Рак грудної залози.

Рак грудної залози ділять на інфільтративний, експансивний і дифузний, внутришньопротоковий, та внутришньокістозний. Для всіх раків грудної залози характерний ряд ознак, які підрозділяють на прямі і посередні.

До прямих ознак відносяться :

1. тінь пухлини;

2. кальцинати.

До посередніх ознак відносяться :

1. перебудова структури тканини грудної залози;

2. дрібні вогнища відсіву пухлини;

3. потовщення шкіри;

4. утягнутість шкіри;

5. потовщення ареоли;

6. утягнутість і деформація соска;

7. тяжі до утягнутої шкіри і соска;

8. гіперваскуляризація залози;

9. інвазія в ретромамарний простір;

10. загальне збільшення залози.

Інфільтративний рак.

Тінь пухлини має в центрі більшу щільність, ніж оточуюча тканина. Зірчатої або амебоподібної форми з нерівними контурами, з тяжами на периферії, що направлені до шкіри, в тому числі до соска. Іноді є кальцинати у вигляді багатьох піщинок, рисочок, іноді утворень іншої форми і має посередні ознаки в залежності від розповсюдження.

Експансивний рак.

Тінь пухлини кругла з чіткими поліциклічними краями з окремими тяжами і кальцинатами плюс посередні ознаки в залежності від розповсюдження.

Дифузний рак.

Прямі ознаки можуть бути невидні внаслідок дифузного збільшення об’єму залози, пов’язаного з розростанням пухлини, але при цьому є різко виражені посередні ознаки: загальне збільшення грудної залози, дифузне збільшення товщини шкіри. Перебудова структурного рисунку тканини грудної залози з утворенням великої кількості невизначеної форми вогнищевих тіней.

Вище перераховані ознаки характерні для пухлин II-III-IV стадії, тобто, коли вони вже доступні пальпації.

За допомогою мамографії можна виявити непальповану пухлину. Існують три рентгенологічні варіанти непальпованих пухлин:

• 1 у вигляді тіні діаметром не більше 1см у діаметрі;

• 2 мікрозвапнень;

• 3 перебудови структурного малюнка грудної залози на окремої ділянці, якій має вигляд тяжів або ущільнень перипротокової тканини.

Чим щільніша залоза тим трудніше виявити непальповану пухлину.

КТ поступається перед мамографією щодо відображення перебудови структурного малюнка залози і виявлення мікрозвапнень. Але КТ та МРТ дає змогу отримати додаткову інформацію про стан ретромамарного простору, поширення процесу на оточуючи тканини та органи, наявність дифузної форми раку та метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли.

На МРТ при застосуванні Т1 ЗЗ злоякісни пухлини видні як осередки низької чи середньої інтенсивності. Інтенсивність сигналу від яких після контрастування різко зростає, а вимивання контрасту відбувається нерівномірно ,на відміну від нормальної тканини залози та доброякісних пухлин, по периферії швидше, ніж у центрі.

На УЗД злоякісна пухлина частіше представлена ділянкою зниженої ехогенності, неправильної форми, з нерівними нечіткими контурами, негомогенної структури. Значно рідше злоякісна пухлина має вигляд ехопозитивного утворення. Звичайну УЗД ,в сумнівних випадках, доповнюють допплерографією, з допомогою якої виявляють значно більше судин у пухлині ,особливо навколо неї порівняно з доброякісними утворами. Судини у пухлині розташовані безладно ,мають звивистий хід і нерівномірний діаметр.

Внутрішньопротоковий рак коли він має невеликі розміри не виходить за межі протоки, тому на оглядових мамограмах не визначається. Але при наявності виділень з соска, тім паче кров’яністих у жінці, яка не вагитна і не годує потребує дуктографії для виключення внутрішньопротокового раку. На дуктограмах може спостерігатись дефект наповнення у просвіті протоки, або ії звуження. Контури дефекту і звуженої ділянці нерівні.

