КОНСПЕКТ ЛЕКЦЫЙ

61

10-20 днів. Далі, раз в 2-3 місяці відбуваються вузькі конференції, на яких обговорюється інформація, що нагромадилася, і де інша категорія вчених-

критиків здійснює критичну функцію. У результаті дискусій відбувається попередній відбір. Головну роль на цій критичній стадії грає найбільш кваліфікована частина дослідників, що активно працюють у даній області. В

основному ця частину вчених здійснює відбір розумних ідей, робить виводи й указує напрямок подальших теоретичних й експериментальних досліджень.

Приблизно раз у рік на широкій конференції підводять підсумки роботи.

Таким чином, вихідні ідеї подібні до мутацій, які або закріплюються, або відмирають. Конференції здійснюють механізм ?природного добору?. Такий стихійний поділ праці приводить до того, що ідея, висунута вчорашнім студентом, іноді виявляється в центрі уваги цілої конференції. Цей же вчорашній студент при рішенні наступного завдання може виявитися вже не в числі ідеї, що генерує, а в числі дослідників, що здійснюють критичний відбір.

Чи не знижує стиль колективної роботи романтикові дослідження? Хоча роль окремого дослідника зменшується, виникає нова романтика - романтика колективної роботи.

Здоровий глузд. Звичайно при написанні наукових праць й особливо підручників ретельно вбираються ?лісу?, які допомогли будувати будинок.

Залишається неясним, як даний результат був отриманий, які труднощі зустрічалися на шляху і як вони переборювалися. Тим часом саме детальний опис ходу міркувань, успіхів і відступів, спроб підходу з різних сторін принесло б найбільшу користь починаючим науковцям. Більше того, виклад остаточних результатів без пояснення труднощів і прийомів їхнього одержання створює в починаючих дослідників почуття неповн-цінності, відчуття того, що для занять наукою потрібен особливий розум, що відрізняється від звичайного здорового глузду й дозволяючий приходити до несподіваних висновків.

У дійсності в нашому розпорядженні є тільки один розум і робітником інструментом для заняття наукою поряд з інтуїцією й фантазією є той же самий здоровий глузд, що дозволяє хатній господарці робити розумні закупівлі.

62

Розуміння будь-яких, навіть самих складних і невивчених речей не визначається раптовим даним понад осяянням, а є результат упорної праці.

Саме тому, незважаючи на те, що свідомі зусилля чергуються з підсвідомими й,

здавалося б, вноситься невизначений елемент здогадів й інтуїції, результати в науковій праці пропорційні витраченій праці, пропорційні витраченому часу.

Здоровий глузд дозволяє так організувати цю працю, так організувати методику роботи, щоб на частку інтуїції залишалися тільки невеликі перегони. Будь-яке складне завдання повинна бути зведена до сукупності набагато більше легких завдань. Рух до остаточного результату, так само як рух альпіністів до вершини, зводиться до послідовного подолання порівняно невеликих труднощів, до руху крок за кроком.

Як це робиться? Насамперед, завдання спрощується до межі так, що залишаються тільки її головні риси. Поступово ускладнювати вже вирішене завдання незрівнянно легше, ніж заново вирішувати складну. Потім з'ясовується можливість рішення завдання в граничних окремих випадках. Крім того, раніше чим намагатися одержати кількісне рішення, потрібно знайти результати грубо, якісно, що набагато легше. І, нарешті, на всіх етапах варто намагатися спростувати отримані результати, використовуючи всі відомі до того співвідношення, до яких отриманий результат повинен зводитися в окремих випадках.

Треба робити також перевірку логічної структури отриманих результатів. Чи може даний результат випливати із прийнятих посилок? Чи не суперечить результат яким-небудь загальним принципам, які могли бути непомітно порушені при виводі? Чи збігаються границі застосовності результату з тими обмеженнями, які були зроблені при виводі? Дуже часто результат застосуємо при більше широких припущеннях, чим ті, які довелося робити в процесі його одержання. Виражаючись математично, результат може іноді бути аналітично продовжений за межі зроблених припущень.

