Лекции по КПУ

•вирішення про відповідність Конституції України (конституційність): законів та інших правових актів Верховної Ради України; актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України;правовихактівВерховноїРадиАвтономноїРеспубліки Крим;

•офіційне тлумачення Конституції тазаконівУкраїни.

Суб'єктами конституційного звернення до Конституційного Суду України згідно зі ст. 150 Конституції

України є: Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, УповноваженийВерховноїРадиУкраїнизправлюдини, ВерховнаРадаАвтономноїРеспублікиКрим.

При вирішенні питань своєї компетенції Конституційний Суд України, зокрема за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України, дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради Українидлянаданнязгодинаїхобов'язковість.

У свою чергу за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розгляду і розслідування справи про усунення Президента

Українивпорядкуімпічменту(ст. 151 Конституції).

Щодо вирішення питань про відповідність Конституції України вище перелічених актів, то згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення абонабрання ними чинності.

ЗпитаньсвоєїкомпетенціїКонституційнийСудУкраїниухвалює рішення, які є обов'язковими до виконаннянатериторії України, остаточними і не можуть бутиоскаржені (ст. 150 Конституції). Конкретні питання правового статусу, завдань, організації та діяльності Конституційного Суду України визначає Закон України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 р. Визначається також порядок призначення суддів. Зокрема, Президент України у процесі визначення кандидатур на посади суддів Конституційного Суду проводить консультації з Прем'єр-міністром УкраїнитаМіністромюстиції.

Призначеною на цю посаду вважається особа, стосовно якої видано указ за підписами Прем'єрміністратаМіністраюстиції.

У разі припинення повноваження одного з шести суддів Конституційного Суду, які призначаються Президентом, останнійумісячнийстрокпризначаєіншуособунацюпосаду.

Що стосується Верховної Ради України, то вона призначає шість суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів КонституційногоСудуУкраїнивноситьГоловаВерховноїРадиУкраїни, атакожможевноситинеменшякодначетверта народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури, і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому по-

221

рядку.

Призначеними на посади суддів конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування.

У разі припинення повноважень судді Конституційного СудуУкраїни, якийпризначавсяВерховноюРадоюУкраїни, ВерховнаРадаУкраїниумісячнийстрокпризначаєіншуособу на цю посаду.

За результатами голосування Голова Верховної Ради УкраїнипідписуєпостановиВерховноїРадиУкраїнипропризначеннясуддівКонституційногоСудуУкраїни.

Усвою чергу шість суддів Конституційного Суду призначає з'їзд суддів України. За пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзд визначає кандидатури напосадисуддівКонституційногоСудуУкраїнидлявключеннядобюлетенівдлятаємногоголосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємногоголосуванняодержавбільшістьголосіввідчислаобранихделегатів з'їзду суддів України.

Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які за умов, визначенихуЗаконі, набралибільшеголосів, ніж інші кандидати на ці посади.

Уразі припинення повноважень судді Конституційного Суду з'їзд суддів України у тримісячний строкпризначаєіншу особу на цю посаду.

За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду про призначеннясуддівКонституційного Суду України.

Закон також визначає повноваження Конституційного СУДУ України, на підставі яких приймаються рішеннятадаються висновки у справах.

До цих повноважень належать права та обов'язки щодо: конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; відповідності Конституції Україні, чинних міжнародних договорів України або тих міжнародну договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість; додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 КонституціїУкраїни; офіційноготлумаченняКонституціїтазаконівУкраїни.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також іншіпитання, віднесенідокомпетенції судів загальної юрисдикції.

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності правових актів повністю чи в їх окремих частинах є: невідповідність Конституції України; порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності; перевищення кон-

222

ституційнихповноваженьприїхприйнятті. Законтакожпередбачає: вимогидосудді; порядоквступуйого на посаду; статус судді.

ОкремовизначаютьсяповноваженняГоловиКонституційногоСудуУкраїни, двохйогозаступників, які обираютьсяна три роки.