При внутришньокістозному раці у порожнині кісти на внутрішньої поверхні стінки находять додаткове утворення з потовщенням стінки кісти у його основі та інфільтратами за межами капсули кісти.

Для діагностики раку грудної залози застосовують раковоембріональний антіген( РЕА), або пухлинний маркер – СА15-3. А поєднання РЕА і феритину дозволяє підвищити точність діагностики раку грудної залози. Рівень АФП 200-250 нг/мл є пороговим, вище якого діагноз первинної пухлини реальний.

Для диференціювання злоякісної пухлини від доброякісної застосовують і сцинтіграфію. Для цього застосовують РФП ^99мТс-сесамібі, який вибірково накопичується у злоякісної пухлині.

Доброякісні захворювання, це ті, з яких найчастіше зустрічаються різні форми дисгормональних гіперплазій.

Виникають вони при ненормальній дисгормональній стимуляції і незвичайних відношеннях в рівнях полових гормонів, що утворюються в організмі жінки. При цьому порушується циклічна перебудова тканин грудних залоз, що призводить до розвитку в них патологічного стану і властиво тільки цьому органу.

Дизгормональні гіперплазії поділяються на :

1. Гіперплазії вузлового типу :

А). Фіброми

Б). Аденоми

2. Гіперплазії дифузного типу :

А). Аденози

Б). Аденофіброматози :

1. фіброзна форма

2. кистозна форма

3. змішана форма

В). Секреторна форма хвороби

Г). Гінекомастія

Для гіперплазії вузлового типу, що зустрічається частіше у віці 20-30 років, характерна слідуюча картина :

Прямі ознаки – наявність тіні круглої форми, краї рівні і чіткі, коли декілька тіней зливаються між собою, краї поліциклічні. В період менструації краї нечіткі за рахунок променистості через набряк тканин. Інтенсивність залежить від величини і гістологічної структури. Структура її однорідна за винятком випадків зі звапненям, останні можуть мати найрізноманітнішу форму і розміри. При здавлені грудної залози форма пухлини змінюється. При витягуванні соска відстань між тінню і соском збільшується.

Посередні ознаки – в зв’язку з експансивним ростом оточуючі тканини відсуваються, тому з’являються деформації структурного малюнку грудної залози, відтиснення, зближення елементів.

Навкруг тіні є обідок просвітлення – (жир). Судини коло тіні не розширені. Шкіра, ареола, сосок, ретромаммарний простір в нормі. Якщо навіть пухлина розташована на основі залози, ретромаммарний простір тільки звужується, але чітко просліджується. Для оцінки стану ретромаммарного простору показана КТ, МРТ.

На УЗ зображенні аденома та фіброаденома мають вигляд анехогенної, або гіпоехогенної ділянці округлої форми з рівними чіткими контурами, що мають однорідну структуру. Фіброаденоми діаметром більше 2см ,можуть мати нерівний контур і неоднорідну структуру за рахунок гіпоехогенних ділянок в зонах некрозу і гіперехогенних від кальцинатів.

Гіперплазія дифузного типу у віці 25-35 років.

Аденози – стан на межі фізіологічної перебудови, полягає в гіперплазії часточок грудної залози; уражуються обидві молочні залози, але процес може бути в одній залозі і найбільш виражений в якій-небудь її частині.

На рентгенограмі знаходять велику кількість тіней неправильної форми, що зливаються між собою, краї тіней нечіткі.

В цілому залоза дає дуже щільну, але неоднорідну тінь. Якщо на фоні множинних ділянок аденоза визначається тінь обмеженого пухлинного ущільнення, то це майже завжди фіброаденома, так як кист і злоякісних пухлин при простому аденозі не буває. Аденоз – лобільний стан, що виліковується.

