- •Тема 1: Хімія вуглеводів
- •Тема 2: Біохімія ліпідів
- •Тема 3: Біохімія білків
- •Тема 4: Біохімія нуклеїнових кислот
- •Тема 5: Ферменти
- •Тема 6: Вітаміни
- •Тема 7: Гормони
- •Тема 8: Обмін білків
- •Тема 9: Обмін нуклеїнових кислот
- •Тема 10: Обмін вуглеводів
- •Тема 11: Обмін ліпідів
- •Тема 12: Водно-сольовий обмін
- •Тема 13: Взаємозв’язок між обмінами речовин в організмі
- •Біохімія фізичної активності Тема─ 1 Будова м”язів та скоротливих білків, механізм м’язового скорочення. Судома
- •Тема 2. Біоенергетика м’язової діяльності
- •Тема 3.Сила, швидкість, витривалість та біохімічні основи їх розвитку
- •Тема 4. (самостійно) Розділ 17. Динаміка біохімічних процесів в організмі людини при м’язовій діяльності
- •Тема 5. Біохімічні зміни в окремих органах і тканинах при різни х видах м’язевої діяльності
- •Заняття 6 (самостійно) Втома й відновлення
- •Тема 7 (самостійно)
Тема 2. Біоенергетика м’язової діяльності
Для яких процесів необхідна енергія АТФ? |
Для скорочення м’яза |
Для розслаблення м’яза |
* Для скорочення і розслаблення м’яза |
Для утворення спайки |
Які причини судоми, що виникає під час сну? |
Не розщеплюється ацетилхолін |
Йони кальцію повертаються у мітохондрії та ендоплазматичну сітку |
* Із ЦНС мимовільно поступають нервові імпульси у м’яз |
Не вистачає енергії для розслаблення |
Для профілактики судоми, яка виникає внаслідок перевтоми, необхідно |
Дотримуватися режиму дня |
* Вживати високоенергетичні продукти |
Зробити укол голкою у м’яз |
Вживати велику кількість білка |
Енергія цілеспрямовано потрапляє до м’яза із судомою, якщо |
Вживати високоенергетичні продукти |
Зробити укол голкою у м’яз |
Вживати велику кількість білка |
* Після вживання високоенергетичних продуктів розтерти цей м’яз зігріваючими мазями і зробити масаж |
М’язова маса спортсмена зростає за рахунок |
Збільшення кількості м’язових волокон |
Накопичення жиру |
* Збільшення кількості міофібрил у м’язових волокнах |
Накопичення гетерополісахаридів |
АТФ є універсальним джерелом енергії тому, що |
АТФ використовують рослини |
АТФ використовують тварини |
АТФ використовують мікроорганізми |
* АТФ використовують всі живі організми |
Що утворюється під час розщеплення АТФ? |
* АМФ |
АДФ |
ЦТФ |
ГДФ |
Що відбувається у м’язі, якщо концентрація АТФ менша 0,25%? |
М’яз стає слабким |
У м’язі утворюється жир |
* Наступає судома |
Сповільнюються рухи м’яза |
Протягом якого часу може скорочуватися м’яз на існуючих запасах АТФ? |
* Протягом першої секунди роботи |
Протягом хвилини роботи |
Протягом години роботи |
Протягом десятків годин роботи |
Внаслідок якої реакції відбувається утворення АТФ? |
Ізомеризації |
* Трансфорфорилювання |
Гідролізу |
Окислення |
З яких молекул відбувається передача фосфорного залишку до АДФ у креатинфосфокіназній реакції? |
З креатину |
З продуктів гліколізу |
* З креатинфосфату |
З продуктів розпаду жирів |
Протягом якого часу може скорочуватися м’яз за рахунок креатинфосфату? |
Протягом першої секунди роботи |
Протягом хвилини роботи |
Протягом години роботи |
* Протягом 10-15 секунд роботи |
У яких із перерахованих видів спорту креатинфосфокіназна реакція є основним постачальником енергії? |
Марафонський біг |
Біг на середні дистанції |
* Спринтерський біг |
Спортивна ходьба |
У яких із перерахованих видів спорту креатинфосфокіназна реакція не є основним постачальником енергії? |
* Марафонський біг |
Штовхання ядра |
Спринтерський біг |
Метання молота |
У яких із перерахованих видів спорту гліколіз є основним постачальником енергії? |
Штовхання ядра |
* Біг на середні дистанції |
Спринтерський біг |
