- •6. Загальні положення псбо 2 «Баланс».
- •7. Призначення балансу, принципи побудови та структура балансу.
- •8. Інформаційні джерела для складання балансу. Методика і техніка його складання.
- •9. Оцінка та розкриття статей балансу, аналітичні можливості балансу
- •10. Загальні положення псбо 3 «Звіт про фінансові результати».
6. Загальні положення псбо 2 «Баланс».
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.
Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
Форма балансу є додатком до цього Положення (стандарту). Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма балансу.
Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.
Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до пункту 10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.
Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.
7. Призначення балансу, принципи побудови та структура балансу.
Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Зміст і форма балансу та загальні вимоги до визнання і розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87.
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезнаходження; назва звіту; дата, на яку складено звіт; валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.
Баланс має чітко визначену структуру. Він складається з двох частин – активу та пасиву, які поділені на розділи, а розділи, у свою чергу, на статті.
Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.
Статті Балансу згруповані в розділи — три в активі Балансу та п’ять у пасиві (табл. 11.2).
В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.
У першому розділі активу Балансу відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості.
У другом у розділі активу відображається вартість оборотних активів: запасів; дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів тощо; поточних фінансових інвестицій; грошових коштів та їх еквівалентів.
У третьому розділі відображаються витрати, які мали місце у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.
У першому розділі пасиву вміщується інформація про власний капітал підприємства — статутний, пайовий, додатковий вкладений, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.
У другому розділі пасиву відображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат і платежів — на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань, а також отримані цільові фінансування та надходження.
У третьому розділі пасиву наводиться інформація про довгострокові зобов’язання — довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями тощо.
У четвертому розділі пасиву відображається інформація про поточні зобов’язання — короткострокові кредити банків та позики, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці та за іншими розрахунками.
У п’ятому розділі пасиву відображаються доходи майбутніх періодів — доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.
Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
Принципи і допущення, використовувані при побудові звітності.
Принцип |
Пояснення |
Непрервність діяльності |
Припускається, що у підприємства немає ні намірів, ні необхідності припиняти або істотно скорочувати свою діяльність в майбутньому. |
Постійність облікової політики |
Облікова політика підприємства не піддається яким-небудь змінам без явної необхідності. При складанні звітності забезпечуються дотримання і спадкоємність одних і тих же процедур при віддзеркаленні відповідної інформації. |
Нарахування |
дохід (витрати) підприємства признаються і відбиваються у момент їх здійснення, а не у міру отримання або виплати грошових коштів. |
Відповідність |
в звітному періоді відбиваються тільки ті витрати, які зумовили отримання доходів в цьому ж періоді. |
Себівартість (історична вартість) |
ресурси і джерела їх формування в звітності показуються за собівартістю (вартості придбання або отримання), а не поточній ринковій вартості. |
Вагомість |
отчетность повинна містити інформацію, корисну і істотну для ухвалення рішень. |
Переважання змісту над формою |
результати операцій і операцій відбиваються відповідно до їх економічного змісту і реальних умов проведення, а не формальної сторони. |
Грошові вимірювання |
всі дані в звітності повинні бути представлені в грошовому вимірюванні. |
Обачність(консерватизм) |
припускається дотримання обережності при віддзеркаленні операцій щоб уникнути завищення активів або доходів і заниження зобов`язань і витрат. |
Виділені елементи фінансової звітності, побудовані відповідно до приведених вимог і принципів, тісно взаємозв`язані між собою і в сукупності дозволяють отримати цілісну картину про поточний стан бізнесу.