Визначаються також підстави припинення повноважень суддів, а також дострокового звільнення з посади Голови та заступників Конституційного Суду за їх заявами. Зокрема, повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі: закінчення строку призначення; досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею вимог, передбачених законом; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.. Повноваженнясуддіприпиняютьсяуразійогосмерті.

Голова Конституційного Суду України, заступник Голови Конституційного Суду України звільняються з посади за їх заявами Конституційним Судом України. Рішенняпродостроковезвільненнявважається прийнятим якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів КонституційногоСудуУкраїни.

ЗаконвизначаєтакожпорядокорганізаціїтадіяльностіКонституційного Суду України.

Питання провадження у справах та діяльності Конституційного Суду України, його Секретаріату, порядок діловодства, правила внутрішнього розпорядку Конституційного Суду України визначаються Конституцією України, Законом та актами Конституційного Суду України, що встановлюють порядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

Фінансування Конституційного Суду України передбачається в Державному бюджеті України окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду України і проект відповідного кошторису подаються Головою Конституційного Суду України до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний рік.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату КонституційногоСудуУкраїни.

Положення про Секретаріат Конституційного Суду України, його структура і штати затверджуються Конституційним Судом України.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з числа громадян, які мають право на зайняття посадипрофесійногосудді.

Керівник Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачуваніпосади, виконуватиіншуоплачувануроботу, крімнаукової, викладацькоїтатворчої.

223

Керівник та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є державними службовцями.

КонституційнийСудУкраїнинасвоємузасіданніутворюєзчисласуддівКонституційногоСудуУкраїни постійнікомісіїКонституційногоСудуУкраїни, щоєйогодопоміжнамиробочимиорганамизпитаньорганізації його внутрішньо діяльності. Положення про ці органи затверджуються Конституційним Судом напленарному засіданні.

КонституційнийСудУкраїниможеутворюватитакожнасвоїхпленарнихзасіданняхтимчасовікомісіїдля додатковогодослідженняпитань, пов'язанихзконституційнимпровадженнямусправі, заучастюфахівціву відповідних галузях права. Крім того, суддя Конституційного Суду України може матинауковогоконсультанта та помічника, які виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження. Вони є державними службовцями. Закон визначає процедуру конституційного провадження. Перш за все визначаються форми звернення до Конституційного Суду, до яких належать:

конституційнеподаннятаконституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом Україниєособи, переліченіучастинітретійст. 150 КонституціїУкраїни.

У свою чергу суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційного СудуєПрезидентУкраїни, КабінетМіністрівУкраїнитаВерховнаРадаУкраїни.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних правісвободлюдинитагромадянина, атакожправюридичноїособи.

У свою чергу визначаються підстави для відмови у відкритті конституційного провадження. Доїхчисла належать: відсутність встановленого Конституцією і законом права на конституційне подання, звернення; невідповідність подання і звернення вимогам, передбачених Конституцією і законом; непідвідомчістьКонституційномуСудупитань, порушенихуконституційному поданні, зверненні.

Закон визначає порядок провадження у справах у Конституційному Суді України: порядок відкриття провадження у справі; утворення у складі Конституційного Суду колегії суддів та їх повноваження; порядокпроведеннязасіданьКонституційногоСуду, атакожпленарнихзасідань.

Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 11 суддів, а рішення приймається, якщозаньогопроголосувалобільшеполовинисуддів, якібралиучастьузасіданні.

Пленарне засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів, арішення приймаєтьсяякщозаньогопроголосувалонеменшяк10 суддів.

224

Учасниками конституційного провадження є суб'єкти права на конституційне подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розглядісправиорганитапосадовіособи, свідки, експерти та перекладачі.

Неявка з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засіданняКонституційногоСудуУкраїниможебутипідставоюдлявідкладення розгляду справи.

Уразі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного провадження на пленарне засідання або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішенняпророзглядсправинавідповідному засіданні за його відсутності.

Уразі неявки без поважних причин учасника конституційного провадження КонституційнийСудУкраїниприймаєрішення за його відсутності.

Строкпровадженняусправахзаконституційнимиподанняминеповиненперевищуватитрьохмісяців.

