1.2.2. Розстановка ізолюючих стиків

Розбиття станційних колій на ізольовані ділянки полягає у нанесенні ізо­люючих стиків на схематичний план. В першу чергу встановлюють ізолюючі сти­ки, як правило, у створі з вихідними, вхідними та маневровими світлофорами. Потім проводять розбиття на ізольовані ділянки – секції стрілочних зон. При роз­міщенні ізолюючих стиків у горловині станції необхідно домагатися максималь­ної можливості для одночасних пересувань неворожими маршрутами і швидкої розділки секцій для встановлення нового маршруту. Наприклад, стрілки 1, 5 та 11 недоцільно об’єднувати в одну секцію, оскільки таке рішення не дасть можливос­ті одночасно встановити маршрути при мінусовому положенні стрілок 1/3 та 9/11. В одну секцію не можна включати більше трьох одинарних або двох перехресних стрілочних переводів. Стрілки з’їздів між паралельними коліями ізолюються одна від одної стиками.

Окрім зазначених, необхідно дотримуватися ще ряду вимог щодо встанов­лення ізолюючих стиків:

• вихідні та маневрові світлофори з приймально-відправних колій встановлюються за умовами габариту; допускається зсув стиків відносно світлофора до 10,5 м у напрямку руху і до 2 м проти напрямку руху;

• для вхідного світлофора допускається зсув стиків не більше ніж на 2 м. В ізольовану секцію не можна включати більше трьох одиночних або двох перехресних стрілочних переводів; мінімально допустима відстань від ізолюючого стика до граничного стовпчика складає 3,5 м;

• у випадку послідовного розташування стрілочних переводів на відстані, що не дає мож­ливості встановлювати стики на 3,5 м від граничного стовпчика, ізолюючі стики встанов­люються на відстані не менше 4,5 м від кінця хрестовини (такі стики будуть негабаритни­ми і на схематичному плані станції вони обводяться кружечками);

• забороняється розміщувати ізолюючі стики в місцях переходу з одного типу рейки на інший;

• стрілку, яка веде в уловлюючий чи запобіжний тупик, потрібно виділяти в окрему ізо­льовану ділянку;

• для інформації про наявність рухомого складу перед світлофором, необхідно виділяти ділянки колії довжиною 25 м перед маневровими світлофорами, що огороджують в’їзд у централізовану зону з під’їзних колій, депо, тупиків, витяжок тощо;

• стрілки з’їздів між паралельними коліями ізолюються одна від одної стиками для забезпе­чення одночасних неворожих пересувань.

У тих районах станції, які крім поїзної роботи мають ще і значну маневро­ву роботу, передбачається місцеве управління стрілками з маневрових колонок. Наприклад, в розглянутій горловині станції можна передбачити увімкнення в централізацію усіх стрілок, а стрілку 25, крім цього, ‑ з маневрової колонки.

1.2.3. Нумерація колій, стрілок та світлофорів

Головні колії нумеруються першими римськими цифрами. Якщо головних колій дві, то цифрою I нумерується колія, призначена для руху непарних, а циф­рою II – для парних поїздів. Боковим коліям, розміщеним праворуч за напрямком руху від головної непарної колії, присвоюються непарні номери, а розташованим праворуч від головної парної колії – парні номери. До найменування колії, що об­ладнана рейковим колом, додається літера П. Стрілочні ділянки позначають номе­рами крайніх стрілок і літер СП (8-18СП). Найменування міжстрілочних колійних ізольованих дільниць складається з номерів сусідніх стрілок, записаних дробом, і літери П (2/8П). Безстрілочні дільниці за вхідними світлофорами та повідомляючі дільниці перед маневровими світлофорами мають найменування світлофорів з додаванням літери (ЧП, ЧДП, М12П).

Для забезпечення пропуску поїздів бічними коліями без зупинок (як прави­ло, 3-ю та 4-ю коліями) використовуються стрілочні переводи марки 1/18. На від­повідних світлофорах у цьому випадку повинна бути передбачена сигналізація із застосуванням зеленої полоси.

Вхідні світлофори парного та непарного напрямків позначаються відповід­но літерами Ч та Н. Вихідним світлофорам залежно від напрямку руху також при­своюються літери Н або Ч з доданням номера колії, на якій вони встановлюються, (НІІ, Ч3). Маневрові світлофори позначаються літерою М з доданням порядкового номера в горловині станції (у непарній горловині М1, М3 тощо, у парній – М2, М4 тощо). Стрілки нумеруються з боку прибуття парних поїздів – порядковими пар­ними номерами, з боку прибуття непарних поїздів – порядковими непарними но­мерами. Стрілки, що належать стрілочній вулиці, а також спарені стрілки повинні мати сусідні номери (10/12, 2/4 тощо). Нумерація стрілок, як і маневрових світ­лофорів, зростає від межі станції до її осі.