- •Статика;
- •Домінанта;
- •Контраст;
- •Сюжетно-змістовий аналіз твору;
- •Образно-змістовий аналіз твору;
- •Сюжетно-змістовий аналіз твору;
- •Площинна композиція;
- •Площинна композиція;
- •Тотожність;
- •Тотожність;
- •Тотожність;
- •Композиція;
- •Статика;
- •Контрастна;
- •Динаміка;
- •Кольоровий тон;
- •Кольоровий тон;
- •Яскравість;
- •Ахроматичні;
- •З’єднати пари
- •V тип (2 бали)
Композиція, кольорознавство
І тип (1 бал)
ІІ тип (1 бал)
Визначити термін: закономірна організація засобів виразності з метою відображення в чуттєво образній формі осягненої функції або сутності художнього твору:
компонування;
композиція;
малювання;
живопис.
Організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності де відображено нерухомість, відчуття спокою:
статика;
динаміка;
симетричність;
асиметричність.
Організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, де відображено цілеспрямований рух, емоційне чи фізичне напруження, сила:
Статика;
динаміка;
симетричність;
асиметричність.
Композиційний засіб, якому підпорядковані інші елементи композиції:
домінанта;
акцент;
рівновага;
нерівновага.
Засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту за допомогою зосередження уваги, зупинки, вирізнення з-поміж оточення:
Домінанта;
акцент;
рівновага;
нерівновага.
Рівномірне чергування розмірних елементів, порядок сполучення ліній, об’ємів, площин:
контраст;
нюанс;
ритм;
шаг.
Стан форми у якому всі елементи збалансовані між собою, залежить від розподілу мас композиції відносно її центру:
Контраст;
ритм;
рівновага;
пропорційність.
До якого з засобів виразності композиції відносяться різновиди – дзеркальна, осьова, гвинтова:
асиметрія;
симетрія;
рівновага;
пропорція.
Функція художнього твору, яка сприймається у відповідному відчутті міцності, ваги через організацію матеріалу, конструкції, форму, кольору, освітлення та інших засобів виразності:
об’ємно-просторова структура;
тектоніка;
світлотінь;
рівновага.
Визначає характер та задум сюжету, тип та характер образів:
сюжетно-змістовий аналіз твору;
образно-змістовий аналіз твору;
просторово-пластичний аналіз твору;
фактурно-декоративний аналіз твору.
Концентрує увагу дослідника на властивостях зображуваної поверхні, на фактурах, лініях, абрисах, силуетах, кольорових та чорно-білих плямах, що складають основу декоративного боку зображення:
Сюжетно-змістовий аналіз твору;
образно-змістовий аналіз твору;
просторово-пластичний аналіз твору;
фактурно-декоративний аналіз твору.
При вивченні приділяє увагу значенню зображення, ілюстрації:
Образно-змістовий аналіз твору;
просторово-пластичний аналіз твору;
сюжетно-змістовий аналіз твору;
фактурно-декоративний аналіз твору.
Вивчається стиль, зображувальна структура, композиційні схеми: просторовість, лінійність, об’ємність, силуетність, освітленість, особливості кольору та форми:
Сюжетно-змістовий аналіз твору;
образно-змістовий аналіз твору;
просторово-пластичний аналіз твору;
фактурно-декоративний аналіз твору.
Здатна передати будь-яку форму, стан оточуючого середовища, особливості характеру людини: напруження, спокій, силу, м’якість, жорсткість, пристрасть, хвилювання, радість, гостроту:
пляма;
лінія;
крапка;
штрих.
Метою композиції є:
формування естетичного смаку;
виявлення фактурних співвідношень;
пошук гармонії;
виявлення кольорових співвідношень.
Розміщення в одній площині елементів форми в двох напрямах – вертикальному і горизонтальному – стосовно глядача:
об’ємна композиція;
об’ємно-просторова композиція;
площинна композиція;
просторова композиція;
Форма, що має замкнену поверхню і сприймається з усіх боків:
Площинна композиція;
просторова композиція;
об’ємна композиція;
об’ємно-просторова композиція.
Композиція, що складається із матеріальних елементів, об’ємів, поверхонь і простору, а також інтервалів між ними:
Площинна композиція;
просторова композиція;
об’ємно-просторова композиція;
об’ємна композиція.
Яскраво виражена різниця між елементами композиції:
гармонія;
нюанс;
контраст.
