- •Заняття № 11 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 12 тема: окиснення та синтез жирних кислот. Метаболізм кетонових тіл.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 13 тема: Структура, функції і метаболізм фосфоліпідів та гліколіпідів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 14
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Заняття № 11 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
Актуальність теми: Ліпідам належать важлива роль у побудові біологічних мембран, забезпеченні організму енергією, вони є попередниками в біосинтезі біологічно активних сполук. Знання структури й процесів метаболізму ліпідів необхідні для розуміння регуляторних механізмів ліпідного обміну в організмі людини за умов норми та патології.
Навчальні цілі:
Знати: механізм розщеплення і всмоктування ліпідів у ШКТ, внутрішньоклітинний катаболізм та синтез триацилгліцеролів (ТАГ).
Вміти: визначати активність панкреатичної ліпази і трактувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
І. Повторити будову, властивості, класифікацію і біологічну роль ліпідів.
ІІ. В зошитах для протоколів:
1. напишіть структурні формули та рівняння реакцій:
а) внутрішньоклітинного ліполізу 1-стеаро-2 - олео-3-пальмітину;
б) синтезу тристеарину.
2. підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Вплив жовчі на активність ліпази”.
Контрольні питання.
Травлення ліпідів у ШКТ.
Всмоктування продуктів травлення ліпідів.
Роль жовчних кислот у процесах травлення і всмоктування ліпідів.
Порушення процесів травлення та всмоктування ліпідів, причини та наслідки.
Ресинтез жирів у тонкому кишечнику.
Внутрішньоклітинний ліполіз та синтез триацилгліцеролів.
Регуляція метаболізму ТАГ.
Самостійна аудиторна робота
1. Заповніть таблицю: „Травлення ліпідів і всмоктування продуктів ліполізу”.
Група ліпідів |
Фермент ШКТ |
Активатори ферментів |
Продукти розщеплення |
Всмоктування продуктів розщеплення |
|
|
|
|
|
2. Складіть схему ресинтезу жирів у тонкому кишечнику. Як здійснюється транспорт таких ліпідів?
3. Внутрішньоклітинний ліполіз ТАГ:
а) покажіть на прикладі трипальмітату послідовність реакцій;
б) зазначте регуляторний фермент;
в) який механізм регуляції активності цього ферменту;
г) активатори та інгібітори ліполізу.
4. Біосинтез ТАГ (ліпогенез).
а) Клітини жирової тканини не здатні використовувати безпосередньо гліцерин для синтезу ТАГ. Назвіть причину і напишіть рівняння реакції синтезу гліцерол-3-фосфату в адипоцитах.
б) Складіть схему синтезу ТАГ в адипоцитах, виходячи з гліцерол-3-фосфату, пальмітинової, стеаринової і олеїнової кислот.
в) Кількість жиру, що накопичується в жирових депо, визначається значною мірою вмістом в раціоні вуглеводів, а не жирів. Як пояснити цей факт?
5. При копрологічному дослідженні встановлено, що кал знебарвлений, у ньому знайдено краплі нейтрального жиру. Які найбільш можливі причиною цього порушення?
6. Виконати лабораторну роботу „Вплив жовчі на активність ліпази” і захистити протокол.
Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН= 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв'язок в α – положенні.
Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидко розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше.
Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу – 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1-2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо- рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 380С. Через кожні 10-15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4-5 таких визначень. Результати визначень виражають в мілілітрах 0,05 н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис – час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією ферменту ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.