Уразі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом України невідкладним, строкрозглядутакогоподаннянеповиненперевищуватиодногомісяця.

Строкпровадженняусправахзаконституційнимизверненняминеповиненперевищуватишестимісяців. Згадані строки конституційного провадження починають обчислюватися з дня прийняття процесуальної ухвалипровідкриттяконституційногопровадженняусправі.

Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційних законів та інших актів парламенту, актів Президента, актів уряду, правових актів Автономної Республіки Крим приймає

рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій йогочастині.

Уразіякщоупроцесірозглядусправизаконституційнимзверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження

усправітаякі впливаютьнаприйняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд Українивизнаєтакіправовіакти(їхокреміположення) неконституційними.

Разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України їх офіційно оприлюднюють наступногоробочогодняпісля їх підписання.

ПорядзрішеннямиКонституційнийСуддаєсвоївисновки.

Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України.

Конституційний СудУкраїнивідкриває новепровадження у справі при виявленні нових обставин у справі, що не були предметом його розгляду, але існували на час розгляду і прийняття рішення або дачі висновку всправі.

РішенняівисновкиКонституційногоСудуУкраїнирівною мірою є обов'язковими до виконання. Копії рішень і висновків Конституційного Суду України надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб'єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з іні-

225

ціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що прийнявправовийакт, якийбувпредметомрозгляду в Конституційному Суді України.

УразіпотребиКонституційнийСудУкраїниможевизначитиусвоємурішенні, висновкупорядокістроки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку. Конституційний Суд України має право зажадати від органів письмовогопідтвердженнявиконаннярішення, додержаннявисновкуКонституційногоСудуУкраїни.

Невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальністьзгідно з законом.

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом України поіменним голосуванням шляхомопитуваннясуддівКонституційногоСудуУкраїни.

Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проекту рішення чи висновку голосуються у порядкунадходження.

СуддіКонституційногоСудуУкраїнинемаютьправаутримуватися від голосування.

Рішення і висновки Конституційного Суду України мотивуються письмово, підписуються окремо суддями Конституційного Суду України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, таоприлюднюються. Вониєостаточними і не підлягають оскарженню.

Підписання суддею Конституційного Суду України рішення, висновку Конституційного Суду України є обов'язковим. Окрема думка судді Конституційного Суду України, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду України, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій форміідодаєтьсядорішеннячивисновку.

Рішення й висновки Конституційного Суду України підписуються не пізніше семи днів після прийняття рішення, дачі висновку. Вони рівною мірою є обов'язковими до виконання. Порядок їх виконання визначає Закон.

Окремо Закон визначає особливості конституційного провадження у справах щодо: неконституційності законівтаіншихактівпарламенту, актівПрезидента, актівуряду, правовихактівВерховноїРадиАвтономної Республіки Крим; конституційно-правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України; органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевогосамоврядування; конституційностіактівпропризначеннявиборів, всеукраїнськогореферендуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим; відповідності положень чинних правових актів парламенту, Президента, Уряду України, правових актів Автономної Республіки Крим конституційним принципамінормамстосовноправісвободлюдинитагромадянина; питаньконституційності, щовиникають упроцесізагальногосудочинства; конституційностіправовихактів, якимисуперечливорегулюється порядок реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина; конституційності чинних міжнародних договорівУкраїнита міжнародних договорівУкраїни, що вносяться доВерховноїРадидлянаданнязгоди на їх обов'язковість; відкриття конституційного провадження у справах щодо додержання конституційної процедури розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; офіційноготлумачення Конституції та законів України.

226

На підставі Закону України "Про Конституційний Суд України" 5 березня 1997 р. було прийнято Регламент Конституційного Суду України, в якому визначено процедуру виборів Голови, заступників Голови Конституційного Суду, призначення секретарів колегії суддів, керівника Секретаріату та їх повноваження.

У Регламенті детально визначено процедуру проведення пленарних засідань та засідань Суду; порядок прийняття конституційних подань, конституційних звернень та відкриття конституційних проваджень; порядокрозглядусправКонституційним! Судом; питанняорганізаціїдіяльностіСудузіншихпитань.

