право соц.забезп
..pdf- 100% - середньої зарплати застрахованим, віднесеним до 1-4 категорій осіб, що постраждали в результаті ЧАЕС, одному з батьків, що доглядає за дитиною до 14 років потерпілому від ЧАЕС; ветеранам війни й особам, на яких поширюється чинність Закону «Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту».
Допомога з тимчасової непрацездатності не надається:
1)у випадку одержання застрахованим особам травм або захворювання при здійсненні злочину;
2)у випадку навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою відхилення від роботи або симуляції хвороби;
3)за час знаходження під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
4)за час примусового лікування, призначеного по постанови суду;
5)у випадку травми або захворювання, що відбулися в результаті алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ними;
6)за період знаходження застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
7)застраховані особи, які в період одержання допомоги з тимчасової непрацездатності порушують режим, установлена лікарем, не є без поважної причини на медичний огляд, у ЛКК, МСЕК, втрачають права на цю допомогу від дня допущення порушення на строк, установлюваний комісією із соціального страхування підприємства.
Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності й родам є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Допомога при народженні дитини призначається на підставі заяви про виплату допомоги й свідоцтва про народження дитини, виданого органом реєстрації актів громадянського стану.
Підставою для призначення допомоги з догляду за дитиною до 3-х років, є наказ роботодавця про надання застрахованій особі, що здійснює догляд за дитиною. Підприємцям - розпорядженням виконавчої дирекції Фонду по місцю їхньої реєстрації. Допомога на поховання призначається родині померлого або особі, що здійснює поховання, на підставі свідоцтва про смерті, виданого органом реєстрації актів громадянського стану, а члену родини також довідка з місця проживання про знаходження померлого на утриманні застрахованої особи.
Документи про призначення допомоги розглядаються в 10-денний строк від дня їхнього надходження. Повідомлення про відмову й причини відмови направляється заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Порядок розрахунку середньої зарплати за нарахування допомог
Постановою КМУ №1266 від 26.09.2001 затверджений порядок вирахування середньої зарплати для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному страхуванню:
-у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;
-на випадок безробіття;
-від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, що викликають втрату працездатності;
-оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства.
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня зарплата для розрахунку страхових виплат для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців роботи (з 1 по 1 число), що передують місяцю, у якому наступив страховий випадок.
Якщо застрахована особа працювала або сплачувала страхові внески менш 6 календарних місяців, середня зарплата нараховується за фактично відпрацьовані місяці, за які сплачені страхові внески.
Середня зарплата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати; включаючи основну й додаткову плату, інші заохочувальні й компенсаційні виплати (у т.ч. й у натуральній формі), підметами оподаткуванню із громадян не з огляду на передбачені законом пільги по сплаті зазначеного податку.
У середню зарплату включається зарплата в межах максимальної величини, встановленої Законом, з якої сплачуються страхові внески у Фонди.
Якщо перед настанням страхового випадку особа не мала заробітку, або випадок відбувся в 1 день роботи, середня зарплата нараховується виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої працівникові.
Для розрахунку страхових виплат й оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна зарплата.
Середньоденна зарплата обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період зарплати, з якої сплачені страхові внески на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
При підсумованому обліку робочого часу, при розрахунку страхових виплат застосовується средньогодинна зарплата. Средньогодинна зарплата обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період зарплати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою в цьому періоді. Сума страхових виплат застрахованій особі визначається шляхом множення суми денний (вартовий) виплати на кількість днів (годин) підметів оплаті (за графіком роботи) і на відсоток середньої зарплати залежно від страхового стажу.
Правове регулювання призначення й виплати допомог здійснюється Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми» від 22.03.2001р.
№2334. Даний Закон передбачає 6 видів допомог. Порядок призначення й виплати допомог родинам з дітьми встановлюється постановою КМУ від 27.12.2001 №1751. Виплата допомог згідно вищевказаного Закону провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій місцевим бюджетам.
Всі види державної допомоги призначаються й виплачуються відділами праці й соціального захисту за місцем проживання. Виплата провадиться громадянам, не застрахованим у системі соціального страхування.
1) Допомоги у зв'язку з вагітністю й родами. На дану допомогу мають право:
-жінки із числа військовослужбовців Збройних Сил, СБУ, цивільної оборони й інших військових формувань із числа осіб начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ у розмірі 100% грошового забезпечення;
-жінки, зареєстровані в центрі зайнятості, як безробітні в розмірі 100% мінімального розміру допомоги по безробіттю;
-жінки, звільнені з роботи у зв'язку з Ліквідацією, за умови, що вагітна жінка була звільнена не раніше, ніж за 6 місяців до придбання права рятуйте!