тотожність;
Повторення елементів та інтервалів між ними, об’єднаних подібними ознаками:
Тотожність;
ритм;
членування;
згрупованість форм.
Узагальнене площинне однотонне зображення людини, тварини, рослини або предмета, що нагадує їхню тінь:
точка;
силует;
пляма;
штрих.
Особливості поверхні предмету:
тон;
розмір;
фактура;
формат.
Природний візерунок на поверхні зрізу дерева, рогу тощо, утворений різноманітними шарами матеріалу:
ажурність;
текстура;
фактура;
тон.
Процес активного відбору найбільш характерних ознак форми, свідомої відмови від усього другорядного, синтез пластичної форми з орнаментальним образом:
алегорія;
стилізація;
символізм;
метафора.
Основний принцип стилізації:
відкритість;
тотожність;
узагальнення форми.
кольоровість;
Малюнок, який зображує певне явище, подію, конкретну людину або річ:
Тотожність;
стилізація;
сюжетне зображення;
декор.
Певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин:
Тотожність;
стилізація;
симетрія;
трансляція.
Орнамент із неперервною кривою або ламаною під прямим кутом лінією, яка утворює спіраль. Розроблений в мистецтві Стародавньої Греції:
сітчастий;
меандр;
стрічковий;
композиційно-замкнений.
Потенціал художнього твору, який складається з композиційних засобів виразності, активність з якою художній твір впливає на оточуюче середовище, людину, позитивне чи негативне сприйняття його
Композиція;
енергетика;
стилізація;
супідрядність.
Рівномірно збалансована організація засобів виразностей:
неврівноваженість;
енергетика;
рівновага;
симетрія.
В архітектурних спорудах розташування вікон найбільше відповідають засобу виразності:
Статика;
асиметрія;
ритм;
контраст.
Реальне відчуття світу, окремих явищ у їх конкретному розмірі:
відчуття симетрії;
відчуття масштабності;
відчуття смаку;
відчуття реальності.
Величини, залежні одна від одної таким чином, що зі збільшенням однієї з них в декілька разів, відповідно у стільки ж разів збільшується інша величина:
контрастність;
пропорційність;
статичність;
динамічність.
Композиція яка містить у собі декілька протилежних за розміром геометричних фігур:
динамічна;
статична;
контрастна;
асиметрична.
Композиція яка сприймається як хаос, прослідковується нецілісність її елементів, це:
Контрастна;
динамічна;
статична;
симетрична.
Побутові предмети такі, як холодильник, пральна машина, відповідають засобу виразності:
Динаміка;
статика;
асиметрія;
ритм.
Енергія за допомогою якої ми маємо змогу сприймати, бачити навколишній світ:
тінь;
світло;
колір;
світлотінь.
У результаті відбиття однієї довжини хвилі у межах певної частини спектра з’являється:
яскравість;
кольоровий тон;
насиченість;
кольорова сила.
Інтенсивність кольорового випромінювання, наскільки цей колір яскравіше та сильніше освітлено у порівняння з іншими:
Кольоровий тон;
яскравість;
насиченість;
освітленість.
Кількість ахроматичного кольору, яка домішується до основного кольорового тону, наскільки колір освітлено або затемнено у порівнянні з іншими:
Кольоровий тон;
яскравість;
насиченість;
кольорова гама.
Властивість тіл визивати те або інше зорове відчуття у співвідношенні зі спектральним складом відображуваного або випромінюваного ними світла:
світло;
композиція;
колір;
форма.
Ознака, котра визначає колір як світлий або темний:
Яскравість;
світлість.
насиченість;
тональність;
Кольори, які отримують від змішування декількох різних кольорів називають:
основні;
похідні;
додаткові;
ахроматичні.
Кольоровий тон, насиченість та яскравість – три основні властивості:
палітри;
кольору;
спектру;
світла.
Дуже ніжне поєднання складають кольори, розташовані поруч у кольоровому колі:
родинні;
сусідні;
нюансні;
розбілені.
Кольори, які знаходяться у протилежних кінцях кольорового кола:
гармонійні;
контрастні;
підступні;
ритмічні.
Колорит – це:
палітра;
багатство та узгодженість кольорів;
образ;
твір мистецтва.
Кольори за допомогою змішування яких можна створити всі інші називають:
Ахроматичні;
додаткові;
основні;
головні.
Група кольорів, які відрізняються один від одного тільки світлістю (яскравістю):
хроматичні;
ахроматичні;
додаткові;
основні.