Склерозуючий аденоз супроводжується розвитком фіброзної тканини і утворенням множинних мікрокальцинатів, які інколи купуються у купки і дуже схожі на ті кальцинати, що спостерігаються при раці.

Аденоматози і фіброаденоматози.

Фіброзна форма – досить рідка форма, що частіше зустрічається в 30-40 років з двох сторін, але не симетрично, частіше в верхніх квадрантах. Відбувається розростання сполучної тканини зі зменшенням кількості і об’єму залозистих часток і облітерацією грудних протоків. На рентгенограмах – тінь, що розповсюджується майже на всю залозу, але розділена на ділянки трабекулами, що йдуть до соска. Визначається тільки шар підшкірножирової клітковини. Тінь дуже нагадує молочну залозу вагітної або годуючоїм жінки, але менших розмірів. Іноді буває зв’язок з фіброденомою, яку погано видно, так як оточена щільною фіброзною тканиною, шкіра, сосок, ареола, судини, ретромамарний простір в нормі.

Кістозна форма частіше зустрічається у віці 30-45 років. Морфологічно визначають кісти, що утворюються в зв’язку з порушенням відтоку вмісту ацинусів через гіперплазію протокового епітелію, процес двосторонній, але без строгої симетрії.

На рентгенограмах визначається багато кулеподібних тіней з поліциклічними краями, що чергуються з ділянками кулеподібних просвітлень – кісти, якщо вони оточені залозистою або щільною фіброзною тканиною.

Такий стан найкраще помітно при кістах, що містять жир. Ці просвітлення чітко обмежені за рахунок фіброзної капсули. Якщо кіст багато, то маємо картину мильних пухирів.

Посередні ознаки: змінюється структурний малюнок за рахунок потовщення трабекул у звязку з фіброзом. Вени, шкіра, ареоли, сосок і ретромамарний простір – в нормі.

Змішана форма частіше зустрічається у віці 30-45 років.

Рентгенологічно визначаються зміни архітектоніки грудної залози. Замість тіні залозистого трикутника з трабекулами, що радіально направлені від основи соска, на знімках відмічається неоднорідна тінь збільшеної залозистої частини, що складається з великої кількості затемнень і просвітів неправильної форми і трабекул різної товщини і положення, які є відображенням розширених грудних протоків і фіброзно змінених сполучно-тканинних тяжів. Підшкірножировий шар нерівномірно звужений. Судини можуть бути трохи розширеними, шкіра, ареола, сосок, ретромамарний простір в нормі.

Секреторна хвороба – різновидність дисплазії грудної залози, розвивається у віці 20-70 років і проявляється секрецією молокоподібної речовини у невагітної жінки. Ураження двосторонні. На рентгенограмах у грудних залозах відмічається картина лактаційного періоду. В субареолярній зоні видно широкі тіньові смужки, що відповідають розширеним молочним протокам.

; У старих протоки розширені нерівномірно, тому тіньові смужки мають чіткоподібний характер.

При плазмоцитарному маститі відмічається тінь, що має характер язиків полум’я, яка звужується від ареоли до основи залози. Сосок втягнутий.

На дуктограмах відзначаються розширені протоки. При довгому перебігу секреторної хвороби можуть появлятись дрібні звапнення. Звапнення стінок протоків. Можуть виявлятись невеликі кісти.

Гінекомастія зустрічається тільки у чоловіків і завжди є ознакою гормональних порушень.

На рентгенограмах виявляються майже однорідні затемнення залози, що виявляються за тінню соска. У старих затемнення неоднорідне, що складається з великої кількості ділянок, так як розділені світлими смужками жирової тканини, між якими видно сполучно-тканинні трабекули.

На МРТ при кістозній мастопатії на Т1 ЗЗ кисти видні у вигляді округлих читко обмежених ділянок низькою інтенсивності (темні), а на Т2 ЗЗ високою інтенсивністі (біли).

