Визначення розрахункового балансу території міста.
Для цього визначимо перспективну чисельність населення міста, використавши метод трудового балансу.
Населення міста поділяється на чотири групи: містоутворююча; обслуговуюча; забезпечуюча; несамодіяльна.
Згідно завдання визначаємо містоутворюючу групу населення – це люди, економічна діяльність яких направлена за межі міста, тобто виробництво товарів та послуг споживається на зовнішньому ринку.
У відповідності до індивідуального завдання вона складатиме:
- кольорова металургія зайнято кадрів 12 тис. люд.
- електромеханічне виробництво 10 тис. люд.
- деревообробне виробництво 9 тис. люд.
- інші 12 тис. люд.
ВСЬОГО зайнято - 43000чол.
Чисельність населення міста визначимо за формулою:
люд.
де а – питома вага містоутворюючої групи населення міста;
А – чисельність містоутворюючої групи населення.
Питому вагу містоутворюючої групи населення міста визначаємо згідно завдання, віднявши від 100% долю обслуговуючої та несамодіяльної групи населення.
Як видно чисельність містоутворюючої групи населення складає 47025 чол., а її питома вага 33%, тоді чисельність населення міста складе:
Згідно ДБН-360-92 (табл. 1.1) це місто може бути віднесено до групи поселень (в нашому випадку міст) – середніх міст (від 100000 до 250000)
Розрахунок величини територій основних функціональних зон міста а. Сельбищна зона.
Сельбищна зона включає в себе:
Мікрорайони. Площа мікрорайонів розраховуємо через щільність населення в мікрорайонах, що може становити 180-450 чол/га в залежності від етажності забудови.
При змішаній забудові встановлюємо усереднена щільність житлового фонду. А потім, в обох випадках, визначається щільність населення в мікрорайонах при відповідній нормі забезпечення населення житловою площею. Щільність населення мікрорайону в даному проекті для прикладу прийнято 400 чол./га:
де Н – чисельність населення міста, чол.;
Р– щільність населення, чол./га.
Об’єкти культурно-побутового призначення.
Площа об’єктів культурно-побутового призначення визначаємо з урахуванням орієнтовної норми – 15-16 м2/чол., приймаю 16 м2/чол.
Зелені насадження загального користування визначаємо за орієнтовною нормою 18-21 м2/чол., приймаю 21 м2/чол.
Вулиці, дороги, площі, стоянки приблизно складають 20% всієї території сельбищної зони. Тобто площа уже визначених вище перших трьох складових становитиме 80-82%. А склавши відповідну пропорцію знайдемо площу сельбищної території (в нашому прикладі отримаємо 1090.44 га). Тоді площа вулиць і доріг складатиме
Б. Промислова зона.
Промислові райони формуємо з промислових підприємств за трьома принципами: - принцип економії витрат – метод кооперації коли підприємства в промисловому районі належать до однієї галузі; - технологічним принципом (це спосіб об’єднання – комбінування між підприємствами коли існує технологічний зв’язок – продукція одного підприємства може бути сировиною для іншого); - науково-технологічний принцип – “комплексування”, коли безпосереднє використання у виробництві нових наукових досягнень, нових технологій є найефективнішим для цих підприємств. В нашому випадку віддали перевагу галузевому і згідно завдання маємо:
Промисловий район №1 - кольорова металургія - 290 га.
Промисловий район №2 – електротехнічне виробництво – 135 га.
Промисловий район №3 – деревообробне виробництво – 96 га.
В. Комунально-складська зона.
Складські території розміщуємо з урахуванням розташування сельбищної території та території зовнішнього транспорту при нормі для розрахунку площі – 5м2/чол. складатимуть 145 000х5/10 000 = 72,5 га.
Споруди міського водопостачання розмістимо на відстані 3км від засвоєних територій, вище за течією річки. Площа – 2 га.
Споруди міської каналізації розміщуємо на відстані 1-3 км від освоєної території, нижче за течією річки. Площа – 4 га.
Споруди міського газопостачання розміщуємо біля промислових територій, площа – 0,5 га.
Споруди міського електропостачання та теплопостачання (ТЕЦ) розміщуємо біля підприємств, які потребують теплову та електроенергію, площа 1 га.
Спеціальні зелені насадження складаються з розсадників зелених насаджень, квітково-парникових господарств, тощо (їх розміщуємо на придатних для цього територіях за нормою – 4 м2/чол.) і потребують виділення території 145 000х4/10 000 = 58 га
Споруди міського транспорту можна розмістить між сельбищною та промисловою територіями, площа цих споруд – 3 га.
Міський полігон побутових відходів (утилізація сміття) розмістимо за межами міста, враховуючи розу вітрів та природні умові (геологічні, геоморфологічні, гідрологічні). При нормі площ – 2 м2/чол. він займатиме - 145 000х2/10 000 = 29 га
Міське кладовище розташовуємо поблизу сельбищної території на високій місцевості з низьким рівнем підземних вод та відсутнім поверхневим стоком у відкриті водоймища на відстань санітарного розриву – 300 м. При нормі площі – 1 м2/чол. воно займе 145 000х1/10 000 = 14,5 га
Г. Зона зовнішнього транспорту.
Залізничний транспорт.
На схемі функціонального зонування міста показано смугу відводу території залізниці – 200 м.
Згідно з завданням у межах міста проектуємо залізничний вузол, що включає в себе такі станції:
пасажирська станція: призначена для обслуговування пасажирів залізничного транспорту, площа 20 га.
пасажирська технічна станція: призначена для обслуговування пасажирських потягів, площа 25 га.
товарна (вантажна) станція – обслуговування вантажів, площа 12 га.
сортувальна станція – обслуговування залізничного вантажного транспорту, формування вантажних потягів; площа 120 га.
Автовокзал та ЖД вокзал – 0,5 га – розміщуємо на привокзальній площі залізничного вокзалу.
Територію АТП зовнішнього автомобільного транспорту розраховуємо за нормою – п’ять автомобілів на 1000 мешканців при умові, що необхідне місце паркування одного автомобіля складатиме 125 м2. Вона складатиме (145 000х5х125/1000)/10 000 ≈ 9,06 га
АЗС та СТО – приймаємо чотири об’єкти площею 0,5 га кожний; загальна площа території – 2 га.
Д. Рекреаційна зона.
Заміські ліси та лісопарки при нормі площі – 50 м2/чол. складатимуть
145 000х50/10 000 = 725 га
Колективні сади розраховуємо наступним чином.
Приймемо розмір однієї ділянки – 0,06 га. Середній розмір сім’ї – п’ять осіб. Допустимо, що тільки половина сімей бажатиме мати свою ділянку в садовому товаристві:
Розмір резервних територій для розвитку міста складатиме 30% від засвоєної території.
Результати розрахунку балансу території міста наведені у табл. 1. Схема функціонального зонування території міста показана на кресленні.
Таблиця 1