- •Розділ і Вступ
- •§1. Предмет геодезії
- •§2. Наукове та практичне значення геодезії
- •§3. Зв’язок геодезії з іншими науками
- •§4. Поняття про фігуру та розміри Землі
- •§5. Визначення місцезнаходження точок на кулі і на площині
- •§6. Зображення земної поверхні на площині
- •§7. Загальні відомості про зональну систему плоских прямокутних координат Гаусса-Крюгера
- •§8. Висоти точок земної поверхні: абсолютні і відносні
- •Розділ II Масштаби
- •§9. Поняття про масштаб зображення.
- •Види масштабів: чисельний та лінійний
- •Лінійний масштаб
- •Поперечний масштаб
- •Найменша поділка графіка масштабу
- •§10. Точність та гранична точність масштабу. Масштаби топографічних карт I планів
- •Розділ III Орієнтування ліній на місцевості
- •§11. Поняття про орієнтування ліній на місцевості. Азимут лінії
- •§12. Зближення меридіанів
- •§13. Дирекційний кут
- •§14. Зв’язок між азимутом і дирекційним кутом напряму
- •§15. Прямий та обернений дирекційні кути і зв’язок між ними
- •§16. Поняття про румби
- •I. Північний схід ...... ПнСх
- •II. Південний схід ..... ПдСх
- •III. Південний захід ... ПдЗх
- •§17. Зв’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами
- •§18. Поняття про земний магнетизм. Властивість магнітної стрілки. Магнітний азимут
- •§19. Зв’язок між азимутом, магнітним азимутом і дирекційним кутом
- •§ 20. Бусоль
- •Перевірки бусолі
- •Розділ IV Топографічні карти та плани
- •§ 21. Карти, плани та аерознімок
- •§22. 3Агальногеографічні топографічні і тематичні карти
- •§23. Міжнародне розграфлення і номенклатура аркушів карти масштабу 1:1000000
- •§24. Номенклатура і розміри аркушів топографічних карт
- •§25. Квадратне розграфлення планів
- •§26. Сітка географічних координат
- •§27. Сітка прямокутних координат
- •§28. Сітка прямокутних координат на межі зон
- •§29. Загальні вимоги до зображення місцевості на топокартах
- •§30. Умовні знаки топографічних карт та їх класифікація
- •§31. Умовні знаки населених пунктів і промислових об’єктів
- •§32. Умовні знаки доріг, ліній зв’язку і ліній електропередач
- •§33. Гідрографія і гідротехнічні споруди
- •§34. Умовні знаки кордонів, огорож і орієнтирів
- •§35. Умовні знаки сільськогосподарських угідь і грунтово-рослинного покриття
- •§36. Рельєф місцевості і його форми
- •§37. Зображення рельєфу горизонталями
- •§38. Висота перерізу рельєфу
- •§39. Визначення стрімкості і форми схилів за горизонталями
- •§40. Графік закладень.
- •§41. Написи на топографічних картах
- •§42. Розв’язування задач на топографічних картах
- •§43. Зарамкове оформлення карти
- •§44. Орієнтування на місцевості за допомогою карти
- •Розділ V Вимірювання ліній на місцевості
- •§45. Позначення і закріплення точок і ліній на місцевості
- •§46. Провішення ліній
- •§47. Прилади для вимірювання ліній. Стальні стрічки і рулетки
- •§48. Компарування мірних приладів. Компаратори. Введення поправки за компарування в результати вимірювань
- •§49. Вплив температури на довжину мірних приладів
- •§50. Порядок вимірювання ліній сталевою стрічкою
- •§51. Оцінка точності лінійних вимірювань. Абсолютна і відносна помилки
- •§52. Обчислення поправок за нахил лінії і визначення горизонтальних проекцій
- •§53. Помилки, які супроводжують вимірювання ліній
- •§54. Порядок опрацювання результатів лінійних вимірювань
- •Розділ VI Будова та перевірки теодолітів
- •§55. Принцип вимірювання горизонтального кута
- •§56. Призначення зорових труб
- •§57. Будова зорової труби
- •§58. Установка труби для спостереження
- •§59. Рівні та їх призначення
- •§60. Відлікові пристрої: штриховий і шкаловий
- •§61. Теодоліт, його будова і застосування.