На УЗ зображеннях при аденоматозі підвищується ехогенність залозистого трикутнику, структура його зерниста за рахунок численних близько разтошованіх один від одного осередків округлой форми високої ехогенності.

При кістозной мастопатії е поодинокі або численні анехогенні овальної форми утворення з чіткими контурами з дорзальним посиленням ультразвуку і латеральною тінню за задньою стінкою кісти.

При фіброзної мастопатії спостерігається велика кількість гіперехогенних потовщених тяжів.

При секреторній хворобі спостерігаються розширенні анехогенні протоки з ділянками звапнень у протоках з акустичною тінню за задньою стінкою .

Мастит.

При маститі на мамограмах та КТ виявляють інтенсивне однорідне затемнення всієї залози ,або ії частини й ретромамарного простору. Шкіра стовщена. При сформованому абсцесі є нечітко обмежено інтенсивне затемнення ,структурний малюнок грудної залози навколо нього підсилений, тіні судин розширені, шкіра стовщена. На УЗ зображеннях при серозній та інфільтративних формах маститу гіпоехогенні неоднорідні ділянки неправильної форми з нечіткими контурами. При переході у гнійну форму додаються анехогенні рідинні порожнини неправильної форми. Сформований абсцес має вид анехогенного кулеподібного утворення у капсулі з гіперехогеннимі включеннямі і стовщеною шкірою над ним.

Імплантати з силіконовій маси в еластичній оболонці, що використовують для збільшення грудних залоз можуть бути розташовані ретрогландулярно та субпекторально, з часом навколо них формується фіброзна капсула. В 1-2% спостерігаються ускладнення після установки імплантату у вигляді розриву його капсули. Розриви бувають тільки еластичної оболонки імплантату(інтракапсулярні) та оболонки імплантату і фіброзної капсули (єкстракапсулярними), тоді силікон потрапляє у тканини грудної залози. З часом в цих ділянках утворюються кальцифікати. У жінок з імплантатами вище ризик розвиток раку грудної залози.

Пошкодження імплантатів та кальцифікати виявляють з допомогою мамографії, КТ, МРТ, та УЗД. На сонограмах неушкоджений імплантат є гіпоехогенним, а поява гіперехогенних ділянок в імплантаті свідчить про його розрив.

В маммографіческіх кабінетах клініко - рентгенологічно і з допомогою УЗ обстежують жінок любого віку з скаргами на захворювання грудних залоз і жінок старше 40 років без скарг з профілактичною метою, так звана скрінінгова мамографія на скритий рак грудної залози. УЗД скрінінгове обстеження для виявлення раку не застосовується. Під динамічним наглядом знаходяться жінки:

• З незміненими грудними залозами з контролем через 2 роки;

• З дифузними змінами(мастопатія) через 1-2 роки в залежності від форми мастопатії і ступеню ії вираженості.

• З синдромом втягнутого соска без рентгеноморфологічних ознак рака;

• З синдромом оперованої грудної залози з приводу доброякісного захворювання;

• З синдромом патологічної секреції із соска молозівоподібного і гноєподібного характеру без цитологічних ознак внутрипротокових змін з контролем через 6-8 мес;

• З синдромом збільшеної грудної залози у чоловіків без ознак раку з контролем через 6-8 мес.

• Крім того до цей групи належать жінки з групи різику: зрілий вік; ранішнє менархе; пізня менопауза; безпліддя; сімейний або особистий анамнез раку грудної залози; попередня підтверджена біопсіей атипова гіперплазія або лобулярна неоплазія; жінки з імплантатамі в молочну залозу.

3. Рекомендована література.

Основна:

1.Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология и рентгенология. – М.: «Медицина», 1993. – 555с.

2.Рентгенодіагностика За ред.Мілька В.І.-“Нова книга “,2005.-342с.

3.Милько В. Й., Лазарь А.Ф., Н.И.Назимок. Медицинская радиология.-Киев,-"Вища школа".1980.-279 с.

