Біологія_Навчальний експрес-довідник
.pdf
G |
Тварини |
Рослини |
|
С и с т е м и о р г а н і в |
|
|
Соматичні: опорно рухова, кровоносна, дихаль |
Вегетативні: коренева, пагінева. |
|
на, травна, видільна, покривна, ендокринна, нерво |
|
|
ва та органів чуття. |
|
|
Репродуктивна: статева. |
Репродуктивні: квітка, насінина, плід. |
|
|
|
|
|
|
Риси схожості між рослинами та тваринами
1)обмін речовин і енергії (живлення, дихання, виділення),
2)клітинна будова,
3)ріст і способи розмноження,
4)кодування, передача та реалізація спадкової інформації,
5)подразливість.
Індивідуальний розвиток тварин
Стадія Структура Закладка органів Приклади Табл.60
|
|
Е м б р і о н а л ь н и й п е р і о д |
|
|
|
Зигота |
Одна клітина (2n) |
|
|
|
|
|
|
|
Дроблення (мітоз) |
2, 4, 8, 16, 32 і т.д. |
|
|
|
клітин |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Морула |
Подібна до плоду |
|
|
|
шовковиці |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одношарова порожнис |
|
|
|
Бластула |
та куля. Первинна |
|
|
|
|
порожнина тіла. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Двошарова (ектодерма, |
|
|
|
Гаструла |
ентодерма) порожниста |
Закінчується розвиток |
|
|
куля з отвором – |
кишковопорожнинних |
||
|
|
|||
|
|
бластопором. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ектодерма |
Шкіра, нервова систе |
|
|
|
ма, органи чуттів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Три зачаткові |
|
Кістяк, м’язи, крово |
|
|
Мезодерма |
носна, видільна та |
Хребетні тварини |
|
|
листки |
|||
|
|
статева системи |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ентодерма |
Травна система, легені, |
|
|
|
хорда |
|
|
|
|
|
|
|
П о с т е м б р і о н а л ь н и й п е р і о д
|
|
Прямий розвиток: будова новонародженого орга |
Майже всі види тварин, |
|
|
|
|
нізму подібна до будови дорослого. |
окрім комах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Непрямий розвиток: личинка → лялечка → дорос |
|
|
|
|
|
лий організм. Ці стадії відрізняються одна від одної |
Більшість видів комах. |
|
|
|
|
за морфологією та фізіологією. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
БІОЛОГІЯ |
81 |
|
ТВАРИНИ |
4.1. Підцарство Одноклітинні, або Найпростіші
|
|
30 тис. видів |
|
|
|
|
|
Характеристика деяких класів найпростіших |
|||
|
|
|
|
Клас Справжні амеби |
Клас Рослинні джгутикові |
Клас Олігогіменофореї |
|
Табл.61 типу Саркомастігофори |
типу Саркомастігофори |
типу Війконосні |
|
(амеба звичайна) |
(евглена зелена) |
(інфузорія . туфелька) |
|
|
|
|
|
Одноклітинна мікроскопічна тва рина, що живе у прісній воді. Ру хається за допомогою тимчасо вих виростів цитоплазми – псев доподій (несправжніх ніжок); по крита клітинною мембраною; ци топлазма має всі органоїди, ядро, вакуолі.
Б у д о в а т і л а
Одноклітинна мікроскопічна тва рина, що живе у прісній воді. Пе редній кінець веретеноподібного тіла має джгутик та світлочутливу вакуолю. Органоїди клітини такі ж, як у амеби; крім того, мають місце хлорофілоносні органоїди
– хроматофори.
Одноклітинна мікроскопічна тва рина, що живе у прісній воді. Клітинна оболонка щільна, має чисельні війки. Форма черевика. Цитоплазма містить органоїди, велике та мале ядра, дві скорочу вальні вакуолі, травні вакуолі. На бічній поверхні розташовані на вколоротова лійка та порошиця.
Ж и в л е н н я
Бактеріями, одноклітинними во доростями. Внаслідок фагоцитозу утворюється травна вакуоля. Ре човини, що розчинилися, засвою ються, а тверді рештки викида ються у будь якому місці клітини.
На світлі живлення автотрофне (фотосинтез), як у рослин. За тривалої відсутності світла жив лення стає гетеротрофним (са протрофним). Травна вакуоля не утворюється.
