2. Функції та зміст роботи класного керівника.

Сучасна теорія педагогіка визначає такі функції класного керівника: діагностичну, організаторську, виховну, координаційну і стимулюючу.

Діагностична функція передбачає вивчення класним керівником учнів свого класу.

Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та інших якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема.

Зміст діагностики учня можна звести до наступного: демографічні дані про учня і його сім’ю, дані про здоров’я і фізичний розвиток дитини, пізнавальні здібності (особливості уваги, пам’яті, уявлення, мислення), емоційно-вольова і мотиваційна сфери, спрямованість особистості (інтереси, відношення, цінності), поведінка, вчинки школяра. Крім того, класний керівник вивчає клас у цілому як колектив: міжособистісні стосунки, згуртованість, громадську думку, єдність цінностей.

Педагогічна наука пропонує широкий арсенал методів діагностики класному керівникові.

Організаторська функція передбачає уміння залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що сприяє збагаченню уяви учнів про навколишню дійсність; суспільно-корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка сприяє розкриттю художньо-творчої, по можливості сприяє реалізації індивідуальних творчих задатків та здібностей. Створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики правопорушень, прямує і проводить відповідні заходи.

Координаційна функція. У процесі виховання людської особистості. – говорив В. О. Сухомлинський, діє багато сил:

по-перше, сім’я, а в ній найцінніший і наймудріший акумулятор – мати;

по-друге, особа педагога з усіма його багатствами, цінностями, з його знаннями, уміннями, захопленнями, життєвим досвідом;

по-третє, колектив учнів з усією його могутньою силою виховного впливу на кожну особу,

по-четверте, сама особа вихованця, тобто його самовиховання;

по-п’яте, духовне життя вихованця у світі інтелектуальних, естетичних і моральних цінностей – я маю на увазі, передусім книжку;

по-шосте, зовсім непередбачувані скульптори (родич чи близький знайомий, підліток, з яким вихованець познайомився на вулиці тощо).

Все це має враховувати класний керівник, вивчати і відповідно корегувати процес виховання. Класний керівник повинен спрямувати зусилля усіх педагогів, батьків, громадськості на вирішення завдань формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, патріота України.

Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні недоліків у формуванні і розвитку особистості учнів і вжиття заходів, спрямованих на закріплення, зміцнення і розвиток позитивних зрушень та блокування й усунення негативних рис.

Виховна функція полягає в реалізації завдань розумового, морального, трудового,фізичного, правового, екологічного і економічного виховання і є найскладнішою діяльністю класного керівника.

Зміст роботи класного керівника передбачає:

1. Вивчення учнів. Здійснюється класним керівником з використанням усієї палітри «шкільних методів і методик», достатньо добре описаних у сучасній психолого-педагогічній літературі

Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням певних правил:

1. Вивчення має бути скероване на виявлення особливостей процесу фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця.

2. Дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання.

3. Вивчення особистості школярів та їх колективів важливе не саме по собі. Воно завжди має бути спрямоване на розв’язання конкретних педагогічних задач.

4. Класний керівник у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо розвитку вихованців, їх соціально-психологічного зростання.

5. Прагнути дотримуватися комплексності учнів.

6. Застосування методів та методик вивчення учнів має відповідати їхнім віковим особливостям.

7. Вивченням мають бути охопленні всі учні; воно має проводитися систематично.

8. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.

У процесі вивчення особливостей учнів необхідно дотримуватися необхідних принципів: цілеспрямованості, безперервності, зв’язку між процесом вивчення особистості учня та її вихованням, всебічного і глибокого вивчення особистості, вивчення особистості в розвитку.

2. Згуртування і виховання учнівського колективу як основного середовища життєдіяльності школярів передбачає визначення мети і завдань виховання як колективу в цілому, так і кожної особистості учня зокрема, залучення кожного учня до різних видів суспільно-корисної діяльності, розвиток традицій, налагодження зв’язків з іншими колективами в школі і за її межами. Створення в класі атмосфери мажору й оптимізму, сприятливого психологічного мікроклімату.

Важливе значення у створенні колективу має уміла постановка з перших днів навчання педагогічних вимог до учнів.

З цією метою класний керівник на початку навчального року проводить збори, на яких ґрунтовно знайомить учнів з найважливішими шкільними правилами і пояснює їм, як вони повинні поводити себе на уроці, перервах, в позаурочний час, виконувати домашні завдання і брати участь в громадському житті класу.

Уміння класного керівника організувати змістовну позакласну роботу з учнями, є чи не найважливішим у вихованні учнівського колективу. Класному керівникові варто подбати про те, щоб уже з перших днів роботи з дітьми залучити їх до активної практичної позакласної діяльності, збудити і розвинути інтерес до неї.

Цікаві практичні справи є основою для накопичення позитивних традицій у класі, що в свою чергу сприяє збагаченню життя колективу і його розвитку. Такими традиціями можуть бути свята праці, спортивні змагання, походи і екскурсії, святкування днів народження учнів тощо.