ya_i_ukraina_2kl конспекти

є) Не руйнувати мурашники.

— Нагадайте, що бере кожний учень з собою на екскурсію?

Тож рушаймо в країну, яка зветься «Лісом». Ця країна дуже цікава, і ми з вами будемо знайомитися

зїї життям.

2.По дорозі до лісу діти спостерігають яка погода, які зміни відбулися в природі. (Записують у блокноти.)

ІІ.Сприйняття та усвідомлення нової теми

1.Бесіда.

—Ми підійшли до лісу. Подивіться на його красу. Які зміни ви помітили? Осінь господарює скрізь, куди не глянь. Що вона зробила з деревами? Дивишся і милуєшся: чарівниця пофарбувала усе навколо в червоні, жовті, багряні й мідні кольори. Уже деякі дерева скинули листя. Ось подув вітер, помилуйтеся, як падає листя.

Згадаймо віршик, який вивчили на уроці читання. (Листочки-парашутики).

—Діти, ми заходимо в ліс, будемо спостерігати, які зміни в ньому відбулися порівняно з літом, зберемо листя і насіння дерев, кущів, пограємо в цікаві ігри, почитаємо вірші.

Зупинка № 1 — «Листяні дерева».

—Погляньте довкола. Як багато різних дерев. На які види вони поділяються (листяні і хвойні).

За якими ознаками їх можна розпізнати? Ось листяні дерева. Які вони різні. На цьому листочки жовті,

атут багряні, а он — зовсім голе.

2. Гра «Відшукай дерево».

Вчитель називає дерево, діти підбігають до нього.

3. Повідомлення «Чомучок».

Діти розповідають про березу, дуб, клен. Всі підходять до цих дерев — малюють листочки, кладуть у папку.

4. Гра «Порівняй дерева».

Порівняти спільні і відмінні риси (береза, дуб, клен): колір, форма, розмір.

Учні читають вірші «Вересень», «Жовтень», «Листопад».

52

Зупинка № 2 — «Кущі».

—У нашому лісі росте багато кущів — ліщина, глід, калина, шипшина. Яка найважливіша відмінність куща від дерева?

—Послухаємо цікаві повідомлення «Чомучок» про ліщину, калину, шипшину. (Діти підходять до певного куща під час розповіді про нього, записують цікаве.)

Гра «Впізнай рослину на дотик».

Діти заплющили очі, вчителька дає в руки плід шипшини, калини; листочки ліщини, шипшини.

Зупинка № 3 — «Хвойні дерева». Діти підходять до сосни чи ялинки. Роздивляються, торкаються до кори, хвоїнок.

Чомучки розповідають цікаве про ці дерева.

Гра «Впізнай дерево на дотик».

Два учні будуть називати спільні і відмінні риси ялини та сосни.

Слово вчителя.

— Опале листя — це лісова підстилка, яка взимку охороняє від холоду і морозу землю, зберігає коріння дерев, а влітку зберігає вологу, захищає від жаркого сонечка, збагачує лісовий ґрунт поживними речовинами. Ось чому не треба руйнувати листяну підстилку лісу — все в природі відбувається розумно, на користь, не на шкоду. Шкодить тільки людина. Приходить людина в ліс, смітить. Ліс приймає людей, як добрих гостей. А вони залишають після себе купу сміття.

Пам’ятка

Щоб газета, кинута в лісі, змішалась із землею, потрібен рік; порожня бляшанка — 10 років; поліетиленовий пакет — сотні років; скло розбитої банки буде псувати ліс віками.

— Дерева ростуть повільно, тому їх треба насаджувати після вирубування. Які вирубувати, знають тільки лісники і тому будь-хто рубати не має права.

Молоді дерева треба оберігати. У хвойних лісах легше дихати, вони очищують повітря від шкідливих бактерій. І тому санаторії будують переважно недалеко від лісу.

53

6. Зупинка № 4 — в класі.

— Як треба одягатися восени? Це важливо для здоров’я. Щоб не захворіти, слідкуйте, щоб одяг відповідав погоді: не перемерзайте, не намочіть ноги.

ІІІ. Домашнє завдання

Намалюйте свої враження від осіннього лісу.

УРОК 12

Тема. Як тварини готуються до зими.

