2. 5 Злоякісні пухлини щитовидної залози

Епідеміологія.

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на рак щитовидної залози (РЩЗ), особливо у дітей. В Україні за 1998-1999 роки захворюваність на РЩЗ складала 4 випадки на 100 тисяч населення. Але захворюваність на РЩЗ в різних регіонах неоднорідна. Найвища захворюваність спостерігається в м. Києві і Київській області (10,4 на 100 тис. та 10,2 на 100 тис.). Відповідно, найнижча – в Закарпатській і Чернівецькій областях (1,1 на 100 тис. та 1,9 на 100 тис.).

Практично у всіх країнах світу РЩЗ має 2 піки захворюваності: менший у віковий період від 7 до 20 років і більший в 40-65 років. Захворюваність дітей складає 0,3 на 100 тис. населення. Співвідношення захворюваності чоловіків і жінок складає в середньому 1:3.

Етіологія і патогенез.

Злоякісні пухлини ЩЗ слід віднести до дисгормональних. Встановлено їх зв’язок з гіперфункцією передньої частки гіпофізу. Підвищений вміст тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ) в крові є важливим етіологічним і патогенетичним чинником розвитку пухлини щитовидної залози.

Продукція ТТГ стимулюється через гіпоталамус тиротропін-релізинг-гормоном внаслідок гальмування функції ЩЗ, зумовленої або дефіцитом йоду, або вживанням тиреоїдних препаратів, або дією іонізуючого випромінювання. Надлишок ТТГ в крові стимулює проліферацію епітелію ЩЗ, яка зазвичай є компенсаторною, але інколи може стати незворотною.

Таким чином, розвитку РЩЗ часто передує вузлове воло, дифузна і вузлова гіперплазія, доброякісні пухлини (аденоми).

До груп підвищеного ризику стосовно РЩЗ відносять:

• жінок, які тривалий час страждають запальними або пухлинними захворюваннями геніталій та молочних залоз;

• осіб, що мають спадкову схильність до пухлин і дисфункцій залоз внутрішньої секреції;

• осіб із аденомами або аденоматозом ЩЗ, рецидивуючим еутиреоїдним волом в ендемічних районах;

• осіб, що отримали загальний або місцевий вплив іонізуючого випромінення на ділянку голови та шиї, особливо в дитячому віці.

Згідно сучасним уявленням, щитовидна залоза є поліморфним органом, що складається з 3-х функціональних видів клітин:

А-клітини (фолікулярні ) – відповідальні за синтез тироксину (Т₄) та трийодтироніну (Т₃), що регулюють нормальний ріст та розвиток організму, а також впливають на модуляцію багатьох обмінних процесів в організмі;

В-клітини (клітини Гюртля-Ашкіназі) накопичують серотонін;

С-клітини (парафолікулярні) – продукують поліпептидний гормон – кальцитонін. С-клітини за своєю структурою є нейродермальними і належать до так званої АPUD-системи, що виробляє катехоламіни.

Гістогенез пухлин щитовидної залози та їх частота

Джерело розвитку	Гістологічна структура тканини
	Доброякісні	Злоякісні	Частота злоякісних пухлин
А-клітини (фолікулярні) В-клітини (Гюртля-Ашкіназі)	Папілярна аденома Фолікулярна аденома Трабекулярна аденома	Папілярна аденокарцинома Фолікулярна аденокарцинома Недиференційований рак	»60-75% »15-25% »5-10%
С-клітини (парафолікулярні)	Солідна аденома	Медулярний рак (солідний рак із амілоїдозом строми)	»5%
Метаплазований епітелій	_________	Плоскоклітинний рак	»1%