Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Початкова природнича освітня галузь_Тезаурус-довідник

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2023
Размер:
3.13 Mб
Скачать

ТРАХÉЯ (лат. trāchea трахея < гр. trācheĩa дихальне горло < trāchys шорсткий, нерівний). Частина дихального шляху в людини й наземних хребетних тварин, через яку надходить повітря з гортані до легéнів. Синонім: дихальне горло.

ТРИВА́ЛІСТЬ (укр. тривати < пол. trwać тривати; існувати;

витримувати; чекати < прасл. trъvati тривати; існувати < праіє. tr̥va- тривати, відбуватися; існувати; чекати; терпіти). Час, період, строк, протягом якого щось діє, відбувається, існує. Синоніми: тривання, період, час, термін.

ТРОПÍЧНИЙ (укр. тропік < англ. tropic тропік < лат. tropicus поворотний < гр. tropikos поворотний < праіє. trep- повертати; нагинати). Властивий тропікам, розташований чи поширений у тропіках.

ТРУБА́ (прасл. trǫba труба < лат. trumba духова труба). Довгий порожнистий предмет або пристрій, звичайно кільцевого перерізу, призначений для переміщення рідини, пари, газу тощо.

ТРУБИ ЗОРОВІ. Загальна назва оптичних приладів, призначених для спостереження за віддаленими предметами. Приклади: підзорна труба, бінокль, телескоп, далекомір, перископ і т. ін.

ТУ́ЛУБ (укр. тулуп кожух; шкіряний мішок з цілої шкури кози < крим.- тат. tulup мішок; кисет). Тіло людини або тварини. Синонім: тіло.

ТУ́МÁН (кар.. tuman туман, морок < дтюрк. tum- обволікати, окутувати). Скупчення найдрібніших крапель води або кристалів льоду в нижніх шарах атмосфери, яке робить повітря непрозорим. Синоніми: імла, морок.

ТУ́НДРА (рос. тундра безлісий простір, висока безліса гора < фін. tunturi висока безліса гора). Безлісна природна зона вічної мерзлоти з моховолишайниковим і розрідженим чагарниковим покривом, розташована в північній півкулі на північ від тайги.

ТУРБÍНА (фр. turbine турбіна < лат. turbo вихор, буря; обертання < гр. turbe безладдя; натовп). Лопатковий двигун, який перетворює енергію води, пари, газу на механічну енергію обертового вала.

ТУРБÓТА (укр. турбува́ти < пол. turbować турбувати, непокоїти < лат. turbāre хвилювати, тривожити, турбувати). 1. Неспокійні думки, міркування про забезпечення, здійснення чого-небудь, про задоволення якихось потреб і т. ін. Синоніми: морока, клопіт. 2. Увага до чиїхось потреб; піклування про кого, що-небудь. Синоніми: уболівання, дбання. 3. перен. Про того (те), хто (що) завдає кому-небудь хвилювання, є об’єктом чийогось піклування, уболівань.

ТЯГА́Р (укр. тягнути < прасл. tęgnǫti тягнути < праіє. tenǝgh- тягнути; тугий, важкий). 1. Вага; велика вага. 2. Важкий вантаж, важка ноша.

ТЯЖÍННЯ (укр. тягнути < прасл. tęgnǫti тягнути < праіє. tenǝgh- тягнути; тугий, важкий). 1. Властивість тіл притягатися одне до одного. Синонім: притягання. Антонім: відштовхування. 2. Потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. Синоніми: потяг, прихильність, пристрасть, приязнь, жага, снага, покликання, прагнення, поривання, стремління. Антоніми: неприязнь, неприхильність, непривітність, антипатія, ворожість, відраза, огида.

150

ТЯЖІННЯ ЗЕМНЕ. Явище, що полягає у властивості тіл притягатися до Землі. Синоніми: притягання, гравітація.

151

У

УГРУПУВА́ННЯ (укр. у- + група < нім. Gruppe група < фр. groupe

група < іт. gruppo група < праіє. ger- збирати, скликати, гуртуватися). 1. Сукупність осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо. Синоніми: група, фракція. 2. Сукупність рослинних або тваринних організмів, які постійно чи тимчасово співіснують де-небудь. Синонім: скупчення.

УГРУПУВАННЯ ПРИРОДНЕ. Сукупність взаємопов'язаних між собою живих організмів, які тривалий час живуть на певній ділянці місцевості з однорідними умовами життя.

