- •Матеріали курсу Відомості про автора
- •Як працювати з курсом?
- •Ключові поняття курсу:
- •Глосарій
- •Тематичний План курсу
- •Навчальні матеріали
- •Навчальний матеріал
- •1.1.2. Релігиєзнавство як наука
- •1.1.1. Сутність релігії.
- •1.1.3. Основні теорії походження релігії.
- •1.1.4. Структура релігії
- •1.1.5. Основні функції релігії
- •1.1.6. Класифікація релігій.
- •Розділ 1.2. Тема «Ранні форми релігії»
- •Навчальний матеріал
- •1.2.1. Початок релігії.
- •1.2.2. Культ богині-матери
- •Мати-земля
- •1.2.3. Фетишизм
- •1.2.4. Тотемізм
- •1.2.5.Культ тварин, культ рослин.
- •1.2.7. Шаманство
- •Навчальний матеріал
- •1.3.1. Географічні і соціально-історичні рамки.
- •1.3.2. Політеїзм і енотеїзм.
- •1.3.3.Люди-боги і боги-люди.
- •1.3.4. Уявлення про загробне життя.
- •1.3.5. Культ.
- •Навчальний матеріал:
- •1.4.1. Початок буддизму.
- •1.4.2. Релігія або етична система?
- •1.4.3.Джерела по історії раннього буддизму.
- •Навчальний матеріал:
- •1.5.1. Всесвіт в буддійському догматизмі
- •1.5.2.Чи бог Будда
- •1.5.3. Круговорот будд.
- •1.5.4. Чудеса і знамення.
- •Навчальний матеріал:
- •1.6.2.Вчення про нірвану
- •1.6.3. Ідея переселення душ.
- •1.6.4. Замогильне життя.
- •Навчальний матеріал:
- •1.7.1.Формування культу.
- •1.7.2. Релігійний культ.
- •1.7.3. Практика пожертвувань.
- •Навчальний матеріал
- •2.1.1.Джерела християнства.
- •2.1.2.Історичні умови виникнення християнства.
- •2.1.3.Ідея гріховності і ідея порятунку
- •Секти. Єресь»
- •Навчальний матеріал
- •2.2.2.Гностицизм. Монтанізм. Маніхейство. Аріанська єресь. Несторіане. Монофізіти.
- •2.2.3.Віровчення і культ християнства.
- •2.2.4. Християнські общини і держава.
- •2.2.5 Розповсюдження християнства
- •Навчальний матеріал
- •2.3.1. Розділення західної і східної церков.
- •2.3.2. Виникнення інквізиції.
- •2.3.3. Схоластика і містика.
- •2.3.4. Церковна реформація, протестантизм.
- •2.3.5. Православ'я. Розкол в російській церкві.
- •2.3.6. Християнський модернізм.
- •Розділ 2.4. Тема «Хрещення Русі»
- •Навчальний матеріал.
- •2.4.1. Хрещення княгині Ольги.
- •2.4.2. Об'єднання Русі князем Володимиром.
- •2.4.3. Хрещення киян.
- •2.4.4. Хрещення Новгорода.
- •2.4.5. Повстання волхвів.
- •Навчальний матеріал.
- •2.5.1. Початок хрестових походів.
- •2.5.2. Перший похід.
- •2.5.3. Похід лицарського ополчення.
- •2.5.4. Ордени тамплієрів і госпітальєрів.
- •2.5.5. Четвертий похід.
- •2.5.6. Дитячий хрестовий похід.
- •Розділ 2.6. Тема «Релігійна ситуація в Україні»
- •Навчальний матеріал.
- •2.6.3. Створення греко-католицької церкви.
- •2.6.6. Становлення Української автокефальної православної церкви (уапц).
- •2.6.7. Створення Української православної автокефальної церкви (упац). Відродження уапц
- •Навчальний матеріал.
- •2.7.1. Історичні умови виникнення ісламу.
- •2.7.3. Віровчення ісламу.
- •2.7.5. Розколи і секти.
