• Висновок

Виходячи з усього вищесказаного, можна дати таке визначення. Буття – це всі існуючі в світі предмети природи й ідеальні продукти (люди, ідеї, світ в цілому) з їх властивостями, особливостями та взаємозв'язком. Проблему буття, очевидно, можна вважати вічним питанням філософії. У широкому розумінні буття є захоплююча реальність, гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те, що існує: матерія, речі, властивості, зв'язки і відносини. У формі духовної реальності існують ідеї, теорії, гіпотези, навіть плоди найбурхливішої фантазії, казки, міфи та ін. На відміну від категорії існування, де акцент робиться на вираженні просто наявності якихось фрагментів реальності, у категорії буття не сама наявність, а присутність конкретних реальностей у їх якісній визначеності. Буття - загальна основа практично діяльного і пізнавального освоєння людиною світу. Важливою особливістю категорії буття вважається обов'язкова наявність у реальних речей певних властивостей. Щоб мати які-небудь властивості, річ спочатку повинна бути. І в такому розумінні буття передує всьому, що є у світі. Не випадково і Біблія починається з «Книги буття», а Євангелія від Іоанна зі слів «Спочатку було слово». Це, очевидно, можна розуміти і так, що створенню світу уже передувало буття абсолютного змісту.

Безперечно, всі форми буття - буття речей, властивостей, відносин, процесів природного і штучного походження, буття людини, буття соціального, буття ідеального і біосфери мають якісні відмінності, і водночас взаємопов'язані, оскільки світ - єдине ціле. Осягнення людиною буттєвих форм здійснюється з позицій єдності світу, органічного взаємозв'язку всіх форм буття. Форми пізнання буття: наукове, буденне, релігійне, надчуттєве, музичне, містичне та ін.

• Література

1. Зіньківський В. В. Історія російської філософії: у 2 т .; в 4 кн. Т. 1. Ч. 1. М .: Его, 1991. С. 15.

2. Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теории. - М., 1985.

3. Курашов В. І. Теоретична і практична філософія в найкоротшому викладі: навч. посібник. 3-е изд. М .: Изд-во КДУ, 2009.

4. Никифоров А.Л. Является ли философия наукой? // Филос. науки. - 1989. - № 6.

5. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. - Kиeв,:1997.

6. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. - М., 1967.

7. Хилл Т.И. Современные теории познания. - М., 1965.

8. Хайдеггер М. Буття і час. URL: modernlib.ru/books/martin haydegger / bitie_i_vremya / read_1.

9. Усачов А. В. Онтологія в структурі російської релігійної філософії. Єлець; Воронеж: Изд-во ЄГУ ім. І. А. Буніна, 2006.