урозмірі 100% середньомісячного доходу;
-студентки ВУЗІВ I-IV рівня акредитації, аспірантки, докторантки, учні професійно-технічних закладів у розмірі місячної стипендії;
-непрацюючі жінки - у розмірі 25% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи розраховуючи на місяць.
Підставою для призначення допомоги є виданий лікувальною установою листок тимчасової непрацездатності, заява матері й довідка з основного місця служби, навчання, ліквідаційної комісії, центра зайнятості, ЖЕКа, непрацюючої. Особи, які всиновили або взяли дитини під опіку протягом 2 місяців від дня народження надає рішення про всиновлення або встановлення опіки.
Допомога у зв'язку з вагітністю й родами призначаються, якщо обіг надійшов не пізніше чим через 6 місяців від дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю й родами й виплачується жінці за весь період відпустки, тривалістю 70 календарних днів до пологів й 56 (у випадку ускладнень пологів або народженні 2 дітей - 70) календарних днів після пологів.
Жінці - Чорнобильцеві 1-4 категорії - 180 к.дн.. (90 до пологів, 90 після). Допомога нараховується сумарно, не залежно від днів використаних до пологів. Військовослужбовцем допомога виплачується за місцем основної роботи.
2) одноразова допомога при народженні дитини надається одному з батьків не застрахованих у системі страхування на підставі заяви, копії свідоцтва про народження дитини, копії трудових книжок обох батьків, довідки з місця служби, навчання й т.д.; довідки про склад родини. Усиновителі копію рішення про всиновлення або встановлення опіки.
Допомога призначається, якщо обіг надійшов не пізніше чим через 6 місяців від дня народження дитини. У випадку народження мертвої дитини допомога не призначається.
Допомога виплачується в розмірі, установленим КМУ. У випадку народження 2 дітей і більше допомога виплачується на кожну дитину. У випадку якщо один з батьків застрахований у системі соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.
3) допомога по догляду до досягнення дитиною 3-місячного віку. Допомога з догляду призначається від дня обігу, але не раніше
закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю й родами одному з батьків або особі, що здійснює фактичний догляд не застрахованому в системі соціального страхування.
Удень обігу вважається день прийняття органами праці й соціального захисту заяви з усіма необхідними документами. Допомога виплачується щомісяця по день досягнення зазначеного віку на підставі: заяви, копії наказу по місці служби про надання відпустки, копії свідоцтва про народження, довідки з місця проживання, копії трудової книжки особи, що здійснює догляд за дитиною, довідки з місця навчання, ліквідаційної комісії й т.д., непрацюючі - довідку про те, що не займаються підприємницькою діяльністю. Допомога призначається в розмірі 25% прожиткового мінімуму для працездатної особи. Допомога призначається на кожну дитину. Студентам допомога призначається в повному обсязі, якщо вони одночасно продовжують учитися з відривом від виробництва.
4)Допомога на дітей, які знаходяться під опікою або на піклуванні призначається на дітей залишившихся без батьків, особам певним у встановленому порядку опікунами або піклувальниками. Допомога не призначається якщо дитина перебуває на повному державному змісті, тільки на період літніх канікул може бути призначена допомога на період перебування дома.
Дана допомога призначається, якщо середньомісячний розмір отриманих на дитину аліментів і пенсії за попередніх 6 місяців не перевищує прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку. Дана допомога призначається на 6 місяців у розмірі рівному різниці між установленим прожитковим мінімумом і середньомісячним розміром одержуваних на дитину коштів, але не менше 25% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Питання про продовження зважується на підставі довідки про місячні розміри аліментів і пенсій, одержуваних на дитину й заяви. Дана допомога виплачується до 18 літнього віку.
5)Допомога малозабезпеченим родинам з дітьми у віці до 16 років, учнів до 18 років призначається, якщо середньомісячний сукупний доход родини нижче чим прожитковий мінімум, установлений для родини. Дана допомога призначається строком на 6 місяців від дня подачі заяви з
необхідними документами й виплачується щомісяця. Допомога виплачується в розмірі, рівному різниці між установленим прожитковим мінімумом для родини і її середньомісячним сукупним доходом за попередніх 6 місяців, але не менш 25% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.
6) Допомога самотнім матерям, які не перебувають у шлюбі і якщо у свідоцтві про народження відсутній запис про батька або запис зроблена зі слів матері.
Тема 8 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
З 01.01.2001р. увійшов у чинність Закон України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття».
Законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вищевказаного закону, Закону України «Про зайнятість населення» й інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері страхування на випадок безробіття - це система права, обов'язків і гарантій, що передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття по незалежним від застрахованих осіб обставинам і надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Страхування на випадок безробіття здійснюється на принципах:
-надання державних гарантій реалізації застрахованими своїх прав;
-обов'язковості страхування всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) і інших підставах, передбачених законодавством про працю;
-добровільності страхування осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, а також суб'єкт^-суб'єктів-громадян-суб'єктів підприємницької діяльності;
-цільового використання коштів;
-солідарності й субсидування;
-паритетності в управлінні страхування державою, представниками застрахованих осіб (представляють профспілки й інші об'єднання) і роботодавцями;
-диференціації розмірів виплат допомоги з безробіття залежно від страхового стажу й тривалості безробіття;
-надання не нижче прожиткового мінімуму, допомоги з безробіття й матеріальної допомоги в період тривалої підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації.
