Сердюк%20БЖД%20лек%20у
.pdf1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДОНБАСЬКАЯ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ
КАФЕРДА ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ І ХІМІЇ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ» (для бакалаврів усіх спеціальностей) № кода 2534
Склав професор Сердюк О. І.
Затверджено на засіданні кафедри “Прикладна екологія та хімія” Протокол № 5 від 04.01.10 року
Зав. кафедри Сердюк О. І.
Макіївка – 2010
2
ЗМІСТ
№пп |
Назва теми, питання |
Стор. |
|
|
|
1. |
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ |
5 |
|
(БЖД). |
|
|
|
|
1.1. |
Визначення БЖД, її цілі та предмет. |
5 |
|
|
|
1.2. |
Оцінка ступеня ризику в БЖД. |
6 |
|
|
|
1.3. |
Методи визначення ризику.Допустимий ризик. |
7 |
|
|
|
1.4. |
Класифікація джерел небезпеки в БЖД. |
8 |
|
|
|
1.5. |
Глобальні задачі безпеки життєдіяльності людства. |
9 |
|
|
|
2. |
ФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛЮДИНИ - ЯК |
11 |
|
ЕЛЕМЕНТА СИСТЕМИ "ЛЮДИНА - ВИРОБНИЦТВО - |
|
|
НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ". |
|
|
|
|
2.1. |
Основні загальносвітові принципи переходу руху суспільства до стій |
11 |
|
розвитку |
|
|
|
|
2.2. |
Нервова система - система захисту від небезпеки. |
13 |
|
|
|
2.3. |
Значення рефлексів у БЖД. |
15 |
|
|
|
2.4. |
Характеристика аналізаторів і закон Вебера. |
16 |
|
|
|
2.5. |
Вплив на життєдіяльність людини зорового аналізатору. |
17 |
|
|
|
2.6. |
Вплив на життєдіяльність людини слухового аналізатору. |
18 |
|
|
|
2.7. |
Інші аналізатори. |
18 |
|
|
|
3 |
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ Й БЕЗПЕКА |
19 |
|
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.. |
|
|
|
|
3.1. |
Заходи щодо забезпечення безпечної та ефективної роботи |
20 |
|
колективу людей. |
|
|
|
|
3.2. |
Основні цілі та завдання ергономіки. |
21 |
|
|
|
3.3. |
Ергономічні вимоги до організації робочого місця. |
22 |
|
|
|
3.4. |
Потенційні джерела небезпеки праці і їх наслідки. |
23 |
|
|
|
3.5. |
Вплив різних форм праці на її потенційні джерела небезпеки |
25 |
|
|
|
3
4 |
ОСНОВИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ |
26 |
|
|
|
4.1. |
Основні характеристики іонізуючого випромінювання. |
26 |
|
|
|
4.2. |
Джерела іонізуючих випромінювань, що впливають на сучасну люди |
27 |
|
|
|
4.3. |
Особливості впливу іонізуючого випромінювання на людину |
28 |
|
|
|
4.4. |
Вплив різних доз опромінення. |
30 |
|
|
|
4.5. |
Біологічна дія іонізуючого випромінювання. |
31 |
|
|
|
4.6. |
Нормування опромінення і принципи радіаційної безпеки. |
33 |
|
|
|
5 |
РАДІАЦІЙНИЙ КОНТРОЛЬ В БУДІВНИЦТВІ |
35 |
|
|
|
5.1. |
. Небезпечна дія газу радону на життєдіяльність людини у |
35 |
|
приміщеннях |
|
5.2. |
Радіаційно – гігієнічні параметри, що нормуються в будівництві |
40 |
|
|
|
5.3. |
Нормативи вмісту природних радіонуклідів в будівельних мате- |
40 |
|
ріалах |
|
|
|
|
5.4. |
Нормативи потужності поглиненої в повітрі дози |
41 |
|
|
|
5.5. |
Допустимий вміст радону - 222 і торону в повітрі приміщень |
42 |
|
|
|
5.6. |
Порядок контролю за дотриманням радіаційно – гігієнічних нормативів |
42 |
|
будівництві |
|
|
|
|
5.7. |
Контроль на стадії проектування і будівництва |
43 |
|
|
|
5.8. |
Радіаційний контроль будівельних матеріалів |
44 |
|
|
|
5.9. |