- •§62. Вертикальний круг теодоліта
- •§63. Основні осі теодоліта
- •§64. Перевірки і юстування теодоліта
- •§65. Установка теодоліта для вимірювання кута
- •§66. Вимірювання горизонтального кута
- •§67. Орієнтування лімба за магнітним меридіаном
- •§68. Вимірювання напрямків способом кругових прийомів
- •§69. Помилки, які впливають на точність вимірювання кутів
- •Розділ VII Нівелювання
- •§70. Методи визначення висот
- •§71. Геометричне нівелювання
- •§72. Способи геометричного нівелювання
- •§73. Інструменти для геометричного нівелювання
- •§74. Нівелірні рейки. Башмаки і костилі
- •§75. Перевірки і юстування нівеліра н-3 та н-зк
- •Перевірки і юстування нівеліра з компенсатором н-зк
- •§76. Дослідження та перевірки нівелірних рейок
- •§77. Класифікація державної нівелірної мережі
- •§78. Нівелірні знаки
- •§79. Нівелювання IV кл
- •§80. Послідовність роботи на станції при нівелюванні IV кл
- •§81. Камеральне опрацювання матеріалів нівелювання іv класу
- •§82. Нівелювання ііі класу
- •§83. Послідовність роботи на станції при нівелювання ііі класу
- •§84. Камеральне опрацювання матеріалів нівелювання ііі класу
- •§85. Технічне нівелювання
- •§86. Перерва в роботі при нівелюванні ііі і іv кл
- •§87. Передача висот через перешкоди
- •§88. Прив’язка нівелірних ходів до постійних знаків
- •§89. Тригонометричне нівелювання
- •Розділ VIII Знімальні геодезичні мережі
- •§90. Загальні відомості про знімальні геодезичні мережі
- •§91. Теодолітні ходи
- •§92. Послідовність робіт при прокладанні теодолітних ходів
- •§93. Прокладання теодолітних ходів
- •§94. Визначення неприступних віддалей.
- •§95. Пряма та обернена геодезичні задачі на площині
- •Пряма геодезична задача
- •Обернена геодезична задача
- •§96. Обчислення зімкнутих теодолітних ходів
- •Обчислення кутової нев’язки
- •Обчислення координат
- •§97. Обчислення розімкнутих теодолітних ходів Обчислення кутової нев’язки
- •§98. Нанесення точок теодолітного ходу на план
- •§99. Визначення площ
- •Графічний спосіб
- •Визначення площі за допомогою палетки
- •Аналітичний спосіб
- •Механічний спосіб визначення площ
- •Визначення ціни поділки планіметра
- •Визначення постійного числа “g” планіметра
- •§100. Теодолітна зйомка ділянки
- •Спосіб перпендикулярів (прямокутних координат)
- •Спосіб створів.
- •Полярний спосіб
- •Спосіб засічок
- •Спосіб обходу
- •Спосіб лінійних засічок
- •Розділ IX Тахеометрична зйомка
- •§101. Сутність та призначення тахеометричної зйомки
- •§102. Віддалеміри. Нитковий оптичний віддалемір
- •§103. Визначення коефіцієнта віддалеміра
- •§104. Оптичні віддалеміри подвійного зображення
- •Оптичний топографічний віддалемір
- •Віддалемірна насадка днр-5
- •§105. Прокладання тахеометричних ходів
- •§106. Тахеометрична зйомка
- •Електронний тахеометр Та 3 (Агат) (Рис.132).
- •§107. Опрацювання результатів тахеометричної зйомки. Складання плану
- •Обчислення координат точок ходу
- •Обчислення висот точок ходу
- •Мензульна зйомка
- •§108. Сутність мензульної зйомки
- •§109. Прилади для мензульної зйомки
- •Номограмний кіпрегель кн
- •Мензула
- •§110. Перевірки мензули
- •§111. Перевірки та дослідження кіпрегеля кн
- •Дослідження кіпрегеля кн
- •§112. Установка мензули в робоче положення
- •§113. Визначення на планшеті положення точок місцевості
- •Пряма засічка
- •Комбінована засічка
- •§114. Обернена багаторазова графічна засічка (задача Потенота)
- •Теорія графічного розв’язування оберненої засічки
- •§115. Способи графічного розв’язування оберненої засічки
- •§116. Підготовка мензульного планшета для зйомки
- •§117. Знімальна основа. Геометрична мережа
- •§118. Порядок побудови геометричної мережі Складання проекту геометричної мережі
- •Рекогнустування та закріплення точок геометричної мережі
- •Нанесення пунктів геометричної мережі на планшет
- •§119. Мензульні ходи
- •Порядок прокладання мензульних ходів
- •§120. Перехідні точки
- •§121. Знімання ситуації і рельєфу.