Суб'єктами соціального страхування є:
1) застраховані особи - працюючі на умовах трудового договору, включаючи минаючих альтернативну (невоєнну) службу, що працюють на інших підставах передбачених законодавством про працю.
Страхуванню не підлягають: працюючі пенсіонери й особи, у яких відповідно до Законодавства виникло право на пенсію; іноземці й особи без громадянства, що тимчасово працюють по найманню в Україні.
- особи, що забезпечують себе роботою самостійно, фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, особи виконуючі роботи із цивільноправових договорів за умови сплати страхових внесків.
2) страхувальниками-роботодавцями підприємств й організацій і фізичні особи, що забезпечують себе роботою самостійно.
3) страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
2. Для керування страхуванням на випадок безробіття, проведення збору й акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення й надання соціальних послуг створений Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі Фонд).
Керування Фондом здійснює правління Фонду й виконавча дирекція. До складу правління Фонду входить по 15 представників від держави, застрахованих осіб і роботодавців, що виконують свої обов'язки на суспільних початках. Строк повноваження членів правління Фонду 6 років і закінчується в день першого засідання нового складу правління.
Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління і її функцій покладають на органи державної служби зайнятості. Директор державного центра зайнятості і його заступників є відповідно керівником і заступниками виконавчої дирекції Фонду. Виконавча дирекція Фонду організує виконання рішень правління й забезпечує дотримання законодавства про страхування. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладають на обласні, районні, міські центри зайнятості.
Виконавча дирекція і її робочі органи:
1)ведуть реєстр платників страхових внесків;
2)проводять збір страхових внесків;
3)здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами
Фонду;
4)виплачують забезпечення й роблять соціальні послуги;
5)контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків;
6)представляють інтереси Фонду в судових й інших органах;
7)представляють Фонд в органах державної влади у взаєминах з підприємствами й організаціями, об'єднаннями громадян з питань соціального захисту;
3. Джерелом формування коштів Фонду є:
-страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб;
-асигнування державного бюджету;
-суми фінансових санкцій, застосовуваних Фондом за недотримання законодавства;
-благодійні внески підприємств і фізичних осіб.
Розміри страхових внесків щорічно по поданню КМУ встановлюються Верховною Радою одночасно із затвердженням Державного бюджету на поточний рік. Роботодавці й застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Для роботодавців - в % до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, які підлягають оподаткуванню (31.03.05). Для застрахованих осіб - найманих робітників - в % (0,5%) до сум оплати праці, які підлягають оподаткуванню із громадян. Для осіб - підприємців, що забезпечують себе роботою самостійно - в % до сум оподатковуваного податком доходу (прибутку).
4. Види матеріального забезпечення
1)допомога з безробіття, у т.ч. одноразова його виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
2)допомога із приватного безробіття;
3)матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
4)матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітній і непрацездатній особам, що перебуває на втриманні;
5)допомога на поховання у випадку смерті безробітного або особи, що перебуває на його втриманні.
Види соціальних послуг:
1)професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації
йпрофорієнтація;
2)пошук підходящої роботи й сприяння в працевлаштуванні, у т.ч. надання роботодавцеві дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних суспільних робіт для безробітних;
3)інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані із працевлаштуванням.
Застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, розмір допомоги з безробіття визначається в % до їх середньої заробітної плати залежно від страхового стажу - до 2 років - 50%; від 2 до 6 років - 55%; від 6 до 10 років - 60%; понад 10 років - 70%. Допомога з безробіття виплачується залежно від тривалості безробіття в % до певного розміру: перші 90 календарних днів - 100%, наступних 90 календарних днів - 80%, надалі - 70%.
Допомога з безробіття особам, звільненим по ст. 37 п. 3,4,7,8, ст. 40, 41, 45 Кзот установлюється в розмірі прожиткового мінімуму без обліку страхового стажу (на 90 календарних днів).
Звільненим по ст. 38 Кзот без поважної причини виплата провадиться з 91 календарного дня, визнаного безробітним (на 90 календарних днів) по ст.40 п.1 Кзот з 31 дня, визнаного безробітним.
Особам, звільненим по поважних причинах, ст.36 п.1, ст.38 допомога виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи у встановленому порядку в службі зайнятості.