4.Линденбратен Л.Д., Наумов Л.Б Медицинская рентгенолгия, программированный курс.М.:Медицина.-1974.-179с.

5.Кравчук С.Ю.,Лазар А.П.Основи променевої діагностики.-Чернівці.-2006.-255с.

6.Югов В.К. Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів по темі: „Методи променевої діагностики, променеві ознаки нормального стану та деяких захворювань грудної залози”. Полтава 2007р.

Додаткова:

1.Рожкова Н.И. Рентгендиагностика заболеваний молочной железы. – Москва, «Медицина», 1993. – с.223.

2.Линденбратен Л.Д., Бухтеева Н.Ф., Зальцман И.Н., Рыжинова И.А. Ранняя диагностика рака молочной железы при массовых проверочных обследованиях женского населения. – М.: «Медицина», 1975. – 186с.

3.Бражников Н.Н., Линденбратен Л.Д. Рентгеновская и радиоизотопная диагностика заболеваний молочных желез. – М.: «Медицина» . – 1965. – с.183.

4.Променева діагностика за ред. Г.Ю.Коваль. – К.: „Орбіс”, 1998. Т.1 – 527 с.

5.Дуглас С. Кац, Кейвин Р. Мас, Стюарт А. Гроскин. Секреты рентгенологии. – 2003. – 703 с.

6.Шотемор Ш. Ш. Путеводитель по рентгенологическим изображениям. – Москва, 2001. – 396 с.

4. Орієнтовна карта роботи студента з літературою:

Запитання	Вказівки	Відповіді
Методи променевого дослідження грудної залози.	Вивчити методи променевого дослідження.	.
Показання і протипоказання для променевого дослідження грудних залоз.	Вивчити показання і протипоказання до дослідження грудних залоз.
Характеристика нормального рентгенівського зображення грудних залоз.	Вивчити ознаки нормального стану грудних залоз на мамо грамах.
Рентгенівські ознаки деяких захворювань грудних залоз.	Вивчити рентгенівські ознаки деяких захворювань грудних залоз.

5. Матеріали для самоконтролю.

А.Питання для самоконтролю:

1. Перерахуйте променеві методи дослідження грудних залоз.

2. Що таке мамографія?

3. При яких захворюваннях вивчається стан грудної залози з допомогою мамографії?

4. Перерахуйте протипоказання до мамографії.

5. У чому суть підготовки до мамографії?

6. Перерахуйте форми дифузних мастопатій, які виявляються з допомогою мамографії.

7. Перерахуйте форми раку грудної залози, які виявляються з допомогою мамографії.

8. Перерахуйте прямі рентгенівські ознаки раку грудної залози.

9. Перерахуйте посередні рентгенівські ознаки, які виявляються з допомогою мамографії.

10. Що таке дуктографія?

11. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при інфільтративному раку грудної залози.

12. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при експансивному раку грудної залози.

13. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при дифузному раку грудної залози.

14. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при гіперплазії грудної залози вузлового тип.

15. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при дифузній фіброзно-кістозній мастопатії з переважанням залозистого компоненту (аденоз).

16. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при дифузній фіброзно-кістозній мастопатії з переважанням фіброзного компоненту.

17. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при дифузній фіброзно-кістозній Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при секреторній хворобі.

18. Перерахуйте рентгенівські ознаки, які зустрічаються при гінекомастіїмастопатії з переважанням кістозного компоненту.

19. .

Б.Тести для самоконтролю. I. Рівень

1. Яка нормальна товщина шкіри грудної залози?

1. Від 0,5 до 2мм.

2. Від 0,1 до 0,3 мм.

3. 3-4 мм.

4. 6 мм.

5. 0,1 мм.

2. Якій характер контуру молочной залози у норме?

1. Ввігнутий рівний.

2. Опуклий рівний.

3. Втягнутий не рівний.

4. Хвилястий.

