- •1.Гемоторакс: етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •III. За тривалістю кровотечі:
- •V. За наявністю інфікованих ускладнень:
- •2. Гемоторакс. Діагностика
- •3. Лікування гемотораксу
- •4. Хілоторакс: етіопатогенез, класифікація, клініка
- •5.Пневмоторакс етіопатогенез ,класифікація,клініка:
- •6.Пневмоторакс діагностика
- •7.Пневмоторакс. Лікування
- •10. Емфізема середостіння -
- •11. Підшкірна емфізема (emphisema subcutaneum).
- •12. Гострий абсцес легень. Етіоатогенез. Клініка
- •13. Гострий абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •14. Хронічний абсцес легень. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •15. Хрон. Абсцес легень. Діагностика. Лікування
- •16.Гангрена легень. Етіопатогенез.Клініка
- •17.Гангрена легень.Діагностика. Лікування
- •18. Бронхоектатична хвороба. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •18. Бронхоектатична хвороба. Діагностика Лікування
- •20.Гостра емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •21.Гостра емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •22.Хронічна емпієма плеври. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка.
- •23. Хронічна емпієма плеври. Діагностика. Лікування
- •24.Піопневмоторакс. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка
- •25. Піопневмоторакс. Діагностика. Лікування
- •27.Мітральний стеноз
- •28. Мітральний стеноз
- •29. Відкрита артеріальна протока. Класифікація. Клініка
- •30. Відкрита артеріальна протока. Діагностика. Лікування
- •31. Ішемічна хвороба серця: причина, патогенез, клініка, діагностика, хірургічне лікування.
- •32. Ахалазія стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •33. Ахалазія стравоходу: лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •34.Халазія кардії: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •35. Післяопікова стриктура стравоходу: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, перша допомога та стаціонарне лікування.
- •36.Грижа стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •37.Дивертикул стравоходу: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •38.Діафрагмальні грижі: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •39.Грижі стравохідного отвору діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •40.Релаксація діафрагми: етіопатогенез, механізм розвитку, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •41.Передній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •42.Задній медіастініт: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика, лікування.
- •43.Проникаючі поранення серця: етіопатогенез, класифікація, клініка, лабораторна та інструментальна діагностика.
- •44.Проникаючі поранення серця: перша допомога, способи пункції перикарда, хірургічне лікування.
- •45. Вади розвитку молочних залоз
- •46.Мастити: етіологія, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •47.Дисгормональні захворювання молочної та грудної залози: етіологія, гормональні зв`язки, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •48.Доброякісні утворення молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •49.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: етіопатогенез, класифікація, клініка.
- •50.Злоякісні пухлини молочної та грудної залози: діагностика, диференційна діагностика, лікування.
- •51. Закриті та відкриті пошкодження селезінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •52. Закриті та відкриті пошкодження печінки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •53. Закриті та відкриті пошкодження підшлункової залози: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •54. Закриті та відкриті пошкодження шлунка та внутрішньоочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •55. Закриті та відкриті пошкодження заочеревинного відділу дпк: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •56.Закриті та відкриті пошкодження тонкої та товстої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •57.Закриті та відкриті пошкодження прямої кишки: механізм ураження, класифікація, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.
- •58.Політравма: механізм, патогенез, класифікація, об`єктивні критерії оцінки ступеню тяжкості травми.
- •59.Політравма: особливість клінічних проявів в залежності від комбінації пошкоджень, діагностична програма, дії лікаря на етапах евакуації, лікувальна тактика.
- •60.Гіповолемічний шок: етіопатогенез, клініка, невідкладна допомога, лікування.
- •61. Гострий респіраторний дистрес-синдром: стандарти діагностики та інтенсивного лікування
- •62.Синдром поліорганної недостатності: причини, патогенез, клінічні прояви.
- •63.Вогнепальні поранення: патогенез, ранева хвороба, періоди, клінічні прояви.
25. Піопневмоторакс. Діагностика. Лікування
Дінгностична програма
1. Скарги й анамнез захворювання.
2. Фізикальні дані.
3. Рентгенографія органів фудної клітки в прямій, боковій та латеропроекціях.
4. Плевральна пункція.
5. Загальний аналіз крові, сечі.
6. Біохімічний аналіз крові.
7. Бакпосів ексудату, антибіотикограма.
8. Плеврографія.
Тактика і вибір методу лікування
У зв'язку з тим, що в переважній більшості випадків піо пвевмоторакс є ускладненням гнійно-деструктивних процесів легень, лікування повинно бути спрямована на видалення вмісту (повітря, гною) з плевральної порожнини та на санацію гнійно- деструктивного вогнища в легеневій тканині
Перебіг залежить від виду піопневмотораксу (обмежений, суб- тотальний, тотальний, напружений), що відповідають в переважній більшості випадків стертій, м'якій та гострій клінічним формам
При обмеженому піопневмотораксі, коли кількість гною в плевральній порожнині невелика (100-200 мл), а після прориву гнійника бронхіальна нориця закривається, доцільною є пункційна санація емпіемноі порожнини
При норицях, що функціонують, а також при субтотальному, тотальному і особливо при напруженому піопневмотораксі дренування плевральної порожнини обов'язкове і проводиться за вищеописаною методикою (див, лікування емпієми плеври)
У зв'язку із спаданням легені, при піопневмотораксі вважаєм доцільним налагодити активну аспірацію вмісту (повітря та гною) з плевральної порожнини з метою раннього розправлення легені.