Чи не занадто легко результат вийшов? Адже існує щось начебто

?закону збереження труднощів?. Якщо при якому-небудь підході з'ясовуються

63

принципові труднощі рішення, то вони, як правило, повинні виявитися й при будь-якому іншому підході. Допустимо, придуманий дотепний обхідний прийом, що усуває труднощі. Не треба на цьому заспокоюватися, а треба з'ясувати, чому ці труднощі зникли. Як правило, після такого з'ясування завдання вдається вирішити й прямим способом, або виявляється помилковість штучного (обхідного) рішення.

І, нарешті, чи задовольняє результат вимогам краси? Іноді це зовнішні ознаки краси. Якщо у формулі коштують більші або неправдоподібно малі числові множники, вираження виглядає некрасиво. Побачивши формулу з безглуздими числовими множниками, варто запідозрити помилку й перевірити правильність результату.

Одним з ознак правильних викладень є скорочення складних проміжних виражень, що спрощує остаточний результат і надає йому гарний вид. Як сказав один фізик: ?Правильні вираження мають тенденцію спрощуватися?. Але набагато важливіше не зовнішні, а більше глибокі ознаки краси результатів.

Красиво, якщо вираження зв'язує в простій формі різнорідні явища, якщо встановлюються несподівані зв'язки. Чудовий приклад - рівняння Максвелла, у

яких у компактній формі втримується вся інформація про всі електричні й магнітні явища. Вимога краси, не будучи абсолютним, відіграє найважливішу роль як для відшукання нових законів природи, так і для перевірки отриманих результатів.

Послідовність дій. Варто починати зі спроби рішення завдання до вивчення літератури. Це перше знайомство із завданням без упередженості,

продиктованої попередніми роботами на ту ж тему, ці перші якісні оцінки порядків очікуваних величин, перші пошуки шляхів рішення багато в чому визначають майбутній хід роботи. Виникає активне відношення до вивчення літератури (друга стадія роботи). Вивчення взапас завжди менш ефективно, чим вивчення для справи, під певним кутом зору. Після цього або одночасно із цим з'ясовуються обмеження, що накладають на можливий результат загальними принципами природознавства (наприклад, законами збереження). Далі варто

64

приступитися до спроби знаходження грубого, якісного рішення при різних значеннях параметрів завдання. Потім варто спробувати знайти кількісне рішення завдання в граничних випадках, тобто при тих значеннях параметрів,

коли завдання істотно спрощується. Далі наступає, бути може, найважливіша й важка стадія роботи. Виробляються аналіз і критика отриманих результатів всіма можливими методами. Якщо все добуте до цієї стадії виявиться вірним,

можна приступитися до остаточної фази роботи - одержанню кількісного результату аналітично або за допомогою ЕОМ. І, звичайно, на всіх стадіях робота повинна обговорюватися з усіма, хто займався цим або близьким завданнями. Завершенням роботи є її публікація. Треба вже закінчену й підготовлену до печатки роботу якийсь час ?витримати? і потім переглянути знову. Строк ?витримки? роботи залишається на совісті автора.

Рушійною силою повинне бути не прагнення зробити переворот, не прагнення до успіху, а допитливість, здатність дивуватися й радуватися кожній малій удачі й, головне, відчуття краси науки. Необхідно виховати в собі бездоганну сумлінність і здатність доводити будь-яке саме складне питання до граничної ясності й простоти. Знайти вихід з багатьох психологічних протиріч.

Керуватися інтуїцією, але не довіряти їй. Знати всі труднощі, але вміти на час від них відволікатися. Вірити в результат й у той же час завзято шукати його спростування. Знайти свій стиль роботи, але міняти його в міру нагромадження досвіду з кожним більшим відкриттям. Коротше, потрібно все зрозуміти до

?підстав, до корінь, до серцевини?, як сказано в Б. Пастернаку. Це його вірш починається словами: ?У всьому мені хочеться дійти до самої суті. У роботі, у

пошуках шляху, у серцевій смуті?. Ці рядки можуть служити напуттям тим, хто починає свій шлях у науці.

