- •ГІПОВОЛЕМІЧНИЙ
- •Проблема шоку залишаеться традиційною для хірургії, травматології та реаніматології. Протягом багатьох десятиріч проблема
- •Якщо в 1809 році у США згідно повідомлень Національної ради безпеки руху, було
- •В Україні лише за дев’ять місяців 2006 року загинуло більше 5 тисяч осіб.
- •Загальні та спеціальні питання гіповолемічного
- •У результаті екстренної перебудови регуляторних систем організму в привілейованому положенні залишаються найважливіші органи,
- •На відміну від реакції екстренної адаптації, відтерміновані реакції спрямовані на відновлення функцій організму
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Сучасні пошуки патогенезу шоку
- •Нове у розробці методів протишокової терапії.
- •Нове у розробці методів протишокової терапії.
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОТІКАННЯ ТА НАСЛІДКІВ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ
- •Шкала TS достатньо портативна і включає тільки функціональні ознаки, бал (вага) яких був
- •Визначений інтерес являють собою так звані локальні прогностичні схеми, призначені для розпізнавання органних
- •Оцінка шокогенності травми (у балах)
- •Таким чином, в світлі існуючих на сьогоднішній день уяв – гіповолемічний шок можна
- •Шок – це патологічний стан організму, що виникає внаслідок дії на нього надмірних
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Клінічний перебіг шоку
- •Діагностика шоку за клінічними показниками
- •Прогнозування протікання шоку
- •Прогнозування протікання шоку
- •Клініко-лабораторна діагностика шоку
- •Клініко-лабораторна діагностика шоку
- •Визначення об’єму крововтрати за шоковим індексом
- •Визначення об’єму крововтрати за шоковим індексом
- •Хірургічна тактика
- •ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ І СОРТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ТРАВМАТИЧНИМ ШОКОМ
- •ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМОГИ І СОРТУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ З ТРАВМАТИЧНИМ ШОКОМ
- •Інфузійно-трасфузійна терапія та особливості анестезіологічного забезпечення у хворих з гіповолемічним шоком та травматичною
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників. (за Н.Г.Хлябічем,.1997)
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників.
- •Класифікація та коротка характеристика кровозамінників.
- •Мета застосування препаратів парентерального введення.
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Мета застосування препаратів парентерального введення
- •Невідкладні заходи та принципи інтенсивної терапії травмованих хворих
- •Знеболення
- •ЗАКЛЮЧЕННЯ
- •З урахуванням тенденцій, що склалися, у вивченні проблеми і актуальності окремих її аспектів
- •В області діагностики, прогнозування і лікування;
- •В умовах масового надходження, постраждалих з політравмою і шоком (виходячи з досвіду локальних
- •Дякую за увагу !
З урахуванням тенденцій, що склалися, у вивченні проблеми і актуальності окремих її аспектів представляється доцільною подальша розробка наступних питань.
В області патогенезу:
•вивчення загальних закономірностей формування шоку різної етіології (еволюційні аспекти, діалектика адаптаційних процесів, специфічна і неспецифічна резистентність і ін.);
•розкриття змісту і біологічної суті перебудови функцій систем регуляції
(нервовою, ендокринною, біологічно активних речовин і ін.) у відповідь на дію екстремальних чинників в процесі реанімації і в постреанімаційному періоді;
•системний аналіз порушень циркуляції на різних функціональних рівнях, розшифровка функціональної структури типових реакцій системи кровообігу при екстремальних впливах
•розкриття фундаментальних закономірностей, лежачих в основі порушень метаболізму, в першу чергу, енергетичного;
•вивчення структурних і функціональних основ «безповоротності» шоку;
•експериментальне і |
клінічне вивчення |
порушень імунної системи як |
|
складовій частині загальнийбіологічної реакції на |
травму |
в її взаємодії з |
|
іншими функціональними системами;, |
|
|
|
•математичне моделювання перебігу загрозливих станів |
з метою перевірки |
||
адекватності існуючих |
теорій патогенезу і пошуку нових підходів до його аналізу; |
•експериментальне обгрунтування принципів корекції функцій життєзабезпечення на основі оптимізації адаптивних реакцій організму.
В області діагностики, прогнозування і лікування;
•створення точніших прогностичних алгоритмів і алгоритмів динамічного прогнозування протікання і результатів травматичного шоку;
•вдосконалення схем індивідуального прогнозування змісту і належних лікувальних об'ємів инфузионно-трансфузионных засобів;
•пошук універсальних кровозамінників, вазоактивних засобів, що володіють селективною дією, фармакологічних препаратів для профілактики і лікування шоку і його ускладнень;
•розробка нових способів імунокоррекції і ефективних засобів протишокової, антитоксичної і антибактеріальної терапії, що не володіють іммунотоксичним впливом;
•вдосконалення методів профілактики і лікування посттравматичної гострої дихальної недостатності;
•розробка нових экстракорпоральных методів детоксикации крові;
•уточнення лікувально-тактичних схем надання допомоги при травмах різної локалізації.
В умовах масового надходження, постраждалих з політравмою і шоком (виходячи з досвіду локальних воєн, масових катастроф і стихійних лих) актуальними залишаються також визначення і уточнення вимог до організації і змісту медичного сортування.