5. Нечиткій.

3.Мамограма повинна проводитись:

1. Під час менструації.

2. Одразу після закінчення менструаці

3. Через тиждень після менструації.

4. Через два тижня після менструації.

5. Через три тижня після менструації.

4. До прямих ознак раку грудної залози відносяться:

1. Наявність тіні не правильної форми і кальцинатів.

2. Потовщення шкіри грудної залози.

3. Втягнутий сосок.

4. Утягнутість шкіри.

5. Гіперваскулярізація.

5. До непрямих ознак раку грудної залози відносяться:

1. Наявність тіні неправильної форми.

2. Потовщення шкіри, втягнутий сосок.

3. Наявність кальцинатів.

4. Наявність повітря у протіках грудної залози.

5. Наявність тіні правильної форми

6. До непрямих ознак раку грудної звлози відносяться:

1. Наявність тіні неправильної форми.

2. Наявність кальцинатів.

3. Гіперкаскуляризація.

4. Наявність повітря у протоках грудної залози.

5. Наявність тіні правильної форми

7. До прямих ознак гіперплазії грудної залози вузлового типу відносяться:

1. Тінь неправильної форми з не рівним і не чітким краєм.

2. Тінь правильної округлої форми з чіткими краями.

3. Тінь правильної округлої форми з не чіткими краями за рахунок тяжистості.

4. Наявність кальцинатів.

5. Гіперкаскуляризація

8. До прямих ознак гіперплазії грудної залози вузловнго типу відносяться:

1. Мікрокальцинати

2. Макрокальцингати

3. Тінь з ободоком просвітлення навколо ней.

4. Наявність повітря у протоках грудної залози.

5. Гіперкаскуляризація.

9. Для гіперплазії грудної залози дифузного типу характерно:

1. Однорідна структура тіні грудної залози за рахунок дифузного затемнення.

2. Неоднорідна структура тіні за рахунок ділянок затемнення і просвітлення.

3. Однорідна структура тіні за рахунок дифузного просвітлення.

4. Наявність повітря у протоках грудної залози.

5. Гіперкаскуляризація.

10. При секретерній хворобі грудної залози на дуктограмах знаходять:

1. Нерівномірне розширення просвіту протоків.

2. Звуження просвіту протоків.

3. Незаповнення протоків.

4. Наявність повітря у протоках грудної залози.

5. Гіперкаскуляризацію.

Тести по темі: "Рентгенодіагностика норми і захворювань грудної залози II- III рівень

1.Складіть пари: форма тіні пухлини – вид раку грудної залози.

1.Кулеподібна тінь з поліциклічними краямі 1.Дифузний рак

2.Амебоподібна тінь з нечіткими краямі 2.Експансівний рак

3.Тінь не видна у зв’язку зі збільшенням

розмірів та інтенсивності тіні залози 3.Інфільтративний рак

2.Складіть пари: вид ознаки що виявляється на мамограмах, пряма чи посередня ─ рентгенологічна ознака.

1.Пряма 1.Збільшення інтенсивності сигналу від тіні пухлини.

2.Посередня ознака - 2.Тінь пухлини.

3.До мамографії відношення не має - 3.Потовщення шкіри.

3.Укажить непрямі ознаки ,що спостерігаються при раці грудної залози.

1.Загальне збільшення залози.

2.Тінь пухлини

3.Потовщення шкіри

4.Кальцинати

5.Тяжі до втягнутої шкіри і соска

6.Гіперваскуляризація залози;

4.Складіть пари інтенсивність сигналу на МРТ ─ вид тканини грудної залози:

1.Інтнсивний(білий) 1.Залозиста тканина

2.Середньої інтенсивності 2.Премамарний та ретромамарний жир

3.Низький 3.Шкіра

5.Укажить рентгенологічні ознаки які трапляються з грудними залозами літніх жінок.