- •2.7.6. Шаріат – мусульманський релігійний закон.
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 1. Світові релігії як етап релігійної еволюції. Буддизм.
- •Тема 2: християнство найпоширена світова релігія..
- •Тема 3. Релігія в житті українського народу. /
- •Тема 4. Виникнення та розповсюдження ісламу.
- •Богослужіння та свята в християнстві
- •Витяги із законів україни
- •Види крестів.
- •Культові споруди
- •Православні храми
1.1.1. Сутність релігії.
Термін релігія (благочестя, святиня) походить від латинського слова «релігіо»: стародавні римляни позначали цим словом все те, що було пов'язане з шануванням (культом) богів. Християнський теолог Августин (IVв.), розглядав це слово, як похідне від «знов зв'язувати, возз'єднувати», тобто зв'язувати небо і землю, Бога і людину. На початок ХIX в. сенс терміну «релігія» сформувався таким чином:
Релігия-це сукупність поглядів на світ, які найчастіше грунтуються на вірі в Бога (або інші трансцендентні сутності), що створив цей світ і саму людину, дав йому знання, яке повинне прийматися на віру, не вимагаючи доказів (тому релігію часто називають просто вірою).
Релігійні вірування складають світоглядний, інтелектуальний компонент релігії. Це і
сукупність дій, що сладають культ, в яких релігійна людина виражає своє відношення до Бога і вступає з ним в зв'язок в молитві, жертвопринесенні і т.п.;
це також сукупність норм, правил поведінки, яким повинна слідувати людина;
це об'єднання релігійних людей в ті або інші організації, такі як церква, секта, чернечий орден, особливі групи служителів культу і ін.
Поняття «релігія» безпосередньо пов'язане з поняттям «Бог».
БОГ – верховна надприродна сутність, яка згідно різним релігійним ученням, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу.
Людство століттями шукає доказів «за і проти» існування Бога. Але ніякі аргументи нічого не дадуть людині, яка не вірить, і не потрібні людині, яка вірує. Відносно цього, Кант стверджував, що існування Бога не можна логічно ні довести, ні спростувати.
1.1.3. Основні теорії походження релігії.
Теологічні (релігійні)-«изнутри».
Наукові «ззовні».
Теологічні (релігійні) теорії (тео - бог, логос - учення) засновані на твердженні про надприродне походження релігії.
Традиціоналістична теорія свідчить про те, що релігію відкрив сам Бог (Адаму, Єві; Мойсеєві, Мухаммеду та ін. пророкам). Розвивали цю теорію:Афанасій Александрійський (295-373), Іоанн Златоуст (350-407), Іоанн Дамаскін (675-753), Августин Блаженний (354-430), Хома Аквінський (1225-1274).
Теістична теорія - Бог принципово відрізняється від світу речей і явищ. Він вищий за людину, є джерелом всього, в т.ч. і релігії (схожа з №1).
Концепція народжених ідей - ідея існування Бога властива людині з самого народження. Якщо б ніхто не сказав, людина все одно б знала це. (Рене Декарт 1569-1650, фр. Математик).
Містичні теорії - людина бачить бога внутрішнім поглядом, спостерігає не тілесно, а духовно. Це спостереження вимагає не розуму, а віри (Фрідрих-Генріх Якобі 1743-1819. німец.писатель, філософ-ірраціоналіст.
Наукові теорії походження релігії.
Головна їх особливість полягає в старанні пояснити релігію як результат реалізації певних потреб, інтересів або нездатності людини подолати свою залежність від зовнішніх сил.
1. Політико-державна теорія. Запропонована вона в V ст. до н.е. старогрецьким філософом Крітієм (460-403 до н.е.), який висловив допущення, що релігія є вигадкою законодавців. Її ділив Лактацій (250-225 до н.е.), який вважав засновником релігії римського царя Помпілія. Цю гіпотезу розвинули гуманісти (ідейний напрям в культурі Відродження), які відстоювали право на існування незалежної від релігії світської культури і енциклопедисти (французькі мислителі - Дідро, Монтеськ'є, Вольтер, Руссо і ін.), які брали участь в створенні «Енциклопедії» першого твору, який систематизував тодішні наукові знання XVII-XVIII ст. Релігію вони вважали обманом, вигадкою, результатом неуцтва, свідомої нечесної змови для досягнення чиїхсь інтересів або загального спокою.
