lis_test_2012
.pdfРедагування тестових завдань, за якими відбудеться незалежне дистанційне тестування студентів
з «Лісового та садово-паркового господарства (090103)»
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
з навчальної дисципліни "Дендрологія"
Київ ″Аграрна освіта″
2012
1
Навчальна дисципліна “Дендрологія”
1. Дендрологія – це розділ ботаніки, який вивчає:
деревні рослини; деревні рослини та їхні біологічні і екологічні особливості;
біологічні, екологічні особливості і географію деревних рослин; морфологію, систематику, географію, біологічні і екологічні особливості деревних рослин.
2.Дендрологія необхідна працівникам лісового господарства для того, щоб:
знати, що росте у лісі; вирощувати садивний матеріал деревних видів; формувати бажаний видовий склад лісових насаджень; проводити рубання лісу.
3.Вид рослин – це:
сукупність рослин, які ростуть на якійсь території; рослини, які схожі між собою морфологічними ознаками і екологічними особливостями;
сукупність рослин, які мають свій ареал, схожу морфологію, біологію і передають їх своєму потомству; сукупність рослин, які займають якусь територію, схожі за морфологічними
ознаками, біологічними і екологічними особливостями та передають ці ознаки потомству за спадковістю.
4.Причиною виникнення внутрішньовидових форм є:
філогенез рослин; фітоценотичні причини; поліморфність виду; онтогенез рослин.
5.Внутрішньовидові форми, які відносять до ареальних:
популяція; гібрид; аберація; лузус.
6.Внутрішньовидові форми, які відносять до безареальних:
клон; лузус; екотип; підвид.
2
7.Типи ареалів у деревних видів:
широкі; вузькі; суцільні; диз’юнктивні.
8.Групи рослин щодо розмірів ареалу:
релікти; космополіти; ендеми; реліктові ендеми.
9.Внутрішньовидові форми, які не мають лісівничого значення:
популяції; екотипи; аберації; клони.
10.Екологія деревних рослин – це наука, яка вивчає:
місце зростання рослин; взаємовідношення рослин з умовами місця зростання; взаємовідношення між рослинами;
закономірності існування, формування і функціонування деревних рослин та їх взаємовідношення з зовнішніми умовами.
11.Фактори екологічної групи, які діють на рослини тільки опосередковано:
кліматичні; едафічні; орографічні; біотичні; антропогенні.
12.Екологічні фактори діють на рослини:
одночасно; вибірково;
тільки опосередковано; тільки безпосередньо.
13. Екологічна група рослини, які віддають перевагу достатньо зволоженим ґрунтам:
мезофіти; ксерофіти; гігрофіти; оксилофіти.
3
14.Рослини, які ростуть на заболочених місцях та з великим вмістом азоту:
гідрофіти; гігрофіти; кальцієфіли; нітрофіли.
15.Екологічні групи, до яких відноситься більшість деревних видів Лісостепу України:
мезотрони; мегатрофи; ксерофіти; мезофіти.
16.Хвойні і листяні види, які займають найбільшу площу в лісах України:
Сarpinus betulus L; Тilia cordata Mill; Quercus robur L; Рinus sylvestris L; Вetula pendula Roth.
17. Нараховує природна дендрофлора України видів:
500;
275;
244;
211;
205;
161.
18.Найбільше у складі природної дендрофлори України життєвої форми деревних рослин:
дерев; кущів; напівкущів; кущиків; ліан.
19.Починається зі створення справжніх листків життєвий цикл (етап) деревних рослин:
ембріональний; ювенільний; вергінільний; зрілості; старіння.
4
20.Відносять до генеративних фазу сезонного розвитку деревних рослин:
розпускання бруньок; облистнення; ріст пагонів;
дозрівання плодів.
21.До дерев другої величини як правило відносять види:
Quercus robur L;
Alnus glutinosa Gaertn;
Acer platanoides L;
Corpinus betulus L.
22. Поняття, які відносять до фітоценології:
вид; асоціація; родина; секція.
23.Характеризують фітоценоз:
ґрунтові умови; видовий склад; фізіономічність; кліматичні умови.
24.Відображає вищий ступінь пристосування, інтродукованих рослин до умов зростання:
інтродукція; акліматизація; адаптація; натуралізація.
25.Створюють деревні види родів betula, alnus групу формацій:
листяні; дрібнолистяні; широколистяні; березові; вільхові.