1. Кількість залозистої тканини зменшується

2. Кількість залозистої тканини збільшується

3.Структура залозистого трикутнику стає більш неоднорідною

4.Тінь залозистого трикутнику стає менш інтенсивною

5. Тінь залозистого трикутнику стає більш інтенсивною

6. Ретромамарний простір і на рентгенограмі має вигляд смуги просвітлення шириною 1 – 2 см.

7. На тлі майже однорідної структури залоз можна побачити численні круглі інтенсивні тіні.

6.Укажить рентгенологічні ознаки які трапляються з грудними залозами жінок у період лактації.

1.Кількість залозистої тканини зменшується

2.Кількість залозистої тканини збільшується

3.Структура залозистого трикутнику стає більш неоднорідною

4.Тінь залозистого трикутнику стає менш інтенсивною

5.Тінь залозистого трикутнику стає більш інтенсивною

6.Тінь залозистого трикутнику стає більш інтенсивною

7.Ретромамарний простір і на рентгенограмі має вигляд смуги просвітлення шириною 1 – 2 см.

8.На тлі майже однорідної структури залоз можна побачити численні круглі інтенсивні тіні

7.Укажить прямі ознаки ,що спостерігаються при раці грудної залози.

1.Загальне збільшення залози.

2.Тінь пухлини

3.Потовщення шкіри

4.Кальцинати

5.Тяжі до втягнутої шкіри і соска

6.Гіперваскуляризація залози;

8.Укажить ознаки раку грудної залози на УЗД.

1.Осередок низької чи середньої інтенсивності.

2.Ділянка зниженої ехогенності, неправильної форми, з нерівними нечіткими контурами.

3.Інтенсивність сигналу від утворення після контрастування різко зростає.

4.Рідко ділянка ехопозитивного утворення

5.При застосуванні допплерографії виявляють значно більше судин у ділянці зміни ехогенності сигналу, особливо навколо неї

6.Вимивання контрасту відбувається нерівномірно, по периферії швидше, ніж у центрі.

9. Укажіть ознаки раку грудної залози на МРТ.

1.Осередок низької чи середньої інтенсивності.

2.Ділянка зниженої ехогенності, неправильної форми, з нерівними нечіткими контурами.

3.Інтенсивність сигналу від утворення після контрастування різко зростає.

4.Рідко ділянка ехопозитивного утворення.

5.При застосуванні допплерографії виявляють значно більше судин у ділянці зміни ехогенності сигналу, особливо навколо неї.

6.Вимивання контрасту відбувається нерівномірно, по периферії швидше, ніж у центрі.

10.Вкажить рентгенологічні ознаки ,що зустрічаються при кистозній формі мастопатії.

1.Вени, шкіра, ареоли, сосок і ретромамарний простір – в нормі.

2.Тінь, що розповсюджується майже на всю залозу, але розділена на ділянки трабекулами, що йдуть до соска.

3.Потовщенні трабекули у звязку з фіброзом.

4. Визначається тільки шар підшкірножирової клітчатки.

5.Визначається багато кулеподібних тіней з поліциклічними краями, що чергуються з ділянками кулеподібних просвітлень.

6.Інколи створюється картина мильних пухирів

7.Розміри грудної залози зменшені.

8.Розміри грудної залози збільшені.

В.Задачи для самоконтролю до теми:ПРОМЕНЕВЕ дослідження нормального стану і деяких захворювань грудної залози.

:

• Задачі до теми II рівня:

1.У жінки 48 років у верхно-зовнішньому квадранті правої грудної залози визначається тінь 1,5 х 2,5 см зірчатої форми з нерівними нечіткими контурами. Від тіні до зовнішньої поверхні грудної залози просліджується тяж, що доходить до шкіри. Шкіра в цьому місті має товщину 2,5 мм, а в сусідніх ділянках 1,5 мм. В центрі тіні знайдено декілька піскоподібних ущільнень. На рівні пухлини в підшкірножировій клітковині видно розширені (порівняно з симетричною ділянкою) вени.