УЗАГА́ЛЬНЕННЯ (укр. узагальнювати < у- + загалóм < пол. zagałem

загалом, взагалі, разом, оптом). Дія за значенням узагальнювати. Синоніми: загальний висновок, загальне положення, підсумок, синтез.

УЗАГА́ЛЬНЮВАТИ (укр. у- + загалóм < пол. zagałem загалом, взагалі, разом, оптом). Порівнюючи окремі предмети, факти, явища тощо, виявляти спільні ознаки, особливості та на їх основі робити висновки у формі загальних положень. Синоніми: типізувати, підсумовувати, висновувати, синтезувати, об’єктивувати.

УЗБÍЧЧЯ (укр. уз- біля, коло, при + бік < прасл. bokъ бік < праіє. p˘ōk- бік; стегно). 1. Бокова частина дороги, шосе тощо. Синоніми: край, бокови́на. 2. Схил гори, височини, насипу тощо. Синоніми: схил, спад, узгір’я.

УЗГÍР’Я (укр. уз- біля, коло, при + гора < прасл. gora гора < праіє. gwor- гора; купа; множина). 1. Невисока гора, невелика височина тощо. Синоніми: узвишшя, височина, гірка. 2. Схил гори, височини тощо. Синоніми: схил, спад, узбіччя.

УЗГÓДЖУВАТИ (укр. уз- біля, коло, при + діал. год рік < прасл. godъ час; термін; рік < праіє. ghodh- відповідний час; рік). Надавати відповідності до чого-небудь, єдності з чим-небудь. Синоніми: координувати, погоджувати, узгіднювати, підганяти, лагодити, утрясати. Антонім: розлагоджувати.

УЗИ́МКУ (укр. у- + зима < прасл. zima зима < праіє. ĝhim- зима, зимовий час). У зимовий час. Синоніми: зимою, узимí, узи́му, холодами.

УЗЛÍССЯ (укр. уз- біля, коло, при + ліс < прасл. lĕsъ простір порослий деревами, особливо листяними; дерева, особливо листяні; дерево як будівельний матеріал). Смуга на краю лісу. Синоніми: край лісу, узлісок.

УЗÓР (укр. узір < у- + зріти бачити < прасл. zьrěti бачити < праіє. ĝhre- світити, сяяти). Малюнок, який становить певне поєднання ліній, фігур, кольорів та їх відтінків і т. ін. Синоніми: візерунок, мережка, орнамент.

УЛÍТКУ (укр. у- + літо < прасл. lĕto найтепліша пора року; рік < праіє. lēto- теплий сезон, літо; відрізок часу.). Літньою порою. Синоніми: літом, улíті, теплою порою.

УМИРА́ТИ (укр. у- + мерти < прасл. merti умирати < праіє. mer- умирати). Переставати жити, існувати. Синоніми: конати, кінчатися.

УМÍННЯ (укр. ум < прасл. umъ ум < праіє. aw- сприймати, розуміти). Здатність належно робити що-небудь, здобута на основі знань і досвіду. Синоніми: здатність, досвід, вправність, майстерність, спритність, зграбність.

УМІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКІ. 1. Здатність самостійно обмірковувати ситуацію, приймати оптимальне рішення, розв’язувати проблему, пояснювати явище, його причини та зв’язки. 2. Здатність самостійно здобувати нові знання, уміння та навички, а також критично аналізувати результати навчання.

УМÓВА (укр. у- + мова < прасл. mъl̥va гомін). Необхідний чинник, який уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь. Наприклад необхідними умовами життя є світло, тепло, повітря, вода, поживні речовини. Синоніми: обставина, засада.

УМÓВНИЙ (укр умова < у- + мова < прасл. mъl̥va гомін).

1. Встановлений або визначений за домовленістю між ким-небудь; зрозумілий, відомий тільки тим, хто домовився. Синоніми: домовлений, умовлений, розпізнавчий. 2. Який є символічним зображенням якогось реального предмета. Синоніми: уявний, символічний, схематичний, відносний, абстрактний. 3. Який не відповідає реальній дійсності, не такий, яким є насправді. Синоніми: формальний, несправжній, умоглядний, фіктивний.

УРАГА́Н (фр. ouragan ураган < ісп. huracan ураган < таїно [мова антильських туземців] hurakan ураган). Вітер великої руйнівної сили з швидкістю понад 35 м/с. Синоніми: буря, буревій.