Метання молота |
Кінцевим продуктом аеробного розпаду глюкози у м’язах є |
Молочна кислота |
Оцтова кислота |
Лимонна кислота |
* Фосфоенолпіровиноградна кислота |
Кінцевим продуктом анаеробного розпаду глюкози у м’язах є |
* Молочна кислота |
Оцтова кислота |
Лимонна кислота |
Фосфоенолпіровиноградна кислота |
Протягом якого часу може скорочуватися м’яз переважно за рахунок гліколізу та глікогенолізу? |
Протягом першої секунди роботи |
* Протягом перших 3-х хвилин роботи |
Протягом години роботи |
Протягом 10-15 секунд роботи |
Оводнення і «затікання» м’язів під час фізичної роботи відбувається в результаті того, що |
* Молочна кислота притягує і утримує воду |
Збільшується притік крові до м’язів |
Зменшується відтік крові від м’язів |
Послаблюються функції нирок |
Що необхідно зробити для зняття відчуття спраги після першого тайму футбольного матчу? |
Випити велику кількість води |
* Випити невелику кількість кислого напою |
Створити умови для додаткового виходу води з потом |
Забезпечити фізичний спокій |
Яка метаболічна ємкість гліколізу? |
1 секунда |
10-15 секунд |
* 30 секунд – 3 хвилини |
3 хвилини – 3 години й більше |
Яка метаболічна ємкість креатинфосфокіназної реакції? |
1 секунда |
* 10-15 секунд |
30 секунд – 3 хвилини |
3 хвилини – 3 години й більше |
У який часовий період для енергозабезпечення використовуються жири? |
1 секунда |
10-15 секунд |
30 секунд – 3 хвилини |
* 3 хвилини – 3 години й більше |
Який остаточний продукт анаеробного гліколізу? |
* Молочна кислота |
Піровиноградна кислота |
Вода та вуглекислий газ |
Креатин |
Який кінцевий продукт аеробного гліколізу? |
Молочна кислота |
* Піровиноградна кислота |
Вода та вуглекислий газ |
Креатин |
Який кінцевий продукт креатинфосфокіназної реакції? |
Молочна кислота |
Піровиноградна кислота |
Вода та вуглекислий газ |
* Креатин |
Який кінцевий продукт ресинтезу АТФ у дихальному ланцюзі? |
Молочна кислота |
Піровиноградна кислота |
* Вода та вуглекислий газ |
Креатин |
Які речовини прискорюють частоту дихання під час фізичного навантаження? |
* Вуглекислий газ |
Кисень |
Молочна кислота |
Піровиноградна кислота |
За рахунок яких джерел відбувається енергозабезпечення серця? |
* Високомолекулярні жирні кислоти |
Глюкоза |
Креатинфосфат |
Піровиноградна кислота |
За рахунок яких джерел відбувається енергозабезпечення головного мозку? |
Високомолекулярні жирні кислоти |
* Глюкоза |
Креатинфосфат |
Піровиноградна кислота |
При яких навантаженнях активуються переважно анаеробні процеси енергозабезпечення? |
Легких |
Помірних |
Субмаксимальних |
* Максимальних |
При яких навантаженнях активуються переважно аеробні процеси енергозабезпечення? |
* Легких |
Помірних |
Субмаксимальних |
Максимальних |
При яких навантаженнях активуються аеробні та анаеробні процеси енергозабезпечення? |
* У ациклічних видах спорту |
Помірних |
Субмаксимальних |
Максимальних |
У яких процесах енергозабезпечення найбільша швидкість утворення енергії? |
* Креатинфосфокіназній реакції |
Аеробному гліколізі |
Анаеробному гліколізі |
Дихальному ланцюзі |
У яких процесах енергозабезпечення найбільша тривалість утворення енергії? |
Креатинфосфокіназній реакції |
Аеробному гліколізі |
Анаеробному гліколізі |
* Дихальному ланцюзі |
Від яких факторів залежить швидкість спортсмена? |
Кількості м’язових волокон, що вступили в роботу, кількості спайок між актином та міозином |
Запасу енергії та швидкості її використання |
*Частоти виникнення нервових імпульсів та швидкості їх передачі, кількості іонів кальцію та активності АТФ-аз та креатинфосфокіназ |
Від координації м’язів синергістів та антагоністів |