Розрахунки результатів гамма-спектрометричних досліджень |
44 |
|
|
|
5.10 |
Радіаційний контроль в приміщеннях |
45 |
5.11. |
Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону в повітрі приміщень |
47 |
|
|
|
6 |
ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. |
48 |
|
|
|
6.1. |
Принципи екологічної експертизи. |
48 |
|
|
|
6.2. |
Забруднення і руйнування навколишнього середовища людиною в п |
49 |
|
життєдіяльності. |
|
|
|
|
6.3. |
Чинники навколишнього середовища, яке впливають на людину. |
50 |
|
|
|
6.4. |
Стан екологічної ситуації в Україні |
51 |
|
|
|
6.5. |
Стан природного середовища в Донецькому регіоні. |
53 |
|
|
|
6.6. |
Діоксин. |
60 |
|
|
|
4
6.7. |
Мікроклімат у квартирі. |
61 |
|
|
|
6.8. |
Забруднення атмосфери автомобільним транспортом. |
62 |
|
|
|
7. |
БЕЗПЕКА ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ . |
68 |
|
|
|
7.1. |
Види комерційної інформації, що потребують захисту. |
69 |
|
|
|
7.2. |
Засоби захисту комерційної інформації. Екосесент. |
70 |
|
|
|
7.3. |
Особливості економічної й організованої злочинності, її види і рівні. |
72 |
|
|
|
7.4. |
Причини економічної й організованої злочинності і її небезпека |
73 |
|
для бізнесу |
|
|
|
|
8. |
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА НАСЕЛЕННЯ |
75 |
|
|
|
8.1. |
Коротка історія проблеми й основні поняття |
75 |
|
|
|
8.2. |
Критерії продовольчої безпеки |
77 |
|
|
|
8.3. |
Якість і безпека продовольства |
78 |
|
|
|
8.4. |
Харчові отруєння і їхня профілактика |
80 |
|
|
|
8.5. |
Використання харчових добавок в Україні |
82 |
|
|
|
8.6. |
Деякі пріоритети державної політики в питаннях продовольчої безпе |
84 |
|
|
|
9. |
ВПЛИВ НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ НЕБЕЗПЕЧНИХ |
84 |
|
ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. |
|
|
|
|
9.1. |
Небезпечні фактори середовища. |
85 |
|
|
|
9.2. |
Вплив наркоманії та токсикоманії на життєдіяльність людини. |
89 |
|
|
|
9.3. |
Негативна дія на стан здоров'я людини алкоголю та нікотину |
93 |
|
|
|
9.4. |
Небезпека захворювання на СНІД. |
97 |
|
|
|
9.5. |
Гриби та їх небезпека для здоров'я людини. |
99 |
|
|
|
|
Список використаної літератури |
103 |
|
|
|
5
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ (БЖД).
План
1.1.Визначення БЖД, її цілі та предмет.
1.2.Оцінка ступеня ризику в БЖД.
1.3.Методи визначення ризику.Допустимий ризик.
1.4.Класифікація джерел небезпеки в БЖД.
1.5.Глобальні задачі безпеки життєдіяльності людства.
1.1.Визначення БЖД, її цілі та предмет.
БЖД - наука, що вивчає проблеми безпеки перебування людини в навколишньому середовищі, під час трудової діяльності, у побуті, на відпочинку і т.д.
Ціллю цієї науки є розробка методів прогнозування, виявлення й ідентифікації шкідливих чинників, вивчення їхнього впливи на людину і навколишнє середовище, а
також розробкою заходів і засобів захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій природного і технологічного характеру.
Курс БЖД грунтується на знаннях екології, цивільної оборони, охорони праці,
інженерної психології, фізіології людини.
Предметом вивчення курсу БЖД є система "людина-виробництво- навколишнє середовище” В останнє десятиліття цього віка відбувається найбільша кількість стихійних явищ і техногенних катастроф.
Ось як БЖД тлумачить деякі терміни.