УРОЖА́Й (укр. уродити < у- + родити < рід < прасл. rodъ рід,

покоління). 1. Загальна кількість зерна, овочів, плодів фруктових дерев, ягід, грибів і т. ін., що уродилися. 2. Велика кількість, багатий збір вирощеного зерна, різних плодів і т. ін.

УРОЖА́ЙНИЙ (укр. уродити < у- + родити < рід < прасл. rodъ рід,

покоління). Прикметник до урожай.

УСВІДÓМЛЕННЯ (укр. усвідомити < у- + свідомий < пол. swiadomy

свідомий < прасл. sъvĕdĕti знати < sъ- + věděti знати < праіє. weid- бачити, сприймати; знати). Дія за значенням усвідомити.

УСВІДÓМИТИ (укр. у- + свідомий < пол. swiadomy свідомий < прасл. sъvĕdĕti знати < sъ- + věděti знати < праіє. weid- бачити, сприймати; знати). Сприйняти свідомо, зрозуміти значення, суть чого-небудь. Синоніми: осмислити, осягнути, зрозуміти, збагнути.

У́СПІХ (укр. у- + спіх моторність, спритність < прасл. spěhъ спішність; успіх < spěti поспішати; досягати; дозрівати < праіє. spē- поширювати; збільшувати; досягати успіху; встигати). Позитивний наслідок будь-якої діяльності. Синоніми: досягнення, удача, здобуток, перемога. Антоніми: невдача, неуспіх, про́мах, поразка.

УСТАНО́ВА (укр. установити < у- + становити < стати < прасл. stati

стати, ставати; починати; стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). Орган державної влади, місцевого самоврядування, організації, підприємства тощо, що виконує певні функції в галузі державного, адміністративного, громадського, комерційного тощо управління, контролю, нагляду тощо. Синоніми: заклад, інституція.

153

УСТАНОВИ́ТИ (укр. у- + становити < стати < прасл. stati стати,

ставати; починати; стояти < праіє. sthā- стати, стояти; букв. бути міцним). 1. Помістити десь що-небудь певним чином і підготовити до використання. Синоніми: поставити, спорудити. 2. Розпізнати що-небудь за певними ознаками. Синоніми: визначити, відкрити, ствердити, довести, обґрунтувати. 3. Увести в дію що-небудь певними заходами. Синоніми: утвердити, узаконити.

УТВÓРЕННЯ (укр. утворити < у- + творити < прасл. tvoriti творити

< праіє. twer- хапати; огороджувати). Дія за значенням утворити. УТВОРИ́ТИ (укр. у- + творити < прасл. tvoriti творити < праіє. twer-

хапати; огороджувати). 1. Виготовити що-небудь у процесі трудової чи творчої діяльності. Синоніми: створити, виготовити, зробити. 2. Заснувати що-небудь. Синоніми: заснувати, організувати, закласти, започаткувати, сформувати.

УЧЕ́НИЙ (укр. учити < прасл. učiti учити < праіє. ouk- привчатись, звикати). 1. Який має широкі та глибокі знання взагалі або в якій-небудь галузі науки. Синонім: освічений. 2. Висококваліфікований фахівець з якої-небудь галузі науки. Синонім: науковець. 3. Пов’язаний з наукою (учений ступінь, учене звання, вчена рада тощо).

УЩЕ́ЛИНА (укр. у- + щілина < заст. щіль < прасл. ščelь щілина

< праіє. skel- різати, розсікати). Вузька і глибока западина між горами. Синоніми: розпадина, розколина, прірва, провалля.

УЯВИ́ТИ (укр. у- + явити показати; зобразити; виявити < прасл. javiti явити < праіє. āwis- виявляти, відкривати; показувати). 1. Ви́кликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію тощо. Синоніми: відобразити, згадати, подумати. 2. Зрозуміти що-небудь на підставі досвіду, одержаної інформації тощо. Синоніми: зрозуміти, усвідомити, узнати.

УЯ́ВЛЕННЯ (укр. уявити < у- + явити < прасл. javiti виявляти,

показувати < праіє. āwis- виявляти, відкривати; показувати). Дія за значенням

уявити.

УЯВЛЕННЯ СИСТЕМНЕ. Розумінні об'єкта дослідження як системи взаємопов’язаних елементів, яка функціонує як єдине ціле. Синонім: системне мислення, системний підхід.