Заслуговує на увагу вичерпний перелік актів, що приймаються під час розгляду справ на пленарних засіданнях Конституційного Суду України: рішення та висновки, акти, що виносяться; процесуальні ухвали, протокольніухвалиКонституційного Суду України.

4. Конституційно-правовийстатусПрокуратури України;

Прокуратура єдержавниморганом, якийненалежитьдожодноїзгілоквладивУкраїні— законодавчої, виконавчої і судової. Проте найбільшою мірою діяльність цього органу пов'язана саме с судовою владою.

Взагалі місце прокуратури в загальній системі державних органів однозначно не визначено: в ряді країн прокуратураєскладовоювиконавчоївлади, оскількиперебуваєу складі міністерства юстиції, вінших вона існуєприсудах, абоєокремимдержавниморганом, зокрема, вУкраїні.

Правовий статус прокуратури визначається Конституцією України (розділ VII, статті 121—122), Зако-

ном"Пропрокуратуру" від15 листопада1991 рокутаіншимизаконами.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та Закону "Про прокуратуру", прокуратура являє собою жорс-

ткоцентралізовануєдинусистему, доскладуякоївходять: ГенеральнапрокуратураУкраїни, прокуратураАвтономноїРеспублікиКрим, обласні, містКиєваіСевастополя(направахобласних) міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури, до яких належать військові прокуратури регіонів, прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), а такожвійськовіпрокуратуригарнізонів

В сучасний період органи прокуратури в Україні складаються з 27 обласних прокуратур, до складу яких входять 828 міських, районних, міжрайонних та спеціальних прокуратур. Крім того у 4-х регіонах Українидіютьвійськовіпрокуратури.

Основнимипринципамиорганізаціїідіяльностіпрокуратури України є:

•здійснення своїх повноважень на підставі Конституції і законів України, незалежно від органів державноївладипосадовихосіб, громадськихоб'єднаньтаїхорганів;

•захистправісвободлюдинитагромадянинаназасадахїх рівності перед законом;

•працівникипрокуратуринеможутьналежатидополітичних партій;

•діяльність прокуратуриздійснюється гласнонапідставіінформованостіПрезидентаУкраїни, органів державної влади, громадськості, засобів масової інформації про стан законності, боротьби зі злочинністю;

227

•застосування заходів до усунення порушення закону поновлення порушених прав, притягнення у встановленомузакономпорядкудовідповідальностівиннихосіб, якідопустили порушення.

Одночасно законодавство України визначає і гарантії незалежності прокуратури в процесі її діяльності, основнимиз яких є:

•заборонавтручанняорганівдержавноївлади, посадовихосіб, об'єднаньгромадян, засобівмасовоїінформації у діяльністьпрокуратуризадодержаннямзаконів, розслідування діянь, що містять ознаки злочину;

•відповідальністьзавпливнапрацівниківпрокуратури, якийможеперешкоджативиконаннюнимисвоїх повноважень;

•вимоги прокурора є обов'язковими для виконання всіма органами, посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами і повинні виконуватися у строки, визначені прокурором;

•ніхтонемаєправабездозволупрокурораабослідчогорозголошуватиматеріали досудового слідства до їхзакінчення.

На підставі принципів та гарантій діяльність прокуратури законодавчо визначається в Конституції України, Законі"Пропрокуратуру" тавіншихзаконахзавданнятафункціїпрокуратури.

Зокрема, дозавданьцьогооргануналежитьзахиствіднеправомірних посягань:

•незалежностіУкраїни, державноголаду, правнаціональних груп і терористичних утворень;

•гарантованихКонституцієюУкраїниізаконамиправісвобод людини та громадянина;

•основдемократичногоустроюкраїни, їїдержавнихорганів, представницькихорганівмісцевогосамоврядування, таорганів, які вони утворюють.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено здійснення таких функцій:

•підтриманнядержавногообвинуваченнявсуді. Прокурор, якийбереучастьурозглядісправусудах, не здійснює нагляду за діяльністю суду. Додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, він сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ. Підтримуючидержавнеобвинуваченняпрокурорбереучастьудослідженнідоказів, подаєсудусвоїміркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурормаєкеруватисявимогамизаконуіоб'єктивноюоцінкоюзібранихусправідоказів;

•представництвоінтересівгромадянинаабодержавивсуді у випадках, визначених законом;

•нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудового слідства, до складу яких належать органи, визначені в Законі "Про оперативнорозшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року: Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Прикордонні війська України, управління державної охорони, органи державної податкової служби органи і установи Державного департаменту з питань виконання покарань, розвідувального органуМіністерстваоборониУкраїни.