Живиться бактеріями, які через навколоротову лійку заганяються війками до рота, переміщуються в глотку, а потім у цитоплазму, де утворюється травна вакуоля. Че рез порошицю видаляються не перетравлені рештки.
Д и х а н н я
Газообмін |
відбувається через |
Як у амеби. |
Як у амеби. |
зовнішню |
клітинну мембрану. |
|
|
Дихальними та енергетичними |
|
|
|
центрами є мітохондрії. |
|
|
|
|
|
|
|
В и д і л е н н я
Вода та кінцеві продукти життє |
Як у амеби. |
Вода та кінцеві продукти |
діяльності накопичуються у ско |
|
життєдіяльності накопичуються у |
ротливій вакуолі та виводяться |
|
двох скоротливих вакуолях з ка |
назовні. |
|
нальцями, а потім виводяться на |
|
|
зовні через порошицю. |
|
|
|
Р е а к ц і я н а п о д р а з н е н н я
Позитивний таксис на їжу, |
Як у амеби. |
Як у амеби. |
світло, негативний – на сіль. |
|
|
|
|
|
С т а т е в и й п р о ц е с
Відсутній. |
Відсутній. |
Кон’югація. Служить для онов |
|
|
лення генетичної інформації: че |
|
|
рез цитоплазматичний місток дві |
|
|
особини обмінюються чоловічи |
|
|
ми ядрами, які утворюються в ре |
|
|
зультаті поділу малих ядер. |
|
|
|
Р о з м н о ж е н н я н е с т а т е в е
Поділ клітини надвоє шляхом амітозу. Молекули ДНК подвою ються в період інтерфази.
Поділ клітини шляхом амітозу вздовж вісі. Молекули ДНК под воюються в період інтерфази.
Амітоз в екваторіальній площині. |
|
Молекули ДНК подвоюються в |
G |
період інтерфази. |
82 |
БІОЛОГІЯ |
ТВАРИНИ |
|
|
|
G |
Клас Справжні амеби |
Клас Рослинні джгутикові |
Клас Олігогіменофореї |
|
типу Саркомастігофори |
типу Саркомастігофори |
типу Війконосні |
|
(амеба звичайна) |
(евглена зелена) |
(інфузорія . туфелька) |
|
|
|
|
Позитивне: компонент біоцено зу в ланцюгах живлення; морські корененіжки мають вапнякову черепашку та утворюють осадові породи – крейду, вапняк; деякі види викопних корененіжок ука зують на наявність нафти.
Негативне: дизентерійна амеба спричиняє інфекційну хворобу – амебну дизентерію.
З н а ч е н н я
Позитивне: компонент біоцено зу в ланцюгах живлення; має піз навальне значення для вивчення спільних предків рослин і тварин.
Негативне: спричиняє цвітіння води у водоймищах; паразитичні джгутикові (лямблії та ін.) посе ляються в крові, кишечнику тва рин та людини, чим спричиняють хвороби.
Позитивне: компонент біоцено зу в ланцюгах живлення.
Негативне: паразитична інфу зорія балантидій спричиняє за хворювання тварин і людини.
Цикл розвитку малярійного плазмодія |
Сх.14 |
(клас Споровики типу Апікомплексні) |
|
БІОЛОГІЯ |
83 |
|
ТВАРИНИ |
|
|
4.2. Підцарство Багатоклітинні
|
4.2.1. Тип Кишковопорожнинні |
9 тис. видів |
|
4.2.1. |
|
||
|
|
|
|
Т і л о двошарове: ектодерма (зовнішній шар клітин) та ентодерма (внут рішній шар клітин), між якими є мезоглея (неклітинна опорна пла стинка). Т р а в л е н н я порожнинне (всередині кишкової порож нини) та внутрішньоклітинне (у травних вакуолях травних клітин кишкової порожнини. Є примітивна н е р в о в а с и с т е м а (нервове плетиво). Р о з м н о ж е н н я брунькуванням та статеве. С и м е т р і я тіла променева.