- •§122. Калька висот та контурів
- •§123. Викреслювання та зведення планшетів
- •Розділ XI Польова підготовка аерознімків
- •§124. Загальні відомості про аерофототопографічний метод створення топографічних карт
- •§125. Призначення польової підготовки аерознімків
- •§126. Вимоги до густоти і розташування розпознаків
- •§127. Складання проекту польової підготовки аерознімків
- •§128. Розпізнавання контурних точок місцевості, оформлення їх на аерознімках та закріплення на місцевості
- •§129. Визначення координат розпознаків кутовими засічками
- •Спосіб прямої засічки
- •Спосіб оберненої засічки
- •§130. Визначення координат розпознаків полярним і паралактичним способами Полярний спосіб
- •Паралактичний спосіб
- •§131. Визначення координат розпознаків способами знесення координат та лінійною засічкою
- •§132. Визначення координат розпоанаків способами тріангуляційних побудов
- •Трикутник
- •Геодезичний чотирикутник
- •Центральна система.
- •Ланцюг трикутників
- •§133. Визначення координат розпознаків прокладанням теодолітних ходів
- •§134. Вимірювання кутів під час планово-висотної прив’язки розпознаків. Точність визначення координат розпознаків
- •§135. Висотна підготовка аерознімків
- •§136. Методи визначення висот розпознаків
- •§137. Тригонометричне нівелювання по сторонах кутових засічок і тріангуляційних побудов
- •§138. Визначення схилення магнітної стрілки при польовій підготовці аерознімків
- •Розділ хіі Комбінована зйомка
- •§139. Суть комбінованої зйомки
- •§140. Висотна, знімальна основа при комбінованій зйомці
- •Основні висотні ходи
- •Знімальні висотні ходи
- •§141. Методи визначення положення точок основного і знімального висотних ходів на фотоплалі
- •§142. Знімання рельєфу на фотопланах
- •§143. Дешифрування фотопланів (аерознімків)
- •Дешифрування населених пунктів і промислових об’єктів
- •Шляхи сполучення
- •Гідрографія
- •Рослинність і ґрунти
- •Деревна рослинність
- •Чагарникова рослинність
- •Трав’яниста і чагарникова рослинність
- •§144. Поняття про цифрові моделі місцевості
- •Розділ хііі Оновлення топографічних карт
- •§145. Мета оновлення топографічних карт і вимоги до оновлених карт
- •§146. Способи оновлення топографічних карт
- •§147. Аерофотозйомка
- •§148. Планова та висотна основа для оновлення топографічних карт
- •§149. Підготовчі роботи
- •Збір і систематизація матеріалів
- •Технічний проект.
- •Проект камеральних робіт
- •Редакційні вказівки
- •§150. Камеральне дешифрування аерознімків та складання проекту польового обстеження
- •Проект польового обстеження (робочий проект)
- •§151. Польове обстеження камерально виправлених оригіналів карт
- •§152. Технологічні варіанти періодичного оновлення карт
- •Оновлення карт на основі нових фотопланів
- •Оновлення шляхом виправлення копій оригіналів карт на прозорій основі
- •Виправлення карт за моделлю місцевості на стереофотограмметричних приладах
- •Оновлення карт шляхом вдрукавння змін в тиражні відбитки карт
- •§153. Оновлення топографічних карт прийомами мензульної зйомки
- •§154. Обстеження пунктів державної геодезичної мережі
- •§155. Оформлення та здавання матеріалів
- •Розділ хіv Зйомка шельфу та внутрішніх водоймищ
- •§156. Суть і призначення зйомки шельфу
- •§157. Поняття про топографічну зйомку шельфу
- •§158. Топографічна карта шельфу
- •§159. Геодезична основа зйомки шельфу
- •§160. Типи опорних морських геодезичних пунктів
- •§161. Рівневі пости
- •§162. Судна, які використовуються для знімальних робіт на шельфі
- •§163. Засоби і методи визначення місця судна
- •§164. Візуальні способи визначення місця судна
- •Пряма засічка
- •Обернена засічка
- •Комбінована засічка
- •Полярний спосіб
- •§165. Засоби вимірювання глибин
- •§ 166. Засоби пошуку і виявлення природних і штучних підводних об’єктів
- •§167. Обладнання для взяття проб ґрунту та рослинності
- •§168. Підготовчі роботи на базі і на суднах
- •§169. Густота промірі в і розташування промірних галсів