2. Евгемерізм. Його автором був грецький філософ Евгемер (340-260 до н.е.), який вважав, що релігія веде початок з надання почестей і обожнювання стародавніх царів.
3. Натуралістична (матеріалістична) концепція виникла синхронно з эвгемеризмом, вона базувалася на твердженнях, що сфера духовного, зокрема релігія, є похідною від матеріального світу. її прихильники вважали релігію фантастичним відображенням миру в свідомості людей. Серед мислителів цього напряму грецький філософ-матеріаліст Епікур (342-270 до н.е.), який висунув гіпотезу про атомістичну будову миру, що є вічним і нескінченним, і тому не міг бути створеним богами. Лукрецій Кар (прибл. 99-55 до н.е.) писав, що уявлення про богів відбулося із спостережень за природою, а страх людей перед її могутніми силами спонукав споруджувати богам капища. Одному з послідовників Епікура - римському письменникові Петронію (прибл. 66 н.е.) належить вислів: «Перших богів на Землі створив страх». Так думав і засновник матеріалістичної лінії у філософії Демокріт (460-361 до н.е.), за часів якого було поширено твердження, що релігія виникла в давньому Єгипті від страху перед природою, її запозичили інші народи. Про це писали і історик Діодор Сицилійський (прибл. 90-21 до н.е.). Натуралістична концепція походження релігії прижилася в численних теоріях як матеріалістів, так і нематериалистов. Серед її прихильників англійські філософи Д. Юм, Т Гоббс, представники німецької класичної філософії - Г.В.Ф Гегель, Ф.Ніцше, засновник «філософії життя» Л. Фейєрбах, представник марксистської філософії Ф. Енгельс і ін.
4. Міфологічна теорія. Її дотримувався англійський лінгвіст Макс Мюллер (1823-1900), вивчаючи мови стародавніх народів, зробив припущення, що релігія веде початок з міфу про Сонце, з обожнювання Сонця. Це було ударом по теологічній концепції, бо певною мірою заперечувало надприродне походження релігії. Концепція Мюллера мала хитку наукову основу, оскільки міфи про Сонце відображали перехід окремих племен до землеробства, а релігійні уявлення існували задовго до цього.
Міфологічну теорію походження релігій підтримували брати Грімм, О.Потебня і ін. Вона є своєрідним продовженням астральної теорії походження релігії, представники якої вважали її виникнення наслідком старань стародавніх людей пояснити метеорологічні, астральні явища.
5. Анімістична теорія. Розповсюдилася в кінці XIX на початку XX ст. Засновником її був англійський етнограф, религиєзнавець Е.Тайлор. Він вважав, що релігія сформувалася від віри в духів і в душу. Цю віру він назвав анімізмом (лат. анима, анимуз - душа, дух). Англійський філософ і соціолог Г. Спенсер виводить походження анімізму з ідеї «двійника»: первісна людина бачила свого двійника або двійника іншої людини уві сні або в мріяннях, і у нього з'являлася думка про подвійну суть людини. За іншими твердженнями, анімізм відбувся завдяки прагненню первісної людини до самопізнання. Анімістична теорія спонукала до визнання розумових здібностей первісної людини.
6. Психологічна теорія. У її основу узята теза, що зародження релігії обумовлене особливостями природи людини. Її засновник австрійський психолог, автор теорії психоаналізу 3. Фрейд. Релігія, згідно його учення, є наслідок психічних переживань людини в стресовій ситуації. Психічне передує соціальному, визначає його, а значить, психічне сприйняття миру первісною людиною є джерелом його релігійного світобачення.