Характеристика основних класів кишковопорожнинних
Табл.62 Гідроїдні Сцифоїдні Коралові
П р е д с т а в н и к и
Прісноводні гідри: звичайна, бу |
Вухата медуза, або аурелія, коре |
Актинії; червоний корал, чорний |
ра, зелена тощо; колоніальний |
нерот, полярна медуза, або ціа |
корал тощо. |
гідроїд обелія. |
нея тощо. |
|
|
|
|
С е р е д о в и щ е і с н у в а н н я
Прісні водойми, що повільно те |
Моря (медузи в товщі води, полі |
Моря (дно від прибережної час |
чуть; придонна зона морів. |
пи на дні). |
тини до значних глибин). |
|
|
|
Ж и т т є в і ф о р м и
Поліпна, або поліпна (основна) |
Медузна (основна) та поліпна |
Поліпна |
та медузна (короткочасна). |
(короткочасна). Остання інколи |
|
|
відсутня. |
|
|
|
|
С п о с і б ж и т т я
Сидячий (поліпна форма) та |
Вільноплаваючий |
(медузна |
Сидячий |
вільноплаваючий (медузна фор |
форма) та сидячий |
(поліпна |
|
ма). |
форма). |
|
|
|
|
|
|
К и ш к о в а п о р о ж н и н а
Ентодерма досягає ротового от вору. Кишкова порожнина су цільна, не розділена перегород ками на камери.
Глотка із клітин ектодерми. Від шлункової порожнини відхо дять радіальні канали, що впа дають у кільцевий канал по краю дзвона.
Глотка із клітин ектодерми. Кишкова порожнина розділена на камери.
М і с ц е у т в о р е н н я с т а т е в и х к л і т и н
Ектодерма. Гермафродити та |
Ентодерма. Різностатеві. |
Ентодерма. Різностатеві. |
різностатеві. |
|
|
|
|
|
|
|
|
84 |
БІОЛОГІЯ |
ТВАРИНИ |
|
|
|
Значення кишковопорожнинних у природі та житті людини
|
Об’єкти |
Значення |
Табл.63 |
|
Полярна медуза (ціанея) та деякі інші |
Серед щупалець переховуються мальки деяких видів риб |
|
||
|
|
|
|
|
Численні види медуз |
Пожива для багатьох морських тварин |
|
||
|
|
|
|
|
Вухата медуза (аурелія), ропилема |
У Японії та Китаї використовують у їжу |
|
||
|
|
|
|
|
Червоний корал |
Скелети використовуються для виготовлення прикрас |
|
||
|
|
|
|
|
Вапнякові корали |
Утворюють перешкоди для морських суден – берегові рифи, |
|
||
|
|
коралові острови, атоли. Вапно використовують у будівництві. |
|
|
|
|
|
|
|
Коренерот |
Отрута жалких клітин спричиняє у людини значні «опіки» шкіри, |
|
||
|
|
судоми. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2.2. Тип Плоскі черви |
12 тис. видів |
|
|
|
4.2.2. |
||
|
|
|
|
Т і л о двобічносиметричне, сплощене у спинно черевному напрямку та має вигляд листка, пластинки, стрічки тощо. О р г а н и т і л а розвиваються із трьох зародкових листків – ектодерми, мезо дерми та ентодерми. Більшість видів є п а р а з и т а м и люди ни та тварин. Вільноіснуючі види поширені у морях та прісних водоймах.
Характеристика класів плоских червів
Війчасті черви Трематоди Стьожкові черви Табл.64
|
П р е д с т а в н и к и |
Планарія біла |
Печінковий сисун, котяча двоустка Бичачий та свинячий ціп’яки, ехі |
|
нокок |
|
|
|
Ф о р м а т і л а |
Тіло видовжене, не розділене на |
Тіло листкоподібне, не розділене |
членики, звичайно сплющене. |
на членики. Є навколоротова та |
|
черевна присоски. |
Тіло стрічкоподібне, сплющене у
спинно черевному |
напрямку; |
складається із голівки з присос |
|
ками та гачками, шийки і чле |
|
ників. |
G |
БІОЛОГІЯ |
85 |
|
ТВАРИНИ |
|
|
G |
Війчасті черви |
Трематоди |
Стьожкові черви |
Ш к і р н о < м ’ я з о в и й м і ш о к
Один шар покривних клітин (більшість з війками), кільцеві, косі, поздовжні та спинно черев ні м’язові волокна.
В основному, як у війчастих, але немає війок. Шкірні клітини виді ляють речовини, що утворюють неклітинний зовнішній покрив – кутикулу.
В основному, як у війчастих, але немає війок, а кутикула значно розвинена.