Життєдіяльність – це специфічна форма активності людини, що включає всю різноманітність взаємодій людини із середовищем існування. Практика дає людині всі підстави для висування аксіоми, що всяка діяльність людини є потенційно небезпечною. Потенційна небезпека життєдіяльності людини полягає як у видимому,
так і у схованому прояві її результатів, які занадто важко передбачати і які можуть призводити до травм, загибелі, захворювань, погіршення працездатності,
самопочуття та інших наслідків.
6
Небезпека – явища, процеси, об’єкти, що в окремих випадках можуть шкодити здоров’ю людини як прямо, так і згодом, тобто викликати небажані наслідки.
Розрізнюють вражаючі, небезпечні та шкідливі фактори.
Вражаючі фактори можуть призвести до загибелі людини.
Небезпечні фактори викликають в окремих випадках травми чи раптове погіршення здоров’я (головний біль, погіршення зору, слуху, зміну психологічного та фізичного стану тощо).
Шкідливі фактори можуть спричинювати захворіння чи зниження працездатності людини як в явній, так і у прихованій формі.
Розподіл факторів на уражуючи, небезпечні та шкідливі дещо умовний. Один і той самий фактор може викликати загибель людини, травму, захворювання або не завдати ніякої шкоди завдяки його силі та здатності організму до протидії
(електричний струм, радіація тощо).
1.2. Оцінка ступеня ризику в БЖД.
Найбільш слабкою ланкою в безпеці є оцінка ступеня ризику або міри ризику.
Найбільш розповсюджене визначення ризику - це частота реалізації небезпеки: або відношення кількості подій з небажаними наслідками до загальної кількості подій з таким ж наслідками за певний проміжок часу.
R n ,
N
де n – кількість подій з небажаними наслідками, N – загальна кількість таких подій.
В Україні у 1998 році у побуті загинуло 68 тис. чоловік, кожен з жителів держави теоретично мав можливість загинути, тому ступінь ризику індивідуальної загибелі у побуті складав R = 68 000 / 50 000 000 = 1368•10-6, тобто 1368 чоловік на кожний мільйон .
У деяких країнах (Голландія) міра ризику встановлена в законодавчому порядку.Максимально прийнятим рівнем індивідуального ризику загибелі є 1 • 10-6
7
за рік, а дуже низьким – 1 • 10-8 за рік.
Індивідуальна міра ризику загибелі людей за рік у США складає:
Джерело небезпеки |
Міра ризику |
|
|
Автомобіль |
300• 10-6 |
|
|
Пожежа |
90• 10-6 |
|
|
Вогнепальна зброя |
10• 10-6 |
|
|
Повітряний транспорт |
9• 10-6 |
|
|
Електричний струм |
6• 10-6 |
|
|
Залізниця |
4• 10-6 |
|
|
У СРСР ризик загибелі людей у працездатному віці складав 1750• 10-6 у 1980 р, і 1440 10-6 у 1985 р.
В Україні на цей час (2009 рік) ризик загибелі людей на виробництві складав
(100 – 110) • 10-6 , а у побуті (1700 – 1800) • 10-6.
1.3. Методи визначення ризику. Допустимий ризик.
Виділяють такі засоби визначення ризику:
1.Інженерний, що грунтується на статистиці, розрахунку частот - верогідному аналізу.
2.Модельний, заснований на побудові моделей дії небезпеки на конкретну людину, а також соціальні і фахові групи людей.
8
3. Експертний, коли можливість різних небезпечних явищ визначають
розрахунком даних, що одержали шляхом опитуванння кваліфікованих спеціалістів-
експертів.
4.Соціологічний, заснований на досвіді населення, працюючих і т.ін.
Вданий час учені пропонують поняття допустимого ризику. Його суть полягає в тому, що чим більше витрати на забезпечення безпеки, тим менше ступінь ризику. Але суспільство (держава) не може собі дозволити необмежено збільшити витрати на підвищення безпеки і зменшення ризику до мінімуму, тому що це заподіє шкоди соціальній сфері (зменшення витрат на медицину, освіту, культуру) і
збільшить соціально-економічний ризик.
Прийнятний ризик містить технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти і є поступкою між рівнем безпеки і можливостям їх досягнення.
1.4. Класифікація джерел небезпеки в БЖД.