Мета: з’ясувати причини змін у житті тварин восени; встановити причиново-наслідкові зв’язки між змінами в неживій природі, житті рослин, тварин та трудовій діяльності людини; формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів; виховувати любов, дбайливе ставлення до живої природи; формувати уміння слухати музику природи, помічати гармонію у навколишньому світі.

Обладнання: ілюстрації із зображенням тварин: заєць, ведмідь, лисиця, вовк, корова, кінь, кіт, собака; комахи, мурашки, бджоли, метелики, сонечко; птахів: ластівки, стрижі, лелеки, дятли, соловей, горихвістка, снігур, деркач; на плакаті: «Пташине повідомлення»; малюнок «Пташина їдальня»; виставка малюнків годівниць.

Хід уроку

І. Ранкова зустріч

Проводять два вчителі: класний керівник і вчитель музики (на шкільному майданчику).

1.Вчитель музики: Музичні твори бувають веселими, сумними, жартівливими, урочистими. Окремі звуки об’єднуються в акорди, які розташовані в певній послідовності, і це допомагає створити різний характер музики. Тобто в музичних творах обов’язково

єлогічна послідовність звуків акордів різного характеру. Це відбувається завдяки чарівниці, яку звуть

Гармонія.

2.Класний керівник: А тепер подивіться навко-

ло.

54

Дерева біля школи, І річка, і луги, Берези і тополі Як гарно навкруги!

Зверніть увагу, як злагоджено розташовані дерева, кущі. Як ви гадаєте, чи є між ними узгодженість? Може, і у природі панує та ж сама чарівниця Гармонія?

У музиці існують певні закони, яких прагнуть дотримуватися композитори. У природі ми теж можемо простежити певні закономірності, наприклад, зміни пір року. Завдяки цим закономірностям зберігається зрівноваженість у природі — тобто гармонія.

—Прийшла осінь: сонце мало нагріває землю

ітому… (діти продовжують називати ті зміни, що відбуваються у природі в залежності від тепла).

—Загальною естетичною категорією як у музиці, так і в природі, є симетрія (розглянути дерево, листочок: побачити симетрію).

—Ритм буває не тільки в музиці, а й у природі (звучить ритмічна мелодія). А в природі яке явище відбувається в певному ритмі? (дощ)

—Виконаємо ритм дощу (оплески у долоні) в залежності від музичного ритму.

—Ось два листочки. Обидва жовтого кольору. Але це тільки на перший погляд, а коли придивимося, то побачимо, що колір цей не одноманітний: то темніший, то світліший. Існує чимало відтінків жовтого кольору.

Так і музика: не одноманітна, а різнобарвна.

Як природа наша гарна:

Ірічка, й поле, степ і гай.

А що ж таке «музичні барви»? Ну, хто сміливіший, вгадай!

— Подивіться уважно на дерева і спробуйте уявити собі відповідне звучання симфонічного оркестру. Звучання яких інструментів ви почули? Воно було тихим чи голосним?

3. Вчитель музики. Проведемо гру «Знайди потрібне у природі». Послухайте музичний твір на казковий сюжет. Знайдіть кущ, пеньок або назвіть ті природні явища, які б викликали асоціації з прослуханою музикою.

55

Почули музику сьогодні. А де ж вона? Ти відгадай. Знайди подібне у природі, Уважним будь і не дрімай!

4. Класний керівник. Гра «Відгадай своє дерево». Згідно з гороскопом друїдів, кожна людина має своє дерево, яке чимось на неї схоже. Спробуйте уявити собі ваше улюблене дерево. Спробуйте «поговорити» з ним музичною мовою, спочатку подумки, а потім уголос.

Дерева дуже нам потрібні, Ти з ними пісню заспівай. Дерева до людей подібні.

Своє ти дерево вгадай!

В природі існує гармонія, порядок, все взаємопов’я- зано. У давнину люди ставилися до природи дуже поважно, бережливо, шанобливо, бо вважали, що вона не просто жива, а ніби людина, вміє радіти й сумувати.

—Через 5 хвилин я чекаю всіх у класі.

ІІ.Повідомлення теми та мети уроку

—Сьогодні ми розглянемо, як тварини готуються до зими і з’ясуємо причини змін у їхньому житті.

ІІІ.Сприймання та усвідомлення навчального мате-

ріалу

—Ви бачите ілюстрації тварин. Назвіть їх. На які групи можна розділити цих тварин? Яких тварин називаємо дикими? Назвіть диких тварин, які живуть у нашому краї.