П о р о ж н и н а т і л а
Відсутня. Внутрішні органи роз |
Відсутня. |
Відсутня. |
ташовані між клітинами основної |
|
|
тканини (паренхіми). |
|
|
|
|
|
Т р а в н а с и с т е м а
Галузистий кишечник без аналь |
Подібна до травної системи вій |
Відсутня. |
ного отвору, складається із одно |
частих. |
|
го шару клітин. |
|
|
|
|
|
В и д і л ь н а с и с т е м а
Система видільних трубочок, які |
Подібна до видільної системи |
Подібна до видільної системи |
починаються у паренхімі клітина |
війчастих. |
війчастих. |
ми зірчастої форми з війками, |
|
|
спрямованими всередину трубоч |
|
|
ки. Загальні канальці відкрива |
|
|
ються назовні парами. |
|
|
|
|
|
|
|
С т а т е в а с и с т е м а |
|
|
|
Гермафродитна, складається з |
ми. |
Подібна до видільної системи |
|
|
численних бульбашкоподібних сі |
|
війчастих. |
|
|
м’яників та вивідних протоків і |
|
|
|
|
двох яєчників з вивідними протока |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Н е р в о в а с и с т е м а |
|
|
|
Головний нервовий вузол, поз |
Подібна до нервової системи вій |
Подібна до нервової системи вій |
|
|
довжні нервові ланцюжки з кіль |
частих, але розвинена слабкіше. |
частих, але розвинена слабо. |
|
|
цевими перемичками та нервові |
|
|
|
|
відгалуження від стовбурів. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
О р г а н и ч у т т я |
|
|
|
У багатьох вільноіснуючих видів є |
У шкірі є нервові закінчення дотику. |
Відсутні. |
|
|
очі, щупальці, сенсили, органи рів |
|
|
|
|
новаги. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
86 |
БІОЛОГІЯ |
ТВАРИНИ |
|
|
|
Найголовніші плоскі паразитичні черви та боротьба з ними
Проміжний |
Основний |
Засоби попере. |
Засоби боротьби |
Табл.65 |
|
хазяїн |
хазяїн |
дження зараження |
|||
|
|
||||
|
|
|
|
|
П е ч і н к о в и й с и с у н
Ставковик |
Велика |
Не вживати воду із Лікування хворих людей, тварин; вибраковування |
малий |
рогата |
випадкових джерел. хворих тварин та знищення ушкоджених органів під |
|
худоба, |
час розбирання туші; знищення проміжних хазяїнів у |
|
вівці |
водоймищі; захист водоймищ від попадання фекалій |
|
|
хворих людей та тварин; санітарно освітня робота. |
|
|
|
К о т я ч а д в о у с т к а
Молюски |
Хижі ссавці |
Не вживати м’ясо |
Лікування хворих людей; захист водоймищ від попадан |
роду бітинія |
(лисиця, вед |
прісноводних риб у ня фекалій хворих людей та тварин; контроль м’яса |
|
та риби ро |
мідь, вовк, |
сирому та в’ялено |
прісноводних риб на заводах; санітарно освітня робота. |
дини коропо |
шакал, соба |
му вигляді. |
|
вих |
ка, людина) |
|
|
|
|
|
|
Б и ч а ч и й ц і п ’ я к
Велика |
Людина |
Не вживати ялови |
Контроль за розбиранням ялових туш на м’ясокомбіна |
рогата |
|
чини в сирому або в |
тах, бракування заражених тварин; лікування хворих лю |
худоба |
|
напівсирому вигляді. |
дей; знезаражування фекалій; санітарно освітня робота. |
|
|
|
|
С в и н я ч и й ц і п ’ я к
Домашня |
Людина |
Не вживати свинину |
Контроль за розбиранням свинячих туш на м’ясо |
свиня |
|
в сирому та напівси |
комбінатах; вибраковування заражених тварин; ліку |
|
|
рому вигляді. |
вання хворих людей; знезаражування фекалій; сані |
|
|
|
тарно освітня робота. |
|
|
|
|
Е х і н о к о к
Велика та |
Собака, |
Після контакту з со |
Лікування хворих собак; вибраковування на м’ясоком |
дрібна рогата |
вовк, шакал |
бакою ретельно ми |
бінаті туш великої рогатої худоби та знищення органів, |
худоба |
|
ти руки. |
ушкоджених ехінококом; санітарно освітня робота. |
|
|
|
|
|
|
|
|
Найпоширенішими паразитами людини серед плоских червів є бичачий та свиня чий ціп’яки. Бичачий ціп’як має довге тіло (4 10 м), тіло свинячого ціп’яка дещо коротше (2 6 м). Людина заражається в тому випадку, коли споживає недостатньо просмажене м’ясо великої рогатої худоби або свині, яке містить личинки паразита. Паразитуючи у тонкому ки шечнику людини, ці черви механічно подразнюють слизову кишечни ка, а також отруюють організм живителя продуктами свого обміну. У хворих людей спостерігається слабкість, запаморочення, втрата апе титу. Тривалість життя паразита може становити понад 10 років.
