комплексна географічна практика 2017

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

кафедра географії та геоекології

Затверджую

_____________________

Проректор

Кіровоградського державного

педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

з навчальної роботи

доц. Клоц Є.О.

« » _____________ 2017 р.

ПРОГРАМА

Польова комплексна географічна практика

(фізико-географічна та суспільно-географічна)

Галузі знань  014.03 «Освіта. Педагогіка»

014.03.01 Середня освіта (Історія та географія)

Укладач – Онищенко Є.В.

Затверджена

на засіданні кафедри

географії та геоекології.

Протокол № __ від

« » ___________ 2017 р.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Комплексна географічна практика проводиться зі студентами ІІI курсу історичного факультету спеціальності “Педагогіка середньої школи. Географія” протягом літнього періоду.

Мета практики

Основною метою практики є ознайомлення з фізико - географічними особливостями, різноманіттям ландшафтних комплексів України, різних типів населених пунктів, промислових та сільськогосподарських підприємств та підприємств невиробничої сфери на прикладі території центральної України.

Об’єкт дослідження природно-територіальні та виробничо-територіальні комплекси району проведення практики.

Після проходження польової географічної практики бакалавр повинен

знати

головні фізико- та економіко-географічні особливості досліджуваної території;

методи польових досліджень території та обробки зібраної інформації;

алгоритми дослідження ПТК, ВТК, соціально-побутових та рекреаційних комплексів;

методику ведення польових щоденників.

вміти

вести маршрутні спостереження;

застосовувати методи збору та обробки інформації;

співставляти власні спостереження з матеріалами навчальної та наукової літератури;

давати географічну характеристику об’єктам дослідження;

будувати комплексні фізико-географічні профілі;

вести індивідуальні польові щоденники.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА КЕРІВНИЦТВО ПОЛЬОВОЮ ПРАКТИКОЮ

Польова географічна практика організовується керівництвом університету, факультету, профільної кафедри та викладачами – її безпосередніми керівниками. У компетенції керівництва посадових осіб університету, факультету та кафедр є визначення складу керівників польової практики, обсягу їх навантаження, встановлення загальних теоретичних засад проведення польової практики, здійснення контролю за їх дотриманням, перевірка результатів діяльності керівників практики та ін. Безпосереднє керівництво процесом проведення польової практики здійснюють викладачі, що мають відповідні години академічного навантаження для проведення польової практики.

Польова практика складається з трьох організаційних періодів: підготовчого, польового і камерального.

Підготовчий період спрямований на засвоєння студентами програми практики, вивчення району практики за картографічними і літературними джерелами, ознайомленням з інструментами польових гідрологічних досліджень, структурою польового щоденника, проходження інструктажу з техніки безпеки, правил трудової дисципліни в польових умовах.

Польовий період включає дослідження винесених у програму практики об’єктів. Цей період організується у вигляді маршруту. Результати та фактичні дані польових досліджень заносяться у польовий щоденник, який повинен вести кожен студент.

Камеральний період пов’язаний з узагальненням проведених досліджень. Обробку матеріалів польових досліджень починають з першого дня та проводять щодня. В останній день студенти працюють над оформленням звіту.

ЗМІСТ ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ

Теоретична частина.

ознайомлення з особливостями географічного положення регіону проходження практики;

ознайомлення з особливостями тектонічної структури і геологічної будови території;

вивчення геоморфологічної будови регіону, морфоструктур, флювіальних, карстових, еолових, антропогенних форм рельєфу;

ознайомлення з родовищами корисних копалин регіону, мінеральних джерел;

ознайомлення з кліматичними та гідрологічними особливостями території;

вивчення грунтово-рослинного та тваринного покриву території;

вивчення особливостей функціонування природоохоронних об’єктів та територій;

вивчення зональних та інтразональних ландшафтів території;

ознайомлення з історичними, архітектурними археологічними пам’ятками регіону;

вивчення виробничо-територіальних комплексів території;

вивчення соціально-побутового, рекреаційного комплексу території.