—Яких тварин називаємо свійськими?

—Які свійські тварини є у вас вдома?

—Хто їх доглядає? Який корм їм до вподоби?

—До кого із членів сім’ї вони найбільш прихильні? Чому?

1. Гра «Впіймай свійську тварину».

Вчителька називає тварин: корова, вівця, лисиця, ведмідь, кролик, індик, козуля, олень, коза, білка, іжак. Діти плещуть у долоні лише тоді, коли вчителька називає свійську тварину.)

2. Бесіда з елементами розповіді.

—На які групи ми поділяємо тварин? (Звірі, птахи,

56

комахи). Яких ви знаєте комах? (мурашки, мухи, жуки, сонечка, бджоли, джмелі, метелики.)

—З першими холодами гине більшість метеликів. Деякі забираються в щілини дерев, огорож, будинків

ітам зимують.

—Як люди допомагають бджолам готуватись до зими? Що нам дають бджоли?

—Бджоли надзвичайно корисні. Вони дають поживний, цілющий мед, віск. Щоб бджолі зібрати 100 кг меду, їй потрібно відвідати 1 млн. квіток. Бджіл називають помічниками землероба, або крилатими агрономами. Трудяться бджоли в саду, на соняшниковому чи гречаному полі — чекай багатого урожаю.

—Згадайте легенду про лелеку. Про яку їжу для лелеки розповідає легенда? Чи можуть лелеки знайти її взимку?

—Які ще птахи не знайдуть для себе корму взимку? Ластівки, стрижі — комахоїдні, відлітають у серпні, коли ще холод не відчувається.

3. Слово вчителя.

Багатьом пернатим взимку у нас немає що їсти. Крім того, протягом дуже короткого зимового дня багатьом птахам не вистачає часу, щоб достатньо наїстися. Тому восени, коли дні стають коротшими, а ночі довшими, для багатьох птахів настають такі умови життя, за яких вони існувати не можуть. От

іпочинається переселення в місця, де день досить довгий. Такі птахи називаються перелітними. У птахів є цікаві порядки, пов’язані з перельотом.

Кожного року птахи-мандрівники долають багато тисяч километрів, вони знають такі місця, в яких можна якийсь час прожити — добре прогодуватись. Одні птахи вирушають у мандри малими групами, другі великими зграями. Птахи летять із різною швидкістю. Дрібні співочі птахи — соловей, горихвістка — долають 30–48 км/год. А деяких летунів не наздоженеш і найшвидшим потягом. Стрижі, ластівки, які годуються в повітрі під час польоту, навіть долають 130 км/год. Є такі птахи, що летять день і ніч без відпочинку. От, наприклад, журавлі. Як виберуться в дорогу, то не зупиняться доти, доки не прилетять на

57

місце. А деркач, перепілка цілі сотні кілометрів проходять пішки (під час розповіді показує малюнки птахів).

—Скільки б разів не гостювали птахи в теплих краях, та щороку навесні вони повертаються до рідних домівок.

—А які пташки залишаються зимувати у нас, бо можуть знайти поживу? (горобці, синички). Птахи, які не відлітають, називаються зимуючими. Це сойки, сороки, ворони, сичі, дятли, снігур.

Птахи залишили нам повідомлення. Але щоб прочитати, треба спочатку скласти слова з літер, які намальовані;

—на листях берези;

—на листочках;

—на деревах.

—Що ж нам написали пташки пташиною мовою? Хто швидше прочитає? (Зробіть нам годівниці!) До кого звертаються пташки, хто ще не зробив годівницю?

—А тепер подивіться на малюнок «Пташина їдальня». Ці діти раніше прочитали послання і вже зробили годівниці та прилаштували їх на дерева.

—Які можуть бути годівниці? (Виставка годівниць).

58

—А чим можна підгодовувати птахів? Хто поділиться досвідом?

4. Фізкультхвилинка (Вчитель музики).

1. Під музику вальсу танцюють листочки, летять пташки.

2. Під музику польки іде дощ, стукає дятел.

5. Бесіда.

Підготовка звірів до зими.

—Що вам відомо про білочку? Зайчика? Лисич-

ку?