БІОЛОГІЯ |
87 |
|
ТВАРИНИ |
|
|
4.2.3. 4.2.3. Тип Первиннопорожнинні 20 тис. видів
Т і л о з двобічною с и м е т р і є ю , веретеноподібної форми, округле на по перечному розрізі. Шкірно м’язовий мішок складається зі щільної кутикули, шкіри (гіподерми) та одного шару поздовжніх м’язів, що розчленовані на чотири стрічки. П о р о ж н и н а т і л а первинна. Т р а в н а с и с т е м а має вигляд трубки з ротовим і анальним отворами. К р о в о н о с н а с и с т е м а відсутня. Н е р в о в а с и с т е м а розвинена слабо. Різностатеві тварини. Численні види є п а р а з и т а м и людини, тварин і рослин. Вільноіснуючі види поширені у ґрунті та водоймах.
Більш детальну характеристику первиннопорожнинних див. у табл. 68.
Середовище існування та значення деяких представників класу Нематоди, або Круглі черви,
типу Первиннопорожнинні
Табл.66 |
Представник та середовище |
|
існування |
||
|
Л ю д с ь к а а с к а р и д а
Тонкий кишечник людини
Значення |
Засоби боротьби |
Живиться напівперетравленою |
Ретельне миття рук перед їжею, а |
їжею хазяїна, отруює його про |
також овочів, фруктів та ягід пе |
дуктами свого обміну речовин, |
ред уживанням. Видалення аска |
спричинює виразки стінок ки |
рид у хворих людей, знезаражу |
шечника тощо. |
вання фекалій, санітарно прос |
|
вітня робота. |
Д и т я ч а г о с т р и ц я |
Відкладає яйця біля анального |
Кишечник людини |
отвору хазяїна; спричиняє свер |
|
біж шкіри. |
Ретельне миття рук, іграшок, во логе прибирання помешкання. Лікування хворих людей, кон троль за санітарною обробкою приміщень, басейнів; санітарно просвітня робота.
Ц и б у л ь н а н е м а т о д а |
Знищує врожай цибулі у процесі Біологічні, агротехнічні та хімічні. |
У ґрунті на поверхні коренів та |
його вирощування та зберігання. |
всередині цибулини цибулі. |
|
С т е б л о в а н е м а т о д а к а р т о п л і
У підземних пагонах картоплі.
Пригнічує рослини та знижує їх Біологічні, агротехнічні та хімічні. продуктивність; псує бульби під час зберігання.
Вільноіснуючі нематоди відіграють важливу роль у природі: беруть участь у про цесах ґрунтоутворення, регулюють чисельність інших організмів, служать базою живлення для різноманітних тварин.
88 |
БІОЛОГІЯ |
ТВАРИНИ |
|
|
|
Цикл розвитку людської аскариди |
Сх.15 |
Самиця відкладає протягом доби до 200 тис. запліднених яєць. У кишечнику лю дини яйця аскариди не здатні розвиватися. Для їх розвитку потрібен кисень, певна вологість і температура. Разом із фекаліями яйця ас кариди виводяться назовні, де протягом 10 15 днів за сприятливих умов у яйці формується личинка.
Для подальшого розвитку личинки яйце повинне знову попасти в кишечник лю дини, де руйнуються його оболонки, а личинка через стінку кишечни ка проникає в кровоносне русло.
Течією крові вона мігрує через печінку, серце (праве передсердя) та попадає в легені, де живе в багатому на кисень середовищі та живиться кров’ю.
