- •1.Завдання, зміст, вихідні дані, показники плану з персоналу та оплати праці.
- •2.Планування кадрової структури підприємства і чисельності персоналу. Принципи формування структури персоналу. Планування чисельності персоналу за категоріями.
- •3.Планування продуктивності праці.
- •4.Планування фонду оплати праці.
- •5.Планування розвитку соціально-трудових відносин.
Тема: План з персоналу та оплати праці
1.Завдання, зміст, вихідні дані, показники плану з персоналу та оплати праці.
2.Планування кадрової структури підприємства і чисельності персоналу. Принципи формування структури персоналу. Планування чисельності персоналу за категоріями.
3.Планування продуктивності праці.
4.Планування фонду оплати праці.
5.Планування розвитку соціально-трудових відносин.
1.Завдання, зміст, вихідні дані, показники плану з персоналу та оплати праці.
Основним завданням соціально-трудового планування на вітчизняних підприємствах в умовах ринкового господарювання є:
Забезпечення ефективної зайнятості персоналу;
Високої продуктивності праці;
Оптимальної заробітної плати;
Перетворення її в мотиваційний фактор економічної стабільності, основу добробуту працівників та членів їх сімей.
Соціально-трудове планування на підприємстві передбачає:
Проведення планових розрахунків з визначення потреби в персоналі за категоріями;
Розрахунок продуктивності праці;
Формування фонду оплати праці працівників і визначення середньої заробітної плати;
Розвиток нових соціально-трудових відносин
Соціально-трудове планування здійснюється на основі таких вихідних даних:
Показників плану випуску продукції; технічного та організаційного розвитку; матеріально-технічного забезпечення виробництва;
Результатів аналізу звітних даних за попередній період;
Стану і тенденцій розвитку національного ринку праці;
Внутрішніх трудових норм і нормативів: діючих на підприємстві норм часу, виробітку, рівнів виконання норм, режиму роботи, норм обслуговування, тощо;
Основних положень і норм чинного трудового законодавства;
Діючих положень і норм з оплати праці всіх категорій персоналу.
Найважливіші показники соціально-трудового плану:
Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу – всього і за категоріями;
Виробіток продукції на одного робітника та на одного працюючого;
Ріст продуктивності праці;
Фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу – всього, у тому числі робітників;
Середня заробітна плата одного робітника та одного працюючого;
Фонд споживання промислово-виробничого персоналу;
Середній доход на одного працюючого.
2.Планування кадрової структури підприємства і чисельності персоналу. Принципи формування структури персоналу. Планування чисельності персоналу за категоріями.
Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності.
Окрім постійних працівників у діяльності підприємства беруть участь інші особи на основі укладених трудових договорів – сумісники.
Всі працівники підприємства поділяються на дві групи: промислово-виробничий персонал(ПВП) та непромисловий персонал. До промислово-виробничого персоналу відносяться всі працівники основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних підрозділів, лабораторій, заводоуправління, складів, охорони – тобто всі, зайняті у виробництві та його обслуговуванні.
До непромислового персоналу відносяться працівники, які не пов’язані безпосередньо з процесом промислового виробництва, а працюють в підрозділах, які знаходяться на балансі підприємства – житлово-комунальне господарство, дитячі дошкільні установи, заклади громадського харчування, лікувальні установи, тощо.
Такий розподіл персоналу підприємства необхідний для розрахунків заробітної плати, узгодження трудових показників з показниками діяльності підприємства.
У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на такі категорії: робітники, керівники, спеціалісти, службовці.
До «робітників» відносяться працівники підприємства, які беруть безпосередню участь у створенні матеріальних благ та обслуговуванні виробничого процесу, забезпеченні нормального доходу його протікання.
Вони поділяються на робітників основних і допоміжних професій.
Основні робітники безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції. Допоміжні – виконують функції обслуговування основного виробництва – ремонт устаткування, переміщення вантажів, забезпечення матеріальними ресурсами, збереження матеріальних цінностей тощо.
Ця категорія працівників є найбільш чисельною і складає близько 80% від загальної чисельності персоналу.
Категорія «керівники» включає працівників, які займають посади керівників підприємства та його структурних підрозділів.
До них відносяться директори, менеджери, головні спеціалісти – головний інженер, головний енергетик, головний механік, головний економіст, головний бухгалтер, та заступники відповідно до зазначених посад.
Категорія «спеціалісти» включає працівників, які займаються інженерно-технічними, економічними, обліковими, правовими та іншими видами робіт – інженери всіх спеціальностей, економісти, бухгалтери, нормувальники, юристи, маркетологи тощо.
Категорія «службовці» об’єднує працівників, які здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування – діловоди, обліковці, секретарі-друкарки, касири, агенти.
При плануванні чисельності персоналу необхідно враховувати фактори зовнішнього середовища:
Ринкову кон’юнктуру, пов’язану з певним видом діяльності;
Стадію економічного циклу розвитку економіки;
Регіональні особливості ринку праці;
Юридичні аспекти (договори з профспілками, трудове законодавство);
Можливість використання тимчасового найму працівників, роботи за сумісництвом, роботи на дому.