчить про свіже фекальне забруднення цих об’єктів.
Бактерії родів Citrobacter і Enterobacter частіше виявляються в грунті, на рослинах, вони є показниками більш давнього фекального забруднення і мають лише санітарно-показове значення, на відміну від ешеріхій.
Морфологія. БГКП – це короткі (1 – 3 х 0,5 – 0,8 мкм) поліморфні рухливі і нерухливі грамнегативні палички, які не утворюють ендоспори (рис. 2).
Культуральні властивості. Добре ростуть на простих поживних середовищах: м’ясо-пептонному бульйоні (МПБ) і м’ясо-пептонному агарі (МПА). На МПБ утворюють значне помутніння середовища, невеликий осад сірого кольору, пристіночне кільце, плівка на поверхні відсутня. На МПА колонії прозорі з сірувато-голубим відблиском, на середовищі Ендо – плоскі червоні колонії з темним металевим блиском чи без нього (лактозонегативні варіанти кишкової палички – паракишкова паличка – можуть давати безбарвні колонії).
Ферментативні властивості. Більшість не розріджує желатину, викликає згортання молока, розщеплює пептони з утворенням амінів, аміаку, сірководню, має високу ферментативну активність по відношенню до лактози, глюкози та інших вуглеводів та спиртів.
Резистентність. Знезаражуються звичайними методами: пастерізацією при 63 ‑ 75°С (при 60°С E. coli гине через 15 хвилин). 1% розчин фенолу викликає загибель через 5 – 15 хвилин.