гравіметричний метод

2

6.Підвищується вибірковість дії органічних осаджувачів регулюванням рН.

VІІІ. В якій послідовності випадатимуть осади оксалатів барію і кальцію, якщо до розчину, що містить солі цих металів в рівних концентраціях, повільно додавати оксалат амонію? ДРBaC2O4 = 1,1·10–7, ДР CaC2O4 = 2,3·10–9.

1.Спочатку випадає осад оксалату барію, тому що він більш розчинний, а далі осаджується оксалат кальцію;

2.Спочатку випаде осад оксалату барію, оскільки він менш розчинний, а далі осаджується оксалат кальцію;

3.Спочатку виділяється осад оксалату кальцію, тому що він менш розчинний, а далі осаджується оксалат барію;

4.Осади випадуть одночасно;

5.Спочатку виділяється осад оксалату кальцію, тому що він більш розчинний, а далі осаджується оксалат барію.

ІХ. Обчислити втрати, %, за рахунок розчинності при промиванні 0,2 г осаду гідроксиду магнію 250 см3 води? ДРMg(OH)2 = 1,8·10–11.

1. 1,2; 2. 1,66; 3. 8,3; 4. 0,86; 5. 3,32.

Х. Маса наважки вапняку 0,5015 г. Аналізом встановлено, що вміст СаО

1

Білет № 10 І. Яка маса наважки аналізованої речовини при осадженні кристалічного осаду

єоптимальною?

1.Маса наважки визначається кількістю осаду, зручної у роботі;

2.Велика наважка не дозволяє ефективно промивати осад;

3.При великій наважці збільшується відносна помилка визначення;

4.При малій наважці збільшується відносна помилка визначенн;

5.Оптимальною є маса наважки, при якій маса гравіметричної форми для кристалічного осаду приблизно становить 0,5 г;

6.Оптимальною є маса наважки, при якій маса гравіметричної форми для кристалічного осаду дорівнює 0,1 г.

ІІ. Який з наведених записів величини наважки, г, відповідає зважуванню на аналітичних вагах?

1. 13,85; 2. 13,8; 3. 13,8504; 4. 13,850 ± 001; 5. 13,8504 ± 0,0001.

ІІІ. Які з перелічених вимог необхідно виконувати при осадженні кристалічних осадів?

1.Осаджувати з концентрованих розчинів;

2.Осаджувати з гарячих розведених розчинів;

3.Осаджувати повільно;

4.Не допускати повільного пересичення в розчині відносно осаду;

5.Після осадження дати можливість осаду дозріти;

6.Осадження проводити в присутності електроліта-коагулянта.

ІV. Якою рідиною слід промивати осади, що здатні до утворення колоїдних розчинів?

1.Холодною водою;

2.Розведеним розчином осаджувача;

3.Гарячою одою;

4.Розчином електроліта-коагулянта;

5.Розчином сполуки, що містить одноіменний з осадом іон.

V. Який осад випадатиме першим, якщо до розчину, що містить в однаковій

1.Першим випадатиме хромат барію, далі – хромат плюмбуму;

2.Першим випадатиме дихромат барію, далі – хромат плюмбуму;

3.Осади випадатимуть одночасно;

4.Першим випадатиме хромат плюмбуму, далі – хромат барію;

5.Осади випадати не будуть.

VІ. Вказати вимоги, яким має задовольняти осаджувана форма;

1.ДР осаджуваної форми 10–8 і більше для бінарних електролітів;

2.ДР осаджуваної форми 10–8 і менше для бінарних електролітів;

3.Точна відповідність хімічного складу хімічній формулі;

4.Хімічна стійкість осаджуваної форми;

5.Осад повинен легко фільтруватись і промиватись;

2

6. Осаджувана форма має легко і кількісно переходити в гравіметричну форму.

VІІ. Виразити гравіметричний фактор перерахунку, якщо визначaють Pb3O4, а гравіметрична форма – PbSO4.

