- •1. Загальні 1.1. Мовознавство як наука,
- •1.2. Природа, сутність,
- •1.3. Походження і розвиток мови
- •3) Походження мови та закономірності розвитку мов
- •1. Мова — явище загальне, абстрактне; мовлення —
- •2. Мова — явище відносно стабільне, довговічне, загаль-
- •3. Мова — явище психічне, а мовлення — психо-
- •3. Фонографічний.
- •2 0 4 Лексика і фразеологія
- •2 0 6 Лексика і фразеологія
- •2 0 8 Лексика і фразеологія
- •212 Кяом вм'г Лексика і фразеологія
- •2 1 4 Лексика і фразеологія
- •216 Лексика і фразеологія
- •2 1 8 Лексика і фразеологія
- •2 2 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1) Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява
- •2 2 6 Лексика і фразеологія
- •XVIII ст. Вживалося в значенні "простонародний, неродо-
- •2 2 8 Лексика і фразеологія
- •2 3 0 Лексика і фразеологія
- •19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
- •2 3 2 Лексика і фразеологія
- •Iceberg (дифтонг аі) — укр. Айсберг (звукосполучення ай),
- •234 Лексика і фразеологія
- •2 3 6 Лексика і фразеологія
- •2 3 8 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к., 1991. — с 206—
- •2 4 2 Лексика і фразеологія
- •244 Лексика і фразеологія
- •2 4 6 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •1949 Р. За кордоном і зараз перевидається у Львові і Ки-
- •1958; Останнє третє видання в 30 томах вийшло в 1969—
- •1978), "Энциклопедический словарь" у 86 томах ф. Брок-
- •1994), "Соціологія: Короткий енциклопедичний словник"
- •3. Голомба, а. Гайнца і к. Полянського (Вар-
- •1907—1909; Останнє видання 1996—1997) — видатна па-
- •2 5 2 Лексика і фразеологія
- •1984), "Словарь русского языка" c.I. Ожегова (шістнад-
- •1994—1999). Давньоруська лексика відображена в "Мате-
- •I.I. Срезневського (с.-Петербург, 1893—1903; перевида-
- •1884— 1928), Де пояснено 500 тисяч слів і наведено пів-
- •1982—1989). Високо оцінений науковою громадськістю
- •254 Лексика і фразеологія
- •1971). У синонімічних словниках для широкого практич-
- •1989 P.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-
- •1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) г. Бюхмана (1864,
- •256 Лексика і фразеологія
- •X. Касареса (в Іспанії та Італії ідеографічні словники прий-
- •2 5 8 Лексика і фразеологія
- •1998), "Новий німецько-український, українсько-німецький
- •1972). Подібні словники створено для французької та ан-
- •2 6 0 Лексика і фразеологія
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •264 Граматика
- •1. Відношенням до слова і будови мови. Воно є обо-
- •2. Характером узагальнення. Якщо лексичне значен-
- •3. Відношенням до мислення й об'єктивної дійсності.
- •4. Способом вираження. Граматичне значення має ре-
- •266 Граматика
- •2(38 Граматика
- •270 Граматика
- •2 7 2 Граматика
- •1) Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.
- •2) Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-
- •3) Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними
- •4) Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-
- •276 Граматика
- •278 Граматика
- •280 Граматика
- •3) Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-
- •282 Граматика
- •286 Граматика
- •2) Органічна (фузійна), коли значення цілого не дорівнює су-
- •288 Граматика
- •290 Граматика
- •1) Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.
- •292 Граматика
- •2) Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-
- •3) Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •296 Граматика
- •2 9 8 Граматика
- •3 0 0 Граматика
- •302 Граматика
- •3 0 4 N Граматика
- •1) Не називають предмет безпосередньо, а вказують на
- •2) Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом
- •3) Характеризуються широким колом об'єктів і мов-
- •1. Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства. — к. — Одеса, 1991. —
- •3 0 8 Граматика
- •3 1 0 Граматика
- •1) Атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку
- •2) Об'єктні, в яких залежне слово є об'єктом (написа-
- •3) Релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто
- •314 Граматика
- •316 Граматика
- •3 1 8 ,Г. Граматика
- •1) Послідовний (темою наступного речення є рема по-
- •322 Мовна типологія
- •324 Мовна типологія
- •326 Мовна типологія
- •328 Мовна типологія
- •1. Чистих типів мов не існує.
- •2. Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.
- •2,59. На основі індексу синтетичності до аналітичних мов
- •330 Мовна типологія
- •1.1. Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-
- •1903) В основу своєї типологічної класифікації поклав два
- •1) Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та
- •1978), Використовуючи критерії кількості голосних і музи-
- •334 Література
- •200 Задач по языковедению и математике. — м., 1972.
