Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БЖД_теория_ЛМС.docx
Скачиваний:
17
Добавлен:
14.04.2015
Размер:
238.48 Кб
Скачать

16.Основні заходи захисту від ураження електричним струмом.

Основними мірами по захисту від ураження електричним струмом є:

  • забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання;

  • використання ізоляції струмоведучих частин;

  • використання методів колективного захисту від ураження електричним струмом: захисного заземлення, занулення та автоматичного відключення;

  • періодична перевірка опору заземлення;

  • контроль та профілактика пошкоджень ізоляції.

  1. Аналіз виробничих ризиків за допомогою дослідження «дерев небезпек»

18. Організація робочих місць, режим праці та відпочинку.

Організація праці — це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів

Робочий час є загальною мірою кількості праці Загальна тривалість робочого часу визначається, з одного боку, рівнем розвитку виробництва, з іншого - фізичними і психофізіологічними можливостями людини. Поліпшення використання робочого часу є одним з основних шляхів підвищення продуктивності праці. Воно залежить від співвідношення екстенсивного та інтенсивного факторів розвитку виробництва.

Для працівників здебільшого установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. За п'ятиденного робочого тижня тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку

Згідно з Кодексом законів про працю України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень.

Режим праці та відпочинку регулюється ст. 50—65 та 66—84 (глави 4 та 5) Кодексу законів про працю України (1995)

19.Що входить до оцінки технічного та організаційного рівня при проведенні атестації робочого місця

При оцінці технічного рівня робочого місця є зіставлення за такими основними показниками: - Прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів); - Відповідність технічнихпроцесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт); - Рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається); - Співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми; - Технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці.Оцінкаорганізаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники: - Раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування; -Організаційнаоснащеність; - Оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця; - Відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці,підряду, госпрозрахунку; - Якість чинних норм праці; - Ефективність використання робочого місця.

20.Завдання аналізу системі «ЛМС», загальна структура ЛМС. \

Об’єктом аналізу безпеки праці є виробнича система «людина – машина – навколишнє середовище» (ЛМС), в якій в єдиній комплекс, створений для виконання певних функцій, поєднані технічні об’єкти, люди і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою.

Основними компонентами виробничої системи є людина, машина, навколишнє середовище, взаємодія між якими має ґрунтуватись на дотри-манні відповідних правил, нормативних документів і бути керованою.

Система ЛМС є багаторівневою за ієрархією управління. Ієрархія по-діляє людей на особу, яка формує завдання, організовує й управляє вироб-ництвом, й особу, яка разом з технікою безпосередньо виконує це завдан-ня. Таким чином, людина системи ЛМС більш високого рівня розглядає людину і техніку системи ЛМС більш низького рівня як єдиний компо-нент – своєрідну людину-машину, призначену для здійснення замислу.