Х. Скільки см3 0,1 М розчину хлоридної кислоти потрібно для кількісного осадження аргентуму з наважки AgNO3 масою 0,6 г?

1.Приблизно 35;

2.80;

3.Приблизно 53;

4.106;

5.Приблизно 70.

1

Білет № 11 І. Визначити послідовність операцій гравіметричного аналізу.

1.Зважування осаду;

2.Промивання осаду;

3.Проба на повноту осадження;

4.Розчинення наважки;

5.Осадження;

6.Обчислення результатів;

7.Фільтрування;

8.Проба на повноту промивання;

9.Відбирання середньої проби;

10.Висушування і прожарювання;

11.Зважування наважки аналізованої речовини.

ІІ. Який тип беззольного фільтру слід застосувати для фільтрування осаду

BaSO4?

1.З білою стрічкою;

2.З синьою стрічкою;

3.Найбільш щільні, дрібнопористі;

4.Найбільш щільні, крупно пористі;

5.Тільки фільтри з червоною стрічкою.

ІІІ. Якою з перелічених промивних рідин слід промивати аморфний осад

Fe(OH)3?

1.Гарячою водою;

2.Холодною водою;

3.Концентрованим розчином NH4Cl;

4.розведеним розчином NH4NO3;

5.Розведеним розчином NH4OH.

ІV. При якому значенні добутку концентрацій іонів аргентуму і хлориду розчин хлориду аргентуму буде насиченим, ненасиченим і пересиченим?

ДРAgCl = 1,7·10–10.

1.1,7·10–10 – розчин ненасичений;

2.2·10–5 – розчин насичений;

3.2,5·10–16 – розчин насичений;

4.1,7·10–12 – розчин пересичений;

5.1,7·10–10 – розчин насичений;

6.1,7·10–2 – розчин пересичений.

V. В яких з перелічених випадків втрата 1 мг осаду призведе до більшої відносної помилки визначення хрому?

1.Гравіметрична форма Cr2O3, М = 151,99;

2.Гравіметрична форма BaCrO4, М = 253,33;

3.Гравіметрична форма PbCrO4, М = 323,18;

4.Фактор перерахунку має максимальне значення;

5.Фактор перерахунку має мінімальне значення.

еквівалентній кількості повноти осадження кальцію.

VІІ. Які з перелічених сполук можна використати як осаджувач алюмінію для його гравіметричного визначення?

1.NH4OH в присутності NH4Cl для осадження Al у вигляді Al(OH)3;

2.NaOH для осадження у вигляді Al(OH)3;

3.Oксіхінолін (C9H7ON) для осадження Al у вигляді оксіхінолінату;

4.NH4OH з 1,5-кратним надлишком (у вигляді Al(OH)3);

5.NH4OH в строго еквівалентній кількості для осадження Al у вигляді

Al(OH)3.

VІІІ. Скласти формулу для розрахунку масової частки визначуваної речовини, якщо а – наважка аналізованого зразка, b – маса гравіметричної форми, F – фактор перерахунку?

4. %= b×F×100; 5. % = a×b×F×100.

a

ІХ. Який об’єм од молярного розчину, см3, H2SO4 необхідний для практично повного осадження барію з розчину, що містить біля 0,6 г BaCl2·2H2O?

1

Білет № 12 І. Яке з наведених нижче осаджень вважають практично повним?

1.Залишкова кількість в розчині осаджуваної сполуки не перевищує

0,0002 г;

2.Залишкова кількість осаджуваної сполуки в розчині не перевищує

0,0005 г;

10–6 моль/дм3.

ІІ. Виходячи з названих, вказати вимоги, якими слід керуватися при виборі осаджувача.

1.Осад, що утворюється має бути практично нерозчинним;

2.Осаджувач має бути летким – домішки в осаді повинні видалятись при прожарюванні;

3.Осаджувач має бути специфічним по відношенню до осаджуваного іона;

4.ДР осаджуваної форми для бінарних електролітів не повинен перевищувати 10–8;

5.ДР осаджуваної форми для бінарних електролітів повинен перевищувати 10–8;

6.Осаджувана форма має бути хімічно стійкою.