- •§170. Способи прокладання промірних галсів
- •§171. Вимірювання глибин лунолотами
- •§172. Визначення поправок лунолота
- •§173. Тарування лунолота
- •§174. Визначення поправок лунолота за гідрологічними даними
- •§175. Лазерна апаратура
- •§176. Льодові проміри
- •§177. Вимірювання глибин міркою, рибалотом і ручним лотом
- •§178. Контроль робіт
- •§179. Зйомка ґрунтів дна і рослинності
- •§180. Опрацювання інформації зйомки шельфу
- •§181. Опрацювання матеріалів визначення місця судна
- •§182. Нанесення результатів визначення місця судна на звітний планшет
- •§183. Визначення швидкості звуку в воді
- •§184. Опрацювання матеріалів рівневих спостережень
- •§185. Опрацювання результатів вимірювання глибин
- •§186. Опрацювання лунограм і журналів проміру. Нанесення глибин на звітний планшет
- •§187. Опрацювання результатів ґрунтової зйомки
- •Розділ хv Основи теорії помилок вимірювань
- •§188. Теорія помилок вимірювань
- •§189. Методи вимірювання
- •§190. Класифікація помилок і причини їх виникнення
- •§191. Випадкові помилки вимірювань та їх властивості
- •§192. Оцінка точності результатів безпосередніх вимірювань
- •§193. Середні квадратичні помилки функцій безпосередньо виміряних величин
- •§194. Арифметична середина
- •§195. Середня квадратична помилка арифметичної середини
- •§196. Ймовірніші помилки та їх властивість
- •§197. Середня квадратична помилка одного вимірювання і середня квадратична помилка арифметичної середини, виражені через ймовірніші помилки
- •§198. Опрацювання результатів ряду рівноточних вимірювань
- •§199. Оцінка точності результатів за різницями подвійних рівноточних вимірювань
- •§200. Нерівноточні вимірювання. Загальна арифметична середина
- •§201. Поняття і визначення ваги. Властивість ваг вимірювань
- •§202. Середня квадратична помилка одиниці ваги і загальної арифметичної середини
- •§203. Середня квадратична помилка одиниці ваги і загальної арифметичної середини, обчислені за ймовірнішими помилками
- •§204. Опрацювання результатів ряду нерівноточних вимірювань
- •§205. Ваги функцій виміряних величин
- •§206. Оцінка точності результатів за різницями подвійних нерівноточних вимірювань
- •Розділ хvі Зрівнювання теодолітних та нівелірних ходів
- •§207. Мета зрівнювальних робіт.
- •§208. Зрівнювання системи нівелірних ходів з одною вузловою точкою
- •§209. Зрівнювання системи теодолітних ходів з одною вузловою точкою
- •§210. Зрівнювання системи нівелірних ходів з декількома вузловими точками (методом послідовних наближень)
- •§211. Зрівнювання незалежної мережі нівелірних ходів способом в.В.Попова
- •Розділ хvіі Автономні методи визначення азимута
- •§212. Сутність автономних методів визначення азимута
- •§213. Сутність визначення азимута із астрономічних спостережень
- •§214. Відомості з сферичної тригонометрії
- •§215. Основні формули сферичної тригонометрії
- •Формула косинуса кута сферичного трикутника
- •§216. Корткі відомості про Всесвіт
- •§217. Небесна сфера і її елементи
- •§218. Добовий рух світил
- •§219. Системи координат небесних світил
- •§220. Час та його вимірювання
- •Зоряний час
- •Дійсний сонячний час
- •Середній сонячний час
- •Рівняння часу
- •Місцевий час
- •Всесвітній час
- •Поясний час
- •Декретний час
- •§221. Тропічний рік. Співвідношення між тривалістю зоряних та середніх сонячних діб
- •Перехід від київського часу до всесвітнього
- •Перехід від київського часу до місцевого зоряного
- •§222. Визначення поправки годинника на момент спостереження
- •§223. Висота полюса світу над горизонтом
- •§224. Паралактичний трикутних
- •§225. Визначення азимута за висотою Сонця
- •Обчислення азимута
- •§226. Визначення азимута за годинним кутом Сонця
- •Спостереження азимута за годинним кутом Сонця
- •Обчислення азимута
- •§227. Визначення азимута за годинним кутом Полярної
- •Спостереження азимута за годинним кутом Полярної
- •Обчислення азимута
- •§228. Відомості із загальної теорії гіроскопів
- •§ 229. Маятниковий гіроскоп.