154

Ф

ФА́БРИКА (нім. Fabrik будівництво, завод, фабрика < лат. fabrica майстерня, мистецтво, ремесло < faber майстер; робітник; ремісник, коваль). Промислове підприємство, що обробляє сировину машинним способом і якому властивий розподіл праці за операціями.

ФАКТ (лат. factum зроблене < facere робити). 1. Дійсна, не вигадана подія, дійсне явище; те, що сталося, відбулося насправді. Синоніми: явище, подія, приклад, ілюстрація, свідчення, дані. 2. Те, що об'єктивно існує. Синоніми: реалія, існування, наявність, присутність, реальність, дійсність.

ФА́КТОР (лат. factor чинник < facere робити, спричиняти). Те саме, що

чинник.

ФАНТАСТИ́ЧНИЙ (укр. фантазія < лат. phantasia уява, ідея, думка;

видимість, ілюзія < гр. phantasia уява, уявлення < phantazō роблю видимим, з’являюся < праіє. bhā- світити, сяяти, блистіти). 1. Який не існує в дійсності, а створений уявою. Синоніми: казковий, міфічний, чарівний, вигаданий, уявний, неіснуючий, нереальний. 2. Який не спирається на реальну дійсність. Синоніми: необґрунтований, неможливий, недосяжний, нездійсненний, утопічний.

ФЕРМЕ́НТ (нім. Ferment фермент < лат. fermentum бродіння; дріжджі, закваска). Складна органічна речовина, яка бере участь у хімічних процесах в живих організмах. Синонім: ензим.

ФÍЗИКА (лат. physica наука про природу < гр. physikos природний, природничий < physis натура, природа). Наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії.

ФІЗИ́ЧНИЙ (укр. фізика < лат. physica наука про природу < гр. physikos природний, природничий < physis натура, природа). 1. Пов'язаний з фізикою. Синоніми: матеріальний, предметний, речовий. Антоніми: нематеріальний, уявний, ілюзорний. 2. Стосовний до організму людини ‒ його будови, зовнішнього вигляду, стану та відчуттів. Синонім: тілесний. Антоніми: духовний, моральний.

ФІЗІОЛОГÍЧНИЙ (укр. фізіологія < лат. physiologia природознавство,

філософія природи < гр. physiologia природознавство < physis природа + logos учення, слово). Стосовний до фізіології.

ФІЗІОЛÓГІЯ (лат. physiologia природознавство, філософія природи < гр. physiologia природознавство < physis природа + logos учення, слово). 1. Наука про життєдіяльність цілісного організму та його окремих частин ‒ клітин, органів та функціональних систем. 2. Сукупність життєвих процесів, які відбуваються в організмі та його частинах.

ФІЛЬМ (англ. film фільм, плівка, оболонка < fell шкіра < праіє. pel- шкіра). Твір кіномистецтва. Синонім: кінокартина, кіно.

ФІЛЬТР (нім. Filter фільтр < фр. filtre фільтр < лат. filtrum фільтр із повсті < праіє. peld- збитий, зваляний; повсть < pil- волосся, пух). Пристрій,

прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.

ФІЛЬТРУВÁННЯ (укр. фільтр < нім. Filter фільтр < фр. filtre фільтр

<лат. filtrum фільтр із повсті < праіє. peld- збитий, зваляний; повсть < pil- волосся, пух). Дія за значенням фільтрувати.

ФІЛЬТРУВÁТИ (укр. фільтр < нім. Filter фільтр < фр. filtre фільтр

<лат. filtrum фільтр із повсті < праіє. peld- збитий, зваляний; повсть < pil- волосся, пух). Пропускати рідину, газ і т. ін. крізь фільтр, очищаючи їх від непотрібних домішок. Синоніми: проціджувати, цідити.

ФЛЮ́ГЕР (рос. флюгер < гол. vleugel крило). Пристрій, яким визначають напрям i швидкість вітру. Синоніми: погодник, млинок.

ФОН (фр. fond основа, підстава < лат. fundus основа, дно). Те саме, що

тло.