ІІІ. Який з наведених математичних виразів є добутком розчинності для фосфату магнію і амонію?

1.[MgNH43+][PO43–];

2.[Mg2+][NH4+][PO43–];

3.[Mg2+][NH4PO42–];

4.[MgPO4–][NH4+];

5.[Mg2+][NH4+][PO43–].

ІV. Відзначити вірні судження з приводу явищ спів осадження.

1.При оклюзії сторонні речовини знаходяться в середині часток осаду;

2.Спів осадження у вигляді поверхневої адсорбції домішок відбувається при осадженні кристалічних осадів;

3.Ізоморфне співосадження притаманне для аморфних осадів;

4.Причиною оклюзії може бути адсорбція сторонньої речовини в процесі формування осаду;

5.Оклюзія притаманна для кристалічних осадів, тому що вони мають розвинуту поверхню;

6.Поверхнева адсорбція домішок притаманна аморфним осадам;

7.Співосадження в аналізі може бути використане для концентрування мікрокомпонента на колекторі.

2

V. Який з перелічених реагентів найповніше осаджує плюмбум з розчину?

VII. Які з наведених сполук можуть бути гравіметричною формою при визначенні кальцію?

1. CaO; 2. CaC2O4·H2O; 3. CaCO3; 4. Ca(OH)2; 5. CaSO4.

VIII. Яким з вказаних розчинів слід користуватись для аморфного осаду Al(OH)3 при визначенні Al?

1.Гарячою водою;

2.Холодною водою;

3.Концентрованим розчином NH4Cl;

4.Розведеним розчином NH4NO3;

5.Розчином NH4OH.

ІХ. Яку масу наважки BaCl2·2H2O, г, необхідно взяти для аналізу на вміст барію, якщо його визначають у вигляді кристалічного осаду BaSO4?

1. 2; 2. 0,52; 3. 1; 4. 0,84; 5. 0,1.

Х. Чи випадатиме осад при змішуванні рівних об’ємів 0,01 М розчину нітрату плюмбуму і 0,01 м розчину сульфату натрію? При кімнатній температурі ДР сульфату плюмбуму 1,6·10–8.

1.Осад випаде, іонний добуток (ІД) = 5·10–5;

2.осад випаде, ІД = 2,5·10–7;

3.Осад випаде, ІД = 10–4;

4.Осад не випаде, ІД = 10–9;

5.Осад випаде, ІД = 2,5·10–5.

1

Білет № 13 І. Яким з наведених реагентів осаджують оксид купруму (ІІ) при

гравіметричному визначенні купруму (ІІ) і з якої причини?

1.Гідроксидом амонію, тому що осаджувач має бути летким;

2.Гідроксид амонію використовувати не можна, тому що при цьому утворюється розчинний аміакат купруму (ІІ);

3.Гідроксидом натрію, тому що відбувається кількісне осадження купруму (ІІ);

4.Гідроксид натрію використати не можна внаслідок амфотерності оксиду купруму (ІІ).

ІІ. Чи можна осаджувати сульфат барію в кислих розчинах?

1.Ні, тому що в присутності кислоти підвищується розчинність осаду;

2.Так, тому що в кислих розчинах не відбувається перенасичення і утворюється крупнокристалічний осад;

3.Ні, тому що в кислих розчинах відбувається пересичення і утворюється дрібнокристалічний осад;

4.Так, тому що солі сильних кислот не розчиняються в кислотах і розчинність їх практично не змінюється.

ІІІ. Чи можна, осадивши з технічного препарату двоводного хлориду барію, розрахувати за масою гравіметричної форми вміст барію, хлориду барію, двоводного хлориду барію?

ІV. В розчині над осадом міститься 10–5 г осаджуваної речовини. Чи є таке осадження практично повним?