- •§230. Будова гіротеодоліта з маятниковим гіроскопом
- •Блок живлення. (Рис.229)
- •§231. Визначення азимута гіротеодолітом гі-б2
- •§232. Опрацювання результатів вимірювання
- •Розділ xyiii Топографо-геодезичні роботи при інженерних вишукуваннях і будівництві
- •§233. Застосування геодезії в інженерно-будівельній справі.
- •§234. Геодезична основа великомасштабних зйомок
- •§235. Особливості зйомки забудованих територій
- •§236. Топографо-геодезичні роботи при вишукуванні трас залізниць і автомобільних доріг
- •§237. Елементи заокруглення. Розмітка головних точок кругової кривої
- •§238. Детальне розмічування кривих
- •Спосіб прямокутних координат
- •Полярний спосіб
- •Спосіб продовжених хорд
- •§239. Поняття про перехідні криві
- •§240. Нівелювання траси і поперечників
- •§241. Складання поздовжнього профілю
- •Складання чорного профілю
- •Побудова проектної червоної лінії
- •Визначення ухилу червоної лінії
- •Обчислення червоних відміток
- •Робочі відмітки
- •§242. Геодезична будівельна сітка
- •§243. Перенесення проекту споруди на натуру.
- •Спосіб лінійних засічок
- •§244. Елементи розмічувальних робіт
- •Побудова проектного кута
- •Побудова проектних ліній
- •Винесення на натуру проектних відміток
- •Передача відмітки у глибокі котловани і на високі будівлі
- •Список використаної літератури
Теорія графічного розв’язування оберненої засічки
Рис.141
Допустимо, що точки “а”, “b” і “с” на планшеті (Рис.141,а) відповідають пунктам А, В і С на місцевості і місцезнаходження точки “m”, яке відповідає шуканій точці М місцевості на планшеті також відоме. Якщо через точки “а”, “m” і “с” провести коло і з’єднати точки “b” і “m” прямою, продовживши її до перетину з колом, одержимо допоміжну точку “Р”. З’єднавши точки “а”, “m”, “с” і “Р” прямими лініями, одержимо кути 180°– і 180– в точках “а” і “с”, які дорівнюють кутам в точці “m”, як кути які спираються на одні і тіж самі дуги. Отже, кут між стороною “ас” і продовженою прямою “ра” дорівнює кутові , а кут між стороною “са” і продовженою прямою “рс” дорівнює кутові , а кути і в точці “р” відповідно дорівнюють кутам mca= i mac=. Із цього виходить, побудувавши на прямій “ас” в точці “с” кут =aсq, а в точці “а” кут =саf, можна визначити точку “m” вона буде знаходитись на лінії “bр”, тобто лінія “bр” буде тією лінією, за допомогою якої можна орієнтувати планшет мензули, який знаходиться в точці М місцевості. Пряму “bр” називають лінією орієнтування. Отже, шукана точка “m”' буде знаходитись в перетині лінії орієнтування “bр” з колом, проведеним через точки “а”, “с” і “р”. Виходить, що графічне розв’язання оберненої засічки зводиться до визначення на планшеті допоміжної точки “р” і орієнтирної лінії на якій знаходиться шукана точка М місцевості. Потім за допомогою орієнтирної лінії орієнтують планшет і оберненими засічками через точки “а” і “с” в перетині з орієнтирною лінією одержують на планшеті шукану точку “m”.
§115. Способи графічного розв’язування оберненої засічки
Спосіб поворотів планшета (спосіб Бесселя).
Установлюють планшет мензули на якому нанесені точки “а”, “b” і “с”, які відповідають пунктам А, В і С місцевості, в точці М, положення якої необхідно визначити на планшеті. Приводять мензулу в горизонтальне положення і прикладають скошене ребро лінійки кіпрегеля до лінії “са” (Рис.141,6) на планшеті, повертають планшет доти, доки колімаційна площина кіпрегеля не буде проходити через пункт А місцевості. Після цього закріплюють планшет і, повертаючи скошений край лінійки кіпрегеля навколо точки “с” на планшеті, візують на пункт В місцевості і вздовж скошеного ребра лінійки кіпрегеля проводять лінію. Таким чином буде побудований на лінії “са” кут . Потім скошений край лінійки кіпрегеля прикладають до лінії “ас” (Рис.141,в), для цього повертають кіпрегель на 180 відносно попереднього положення, і повертають планшет мензули доти, доки колімаційна площина кіпрегеля не буде проходити через пункт С місцевості. Закріплюють планшет і, повертаючи скошений край лінійки кіпрегеля навколо точки “а” планшета, візують на пункт В місцевості, і потім вздовж скошеного краю лінійки кіпрегеля проводять лінію до перетину її в точці “р” з стороною побудованого кута . Таким чином буде побудований на планшеті на лінії “ас” кут . Після цього прикладають скошене ребро лінійки кіпрегеля до точок “b” і “р” (Рис.141,г) на планшеті, проводять пряму лінію “bp”, залишаючи кіпрегель в такому положенні, повертають планшет мензули доти, доки колімаційна площина кіпрегеля не буде проходити через пункт В місцевості. Після цього планшет буде орієнтованим так, що лінії “аb”, “bс” і “ас” на планшеті будуть паралельні відповідний лініям АВ, ВС і АС місцевості.