Найбільше вдалою класифікацією є класифікація заснована на типології джерела небезпеки (тобто від чого суспільству необхідно захищатися).
Ця класифікація має п'ять класів із чітко обкресленими межами. Крім того в рамки даної класифікації удало уписується велика частина класифікації по небезпечним і шкідливим виробничим чинникам.
1 клас - антропогенне забруднення навколишнього середовища. У наслідок впливу цих чинників відбувається погіршення умов життєдіяльності людини,
зникнення різноманітних видів рослин і тварин.
2 клас джерел небезпеки – ті, що відбуваються природно. До них відносяться стихійні лиха; землетруси, сніжгові обвали, цунамі, сіли, каменепади й
ін.
3 клас - техногенні аварії і катастрофи. Це в першу чергу аварії на атомних електростанціях, хімічно та вибухонебезпечних виробництвах, магістральних газо- і
нафтопроводах, танкерах.
9
4клас джерел небезпеки - соціально-політичні конфлікти, терористичні
акти.
5клас - комбіновані джерела. До цього класу відносять: 1)природно-
антропогенні явища: спустошення земель, зсуви, ерозія грунту; 2) природно-соціальні явища: епідемії, масові інфекційні захворювання, СНІД; 3) природно-соціально-
техногенні: масові фахові і психічні захворювання.
Крім того джерела безпеки підрозділяють: 1)За часом появи (імпульсивні і кумулятивні);
2)По локалізації (атмосфера, гідросфера, літосфера, космос); 3)По наслідках (травми, загибель, пожежа, хвороба і т.д.); 4)По отриманій шкоді (соціальна, технічна);
5)По сфері прояву (екологічна, побутова, спортивна, дорожньо-транспортна,
виробнича); 6)За структурою (проста, складна, похідна);
7)По характеру дії на людину (активна, пасивна).
1.5. Глобальні задачі безпеки життєдіяльності людства.
Виходячи з того, що природа знаходиться за межами процесу праці і є загальною передумовою, базою виробництва - людству, у процесі життєдіяльності, необхідно виходити з 4-х основних задач.
Перша задача полягає в тому, щоб у процесі праці навантаження на Природу не перевищувала само-відбудовного потенціалу природних систем. Перша задача дає можливість уперше чітко сформулювати основний напрямок розвитку науково-
технічного прогресу і миру на Землі. Ступінь розвитку науково-технічного прогресу повинна чітко передбачати рубежную рису рівноваги між життєдіяльністю людства і середовищем. Тому моделі повинні будуватися виходячи з теорії, а не навпаки.
Другою основною задачею є виробітку уявлень і потім уже керування світовою народногосподарською системою з урахуванням вичерпування природних ресурсів планети. Ця задача повинна вирішуватися в два етапи. На першому етапі
10
перебудовується світова система з урахуванням відношень між країнами і регіонами.
На другому етапі провадиться перебудова, пов'язана з новими суспільними цілями і цінностями, що враховують глобальні рівноваги в природі і вичерпування ресурсів.
Третьою основною задачею є розвиток регенераційного виробництва. У дану задачу можна включити і нові безвідхідні виробництва, повторні промислові цикли.
Реалізація даної задачі дозволяє вирішити відразу три гострих проблеми:
1)знищення усе зростаючої кількості відходів;
2)подолання дефіциту сировинних ресурсів;
3) зменшення навантаження на потенціал природи, пов'язаний із її
самоочищенням від відходів.
Оскільки відходи, відброси зростають у 10 разів швидше, чим збільшується населення, то зрозуміло, які величезні можливості тут відкриваються.
В даний час у США біля 1/3 щорічного виробництва чорного металу й алюмінію здійснюється за рахунок відходів; доля міді і свинцю з відходів досягає 50%. У
Парижі 30% опалення здійснюється за рахунок спалення міського сміття.
Четвертою основною задачею є прогнозування можливої обстановки і прийняття грамотних рішень в умовах надзвичайних ситуацій мирного часів із погляду захисту населення, персоналу об'єктів і навколишнього середовища, а також функціонування об'єктів народного господарства і технічних систем. До надзвичайних ситуацій відносять явища стосовні до 2-го,3-го і 4-го джерелам небезпеки.