- •Питання з історії України до державної атестації
- •Виникнення Київської Русі: гіпотези та дискусії.
- •Прийняття християнства на Русі та його історичне значення.
- •Розквіт та занепад Київської Русі.
- •Занепад Києва
- •Давньоруські князівства на теренах України та їх боротьба з кочівниками.
- •Галицько-Волинське князівство, його політичний та соціально-економічний розвиток. Данило Галицький.
- •Причини та наслідки приєднання українських земель до Великого князівства литовського.
- •Люблінська унія, причини та наслідки.
- •Наслідки Люблінської унії для України.
- •Виникнення козацтва в Україні.
- •Українська козацька держава: формування, система органів влади, тенденції розвитку.
- •Берестейська унія. Релігійне питання в Україні у XVI ст.
- •Запорізька Січ у XVI - на початку xvіi ст.
- •Розвиток національно визвольної боротьби в Україні наприкінці XVI – у першій третині xviі ст.
- •Українська національна революція середини xviі ст.: причини, характер, особливості.
- •Українсько-московська угода 1654р. Та наступні правові документи про союз України з Росією.
- •Гетьманування і.Мазепи. Проблема оцінки діяльності Мазепи в історичній літературі.
- •Ліквідація Запорізької Січі та подальша доля козацтва.
- •Приєднання та економічне освоєння Півдня України в кінці XVIII ст.
- •Культура України в другій половині XVII -XVIII ст.
- •Українське національне відродження у хіх ст.: характеристика основних етапів.
- •Український національний рух в 60-70 рр. Хіх ст. М. Драгоманов.
- •Українці в загальноросійському і польському революційно-визвольному русі хіх ст.
- •Соціально-економічний розвиток українських земель у хіх ст.
- •Суспільно-політичний та національний рух в Україні на початку хх ст. Виникнення українських політичних партій.
- •Столипінська аграрна реформа в Україні.
- •Історіографія, джерела та основні проблеми вивчення історії Української національно-демократичної революції 1917-1921 років.
- •Причини поразки та уроки Української національно-демократичної революції 1917-1921 років.
- •Національно-демократична революція у Східній Галичині. Зунр.
- •Нова економічна політика: причини, суть, особливості впровадження в усрр.
- •Радянська модернізація Україна у 1930-ті рр.
- •Особливості сталінського тоталітарного режиму в Україні у 1930-ті роки.
- •Український націонал-комунізм як історичне явище.
- •Урср у перші повоєнні роки. Ждановщина.
- •Хрущовська «відлига» й Україна. Шістдесятники.
- •Наростання кризових явищ в суспільно-політичному і духовному житті урср (друга половина 60-х – середина 80-их років хх століття).
- •Дисидентський рух в Україні.
- •Україна в умовах «перебудови»: шлях до незалежності.
- •Державне будівництво і формування громадянського суспільства в незалежній Україні.
- •Революція Гідності: причини, сутність, наслідки.
- •Українці за межами України: чисельність, розміщення, політичні, громадські організації й релігійні центри.
- •Предмет, методологічні засади української історіографії.
- •Основні напрями, школи, видатні представники української історіографії хіх – першої чверті ххi ст.
Давньоруські князівства на теренах України та їх боротьба з кочівниками.
Середнього Подніпров'я. На території Київського князівства й у порубіжних з ним землях у XII та в першій половині XIII ст. виникають окремі уділи, в т.ч. Погоринський уділ і Болохівське князівство. Погорина (Погориння) складала самостійний уділ, в якому сиділи родичі київських князів. Поступово Погорина випадає з-під влади Києва та входить у сферу впливу Волині. Болохівська земля займала своєрідне положення, знаходячись на порубіжжі Київського та Галицько-Волинського князівств. її статус остаточно не зрозумілий, але з літопису випливає, що сепаратистські тенденції болохівських князів часто співпадали з аналогічними настроями галицьких бояр.
На території Київського князівства відомий ряд важливих міських осередків, особливо навколо Києва. Одним з них є Вишгород. Тут був заміський двір Ярослава Мудрого. Важливе місце посідав і Білгород. На дитинці Білгорода розташувалися князівські й боярські тереми, церкви, єпископський двір. Місто було однією з резиденцій київських князів. Тут же зосереджувалися резервні війська для боротьби проти кочовиків.
На початку 1240 р. передовий монгол о-татарський загін вперше з'явився під Києвом. Восени цього ж року, в кінці листопада, форсувавши Дніпро й подолавши опір "чорних клобуків", які захищали рубіж по річці Рось, монгол о-татар и підійшли до Києва. Оборону Києва очолив присланий галицько-волинським князем
Данилом Романовичем воєвода Дмитро. В обороні взяли участь пересічні жителі міста, на плечі яких ліг основний тягар боротьби. Вісім днів кияни мужньо відбивали наступи ворога. Лише на десятий день ординцям вдалося увірватися до міста через проломи в стіні. Боротьба тривала на київських вулицях. Останнім форпостом захисників міста стала Десятинна церква. Ординці підвели туди стінобитні машини й почали наносити удари по стінах храму. Під цими ударами стіни церкви завалилася й поховала під своїми руїнами захисників Києва..
На півдні Київської землі знач ну роль відіграє Переяслав, перша літописна згадка про який належить до 907 р. У 1054 р. місто стало центром князівства. Після нашестя Батия на Північно-Східну Русь (навесні 1239) року монголо-татари розгромили Переяславське князівство.
Чернігів уперше згадується в літописі під 907 р. У другій половині XI ст. Чернігівська земля була передана в управління сину Ярослава Мудрого Святославу. Пізніше Чернігівське князівство розпадається на дрібніші уділи. У 1234 р. Чернігів витримав облогу військ Данила Галицького. У1239 р. місто в складі всього Лівобережжя було захоплене військами монголо-татар.
Сіверська земля з Новгородом-Сіверським на Десні, Путивлем Рильськом, Курськом на Сеймі відокремилася від Чернігівського князівства в 1140-1150-ті роки. Обидва князівства перебували лід владою династії Ольговичів. Одним з найвідоміших князів цього часу був Ігор Святославич. З 1178 р. він - новгород-сіверський князь. У 1185 р. Ігор здійснив невдалий похід на половців, оспіваний у "Слові о полку Ігоревім". Навесні 1186 р. Ігор утік з половецького полону. В 1199 р. він став великим чернігівським князем. Помер Ігор Святославич у 1202 р.