Ваше заключення?

2.На рентгенограмі правої грудної залози жінки 55 років в верхньо-внутрішньому квадранті визначається тінь овальної форми з поліциклічними краями не однорідної структури. Від тіні до соска визначається група сполучнотканинних тяжів, що доходять до ареоли. В центрі тіні знайдено декілька дрібних кальцинатів. Ареола потовщена. Сосок втягнутий. В іншому - без змін.

Ваше рішення?

3.На рентгенограмах грудної залози визначається дифузне збільшення правої грудної залози порівняно з лівою. Щільність залози збільшена. Різко збільшена товщина шкіри на всьому протязі. Структурний малюнок грудної залози практично не визначається через велику кількість неясної форми вогнищевих тіней, нечітко окреслених.

Ваше рішення?

4.У жінки, яка годує дитину у правій молочній залозі знайдено еластичне кулеподібне утворення до 2 см. в діаметрі. Якій метод діагностики стану грудної залози Ви застосуєте у цьому випадку? Чому?

• Задачі до теми III рівня:

1.У жінки 38 років, що пред’являє скарги на біль в грудних залозах, які збільшуються в передменструальному періоді, на почуття здуття і збільшення ваги грудних залоз, появу ущільнень. На рентгенограмах відмічається велика кількість тіней невизначеної форми, полігональними краями, які чергуються з круглої або неправильної форми просвітленнями. Ці просвітлення чітко відмежовані, іноді накреслюється капсула. В окремих місцях просвітлення, які зливаються між собою, нагадують картину мильних пухирів. Шкіра, ареола, сосок, судини – в нормі.

Ваше рішення?

2.Жінка 48 років скаржиться на болі в грудних залозах, що збільшуються в передменструальному періоді. Її турбують почуття розпирання і важкість в грудних залозах, що збільшились в об’ємі, іноді вона відмічає появу серозного виділення із соска. На рентгенограмах в обох грудних залозах відмічається різка перебудова структури архітектоніки грудної залози. Замість залозистого трикутника з трабекулами, що радикально відходять від соска, є неоднорідні тіні збільшеної залозистої частини, які складаються із багатьох затемнень і просвітлень неправильної форми і трабекул різної товщини і положення. Підшкірний жировий шар нерівномірно звужений. Шкіра, ареола, сосок в нормі.

Ваше рішення?

3. На рентгенограмах простежується тінь, що розповсюджується майже на всю залозу, вона розділена на ділянки трабекулами, що йдуть до соска. Визначається тільки шар підшкірножирової клітковини. Тінь дуже нагадує молочну залозу вагітної або годуючої жінки, але менших розмірів. Сосок, ареола, судини, ретромамарний простір в нормі.

Ваше рішення?

4. У жінці, яка годує дитину підвищилась температура, збільшились розміри грудної залози, з’явився біль. На УЗ зображеннях знайдені гіпоехогенні неоднорідні ділянки неправильної форми з нечіткими контурами і стовщення шкіри над ними.

Ваше рішення?

4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті.

• На початку заняття відповісти на тести I рівня для оцінки вихідного рівня знань студентів по темі.

• Розібрати методи дослідження грудної залози.

• Розібрати показання і протипоказання до мамографії, УЗД, КТ, МРТ, сцинтіграфії.

• Навчитись спізнавати нормальний стан грудних залоз на мамограмах, УЗ зображеннях, КТ, МРТ.

• Навчитись розпізнавати ознаки вузлових доброякісних та злоякісних новоутворень на мамограмах, УЗ зображеннях, КТ, МРТ.

• Навчитись розпізнавати ознаки дифузних захворювань грудних залоз на мамограмах, УЗ зображеннях, КТ, МРТ.

• Наприкінці заняття: відповісти на тести II рівня;

вирішити задачі III рівня.