V. Які фактори визначають розчинність сульфіду мангану і нерозчинність сульфіду купруму (ІІ) у мінеральних кислотах?

1.Кислотність розчину;

2.Слабка іонізація сірководневої кислоти;

3.Низьке значення ДР сульфіду купруму (ІІ);

4.Порівняно велика розчинність сульфіду мангану у воді.

VІ. Який розчин використовують для промивання кристалічного осаду оксалату кальцію, помітно розчинного у воді?

1.Холодна вода;

2.Розведений розчин оксалату амонію;

3.Розведений розчин хлориду амонію;

4.Гаряча вода.

VІІ. Скільки грамів феруму містить розчин, якщо маса осадженого з нього оксиду феруму (ІІІ) дорівнює 1 г?

1. 0,6994; 2. 0,5585; 3. 1,0000; 4. 0,3497.

VІІІ. Вказати на вірні судження з процедури промивання садів.

1.Осад, що промивають, взмучують і разом з розчином одразу переносять на фільтр;

2.Спочатку зливають на фільтр прозорий розчин, не взмучуючи осаду;

2

3.Осад на фільтрі промивають окремими порціями промивної рідини, додаючи наступну порцію після стікання попередньої;

4.Осад на фільтрі промивають, додаючи промивну рідину безперервно, не даючи стікати попередній порції.

ІХ. Скільки см3 сульфатної кислоти з приблизною концентрацією 2 моль/дм3 необхідно взяти для гравіметричного визначення її вмісту за кристалічним

Х. Який з наведених реагентів найповніше осаджуватиме аргентум з розчину? а.) кислота; б.) бромід натрію; в.) карбонат натрію; г.) фосфат натрію.

ДР сполук, що утворились, відповідно дорівнюють:

1. 1,8·10–10; 2. 5,3·10–13; 3. 1,2·10–12; 4. 1,3·10–20.

1

Білет № 14 І. Який з наведених математичних виразів є добутком розчинності для гідроксиду феруму (ІІІ)?

ІІ. Чи залежить вибір фільтру від природи речовини, що фільтрують і які фільтри застосовують при визначенні барію і феруму (ІІІ)?

1.Для відокремлення сульфату барію використовують фільтр з червоною стрічкою;

2.Для відокремлення гідроксиду феруму використовують фільтр з червоною стрічкою;

3.Для відокремлення сульфату барію використовують фільтр з синьою стрічкою;

4.Для відокремлення гідроксиду феруму використовують фільтр з синьою стрічкою;

5.Вибір фільтру не залежить від природи речовини, що фільтрують, тому що можна застосувати будь-який фільтр.

ІІІ. Які з бінарних електролітів можна використати в гравіметричному аналізі,

якщо величини їх ДР дорівнюють:

1. 1·10–5; 2. 2,5·10–7; 3. 5·10–8; 4. 1·10–8; 5. 1·10–10.

IV. З яких перелічених розчинів випадають важкорозчинні сполуки?

1.З пересиченого розчину;

2.З ненасиченого розчину;

3.З розчину, в якому добуток концентрацій іонів більше ДР;

4.З розчину, в якому добуток концентрацій іонів менше ДР;

5.Важкорозчинна сполука випадає в осад при будь-яких концентраційних умовах в розчині

V. Як впливає надлишок осаджувача на розчинність сполуки, що осаджується?

1.Будь-який надлишок осаджувача знижує розчинність;

2.Будь-який надлишок осаджувача підвищує розчинність осаду;

3.Помірний надлишок осаджувача знижує розчинність;

4.Помірний надлишок осаджувача підвищує розчинність;

5.Надмірний надлишок осаджувача підвищує розчинність.

VI. Як і коли промивають осад декантацією?

1.Спочатку осад промивається на фільтрі, далі декантацією;

2.Декантація – промивання осаду на фільтрі;

3.Декантація – промивання осаду в стакані;

4.Спочатку осад промивають декантацією, а потім на фільтрі;

5.Звичайне промивання на фільтрі і декантація не відрізняються один від одного.

VII. Як обирати промивну рідину?

1. Осади, схильні до пептизації, промивають водою;