ФÓРМА (лат. forma форма, вигляд, подоба < праіє. por- вигляд, зовнішність). 1. Зовнішній вигляд предмета. Синоніми: контур, силует, обрис, кшталт, конфігурація. 2. Пристрій, за допомогою якого певній масі надають відповідного вигляду. Синоніми: штамп, опока, шаблон. 3. Спеціальний однаковий за кольором, кроєм та іншими ознаками одяг для військових, учнів, спортсменів тощо. Синоніми: уніформа, однострій.

ФОРМУВÁННЯ (укр. форма < лат. forma форма, вигляд, подоба < праіє. por- вигляд, зовнішність). 1. Дія за значенням формувати. 2. Сформована військова частина.

ФОРМУВÁТИ (укр. форма < лат. forma форма, вигляд, подоба < праіє. por- вигляд, зовнішність). 1. Надавати чому-небудь певної форми (у значенні 1), вигляду тощо. 2. Виготовляти що-небудь за допомогою форми (у значенні 2). 3. Організовувати, створювати що-небудь, наприклад, військову частину, яка повинна мати певну кількість осіб, відповідне спорядження тощо. Синоніми: організовувати, комплектувати.

ФÓРМУЛА (лат. formula формула, правило, норма < forma форма, вигляд, подоба < праіє. por- вигляд, зовнішність). Виражене буквами, числами, знаками умовне позначення відношення будь-яких величин, елементів і т. ін.

ФОРМУЛЮВÁТИ (укр. формула < лат. formula формула, правило, норма < forma форма, вигляд, подоба < праіє. por- вигляд, зовнішність). Коротко і точно висловлювати думку, поняття, завдання тощо. Синоніми: висловлювати, розкривати, викладати, визначати, окреслювати.

ФРУКТ (лат. frūctus утвір, плід; користь; насолода < праіє. prīt- насолоджуватися, мати задоволення). Соковитий їстівний плід деяких дерев і кущових рослин (звичайно садових).

ФУНДА́МЕНТ (пол. fundament фундамент < лат. fundāmentum

фундамент < fundus основа, дно). Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бетону тощо, на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Синоніми: основа, підмурок, підвалина.

ФУ́НКЦІЯ (лат. fūnctiō діяльність, виконання < fungere здійснювати, виконувати). 1. Чийсь обов’язок, призначення чого-небудь. Синоніми: обов’язок, повинність, завдання, призначення, роль. 2. Фізіологічна діяльність

156

організму людини, тварин, рослин, їхніх органів, тканин і клітин. Синоніми: діяльність, робота.

157

Х

ХА́ÓС (гр. chaos первісний безформний стан світу; безкінечний простір < chainō розкриваюся, розверзаюся). Безладне нагромадження, скупчення чого-небудь. Синоніми: безладдя, безлад, непорядок, плутанина.

ХАРА́КТЕР (лат. charactēr особливі властивості, своєрідність, відбиток < гр. charakter відмінна риса, ознака). 1. Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці та діяльності. Синонім: вдача, натура, норов, темперамент. 2. Твердість у досягненні чого-небудь. Синоніми: сила волі, витримка, стійкість, наполегливість, твердість, самовладання, принциповість, впертість. Антоніми: безсилля, слабість, знемога, делікатність, м’якість, поблажливість, покірність. 3. Сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. Синоніми: тип.

ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИ (укр. характер < лат. charactēr тавро, особлива властивість < гр. charakter відмінна риса, ознака). 1. Описувати, визначати якісь ознаки, особливості кого-, чого-небудь. Синоніми: атестувати, окреслювати. 2. Становити якісь риси, особливості кого-, чого-небудь.

ХАРАКТЕРИ́СТИКА (укр. характер < лат. charactēr тавро, особлива властивість < гр. charakter відмінна риса, ознака). 1. Сукупність визначальних особливостей, ознак кого-, чого-небудь. Синонім: опис. 2. Офіційний документ про чию-небудь трудову та громадську діяльність. Синоніми: атестація, рекомендація.

ХАРАКТЕ́РНИЙ (укр. характер < лат. charactēr особливі властивості, своєрідність, відбиток < гр. charakter відмінна риса, ознака). Властивий певній особі, предмету, явищу або ряду осіб, предметів, явищ. Синоніми: типовий, основний, чільний, притаманний, своєрідний, специфічний, виражений, прикметний, визначальний. Антоніми: нехарактерний, невластивий, рідкісний, винятковий, незвичайний, особливий, видатний.

