Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.
При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів.
Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.
Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.
Слова вживаються переважно в прямих значеннях. Експресивно-емоційне забарвлення лексики використовується надзвичайно рідко.
У текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.
Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і окреслені:
значною кількістю наукової термінології,
наявністю схем, таблиць, графіків, діаграм, мап, систем математичних, фізичних, хімічних та інших знаків і позначок,
оперуванням абстрактними, переважно чужомовними словами,
уживанням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполук,
залучуванням цитат і посилань на першоджерела,
здебільшого відсутністю авторської індивідуальної манери й емоційно-експресивної лексики,
наявністю виразної композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації),
наявністю дієслівних форм, зазвичай безособових, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові й дієприкметникові звороти, які додатково окреслюють дії, предмети та явища,
специфічною монологічністю текстів,
переважанням різнотипних складних речень, стандартних виразів (кліше).
Підстилі та жанри наукового стилю мовлення
Серед підстилів наукового стилю виділяють наступні:
власне науковий. Основне призначення власне наукового підстилю – об'єктивувати наукові відомості й кінцеві результати аналітико-синтетичного перероблення даних. Цей підстиль збагачений інтернаціональними загальнонауковими термінами. У межах власне наукового підстилю виділяють науково-інформативний різновид з жанрами(реферат, анотація, резюме, огляд) та науково-довідковий (довідники,словники, каталоги).
науково-популярний. Характерний використанням елементів художнього та публіцистичного мовлення (епітети, порівняння, метафори), з метою зацікавлення читача.
науково-навчальний. Його головною рисою є доступність викладу інформації, спрощеність системи доведень, програмність викладу матеріалу, спрямованою на активізацію мислення учня, послідовність уведенням термінологічної лексики.
Науково технічний це мова літератури, що обслуговує різні сфери господарства й виробництва (інструкції, описи технологічних процесів тощо).
науково-публістичний стиль властивий працям, надрукованим у спеціальних газетах і журналах, призначених для фахівців певної галузі науки і техніки.
Основні ознаки:
ясність і предметність тлумачень;
логічна послідовність і доказовість викладу;
узагальненість понять і явищ;
об'єктивний аналіз;
точність і лаконічність висловлювань;
аргументація та переконливість тверджень;
однозначне пояснення причино-наслідкових відношень;
докладні висновки.
Літературна мова - це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей: державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.
Реферат (від лат. Refero – повідомляю) - це короткий виклад у письмовій чи у формі прилюдної доповіді змісту наукової праці (праць), літератури з теми, з аналізом запропонованих шляхів вирішення певної проблеми, а також висловлення власних міркувань автора щодо порушеного питання.
Мовленнєві стандарти для написання наукової статті
Мотивація актуальності теми і важливості дослідження
Проблема …перебуває у центрі уваги…
…заслуговує на особливу увагу…
…посідає важливе місце…
… є актуальною…
…відноситься до актуальніших…
…цілком не є вирішеною…
… є мало розробленою, недослідженою…
…фрагментарно висвітлювалася в …
… не була об’єктом спеціального вивчення…
Важливо … дослідити…
… описати (здійснити опис)
…узагальнити…
…вивчити…
…встановити…
…пояснити…
…систематизувати…
…дати характеристику…
…класифікувати…
…підсумувати…
…проаналізувати…
…здійснити експеримент…
…експериментально перевірити…
…укласти…
Історія й сучасний стан розробки питання в науковій літературі
Прийнято вважати, що…
Загальновідомо, що…
Є думка, що…
Згідно з точкою зору…
Відповідно до концепції…
Як вважає…
Існуючі точки зору з цього питання можна класифікувати таким чином…
Дослідженням цієї проблеми займалися…
Нову концепцію(ідею, гіпотезу, теорію) розроблено…
Мета і завдання статті
Статтю присвячено такому питання, як…
Мета статті полягає в тому, щоб…
Завдання дослідження формулюється..
Метою є визначити…
У статті порівнюється…
У статті вивчається…
Автор розв’язує низку завдань, а саме:
Мета статті – проаналізувати…
Метою роботи є дослідження…
Виклад суті дослідження у статті
Є підстави вважати…
Гіпотетично можна стверджувати…
Перевіримо запропоновану гіпотезу…
Виходячи з передбачення..
Об’єкт дослідження характеризується такими особливостями…
Об’єкт аналізу має такі специфічні якості, як…
За структурою можна виокремити…
Нами зафіксовано…
Висновки, рекомендації, пропозиції
Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що…
Отже, є всі підстави зробити такий висновок..
Як підсумок зазначимо, що…
Відтак, можна впевнено стверджувати, що…
Сформулюємо основні висновки та рекомендації…
Нарешті, зробимо висновок про…
Підсумовуючи все сказане, відзначимо, що..
Можна зробити низку висновків…