- •Основні теоретичні відомості
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні запитання і завдання
- •Назвіть принципи стабілізації напруги авіаційних генераторів.
- •Сформулюйте вимоги стандарту гост 19705-89 до точності підтримки напруги?
- •3. З яких основних елементів складається врн? Охарактеризуйте їх
- •4. Що називається електромагнітною характеристикою?
- •5. Що таке механічна характеристика врн?
- •7. Чим забезпечується стійкість роботи врн? Які існують способи її
- •8. Як здійснюється налагодження врн?
Сформулюйте вимоги стандарту гост 19705-89 до точності підтримки напруги?
Вимоги до якості електричної енергії визначаються ГОСТ 19705-89, згідно з яким при зазначеному діапазоні зміни навантаження в СЕС з генераторами змінного струму стабільною частоти, що встановилися значення напруги фази повинні відповідати значенням, зазначеним у табл.
Значення напруги, що встановилася, СЕС змінного трифазного струму постійної частоти.
Без ухвалення спеціальних заходів напруга на затискачах генератора може відхилятися більше за допустимий рівень. Тому в СЕС ЗС використовують спеціальні системи автоматичного регулювання напруги (САРН).
На більшості сучасних ЗС основним джерелом змінного струмує синхронні генератори, а стабілізація рівня напруги здійснюється за допомогою автоматичного регулювання в ланцюзі збудження.
Для кожного з режимів роботи СЕС ГОСТ 19705 – 89 дає визначення конкретних вимог щодо зміни значень параметрів електроенергії.
Для змінного струму первинної підсистеми такими параметрами є:
- рівномірний розподіл навантажень між фазами у трифазній системі;
- мінімальний кут зсуву фаз векторів напруг;
- небаланс напруги при нерівномірності навантажень у різних режимах роботи СЕС;
- коефіцієнт модуляції при періодично виникаючій імпульсній навантаження;
- несинусоїдність напруги в постійному режимі;
- наявність імпульсів напруги на шині при відключеннях приймачів та ін.
3. З яких основних елементів складається врн? Охарактеризуйте їх
призначення.
Будь-який ВР складається з двох основних вузлів: електромагніту (ЕМ) та вугільного стовпчика (ВС). З електрокінематичної схеми видно: вузол електромагніту складається з сердечника 1, робочої обмотки W P і якоря 2 з пружиною 3.
У вузол ВС входить вугільний стовп 4 з вугільними контактами 5. ВС, що складається з тонких шайб рафінованого вугілля, вміщений у струмопровідну трубку запресовану в ребристий корпус. ВС, сполучений послідовно з обмоткою збудження ОЗ генератора Г, являє собою виконавчий елемент в системі регулювання напруги. Робоча обмотка регулятора W P контролює напругу генератора та є чутливим елементом системи. На показані криві залежності електричного опору вугільного стовпчика (R y ) і величина його деформації ( x) від стискаючого зусилля (F).
У області малого тиску (F) незначна зміна сили тиску призводить до значної зміни опору ВС і нестійкої роботи регулятора. В області великого тиску чутливість регулятора дуже низька. Тому для роботи ВР вибирають середній діапазон зміни тиску на ВС.
У сталому режимі роботи генератора на його клемах підтримується задана напруга, а тягова сила ЕМ урівноважується механічною силою (F ел = F м ). При цьому під механічною силою мають на увазі рівнодіючу сили пружини F пр і сили реакції ВС: F м = F пр – F c . Зміна режиму роботи генератора може призвести до збільшення або зменшення напруги на його клемах. Якщо збільшилася напруга, то зростає струм у робочій обмотці регулятора і збільшується тягова сила ЕМ F ел . Внаслідок цього під дією різниці сил F ел – F м якір переміщується у бік сердечника ЕМ і зазор між ними меншає. Переміщення якоря спричиняє зменшення тиску на ВС, збільшення його опору, зменшення струму збудження, отже, відбувається повернення напруги генератора до початкового значення.