Практична частина курсу

Полягає у безпосередньому дослідженні визначених об’єктів практики методами, польових комплексних спостережень географічних об’єктів фіксацією матеріалів спостережень; вивчення ключових географічних об’єктів; збір статистичних матеріалів; соціологічні обстеження і опитування. порівняльно-географічний; аналіз статистичних матеріалів; картографічним; складання економіко-географічних характеристик.

Робота кожного студента в польовій період: ведення індивідуального щоденника спостережень, періодична (по графіку) участь у веденні групового щоденника.

Різні об’єкти (міста, підприємства) вивчаються з різним ступенем детальності. На одні об’єкти складають короткий паспорт ( наприклад, якщо стоїть завдання охарактеризувати промислово-транспортний вузол або місто), інші вивчають монографічно ( за програмою вивчення). При цьому студенти збирають на підприємствах і в організаціях первинний матеріал, аналізують його, здійснюють виробничі екскурсії, вивчають матеріали музейних експозицій і навколишню природну обстановку.

В процесі вивчення окремих економіко-географічних об’єктів основні завдання практики вирішуються взаємозв’язано. Місто, наприклад, вивчається як економічний, адміністративний, організуючий центр конкретного територіального народногосподарського комплексу або його частин і в той же час як один із найважливіших економіко-географічних об’єктів взагалі. Кожний студент , крім того, отримує індивідуальне завдання, виконання якого не входить в терміни проведення польової економіко-географічної практики, проте здійснюється у вільний час. Суть завдання полягає у монографічному дослідженні одного з природних об’єктів та підприємства у місці постійного проживання студента та складанні його комплексної фізико- та економіко-географічної характеристики.

Самостійна робота студентів полягає в написанні індивідуального звіту, до складу якого входять: щоденні спостереження та виконанні завдання; індивідуальні польові щоденники членів групи, індивідуальні повідомлення студентів по монографічних дослідженнях окремих природних об’єктів, підприємств, здійснених поза термінами польової практики.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ

Звіт про проходження студентами польової практики повинен у повній мірі відображати особливості діяльності студента під час проходження ним практики. В ньому мають біти відображені: термін та район проходження практики, графік руху за маршрутом, природні умови регіону проходження польової практики, основні об’єкти спостережень, результати практичних завдань, необхідні картографічні, фотографічні чи інші матеріали, що ілюструють роботу студента на практиці, загальні висновки студента про виконані ним завдання і ступінь досягнення поставленої мети тощо.

План звіту

Вступ

(Мета, завдання, район і термін проходження практики, схема маршруту)

Розділ 1. Географічні особливості Кіровоградської області (району проживання студента)

1. Географічне положення

2. Тектонічна і геологічна будова, корисні копалини

3. Кліматичні особливості

4. Поверхневі води

5. Ґрунтово-рослинний покрив, ландшафти

6. Характеристика населення

7. Особливості розвитку промисловості

8. Рекреаційно-туристичний потенціал

Розділ 2. Характеристика об’єктів дослідження регіону (зазначається характеристика та фото об’єктів)

2.1. Опис визначних природних об’єктів

2.2. Опис визначних суспільно-географічних об’єктів

Висновки

Додатки

Схема комплексного фізико-географічного профілю адміністративного району (за картою М 1:200 000)

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОХОДЖЕННЯ ПОЛЬОВОЇ ПРАКТИКИ

Захист результатів проходження польової практики відбувається у формі визначеній керівником польової практики і таким чином, який дозволяв би адекватно оцінити якість проведених студентами робіт. Варіантами захисту може бути усна співбесіда, письмова робота, перевірка керівником звіту про роботу чи щоденника польових робіт тощо. Можливою формою перевірки якості роботи студентів також є звітна студентська конференція.

ТЕРМІН ПІДГОТОВКИ ЗВІТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ

Не пізніше 30 червня 2017 року