- •III. Довідкова література
- •340 Предметний покажчик
- •348 Предметний покажчик
- •356 Іменний покажчик
- •358 Іменний покажчик
- •360 Іменний покажчик
- •362 Покажчик мов
- •366 Покажчик мов
- •Isbn 966-580-100-7
- •09117, М. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.__
2 3 0 Лексика і фразеологія
події в пресі, по радіо, телебаченню". По-друге, це прагнен-
ня замінити багатослівне найменування однослівним:
вправний стрілець — снайпер, біг на короткі дистанції —
спринт.
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення — запозичення, за якого з
іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значен-
ня й експонент).
Наприклад: лазер (англ. laser, що є скороченням, яке
складається з перших букв виразу light amplication by
stimulated emission of radiation "підсилення світла за до-
помогою індукованого випромінювання"), мітинг (англ.
meeting), тінейджер (англ. teenager "підліток від 13 до
19 Років"), кіднепінг (англ. Kidnapping "викрадання ді-
тей"), трюмо (фр. trummeau), трюфель (нім. Trtiffel), гей-
ша (японськ. гейся "жінка, яку наймають на прийоми,
банкети для розважання гостей"), кімоно (японськ., бук-
вально — "одяг"). Див. ще гонг, орангутанг, какаду, які
запозичені повністю (і план вираження, і план змісту) з
малайської мови.
Калькування (від фр. caique "копія") — копіювання іншомовного сло-
ва за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний
переклад іншомовного слова.
За калькування переймаються лише значення іншомов-
ного слова та його структура, але не його матеріальний екс-
понент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недо-
чет, самовизначення — калькою самоопределение, займен-
ник — калькою лат. ргопотеп, хмарочос — калькою нім.
Wolhenhratzer (Wolke "хмара", kratzen "чесати"); рос. не-
боскреб — калькою англ. skyscraper {sky "небо", scraper
"скребти"), рос. представление — калькою нім. Vorstellung
(vor "перед", stellen "ставити"), нім. Selbstbildung (selbst
"сам", Bildung "освіта") — калькою рос. самообразование.
Крім кальок, існують ще напівкальки, коли одна части-
на слова запозичена, а інша калькується. Наприклад: теле-
бачення (англ. television із гр. tele "далеко" й англ. vision
"бачення"), інтербачення(&ктл. intervision із лат. inter "між"
і англ. vision "бачення"), антитіло (фр. anticorps із гр. anti
"проти" і фр. corps "тіло"), жовтофіоль (нім. Gelbviole із
нім. gelb "жовтий" і лат. viola "фіалка"). Як бачимо, і в тих
мовах, із яких запозичено українською мовою слова, наве-
дені лексеми є напівкальками.
Історичні зміни словникового складу мови 231
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні за-
позичення.
СЕМАНТИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли своє
слово набуває значення, яке має його іншомовний відпо-
відник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали зна-
чення відповідно "розташований праворуч" і "розта-
шований ліворуч" під упливом фр. droit і gauche отрима-
ли значення "консервативний" і "революційний" (на засі-
даннях конвенту партія жирондистів сиділа справа, а пар-
тія монтаньярів — зліва).
СЛОВОТВІРНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ — такі запозичення, коли влас-
ний зміст передається морфемами інших мов. Так, напри-
клад, слово телефон складене з давньогрецьких елемен-
тів tele "далеко" і phone "звук" у США. У давньогрецькій
мові такого слова не було, як не було й таких слів, як
телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.
Запозичення можуть здійснюватися усним і писемним
шляхом, можуть бути прямими й опосередкованими.
В усних запозиченнях слова сильно пристосовуються
до фонетики мови-запозичувачки, навіть можуть бути пе-
рекрученими. А в писемних запозиченнях кожна буква
передається звуком навіть тоді, коли в мові-оригіналі
якийсь звук не вимовляється. Саме через те одне й те са-
ме слово, запозичене усним і писемним шляхом, може
звучати по-різному і сприйматись як два різні слова. На-
приклад, від гр. krystallos писемним шляхом запозичені
укр. кристал та рос. кристалл, а усним — укр. криш-
таль (можливо, через німецьке посередництво) і рос. хру-
сталь. Усними запозиченнями є всі давні тюркізми в укра-
їнській мові: базар, кавун, гарбуз, казан, карий, чумак; у
запозиченому з німецької мови тарілка (нім. Teller) від-
булася перестановка звуків [р] і [л] та заміна [є] на [а].
Прямі запозичення — запозичення, які безпосередньо
переходять із однієї мови до іншої. Так, зокрема, до укра-
їнської мови безпосередньо з польської ввійшли слова мі-
сто, стьожка, урядник, мешканець, кпини, кохання, мав-
па, розмаїтий, збруя, підлога, посаг, шиба, з російської —
мужик, чиновник, кріпость, сарафан, самовар, нагідки,
военрук, цілинник, рубильник, духовка, з німецької —
ерзац, фольксваген, рейхстаг, бундестаг.
Опосередковані запозичення — запозичення, які про-
никли із однієї мови до іншої через посередництво третьої
мови (це вже запозичення запозиченого слова). Так, зо-
крема, слово петрушка запозичене російською мовою з