Паралельно проводиться активна санація трахеобронхіаль- ного дерева через мікроіригатор.
Антибактеріальна терапія згідно з антибіотикограмою із застосуванням двох антибактеріальних препаратів обов'язкова. Ефективним є ендолімфатичне введення антибіотиків та імуностимуляторів.
Втрата білків І виражена інтоксикація потребують корекції, тому доцільним є введення білкових препаратів, гемотрансфузіі, інфузії сольових розчинів, гемодезу, полідезу, форсований діурез.
Постійна санація емпіємної порожнини дає змогу стабілізувати процес, проте у випадках, коли бронхіальна нориця продовжує функціонувати, досягти розправлення легені не вдасться. Це призводить до формування залишкових емпіємних порожнин. При цьому, після припинення гнійних виділень із плевральної порожнини та переході в хронічну форму, виконується плеврографія . Дане обстеження дає можливість виявити величину та локалізацію залишкової порожнини, товщину плевральних листків і наявність функціонуючої бронхіальної нориці.
Оперативне втручання полягає у видаленні емпіємного мішка, що дає можливість звільнити легеню. Резекція легені виконується в разі наявності хронічних гнійно-деструктивних процесів у легеневій паренхімі, а об'єм операції залежить від поширеності процесу (сегментарна резекція, лобектомія, білобектомія).
27.Мітральний стеноз
Митральный стеноз – приобретенный порок сердца, характеризующийся сужением левого предсердно-желудочкового отверстия. В кардиологии митральный стеноз диагностируется у 0,05–0,08% населения. Митральный стеноз может быть изолированным (40% случаев), сочетаться с недостаточностью митрального клапана (комбинированный митральный порок) или с поражением других сердечных клапанов (митрально-аортальный порок, митрально-трикуспидальный порок). Митральный стеноз в 2-3 раза чаще обнаруживается у женщин, преимущественно в возрасте 40-60 лет.
Причины митрального стеноза
В 80% случаев митральный стеноз имеет ревматическую этиологию. Дебют ревматизма, как правило, происходит в возрасте до 20 лет, а клинически выраженный митральный стеноз развивается через 10–30 лет. Среди менее распространенных причин, приводящих к митральному стенозу, отмечены инфекционный эндокардит, атеросклероз, сифилис, травмы сердца.
Классификация
По площади сужения левого атриовентрикулярного отверстия выделяют 4 степени митрального стеноза:
I степень – незначительный митральный стеноз (площадь отверстия > 3 кв. см)
II степень - умеренный митральный стеноз (площадь отверстия 2,3-2,9 кв. см)
III степень - выраженный митральный стеноз (площадь отверстия 1,7–2,2 кв. см)
IV степень - критический митральный стеноз (площадь отверстия 1,0–1,6 кв. см)
В соответствии с прогрессированием гемодинамических расстройств течение митрального стеноза проходит 5 стадий:
I – стадия полной компенсации митрального стеноза левым предсердием. Субъективные жалобы отсутствуют,однако аускультативно выявляются прямые признаки стеноза.
II - стадия нарушений кровообращения в малом круге. Субъективные симптомы возникают только при физической нагрузке.
III – стадия выраженных признаков застоя в малом круге и начальных признаков нарушения кровообращения в большом круге.
IV - стадия выраженных признаков застоя в малом и большом круге кровообращения. У больных развивается мерцательная аритмия.
V – дистрофическая стадия, соответствует III стадии сердечной недостаточности
Симптомы митрального стеноза
-повышенная утомляемость, одышка при физическом усилии, а затем и в покое,
-кашель с выделением прожилок крови в мокроте,
-тахикардия,
- нарушение ритма сердца по типу экстрасистолии и мерцательной аритмии.
-При выраженном митральном стенозе возникает ортопноэ, ночные приступысердечной астмы, в более тяжелых случаях - отек легких.
-В случае значительной гипертрофии левого предсердия может происходить сдавление возвратного нерва с развитием дисфонии.
-Около 10% пациентов с митральным стенозом предъявляют жалобы на боли в сердце, не связанные с физической нагрузкой. При сопутствующем коронарном атеросклерозе, субэндокардиальной ишемии возможны приступы стенокардии.
-Пациенты часто страдают повторными бронхитами,бронхопневмонией, крупозной пневмонией. При сочетании митрального стеноза с митральной недостаточностью часто присоединяется бактериальный эндокардит.
Внешний вид больных с митральным стенозом характеризуется
-цианозом губ, кончика носа и ногтей,
- наличием ограниченной багрово-синюшной окраски щек («митральный румянец» или «румянец куклы»). Гипертрофия и дилатация правого желудочка нередко обусловливают развитие сердечного горба.
По мере развития правожелудочковой недостаточности появляется тяжесть в животе, гепатомегалия, периферические отеки, набухание шейных вен, водянка полостей (правосторонний гидроторакс, асцит). Основной причиной летального исхода при митральном стенозе служит тромбоэмболия легочной артерии.