—А ведмідь, їжак, барсук — запасають жир і на зиму впадають у сплячку. Під час зимової сплячки серце цих тварин б’ється повільно і мляво, дихання ледь помітне, температура тіла знижується. Організм живиться за рахунок жиру.

Засинають змії, ящірки, ховрахи, хом’яки.

VІ. Домашнє завдання

Розповісти цікавинки про комах, птахів, звірів.

УРОК 13

Тема. Зима. Рослини взимку. Охорона здоров’я зимової пори. Мета: виявлення змін, що сталися взимку в неживій природі,

в житті рослин, у праці людей; з’ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розширити уявлення про листяні та хвойні рослини; вчити спостерігати, порівнювати, робити висновки; розкрити значення загартування для зміцнення організму; проведення спостереження за розпусканням бруньок на гілочці вишні.

Обладнання: гілочки дерев або кущів; малюнки (іній на деревах, сніжинки, бурульки, річка під льодом, зимовий ліс); сніжин- ки-загадки на ниточках; сніжинки різної форми; таблиця «Вода — пара — кристалики — сніжинки»; казка «Сніжин- ка-краплинка» (запис).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

59

«Осінь. Рослини восени. Як тварини готуються до зими».

Три учні працюють біля стенду «Календар погоди і природи», підбиваючи підсумки спостережень восени: кожен за місяць, а потім всі троє узагальнюють:

1.Яка осінь? (холодна, тепла чи помірна)

2.Як часто йшли дощі? (дощова, суха, помірна)

3.Який стан неба переважав? (сонячна, хмарна, похмура)

— Яка зараз пора року? Як називаються зимові місяці? Чому вони мають такі назви?

(Діти читають вірші з дошки.)

А місяць грудень на радість людям Сніжком присипле замерзле груддя

(М. Підгірянка)

З нових ялинкових прикрас В нас січень починається.

Січе сніжок, скрипить саньми, Та ми його не лаємо — Самі ж володаря зими Ми січнем називаємо.

Хоч він «лютий» — та дарма — Він все одно хороший, друзі.

Іним кінчається зима,

Іквітнуть кошики у лузі.

(М. Познанська)

ІІІ.Повідомлення теми та мети уроку

—Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми здійснимо подорож. А куди ми помандруємо, вам підкаже загадка:

Чудо-сани прилетіли, скакуни в тих санях білі. В санях тих сидить цариця — білокоса, білолиця. Рукавом махає, сріблом все вкриває. (Зима) Помандруємо до Зими під пісню вітру.

(Діти, імітуючи вітер, рухаються по колу, а потім сідають на місця.)

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального мате-

ріалу

1. Розповідь з елементами бесіди.

— Ось ми з вами і у Сніговому царстві.

60

Все навкруги вкрите пухнастим снігом. А звідки береться сніг?

(Учениця читає вірш.)

Сидить праля та пряде, Сніг іде, іде, іде. Нитка рветься де-не-де,

Авона пряде й пряде. Вже напряла хуртовин На шапки для верховин, На сувої полотна, На завіску для вікна,

На хустинку й укривало — Мало-мало-мало-мало. Сніг іде, іде, іде,

Авона пряде, пряде.

(А. Костенко)

— Чи насправді є така праля?

2. Прослуховування казки.

Сніжинка-краплинка

У високому холодному небі народилася білесенька Сніжинка. Вона довго кружляла у веселому танку і нарешті опустилася на землю. Там лежало ще багато сніжинок, схожих на неї.

—Що ви тут робите? — спитала їх Сніжинка.

—Ми прикриваємо землю від тріскучого морозу. Сніжинка разом з подружками почала обігрівати

матінку-землю.

Та ось пригріло ясне Сонечко. Потемніла Сніжинка, а згодом перетворилася на краплинку води, яка влилася в бурхливий струмок і потекла до річки. А Сонечко припікало все дужче і дужче.

І ось Краплинка вистрибнула із річки, перетворилася у невидиму пару і стала підніматися все вище і вище. Їй було весело. Вона з захопленням розглядала з висоти голубу річку, зелені луги, темні ліси, безмежні поля.

Нарешті Краплинка потрапила в Країну Хмар. Там вона зустрілася зі своїми сестричками.

Гонив вітер хмари по синьому небу і одного разу вони випали на землю рясним дощем. Краплинка з цікавістю стала оглядати все навколо.

61