- •7.130102, 8.130102 ― «Облік і аудит»
- •7.130103, 8.130103 ― «Менеджмент організацій»
- •1.4 Захист звіту
- •2. Правила безпеки при роботі в лабораторії
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •1. Дослідження умов праці на робочих місцях користувачів еом
- •Мікрокліматичні параметри, їх вплив на організм людини, принцип нормування
- •Прилади для визначення мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони Визначення вологості повітря
- •Визначення швидкості руху повітря
- •1.3 Практична частина
- •Дослідження освітленості робочих місць
- •2.1 Теоретична частина
- •2.2 Розрахунок освітлення робочих місць Розрахунок природного освітлення
- •Розрахунок штучного освітлення (за питомою потужністю)
- •2.3 Характеристика люксметра ю-116
- •2.4 Практична частина
- •3. Розрахунок вентиляції виробничих приміщень
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Практична частина (розв’язування задач)
- •4. Оформлення звіту
- •План проведення заняття
- •1. Визначення загазованості повітря
- •1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
- •Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
- •Засоби й методи оцінки концентрації шкідливих
- •Характеристика газоаналізатора уг-2
- •Конструкція і принцип дії повітрозабірного пристрою
- •Склад спецкомплектів
- •Призначення фільтруючих патронів
- •1.2 Практична частина
- •2. Визначення запиленості повітря
- •2.1 Теоретична частина Загальні положення
- •Методика визначення запиленості повітря
- •3.1.2. Призначення і будова зізод Респіратори
- •Протипилові респіратори
- •Протигазові респіратори
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Універсальні респіратори
- •Фільтруючі протигази
- •Призначення протигазових коробок
- •3.1.3 Методика вибору і розрахунку потреби зізод
- •Практична частина
- •Час захисту фільтрів протипилових респіраторів залежно від умов праці, год.
- •Час захисної дії фільтруючих патронів респіраторів
- •4. Оформлення звіту
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •1. Теоретична частина
- •1.2 Організація роботи з атестації
- •1.3 Рекомендації до виконання робіт на окремих етапах атестації
- •1.3.1 Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •Гігієнічна оцінка умов праці
- •1.3.3 Загальна оцінка умов праці за ступенем шкідливої і небезпечності
- •1.3.4 Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Атестація робочого місця
- •Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування
- •Пільги і компенсації
- •План проведення заняття
- •Теми рефератів
- •Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
- •План проведення заняття
- •Питання для опитування
- •Теми рефератів
- •Теоретична частина
- •Гігієнічні вимоги до організації та обладнання робочого місця користувача еом
- •Вимоги до розмірних характеристик робочого місця і розміщення органів управління
- •Вимоги до розмірних характеристик робочого місця
- •1.2.2 Вимоги до розміщення органів управління
- •1.2.3. Вимоги до розміщення засобів відображення інформації
- •1.3 Вимоги ергономіки до організації робочих місць користувачів дисплеїв
- •1.3.1 Просторове розміщення і фарбування помешкань
- •1.3.2 Особливості розміщення робочих місць у приміщенні
- •1.3.3 Параметри робочого столу і розміщення устаткування на ньому
- •1.3.4 Конструктивні особливості робочого сидіння
- •Практична частина
- •Орієнтація, розміри приміщення і кількість робочих місць еом
- •3.Оформлення звіту
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Додаток 1. Таблиці для розрахунку освітленості виробничих приміщень Норми освітленості робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
- •Значення світлового коефіцієнт α
- •Світлові і електричні параметри ламп розжарювання
- •Світлові і електричні параметри люмінесцентних ламп
- •Додаток 2. Таблиці для атестації робочих місць
- •Класи умов праці залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони (перевищення гдк, разів)
- •Класи умов праці при роботі з біологічним фактором
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих приміщень у холодну пору року
- •Класи умов праці за показником wbgt-індексу для виробничих приміщень та відкритих територій в теплу пору року
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
План проведення заняття
Опитування студентів за матеріалом заняття.
Рішення задач на вибір ЗІЗОД і розрахунок їх потреби.
Оформлення звіту за заняття.
Захист звіту.
Методичні рекомендації студентам щодо підготовки до заняття
При підготовці до заняття студентам потрібно повторити матеріал теоретичної частини до даного заняття та законспектувати основні положення.
1. Визначення загазованості повітря
Прилади й устаткування: універсальний газоаналізатор УГ-2, спецкомплект для дослідження аміаку, пляшка з 10%-м розчином аміаку, стенд «Універсальний газоаналізатор УГ-2».
1.1 Теоретична частина Дія шкідливих речовин на організм людини
Повітря в сільськогосподарському виробництві часто забруднюється різноманітними шкідливими речовинами (отрутами), які являються природними супутниками багатьох технологічних процесів.
Згідно з ГОСТ 12.1.007-76 шкідливими називаються речовини, які при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки можуть спричинити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров’я.
В санітарно-гігієнічній практиці шкідливі речовини прийнято розділяти на хімічні шкідливі речовини і виробничий пил.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003–74 хімічні шкідливі речовин за характером дії на організм людини поділяється на групи:
токсичні – здатні спричиняти отруєння;
подразнюючі – подразнюють шкіру і слизові оболонки;
сенсибілізуючі – викликають підвищену чутливість організму до дії шкідливих речовин;
канцерогенні – здатні провокувати появу злоякісних пухлин;
мутагенні – діють на генетичний апарат клітин і можуть викликати певні зміни в організмі майбутніх поколінь;
речовини, що впливають на репродуктивну функцію організму.
Принцип нормування вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони
Шкідливі речовини, які потрапляють в організм людини, призводять до порушення здоров’я тільки в тому випадку, якщо їх концентрація в повітрі перевищує відповідну для кожної речовини величину. Тому важливим завданням являється встановлення гранично допустимої концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі.
Гранично допустима концентрація шкідливих речовин – це така концентрація, яка протягом усього трудового стажу не призводить до травми, захворювання або відхилень у стані здоров’я у процесі праці або у віддалені строки життя сучасного і майбутнього поколінь (ГОСТ 12.1.005-88). В ньому наведено ГДК (мг/м3) більше 700 шкідливих речовин, та вказано їх класи небезпеки.
Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежно від їхньої ГДК у повітрі.
За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007–76):
1-й клас – надзвичайно небезпечні речовини – ГДК до 0,1 мг/м3 (ртуть, свинець, фосген, хлорпікрин і ін.);
2-й клас – високо небезпечні речовини – ГДК від 0,1 до 1 мг/м3 (марганець, мідь, сірководень, хлор, дихлоретан і ін.);
3-й клас – помірно небезпечні речовини – ГДК від 1,1 до 10 мг/м3(ацетон, формалін, купорос, хлорофос і ін.);
4-й клас – мало небезпечні речовини –ГДК більше 10 мг/м3(аміак, бензин, скипидар, сірка та ін.).