- •«Роман Шухевич народний політик і діяч»
- •II. Основна частина
- •Роман Шухевич: становлення особистості.
- •2. Активне громадське і політичне життя
- •3. Роман Шухевичем — Провідник Організації Українських Націоналістів на Рідних Землях і Головний Командир Української Повстанської Армії.
- •4. Роман Шухевич: політичний діяч.
- •5. Роман Шухевич: життя в Пласті та поза ним.
- •Iіі. Додатки.
- •IV. Висновок.
- •V. Список використаної літератури.
Управління культури, національностей та релігій
Івано-Франківської обласної державної адміністрації
Калуський коледж культури і мистецтв
Курсова робота
з дисципліни «Народознавство»
на тему:
«Роман Шухевич народний політик і діяч»
Виконав:
Студент: ІІ НІМ (д) курсу
Левицький Роман Іванович
Викладач:
Свирид Іванна Євгенівна
Дата захисту
Оцінка
Калуш 2014
План:
І.Вступ.
ІІ. Основна частина 1.Роман Шухевич: становлення особистості
2.Активне громадське і політичне життя: 1926–1934
3.Роман Шухевичем — Провідник Організації Українських Націоналістів на Рідних Землях і Головний Командир Української Повстанської Армії.
4. Роман Шухевич:політичний діяч.
5.Роман Шухевич: життя в Пласті та поза ним.
IІІ. Додатки.
IV. Висновок.
V. Список використаної літератури.
І.Вступ
Боротьба за Українську самостійну Соборну Державу – це зміст боротьби всіх поколінь українського народу від з найдавніших часів його історії.
Форми тієї боротьби були різними відповідно від ситуації, але український народ, як борець за свої національні права, завжди опирався насамперед на власні сили.
Так було в часи Івана Мазепи, коли України в круговерть московсько-швецької війни; в часи Коліївщини, коли на Україну впала тінь нового польсько-московського конфлікту; в часи розвалу царської Росії, коли над Україною нависло марево російської громадянської війни. В усіх випадках український народ виступав як самостійний чинник, стаючи до збройної боротьби за свої власні інтереси і не дозволяючи використовувати України як безвольний суб’єкт, чи як засіб своїх дій.
І коли нова Світова війна створила сприятливі умови для започаткування нової боротьби за визволення, українські маси повстали проти сил як Германії, так і СРСР, зацікавлених у подальшому колоніальному поневоленні України, й пішли у боротьбу за Українську державу з вірою у власні сили і у власний самостійний шлях боротьби.
14 жовтня 1942 року (Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 жовтня 1947 року) визнано днем повстання Української Повстанської Армії (УПА) -–поважної збройно-політичної сили, що своїми ідеями і діями започаткувала новий період, який ввійшов в історію України як доба Української Повстанської Армії.
Десять років збройно-політичної боротьби УПА, в тому числі майже вісім років боротьби в умовах жорстокої радянської дійсності змушують кожного замислитись над джерелами сили УПА, її основних провідників, що є досі небувалим явищем в історії визвольної боротьби народів. У чому сила УПА, що дозволяло їй вести боротьбу в системі, в якій, здавалося б, жодна боротьба неможлива, й у чому таємниця її успіхів, коли вона мусила боротися проти величезної переваги ворога в людях і техніці, не користуючись жодною сторонньою допомогою, виключно власними силами? – Це результат глибоких внутрішніх процесів зростання національної свідомості, що проходили в широких українських масах віками й завжди приводили до збройної боротьби за визволення.
Боротьба УПА, на думку Л. Шанковського, - це неминуча ланка в
історичному ланцюзі подій, закономірний етап у житті українського народу
Доба Української Повстанської Армії дала багато уславлених імен. Одне з них – Роман Шухевич.