ХАРЧÍ (укр. харч їстівні припаси, їда < тур. harç витрати, пайок, раціон < араб. ħarğ витрати, пайок, раціон). 1. Те, що їдять і п'ють. Синоніми: їда, продукти, продовольство, провізія. 2. Те саме, що харчування 1.

ХАРЧУВА́ННЯ (укр. харч їстівні припаси, їда < тур. harç витрати, пайок, раціон < араб. ħarğ витрати, пайок, раціон). 1. Забезпечення організму їжею. Синоніми: годування, живлення. 2. Те саме, що харчі 1.

ХАРЧУВАННЯ ЗДОРОВЕ. Харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, а також сприяє зміцненню його здоров'я та профілактиці захворювань.

ХÁЩА (прасл. hvast- густий чагарник). Густі зарості дерев, кущів, трав і т. ін. Синоніми: нетрі, гущавина, чагарник.

ХВИЛИ́НА (укр. хвиля хвилина; короткий відрізок часу, мить < пол. chwila хвилина; мить, момент < нім. Weile певний час). 1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 60 секундам або 1/60 години. 2. Короткий відрізок часу. Синоніми: мить, момент, хвиля.

ХВИ́ЛЯ (пол. fala хвиля < нім. Welle хвиля, вал; циліндр < праіє. wel- обертатися, крутитися). 1. Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні. Синоніми: вал, бурун. 2. Поширення в повітрі диму, пари, туману тощо. 3. Потік світла, звуків, пахощів, який напливає, поширюється, ніби водяний вал. Синоніми: потік, плин.

ХВІСТ (прасл. hvostъ хвіст; те, чим можна мазати < hvostati махати, бити). 1. Придаток на задній частині тіла тварини або звужена кінцева частина тіла (у плазунів, риб, морських тварин і деяких комах). 2. Кінцева, крайня частина, кінчик чого-небудь (хвіст паперового змія, кінчик мотузки, завитка підпису, літери, цифри, орнаменту тощо). 3. Задня, кінцева частина літального апарата (літака, ракети і т. ін.).

ХВÓЙНИЙ (укр. хвоя сосна, глиця < прасл. hvoja хвоя, сосна, глиця < праіє. skhwoi- голка; колючка; хвоїна). Прикметник до хвоя. Антонім: листяний.

ХВОРÓБА (укр. хворий < прасл. hvorъ хворий < праіє. khewor- хворіти, бути калікою). Порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих чинників внутрішнього або зовнішнього середовища. Синоніми: захворювання, недуга, неміч, нездоров’я, нездужання.

ХВÓРИЙ (прасл. hvorъ хворий < праіє. khewor- хворіти, бути калікою). Який має яку-небудь хворобу. Синоніми: нездоровий, недужий, слабий. Антонім: здоровий.

ХВОЩ (прасл. hvostjь хвощ < hvostъ хвіст; те, чим можна махати < hvostati махати, бити). Багаторічна трав'яниста рослина з гіллястим стеблом і лускуватим листям, яка розмножується та розповсюджується за допомогою спор.

ХВÓЯ (прасл. hvoja хвоя < праіє. skhwoi- голка; колючка; хвоїна). Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, ялівця тощо). Синоніми: шпильки, голки, глиця. Антонім: листя.

ХИЖА́К (укр. хижий < діал. хúтити хапати, брати < прасл. hytiti хапати, брати). Хижа тварина.

ХИЖИЙ (укр. діал. хúтити хапати, брати < прасл. hytiti хапати, брати). Той, що живиться іншими тваринами (про тварин і деяких рослин).

ХІД (укр. ходити < прасл. hoditi ходити < праіє. sod- ходити [з наступним слов’янським переходом s у h]). 1. Переміщення кого-, чого-небудь у якомусь напрямі. Синоніми: рух, переміщення. Антоніми: стояння, непорушність, заціпеніння. 2. Прохід для переміщення куди-небудь. Синоніми: прохід, хідник, коридор, тунель, лаз.. 3. Отвір у стіні споруди, крізь який входять і виходять. Синонім: вхід, двері, хвіртка, люк. 4. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь у часі. Синоніми: перебіг, розвиток, процес.

ХІМÍЧНИЙ (укр. хімія < лат. chemia вміння плавити метал < гр. chêmia чорна магія < єг. khem чорний). Стосовний до хімії, пов’язаний з нею.

ХÍМІЯ (лат. chemia вміння плавити метал < гр. chêmia чорна магія < єг. khem чорний). Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.

159