26. Двохвойні сосни створюють формації:
хвойні; світлохвойні; темнохвойні; соснові.
5
27.Визначаються назви асоціацій:
місцем зростання, асоціацій; видовим складом першого ярусу;
видовим складом першого і супідрядного ярусів; продуктивністю.
28.Лісові формації, які створюються на достатньо багатих і зволожених ґрунтах:
соснові; осикові; дубові; березові.
29.Лісові формації, які ростуть на відносно засолених ґрунтах:
соснові; дубові; ялинові; грабові.
30.Має вирішальне значення у розповсюдженні лісових формацій в Україні:
температура; родючість ґрунту; світло; волога.
31.Дендрологія вивчає:
рослини і їх угруповання; рослинність; види рослин;
види деревних рослин, їх особливості; дерева.
32.Складові частини дендрології:
фізіологія рослин; анатомія рослин; екологія деревних рослин;
морфологія деревних рослин; систематика деревних рослин.
33.Найбільш використовують під час вивчення дендрології знання:
ботаніки; математики; фізики; хімії; анатомії; метеорології.
6
34.Використовують знання дендрології під час вивчення лісогосподарських робіт:
підготовка ґрунту; збір насіння;
вирощування садивного матеріалу; складання проекту лісових культур; догляд за насадженнями.
35.Вид рослин – це сукупність:
рослин; рослинних угруповань; популяцій; фітоценозів.
36. Здатність рослин зберігати свої розміри відносять до критеріїв:
генетичні; фізіолого-біохімічні; анатомо-морфологічні; екологічні; географічні.
37. Ознаки, які не притаманні видові рослин:
не мати своєї території розповсюдження; складатися з подібних особин; не передавати свої ознаки за спадковістю;
не створювати рослинні популяції.
38.Ареал виду рослин – це:
місця, де росте рослина; територія, яку займають особини виду;
місце розміщення рослинного угрупування; територія, яку займали особини виду у минулі геологічні епохи.
39.Називають космополітами:
рослини розселені на одному континенті; рослини розселені на частині одного континенту; рослини розселені на двох суміжних континентах;
рослини розселені на двох і більше відокремлених континентах.
40. Розповсюджені рослини з широким ареалом:
на малій частині одного континенту; на великій частині одного континенту; на двох суміжних континентах; на різних континентах.
7
41. Називають ендемічними види:
ті, що рідко зустрічаються; ті, що мають дуже малий ареал; ті, що виникли недавно; ті, що виникли давно.
42. Ареал називається реліктовим:
увидів, які мають малий ареал;
увидів, які виникли у попередні геологічні періоди;
увидів, які виникли в останню геологічну епоху;
увидів, які зникли.
43.Називають реліктовими ендемами види:
що виникли у минулі геологічні епохи; що мають малий ареал;
що виникли у минулі геологічні епохи, дожили до нашого часу і є ендемами; які виникли не давно і мають ендемічний ареал.
44.Природний ареал виду рослин відрізняється від штучного:
природно-кліматичними умовами; тим, що вид раніше на даній території не був розповсюджений;
тим, що вид виник на даній території природно; тим, що вид був інтродукований на дану територію.
45.Більший ареал у рослин:
аборигенів; інтродуцентів; ендемів; реліктових ендемів.
46.В Україні мають штучний ареал:
Quercus robur L; Quercus rubra L; Fraxinus excelsior L;
Fraxinum pensylvanica Marsh; Fagus orientalis Lipsky.
47.Внутрішньовидові форми, які відносять до ареальних:
сорт; форма; екотип; аберація; біотип.
8
48.Внутрішньовидові форми, які відносять до безареальних:
популяція; екотип; лузус; клон; гібрид.
49.Обумовлена внутрішньовидова мінливість рослин:
поліморфністю виду; генотипом особин; фенотипом особин; зовнішнім середовищем.
50.Призводить до утворення популяцій виду:
різні екологічні умови ареалу виду; обособленість частини ареалу; поліморфність виду.
51.Внутрішньовидові форми, які за певних умов призводять до утворення нових видів:
клони; популяції; сорти; гібриди; лузуси.
52.Внутрішньовидові форми, які мають найбільше господарське значення:
популяція; гібрид; сорт; форма; лузус.
53.Обумовлене виникнення аберацій:
генотипом; фенотипом; мутаціями; онтогенезом; філогенезом.
54. Внутрішньовидові форми, які мають найбільше значення для агролісомеліорації:
лузус; гібрид; екотип; аберація.
9