- •Економічна та соціальна статистика
- •10. Методологічні основи економічної та соціальної статистики
- •10.1. Система показників економічної та соціальної статистики
- •10.2. Класифікації та групування в економічній та соціальній статистиці
- •Порівняння класифікацій isic, nase та квед
- •Відповідність зкгнг і квед
- •Загальна структура квед
- •Основні національні статистичні класифікації України
- •10.3. Система національних рахунків
- •Класифікація рахунків снр
- •Рахунок товарів і послуг
- •Рахунок виробництва
- •Рахунок утворення доходів
- •Рахунок розподілу первинних доходів
- •Рахунок вторинного розподілу доходів
- •Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- •Рахунок використання наявного доходу
- •Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •Рахунок капіталу
- •Фінансовий рахунок
- •Початкові дані для побудови рахунків (дані умовні)
- •Рахунок товарів і послуг
- •Рахунки утворення доходу для трьох секторів економіки
- •Рахунки первинного розподілу доходів для трьох секторів економіки
- •Рахунки вторинного розподілу доходів для трьох секторів економіки
- •Рахунки використання наявного доходу для трьох секторів економіки
- •Основні категорії та поняття
Рахунок капіталу
Зміни в активах |
Зміни в пасивах і чистій вартості |
Валове капіталоутворення основного капіталу |
Чисті заощадження |
Зміни в запасах |
Капітальні трансферти, що одержуються, « + » |
Споживання основного капіталу |
Капітальні трансферти, що передаються, « – » |
Чиста купівля землі та інших нестворених активів |
Зміни у чистій вартості за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів |
Чисті позички « + », чисті позики « – » |
|
У ресурсну частину рахунку включають:
валове національне заощадження (переноситься з рахунку використання доходів);
капітальні трансферти, одержані від «решти країн світу». У використання входять різноманітні типи вкладень в активи:
валове нагромадження основних фондів;
зміна запасів матеріальних оборотних засобів;
чиста купівля землі і нематеріальні активи (сальдо купівлі і продажу землі та нематеріальні активи — патентів, торгових знаків, авторських прав);
капітальні трансферти, передані до «решти країн світу» (наприклад, субсидії на будівництво об’єктів у інших країнах, передача без відшкодувань основних фондів тощо);
чисті кредити « + » або чисті борги « – » нації.
Це балансуюча позиція рахунку капіталу. Її визначають як різницю між валовими заощадженнями, з одного боку, і валовими нагромадженнями і чистою купівлею землі та нематеріальних активів — з іншого, плюс сальдо капітальних трансфертів «решти країн світу». На рівні народного господарства чисті кредити « + » або чисті борги « – » показують чисту кількість ресурсів, яку держава надає в розпорядження «решти країн світу» або яку «решта країн світу» надає державі.
Заощадження в цьому рахунку є одним з факторів, який впливає на зміну чистої вартості.
Крім зміни чистої вартості за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів, що відбивається у правій частині блока, рахунок капіталу дає змогу виявити чисті позички, які відбиваються в лівій частині даного блока, що є результатом перевищення зміни у чистій вартості над підсумком зміни всіх активів. Чисті позички дають уявлення про ту величину, яка залишається після трансформації заощаджень в інвестиції (у вигляді основного капіталу, збільшення запасів, придбання нестворених активів) і, отже, може бути запропонована як джерело фінансування іншим країнам. На противагу чистим позичкам величина чистих позик характеризує величину нестачі коштів у країні, яка утворилася в результаті того, що обсяг інвестицій перевищує внутрішні можливості країни за рахунок заощаджень і чистих капітальних трансфертів. Ця нестача може бути покрита тільки за рахунок інших країн. Щодо окремих економічних секторів, величина чистих позичок являє собою здатність того чи іншого сектора до фінансування інших економічних секторів.
Фінансовий рахунок (схема 10). У ньому відбиваються операції з фінансовими інструментами, у результаті чого відбувається, з одного боку, збільшення фінансових активів (ліва частина), а з іншого — зміна фінансових зобов’язань (права частина).
Схема 10