Потім дихальними шляхами личинка аскариди піднімається в глотку, попадає в рот і повторно проковтується.
Міграція личинки триває 9 12 днів, протягом яких вона росте і розвивається. Після повторного попадання в кишечник личинка виростає в стате возрілу особину.
Доросла аскарида живе в кишечнику людини близько одного року.
БІОЛОГІЯ |
89 |
|
ТВАРИНИ |
|
|
|
|
4.2.4. Тип Кільчасті черви |
|
12 тис. видів |
|
|
|
4.2.4. |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
Т і л о має зовнішню та внутрішню сегментацію. П о р о ж н и н а т і л а вто |
|||||
|
|
ринна. Шкірно м’язовий мішок складається зі щільної тонкої кутику |
|||||
|
|
ли, одношарового епітелію та двох шарів м’язів – кільцевого та поз |
|||||
|
|
довжнього. К р о в о н о с н а с и с т е м а замкнена. Т р а в < |
|||||
|
|
н и й к а н а л диференційований на відділи. Н е р в о в а с и с < |
|||||
|
|
т е м а розвинена краще порівняно з первиннопорожнинними. О р < |
|||||
|
|
г а н и в и д і л е н н я (метанефридії) – у кожному сегменті тіла. |
|||||
|
|
Порівняльна характеристика основних класів |
|||||
|
|
кільчастих червів |
|||||
|
|
|
|
|
|
||
Табл.67 |
|
Малощетинкові черви |
|
Багатощетинкові черви |
|
||
|
|
П р е д с т а в н и к и |
|||||
|
|
Дощові черви (1,5 тис. видів), горщечкові черви, |
Для більшості видів – морська вода, переважно |
||||
|
|
трубочники. |
придонних шарів. |
||||
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
С е р е д о в и щ е і с н у в а н н я |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для більшості видів – ґрунт, прісні водойми. |
Для більшості видів – морська вода, переважно |
||||
|
|
|
придонних шарів. |
|
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
С п о с і б ж и т т я |
|||||
|
|
Живляться переважно продуктами розпаду мертвих |
Живляться продуктами розпаду мертвих організмів. |
||||
|
|
організмів. Є хижі та паразитуючі види. |
Є хижі види. |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
К і л ь к і с т ь с е г м е н т і в |
|||||
|
|
Від 5 7 до 500 |
|
До декількох сотень |
|||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Г о л о в н и й к і н е ц ь т і л а |
|||||
|
|
Мало відрізняється від решти тіла. |
Чітко виражений, має численні придатки і дві пари |
||||
|
|
|
очей. |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
П р и д а т к и т і л а |
|||||
|
|
Щетинки (звичайно по два пучка) на боках сегмен |
Бічні парні параподії на кожному сегменті з числен |
||||
|
|
тів (окрім ротового); параподії та щупальці відсутні. |
ними щетинками. |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
О р г а н и д и х а н н я |
|||||
|
|
Відсутні. Дихають за допомогою шкіри. |
У багатьох видів – зябра (пов’язані з параподіями). |
||||
|
|
|
Деякі сидячі черви дихають за допомогою віночка |
||||
|
|
|
щупалець на головній лопаті. |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
С т а т е в а с и с т е м а |
|||||
|
|
Гермафродити. Статеві органи розташовані у де |
Більшість – різностатеві. |
||||
|
|
кількох сегментах. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Р о з м н о ж е н н я т а р о з в и т о к |
|||||
|
|
Запліднення яєць відбувається у коконі, що утворю |
Запліднення яєць відбувається у воді. Розвиток з |
||||
|
|
ється із виділень клітин пояска. Розвиток прямий. |
перетворенням: у більшості видів із яйця з’явля |
||||
|
|
|
ється личинка — трохофора. |
||||
|
|
|
|
|
|
||
|
|
З н а ч е н н я |
|||||
|
|
Ґрунтові види сприяють утворенню гумусу, |
Основне джерело живлення багатьох видів риб та |
||||
|
|
покращують структуру ґрунту і підвищують його |
інших мешканців моря. |
||||
|
|
родючість. Водяні види сприяють біологічному |
|
|
|
|
|
|
|
очищенню забруднених водойм і є джерелом |
|
|
|
|
|
|
|
живлення риб. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
90 |
БІОЛОГІЯ |
ТВАРИНИ |
|