Прикладають скошений край лінійки кіпрегеля, наприклад, до точки “а” і візують на пункт А місцевості, проводять пряму (Див.Рис.141,г), яка перетне на планшеті лінію “bp” в шуканій точці “m”.
Для перевірки графічного розв’язання цієї задачі прикладають скошене ребро лінійки кіпрегеля до точки “с” на планшеті, візують на пункт С місцевості і проводять пряму (Див.Рис141,г) яка при правильному розв’язанні задачі пройде через уже одержану точку “m” на планшеті.
Якщо проведені на планшеті лінії “ар” і “ср” будуть перетинатись за його межами, то в цьому випадку сторони “аb” і “bс” трикутника аbс ділять навпіл (або на три, чотири частини) і через одержані точки на сторонах “аb” і “bс” провести прямі паралельні до ліній “ар” і “ср”. Точка перетину цих прямих буде допоміжною точкою, яка буде знаходитись на орієнтирній лінії. Визначення четвертої точки тільки за трьома даними точками є безконтрольне, тому для розв’язання задачі необхідно мати на місцевості і на планшеті чотири точки і двічі розв’язувати задачу, виключаючи кожний раз одну з відомих точок.
Спосіб послідовних наближень (спосіб Лемана).
М ензулу установлюють над шуканою точкою М (Рис.142) нівелюють планшет і орієнтують його за допомогою бусолі і закріплюють. Якщо лінії “аb”, “bс” і “ас” на планшеті будуть відповідно паралельні до ліній АВ, ВС і АС на місцевості, то три напрями, прокреслені через точки “а”, “b” і “с”, при візуванні на відповідні точки місцевості перетнуться в одній точці “m”, яка буде шуканою точкою. Якщо планшет, який знаходиться над точкою місцевості М, орієнтований не точно, то при прокреслюванні напрямки “аА”, “bВ” і “сС” перетнуться на планшеті не в одній точці, тобто одержимо так званий трикутник помилок (Рис.142), у середині або біля нього буде знаходитись шукана точка “m”, її розташування залежить від розташування на місцевості точки М відносно точок А, В і С. Намітивши на планшеті “на око” у середині трикутника помилок, положення щуканої точки, орієнтують планшет навідним гвинтом мензули, прикладаючи ребро лінійки кіпрегеля до наміченої точки і однієї найбільш віддаленої вихідної точки. Візують через намічену точку на три точки на місцевості А, В і С, прокреслюють напрями, і одержують знову трикутник помилок, але вже з меншими сторонами. Такі дії повторюють доти, доки прокреслювані напрями не перетнуться в одній точці і планшет буде повністью орієнтовано.
Спосіб Болотова.
Д ля визначення на плані точки М місцевості над нею установлюють мензулу з нанесеними на її планшет за координатами точки “а”, “b” і “с”, які відповідають точкам А, В і С на місцевості, а для підвищення точності визначення бажано мати на планшеті і на місцевості четверту точку “d”. (Рис.143,а) На планшет прикріплюють аркуш кальки і на ній намічають точку “m”, розташовану приблизно над шуканою точкою М місцевості. Приводять планшет в горизонтальне положення і через точку “m” на кальці, не зміщуючи її на планшеті, візують кіпрегелем послідовно на точки А, В, С і D місцевості і прокреслюють напрями mА, mВ, mС і mD. Після цього кальку переміщують і повертають на планшеті так, щоб прокреслені на ній напрями mА, mВ, mС і mD проходили через точки “а”, “b”, “с” і “d” на планшеті (Рис.143,б) і точку “m” з кальки переколюють на планшет.