Допомога з безробіття не може бути вище середньої заробітної плати, що зложилася в галузях економіки області за минулий місяць і нижче прожиткового мінімуму, установленого законом. Загальна тривалість виплати допомоги не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років, осіб предпенсіонного віку (за 2 роки) - тривалість виплат не може перевищувати 720 календарних днів.
Одноразова виплата допомоги для організації безробітним підприємницької діяльності виплачується в розмірі допомоги з безробіття, нарахованого розраховуючи на 1 рік.
Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню й сплачувало страхові внески.
До страхового стажу прирівнюється виробничий стаж, пріоритетного працівникам за час роботи на умовах трудового договору до вступу дійсного закону.
Тема №9 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань
1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, втрати непрацездатності» прийнятий 23.09.1999 року №1105 – XIV, увійшов у чинність із 01.01.2001р. Завданнями вищевказаного Закону є:
-проведення профілактичних мір, спрямованих на усунення шкідливих
інебезпечних виробничих факторів, попередження нещасних випадків на виробництві, і профзахворювань;
-відновлення здоров'я й працездатності потерпілих на виробництві;
-відшкодування матеріального й морального збитку застрахованим і членам їхніх родин.
Даний закон поширюється на особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у фізичних осіб, на особи, що забезпечують себе роботою самостійно, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Основними причинами страхування є:
-паритетність держави, представники застрахованих осіб і роботодавців у керуванні;
- своєчасне й повне відшкодування збитку страховиком; -обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, що попадають
під чинність закону;
-надання державних гарантій, реалізацією застрахованими своїх прав;
-обов'язковості сплати страхових внесків страхувальниками;
-формування й витрата коштів на солідарній основі;
-диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов стану безпеки праці;
-цільове використання коштів.
Суб'єктами страхування є:
Застраховані особи - фізичні особи, на користь яких здійснюється страхування: працюючі; студенти навчальних закладів, аспіранти, докторанти, приваблювані до яких-небудь робіт у період навчання (виробнича практика, стажування); особи, що втримуються у виправних, лікувально-трудових, виховально-трудових установах і залучаються до трудової діяльності на виробництві або по спеціальних договорах. Для страхування від нещасного випадку не потрібне згода або заява працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі застраховані особи є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках застраховані особи страхувальників у робочому органі виконавчої дирекції Фонду в 10денний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань далі Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Об'єктом страхування є життя застрахованого, його здоров'я й працездатність. Страхуванню підлягають також новонароджені діти від жінки, що одержала травму під час вагітності й ставшей інвалідом, діти страхуються до 16 років, учні - до 23 років.
Кошти на здійснення страхових виплат сплачуються страхувальниками у Фонд в % до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, які підлягають оподаткуванню громадян, обмежених граничною сумою КМУ для вирахування страхових внесків.
Страхові тарифи, диференційовані по групах галузей економіки залежно від класу професійного ризику виробництва, установлені постановою КМУ №985 від 27.06.2003р.
Страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самокерована організація, що діє на основі Уставу, затвердженого правлінням. Фонд є юридичною особою й перебуває в м.Київ. Керування Фондом здійснюється через правління на паритетній основі держави, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє керування Фондом здійснює його правління й виконавча дирекція. Робочими органами виконавчої
дирекції Фонду є її керування, що перебуває в областях, м.Києві й м.Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Правління й відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами. Фонд почав свою роботу з 1 квітня 2001 року.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що заподіяло застрахованому фізичну або психологічну травму під час роботи, у результаті якої виникає право на одержання наступного матеріального забезпечення або соціальних послуг.
Фонд зобов'язаний:
1)вчасно й у повному обсязі відшкодувати збиток, заподіяний працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку його смерті, виплачуючи йому або утриманцям:
а) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до її встановлення або встановлення інвалідності;
б) одноразова допомога у випадку стійкої втрати професійної працездатності або смерті;
в) щомісяця грошову суму у випадку часткової або повної працездатності, що компенсує частину втраченого заробітку;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання;
д) грошова допомога сім'ї, працівникові, який умер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання;
е) грошову суму за моральний збиток при наявності факту цього
збитку;
е) допомога дитині, якщо у зв'язку із травмою матері дитина народилася інвалідом.
2)взяти на себе організацію похорону померлого, відшкодування вартості ритуальних послуг.
3)сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги, швидкої допомоги при госпіталізації.
4)організувати цілеспрямоване й ефективне лікування потерпілого у власних лікувально-профілактичних установах.
5)прийняти всі необхідні заходи для підтримки, підвищення й відновлення працездатності потерпілого:
а) тимчасовий переклад на більше легку роботу на строк, певний
ЛКК;
б) страхові виплати в розмірі середньомісячного заробітку на строк, певний програмою реабілітації;
в) надання санітарно-курортного лікування: не рідше 1 рази в 3 роки, а інвалідам першої групи щорічно безкоштовно.