ЛЕКЦІЯ 12. Винахідницька робота

При виконанні НИР, особливо в області природних і технічних наук, у

ряді випадків необхідно оформляти відкриття й винаходи. Це пов'язане із

65

захистом державного пріоритету, тобто першості в рішенні певного наукового або технічного завдання.

Відкриттям зізнається встановлення невідомих раніше об'єктивне існуючих закономірностей, властивостей й явищ матеріального світу. Автори відкриття одержують спеціальний диплом після оформлення відповідних документів і рішення Державного підприємства ?Український інститут промислової власності?, що перебуває в підпорядкуванні Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства утворення й науки України. Авторство відкриттів, так само як і винаходів, охороняється законом.

Авторами відкриття можуть бути окремі особи або організації.

Винаходом уважається нове, що володіє істотною відмінністю технічне рішення завдання в будь-якій галузі господарства й дающее позитивний ефект.

Це обов'язкова властивість винаходу. Рішення завдання повинне бути технічним. Організаційне рішення як винахід не зізнається. Не зізнаються винаходами пропозиції, що суперечать законам природи (наприклад, ідеї про вічний двигун і т.п.), а також утримуючу тільки постановку питання, але не технічного рішення, що дають конкретного. Об'єктом винаходу може бути новий пристрій, нова речовина, новий спосіб одержання виробу, речовини;

застосування раніше відомих пристроїв, способів, речовин по новому призначенню.

Важливе місце в науково-технічній творчості займають раціоналізаторські пропозиції - тобто технічні рішення, що є новими й корисними для даного підприємства, організації, установи, якому вони представлені. Вони передбачають удосконалювання конструкцій, виробів,

технології виробництва й застосовуваної техніки, а також состава матеріалів.

Основна вимога до рацпропозиції - наявність технічного рішення.

Ступінь новизни пропозиції характерна тільки для даного підприємства,

установи. Пропозиція не є рационализа-торским, якщо використання даного технічного рішення передбачено нормативними документами.

66

Винахідництво - творчий процес. Для винахідницької й раціоналізаторської роботи характерна творчість - одержання нових оригінальних результатів. Помітний внесок у розвиток творчого мислення вніс Сократ, пытавшийся розбудити сховані творчі здатності людей у процесі діалогу, основними ознаками якого були: вільний обмін думками, застосування аналогії, виявлення протиріч і т.д. Методи пізнання й творчості розвивалися й пізніше. Однак ці розробки практично не застосовувалися у творчій роботі, у

тому числі й для рішення винахідницьких завдань, оскільки ?випадкове?

винахідництво, метод ?проб і помилок? задовольняв темпам наукових досліджень. Сучасна науково-технічна революція ввійшла в суперечність зі старим, малопродуктивним способом мислення й пошуку нових рішень. У

зв'язку із цим останнім часом одержала помітний розвиток евристика -

навчання про методи творчості, що сприяють створенню спеціальних методів активізації творчої роботи. Ціль цих методів - інтенсифікація процесу генерування нових ідей і підвищення кількості оригінальних ідей у загальному їхньому потоці. Звичайно ці методи спрямовані на подолання психологічної інерції, що утрудняє появу нових ідей. Психологічна інерція пов'язана з різними факторами, наприклад, острах вторгнутися в чужу область,

побоювання висунути ідею, що може здатися смішний, незнання елементарних прийомів генерування оригінальних ідей й

т. буд.