Розкладання білого проміння, що пройшов через призму, на складові кольори:
ахроматичні кольори;
похідні кольори;
спектр;
палітра.
ІІІ тип (2 бали)
До видів композиції відносяться:
площинна;
площинно-рельєфна;
площинно-просторова;
об’ємно-просторова.
До видів композиції відносяться:
Рельєфна;
Площинно-просторова;
Об’ємна;
Площинно-рельєфна.
До художніх засобів композиції відноситься:
симетрія та асиметрія;
динаміка та статика;
просторовість та перспектива;
аксонометрія;
До засобів виразності композиції відносяться:
Креслення та технічний рисунок;
Живопис та графіка;
Масштаб та пропорційність;
Домінанта та акценти.
Види портрету в залежності від композиції:
погрудний;
художній.
поясний;
графічний;
Засоби композиції, які найкраще забезпечують рівновагу композиції:
асиметрія;
динаміка;
симетрія;
статика.
В композиції, основним засобом виразності якої є динаміка, прослідковуються:
асиметричність;
рух;
пропорційність;
нюанс.
Більшість побутових приладів відповідають засобам виразності:
асиметрія;
симетрія;
статика;
ритм.
Які засоби виразності найбільш притаманні орнаментам:
домінанта;
симетрія;
ритм;
статика.
Протилежні засоби виразності, що характеризують різку відмінність або наближеність характерних ознак:
Контраст;
Нюанс;
асиметрія;
Симетрія.
Протилежні засоби виразності, які характеризують організацію композиції відносно осі на площині, об’ємі чи у просторі:
Симетрія;
Асиметрія;
Контраст;
Нюанс.
Протилежні засоби виразності, які характеризують сприйняття руху або покою композиції:
Статика;
Динаміка;
Симетрія;
Асиметрія.
Кольори, що є основними:
жовтий;
зелений;
червоний;
синій.
Правила передавання спокою:
відсутність діагональних напрямів;
об’єкти зображені в статичних позах, немає кульмінації дії;
присутність діагональних напрямів;
композиція асиметрична, неврівноважена.
Правила передавання руху:
присутність діагональних напрямів;
композиція асиметрична, неврівноважена;
відсутність діагональних напрямів;
об’єкти зображені в статичних позах, немає кульмінації дії.
ІV тип (2 бали)
З’єднати назви з характеристиками:
|
Чіткої геометричної форми – трикутної, чотирикутної, багатокутної, округлої або більш складної |
|
Лінія, що окреслює форму предмета |
|
Зупиняє, концентрує увагу у сприйнятті композиції |
|
Може бути ламаною, рівною, хвилястою, одноманітною чи пульсуючою, чіткою або розмитою… |
Форма предметів буває: (з’єднати пари):
Аморфна
Виконує не лише утилітарну, а й духовну, естетичну функцію і має художньо-образний вираз
Біоформа
Створені людиною, що виконують лише технічну функцію
Техноформа
Створені природніми процесами
Художня
Не мають у будові геометричної основи
З’єднати композиційну ознаку з відповідною рослиною:
|
японський бонсай |
|
пірамідальна тополя |
|
каштан |
|
ліани |
З’єднати пари
|
основний елемент композиції, якому підпорядковані всі інші елементи |
|
засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту |
|
розкриває особливості поверхні предмету |
|
природний візерунок на поверхні зрізу природнього матеріалу, утворений різноманітними шарами |
Знайти відповідність видів композиції
Площинна композиція
композиція, елементи якої розташовані на одній площині
Фронтальна (рельєфна)
розташування основних елементів композиції об’ємної форми на одній площині
Об’ємна
композиція об’ємної форми, що сприймається у трьох-вимірному просторі
Об’ємно-просторова
композиція, де об’єми (предмети) розміщені у просторі, сприймаються з однієї чи кількох точок зору, або у русі і в часі, як відображення задуму, ідеї, функції об’ємно-просторового середовища
Знайти відповідність законів композиції
|
відповідна єдність всіх засобів виразності, що є у художньому творі, і їх підпорядкованість його змісту, функції |
|
емоційно та змістовно обумовлена підпорядкованість елементів композиції |
|
кількісні показники художнього твори де врахована його гармонічна дія за призначенням на навколишній світ, на людину |
|
потенціал художнього твору, який складається з композиційних засобів виразності, активність з якою художній твір впливає на оточуюче середовище, людину, активність чи пасивність позитивне чи негативне його сприйняття |