228

Усвоючергу, органамидізнаннязгіднозіст. 101 КримінальногокодексуУкраїниє: міліція; податкова міліція; органи безпеки; командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ; митні органи; начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи охорони державногокордону; капітаниморськихсуден, щоперебуваютьудалекому плаванні.

До органів досудового слідства, згідно зі статтею 102 Кримінально-процесуального кодексу Укра-

їни, належать: слідчі прокуратури, слідчі органи Міністерства внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчіорганівСлужбибезпеки України.

На підставі статті 9 Перехідних положень Конституції України, прокуратура продовжує виконувати відповіднодочинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства — до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів, щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

На жаль, такі закони поки що не прийнято. Повноваження прокуратури викладені в Законі "Про прокуратуру", проте, слід зазначити, що вони мають бути в переважній частині уточнені шляхом приведення їх у відповідність з КонституцієюУкраїни1996 року таПерехіднимиположеннямиОсновного Закону, зокрема, з пунктами 9 та 13. Ось чому з метою поліпшення забезпечення додержання прав і свобод людини та громадянина, додержання законів з цих питань органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами спільним проектом змін до Конституції України пропонується розширити конституційні повноваження прокуратури України. Зокрема, це стосується питань нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, законів з цих питань органамидержавноївладиімісцевогосамоврядування, їхпосадовимиіслужбовими особами.

Основнимиактамиорганівпрокуратуриє: протест, припис, подання і постанова прокурора. Протестнаакт, щосуперечитьзакону, вноситьсяпрокурором до органу, який видав цей акт, або до органу вищого рівня. Наслідком реагування на протест є скасування акта або приведення його у відповідністьззаконодавством.

Письмовийприписвноситьсяувипадках, колипорушеннямаєочевиднийхарактеріможезавдатишкодуінтересамдержави, підприємства, установам, організаціям, атакожгромадянам.

Приписпідлягаєнегайномувиконанню, прощоповідомляється прокурору Подання стосується усунення порушень закону, причин тих порушень і умов, що їм сприяють, і під-

лягає невідкладному розгляду відповідними органами, посадовими особами, об'єднаннями та їх органами.

Відповіднодост. 122 КонституціїУкраїниПрокуратуруУкраїниочолюєГенеральнийпрокурорУкраїни, якийпризначаєтьсянапосадузазгодоюВерховноїРадиУкраїнинапідставіп. 25 ст. 85 тап. 11 ст. 106 КонституціїУкраїнитазвільняєтьсязпосадиПрезидентомУкраїнибеззгодинацепарламенту.

У свою чергу, Верховна Рада України може висловити недовіруГенеральномупрокуроровіУкраїни, що маєнаслідком його відставку з посади.

229

СтрокповноваженьГенеральногопрокурораУкраїни— п'ятьроків. ГенеральнийпрокурорУкраїни:

•спрямовуєроботуорганівпрокуратуриіздійснюєконтроль за їх діяльністю;

•призначає першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурнихпідрозділів, інших працівників цього органу;

•затверджуєструктуруіштатнучисельністьпідпорядкованихорганівпрокуратури, розподіляєкоштинаїх утримання;

•призначає за погодженням з Верховною Радою Автономної Республіки Крим прокурора Автономної Республіки Крим тайого заступників, а також прокурорів областей, містКиєваіСевастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, атакожприрівнянихдонихпрокурорів;

•відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджуєположення та інструкції.

Висновки Генерального прокурора України з питаньрозслідування є обов'язковими для виконання всіма органамиДізнання і попереднього слідства.

230