Найбільш відомий метод ?мозкового штурму?. Одним з найбільш сильних методів активації пошуку є синектика (у перекладі із грецького означає

?сполучення різнорідних елементів?). В основу синектики покладений мозковий штурм, що веде професійна група людей, що нагромадила певний досвід рішення завдань. При синектичном штурмі припустимі елементи критики, передбачене обов'язкове використання чотирьох спеціальних прийомів, заснованих на аналогії:

1. прямій (як вирішуються завдання, схожі на дану?);

67

2.особистої - ототожнення з технічним об'єктом (вирішальний завдання вливається в образ удосконалюємого об'єкта, намагаючись відчути у такий спосіб завдання);

3.символічний - деяка абстрактна аналогія, при якій потрібно в парадоксальній формі коротко (у двох-трьох словах) сформулювати фразу, що відбиває суть завдання - у цьому випадку вдається зробити перехід від обговорюваної проблеми в інші сфери людської діяльності, що збільшує можливості рішення проблеми;

4.фантастичної - у завдання вводяться які-небудь фантастичні засоби або фантастичні персонажі, що виконують те, що потрібно за умовами завдання

-така аналогія сприяє генерації свіжих, оригінальних ідей, активізує творче мислення.

Оформлення винаходу. Винахід необхідно правильно оформити.

Пропоноване технічне рішення відрізняється новизною, якщо до дати пріоритету заявки його сутність не була яким-небудь образом розкрита настільки, що стало можливим його здійснення. Технічні завдання зізнаються істотними відмінностями, що володіють, якщо в порівнянні з рішеннями,

відомими в науці й техніку на дату пріоритету заявки, вони характеризуються новою сукупністю ознак, що дають позитивний ефект. Позитивний ефект - це та користь, що принесе застосування даного винаходу. Він повинен бути стабільним, забезпечувати неприпустимість марним, суперечним основним законам природи, шкідливих винаходів.

Технічне рішення, що має новизну, істотними відмінностями й дає позитивний ефект, називається охороноспосібним. Охороноспосібність - є

властивість пропозиції, без якого воно не може бути визнано винаходом на підставі чинного закону, тобто патенти видаються тільки на охоронно-здатні технічні рішення.

Звичайно при оцінці новизни рішення його порівнюють із конкретним відомим винаходом. Більшість винаходів - це удосконалені відомі прототипи.

Тільки невелику частину становлять так називані піонерські винаходи, які не

68

мають прототипів. Це основні винаходи. Інші - додаткові, вони вдосконалюють основні в цілому або їхньої частини, пов'язані з ними технічно і юридично.

Перший етап юридичного оформлення винаходу - складання заявки на нього, що включає: заява про видачу патенту; опис винаходу з його формулою,

креслення, схеми й інші матеріали, що ілюструють передбачуваний винахід; акт випробувань, якщо пропозиція ставиться до речовини; довідку про творчу участь кожного зі співавторів у створенні винаходу. У заявку від організації додатково включають: висновок про новизну, істотні відмінності й позитивний ефект; довідку про дослідження об'єкта винаходу, що заявляє, по патентній і науково-технічній літературі, анотацію, пріоритетну довідку про прийом і розгляд заявки на винахід. У заяві вказується назва винаходу; прізвище, ім'я, по батькові співавторів, їхня адреса; місце роботи; а також твердження, що особи,

на ім'я яких видається патент, дійсно є його співавторами, і що після прийняття заявки до розгляду ніякі інші особи не будуть включатися до складу співавторів.

Основною й найважливішою частиною заявки є опис винаходу, у якому розкривається його технічна сутність і викладена точне і ясне подання про новизну, істотні відмінності й позитивний ефект заявленого технічного рішення. Опис винаходу включає: назва винаходу; клас по міжнародній класифікації (МКИ); область техніки, до якої ставиться винахід; характеристика аналогів винаходу; характеристика й критика прототипу; ціль винаходу, його сутність, відмітні ознаки; приклади конкретного виконання, його техніко-

економічна й інша ефективність; графічні матеріали до винаходу. Опис закінчується формулою винаходу, його найбільш важливою частиною.

Формула винаходу - це короткий словесний виклад ознак винаходу, що визначає його сутність й обсяг. Вона повинна коротко й чітко виражати його технічну сутність, визначати границі винаходу, служити засобом обмеження об'єкта винаходу від інших, не допускати довільного тлумачення винаходу й чітко визначати границі прав його авторів. Формула винаходу складається із двох частин. Перша частина - вступна, обмежувальна частина, включає ознаки,

69

загальні для прототипу й об'єкта винаходу; друга - відмітна, включає позитивний ефект й ознаки, які відрізняють об'єкт винаходу від прототипу. Ці дві частини формули розділені словами різняться тим, що в обмежувальній частині формули винаходу можна вказувати ознаки даного винаходу,

властивим ознакам тільки одного прототипу. Не допускається включення в обмежувальну частину формули винаходу сукупності ознак, узятих з декількох прототипів. У відмітній частині формули приводиться мета винаходу.

Безпосередньо після вказівки мети випливають відмітні ознаки винаходу, що забезпечують зазначену у формулі ціль. При складанні формули винаходу можна застосовувати тільки старі технічні терміни, широко прийняті в науковій літературі які дають правильні дані про характеризуємий об'єкт. Формулу винаходу викладають, як правило, однією пропозицією. Такий виклад повиннен характеризовать сутність винаходу, описувану одним або декількома ознаками.

Ретельно оформлена заявка на винахід відсилається на експертизу в Київ у Державне підприємство ?Український інститут промислової власності?. За результатами розгляду заявки експертиза ухвалює рішення щодо видачі патенту або про відмову в його видачі. У рішенні про видачу приводиться уточнена формула винаходу, у рішенні про відмову - мотиви відмови. Патент засвідчує визнання пропозиції винаходом, його пріоритет і виключне право патентовласника на його використання, тобто винахід можна використати тільки з дозволу авторів.

Заявка на видачу диплома про відкриття включає наступні документи:

заява; опис передбачуваного відкриття; матеріали, що ілюструють його;

документи, що підтверджують пріоритет відкриття. В описі передбачуваного відкриття повинні бути наведені теоретичні й експериментальні докази вірогідності виявлених закономірностей, властивостей, явищ матеріального світу, а також формула, що чітко виражає сутність заявленого відкриття. Його пріоритет виявляється по даті, коли вперше було сформульоване положення,

заявлене як відкриття, або по даті опублікування зазначеного положення в пресі.

70

ЛЕКЦІЯ 13. Наукові установи України

В Україні дослідження ведуться в наступних наукових організаціях:

? науково-дослідні організації, що входять до складу Національної академії наук України й галузевих академій (сільськогосподарська, медична,

педагогічна й т.д.);

-вищі навчальні заклади;

-науково-дослідні інститути, підлеглі промисловим міністерствам.

Поряд із цим наукові дослідження й розробки проводяться в проектно-

конструкторських і технологічних інститутах, лабораторіях і бюро,

обсерваторіях, на досвідчених станціях, у ботанічних садах, музеях, наукових бібліотеках, архівах, заповідниках й інших установах.

Вищою науковою установою України є Національна академія наук. Вона здійснює загальне наукове керівництво дослідженнями з найважливіших проблем природних і суспільних наук, проведеними в академічних інститутах,

вузах й інших науково-дослідних установах. Наукові дослідження, які виконуються в НАН України, координує Рада НАН України по координації наукової діяльності, що очолює Президент НАН України академік Б. Е. Патон.

Науково-дослідні інститути НАН України виконують, головним чином,

фундаментальні дослідження.

Різноманітні фундаментальні й прикладні дослідження виконуються у Вузах. Серед вищих навчальних закладів виділяють університети, академії,

політехнічні інститути, спеціалізовані (галузеві) інститути. Університети готовлять фахівців і проводять наукові дослідження в області природної й гуманітарних наук. Академії готовлять фахівців і проводять наукові дослідження з різних галузей техніки з поглибленою гуманітарною підготовкою. Політехнічні інститути готовлять фахівців і ведуть наукову працю по різних галузях техніки. Галузеві інститути готовлять фахівців для окремих галузей народного господарства й культури й ведуть наукову працю у